рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ІІ.3.5 Основи і фундаменти

ІІ.3.5 Основи і фундаменти - раздел Строительство, АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Основи Та Їх Властивості Відіграють Велику Роль У Збереженні Будіве...

Основи та їх властивості відіграють велику роль у збереженні будівель, їх деформативності. Проектування і будівництво передують інженерно-геологічні вишукування (і гідрогеологічні). Вони дають можливість виявити типи ґрунтів основи, їх міцність та деформативні характеристики, рівень стояння вод, швидкість їх руху та хімічний склад. Матеріалом для побудови геологічних розрізів слугують зразки ґрунту, взяті з конкретних свердловин (рис.ІІ.1).

Критеріями для характеристики основи в якості природної служать:

- її несуча здатність, щільність і рівномірність будови, що забезпечують допустимі відносні деформації основи та нормативну величину її повної осадки під будівлею (в залежності від призначення будівлі її величина обмежується від 80 до 150 мм);

- стійкість до дії ґрунтових вод;

- несхильність до здимання - збільшення в об’ємі при замерзанні води в порах і прошарках ґрунту;

- несхильність ґрунтів до сповзання.

Якщо основа не відповідає названим вище критеріям, її закріплюють, ущільнюють або замінюють іншим більш щільним насипним ґрунтом (наприклад, екскавація заторфованого шару ґрунту і заміна його піщаним або гравійним).

Ґрунти основи знаходяться в обтиснутому стані під дією двох силових впливів – власної ваги вище розташованих шарів ґрунту та всіх силових впливів на будівлю, що передаються її фундаментами на основу. Тиск від власної ваги ґрунту називається природним (побутовим), від будівлі – додатковим.

За глибиною основи ці силові впливи проявляються по-різному: інтенсивність природного тиску збільшується, а додаткового – зменшується за рахунок розподілу його на більш широкий простір. Вплив додаткового тиску на деформації основи проявляється на глибину кінцевої величини, що називається величиною деформованої товщі основи. Верхньою межею деформованої товщі вважається позначка підошви фундаменту, нижньою – позначка, на якій величина додаткового тиску зменшується до 0,2 природного (Рдод = 0,2 Рпр).

За глибиною основи ці силові впливи проявляються по-різному: інтенсивність природного тиску збільшується, а додаткового – зменшується за рахунок розподілу його

 

 

Рис.ІІ.1 – Геологічна будова ділянки:

1 – насипний грунт; 2 – торф; 3 –пластичні суглинки; 4 – глина ;

5 і 6 - середньозернисті піски

 

Рис.ІІ.2 - Схема визначення глибини стискуваної товщі основи

 

на більш широкий простір (рис.ІІ.2). Вплив додаткового тиску на деформації основи проявляється на глибину кінцевої величини, що називається величиною деформованої товщі основи. Верхньою межею деформованої товщі вважається позначка підошви фундаменту, нижньою – позначка, на якій величина додаткового тиску зменшується до 0,2 природного (Рдод = 0,2 Рпр).

Фундаменти не тільки сприймають все навантаження від будівлі і передають його на основу (грунт), але й самі піддаються ряду статичних та динамічних силових і несилових впливів (рис.ІІ.3). До статичних силових відносяться впливи власної ваги конструкцій будівлі з вертикальними навантаженнями на них ,бокового тиску ґрунту, його пружного відпору і нерівномірних деформацій основи; до динамічних – вітрові, сейсмічні, вібраційні навантаження. При високому рівні стояння ґрунтових вод фундамент піддається також гідростатичному тиску по боковій поверхні і підошві.

Матеріалами фундаментів служать природний або штучний камінь (бетон). Найбільше розповсюдження отримали бетонні і залізобетонні (збірні і монолітні) конструкції фундаментів.

Глибина закладення фундаменту вибирається в залежності від об’ємно-планувального рішення будівлі (наявність підвалу, підземних комунікацій), величини і характеру навантаження на основу, геологічної будови і характеру напластування окремих

видів ґрунтів, гідрогеологічних і кліматичних умов, що визначають глибину сезонного промерзання та відтавання ґрунтів. У випадках, коли об’ємно-планувальні і інші фактори не впливають на глибину закладки фундаменту, її величину приймають мінімальною.

 

Рис.ІІ.3 - Основні впливи на конструкцію фундаменту і на стіну підвалу:

1 – вертикальні навантаження; 2 – горизонтальні силові впливи;

3 – відпір ґрунту; 4 – боковий тиск ґрунту; 5 – сили піднімання ґрунту; 6 – вібрація; 7 - міграція ґрунтової вологи; 8 – тепловий потік; 9 – дифузія водяного пару

Рис.ІІ.4 – Стрічкові фундаменти:

а - фрагмент план збірного фундаменту із бетонних блоків; перерізи фундаментів: б – із монолітного бетону; в – із порожнистих бетонних блоків;

г – панельного; д – збірно-монолітного; е – армування горизонтальних швів у

місцях перетину збірних стін фундаменту; 1 – залізобетонна подушка; 2 – бетонний блок; 3 – цокольна панель; 4 – монолітний бетон (бутобетон); 5 –піщана подушка;

6 – обмазочна гідроізоляція; 7 – армований шов; 8 – залізобетонний монолітний пояс; 9 – арматурна сітка; 10 – забетонка або заповнення цеглою по місцю;

11 – горизонтальна гідроізоляція стін

 

Конструкції фундаментів бувають різних типів: стрічкові, стовбчасті, плитні (суцільні) та пальові. Вибір типу фундаменту залежить від конструктивної схеми будівель, величини навантажень, а також від несучої здатності і деформативності ґрунтів.

Стрічкові фундаменти являють собою безперервну підземну стіну, що передає навантаження від наземних стін або колон ґрунту через розширену нижню частину – подушку та піщану або гравійну (щебеневу) підсипку товщиною 50 – 100 мм. Розширена подушка необхідна для приведення у відповідність величини додаткового тиску під підошвою фундаменту несучій здатності ґрунту.

Найбільш поширеним варіантом стрічкових фундаментів є збірна конструкція із залізобетонних блоків-подушок трапецієвидного перетину і прямокутних бетонних стінових блоків (рис.ІІ.4). Згідно каталогу індустріальних виробів, номінальні розміри блоків-подушок за шириною складають 1,0; 1,2; 1,4; 1,6; 2,0; 2,4; 2,8; і 3,0 м; за довжиною – 1,2;2,4 і3,0 м; за висотою - 0,3 і 0,5 м; стінові блоки відповідно за шириною 0,3; 0,4; 0,5 і 0,6 м при довжині від 0,8 до 2,4 м і єдиній висоті 0,6 м. Сумісність статичної роботи збірних елементів забезпечується їх укладкою горизонтальними рядами на цементний розчин із взаємною перев’язкою швів та армуванням стальними зварними сітками горизонтальних швів в місцях перетину стін.

 

Стовбчасті фундаменти у вигляді збірних залізобетонних стовпів і подушок використовують для передачі на грунт навантажень від колон каркасних будівель. Подушки таких фундаментів виконують у вигляді спеціальних блоків старанного типу або різних комбінацій із трапецієвидних збірних подушок стрічкових фундаментів (рис.ІІ.5).

Суцільні (плитні) фундаменти використовують переважно при будівництві багато

поверхових будівель на слабких, нерівномірно стискуваних ґрунтах. Фундаментна плита проектується площинною або ребристою з розташуванням ребер під несучими стінами чи колонами (рис.ІІ.6).

Залізобетонні пальові фундаменти під несучі стіни чи колони при слабих ґрунтах. Розрізняють два типи паль – палі-стійки і висячі палі (рис.ІІ.7) Перші прорізають нашарування слабих ґрунтів і передають все навантаження на них через вістря на підстилаючий шар міцного ґрунту. Висячі палі не досягають міцного шару і передають

навантаження основі через вістря і через бічні поверхні за рахунок сил тертя між ними і ущільненим ґрунтом.

Гідроізоляція підземної частини будівлі. Для виключення капілярного підсмоктування наземну частину стін (зовнішніх і внутрішніх) ізолюють від фундаментів горизонтальною ізоляцією на рівні низу цокольного перекриття. В будівлях з підвалами передбачається ще один ряд горизонтальної гідроізоляції на рівні підлоги підвалу. По всій зовнішній поверхні фундаментів влаштовується вертикальна обмазувальна гідроізоляція гарячим бітумом за два рази.

 

 

 

Рис.ІІ.5 – Стовпчасті фундаменти:

а – фрагмент плану фундаментів; конструкції опор;б – фундаментний блок стаканного типу; в – залізобетонні блоки стрічкових фундаментів;г – блок-стакан і залізобетонні плити; 1 – блок-стакан; 2 – колона; 3 – залізобетонна фундаментна подушка; 4 - залізобетонна плита; 5 – цокольна панель

 

Рис.ІІ.6 – Плитні фундаменти:

а – у вигляді ребристої залізобетонної плити;

б – у вигляді суцільного перерізу

Рис.ІІ.7 – Пальові фундаменти:

а – фрагмент плану фундаменту під несучі стіни;б – фундамент під колону;

в – фундамент на палях-стійках; г – те ж, на висячих палях; д – стик збірного ростверку з забивною палею; е – деталь пальового фундаменту без ростверку; 1 – паля;

2 – ростверк; 3 – оголовок палі; 4 – колона;5 – монолітний ростверк стаканного типу під колону; 6 – арматура палі; 7 – паля-стійка; 8 – висяча паля; 9 – монолітний ростверк; 10 – бетон замонолічування; 12 – стальна накладка; 13 – панель перекриття; 14 – панель стіни; 15 – цементний розчин

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ІІ.3.5 Основи і фундаменти

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

І СПОРУД
    Навчальний посібник для студентів, що навчаються за напрямом 6.060101 – «Будівництво» &

І.1 Види будівель і вимоги до них
І.1.1 Класифікація будівель за призначенням. За призначенням розрізняють три основні типи будівель: - житлові будівлі для постійного чи тимчасово

І.1.2 Загальні відомості про конструкції будівель
  Кожна будівля складається із сукупності взаємопов'язаних конструктивних елементів, що виконують в ньому різні функції: фундаменти, стіни, каркаси, перекриття, дах, перегород

І.1.3 Вимоги до будівель
Будівлі любого типу повинні максимально відповідати функціональним, технічним, економічним та художнім вимогам. Для досягнення цього необхідна узгоджена і цілеспрямована робота колективу

І.2.1 Уніфікація і єдина модульна система
Уніфікація – науково обґрунтоване скорочення числа загальних параметрів будівель і їх елементів шляхом усунення функціонально невиправданих відхилень між ними. Уніфікація забезпечує приведен

Стандартизація
Типове проектування – це система розробки будівельних проектів, що базується на типізації будівель або їх фрагментів з метою багаторазової повторюваності в будівництві. Воно використовується особли

І.3 Об’ємно-планувальні рішення будівель
Об'ємно-планувальним рішенням будівлі називається об'єднання головних і другорядних (допоміжних) приміщень вибраних розмірів і форми в єдину композицію. За ознакою розташування приміщень розрізн

І.4 Несучі конструкції будівель
  Основні типи несучих конструкцій такі: стійко-балочні, арочно-склепінчасті, стінові, оболонки одинарної або подвійної кривини, складки, висячі, перехресно-стержневі (структури) і пн

І.5 Методи проектування і техніко-економічної оцінки проектних рішень
Проект будівлі або споруди являє собою комплекс креслень, розрахунків і пояснювальної записки, необхідних для зведення будівлі та обґрунтування прийнятих рішень. Проект супроводжується ко

І.6.1.1 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів
  Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд обов’язковим є виконання наступної умови R ≥ Rq mіn ,

І.1.6.1.3 Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
Під впливом різниці загальних тисків по обидві сторони огорожі, викликаної тепловим тиском або вітром, через огороджувальні конструкції відбувається фільтрація повітря. Для забезпечення комфортного

І.1.6.1.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
Підвищення вологовмісту матеріалу огорож знижує теплозахисні властивості конструкцій і їх довговічність у зв’язку з руйнуванням перезволоженого матеріалу при багатьох циклах заморожування та відтаю

І.1.6.2 Елементи будівельної світлотехніки
Освітлення приміщень в денний час проектують природнім, штучним, або суміщеним (інтегральним). Рис.І.4 – Природ

ІІ.1.1 Класифікація житлових будинків
Житлові будинки розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: за при значенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням. За призначенням розрізняють:

ІІ.1.2 Квартирні житлові будинки
Квартира є основним елементом житлового будинку. Її планувальне рішення повинно відповідати багатофункціональному призначенню в зв’язку з різнохарактерними життєвими процесами, що протікають в ї

ІІ.1.3 Планувальні рішення багатоквартирних будинків
У багатоквартирних житлових будинках квартири можуть бути зв’язані одна з одною загальними комунікаційними приміщеннями або не мати таких зв’язків, бути ізольованими. Ізоляція квартир від загаль

ІІ.2.1 Класифікація громадських будівель
Громадські будівлі розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: функціональному призначенню, повторюваності (унікальні і масові), містобудівній ролі (загальноміські, районні, мікрорайонні),

Громадських будівель
Специфічними особливостями громадських будівель є: - різнорідність функцій будівель та їх окремих елементів; - одночасна концентрація в будівлях великої кількості людей;

ІІ.2.3 Об’ємно-планувальні рішення
Громадські будівлі мають три групи приміщень: робочі, обслуговуючі та допоміжні.. Робочі приміщення (класи, аудиторії, палати і ін.) призначені для основного функціонального процесу; о

ІІ.3.1 Будівельні системи будівель та області їх використання
Будівельна система будівлі визначається матеріалом, конструкцією і технологією зведення несучих елементів будівлі. В залежності від матеріалу вертикальних несучих конструкцій розрізняють будівлі із

ІІ.3.2 Конструктивні системи будівель
Конструктивна система являє собою сукупність взаємопов’язаних конструктивних елементів будівлі, що забезпечують її міцність, жорсткість, стійкість і необхідний рівень експлуатаційний якостей. В кон

ІІ.3.3 Конструктивні схеми
Конструктивна схема являє собою варіант конструктивної системи за ознакою взаємного розміщення (поздовжнього, поперечного або перехресного) в просторі вертикальних несучих конструкцій будівл

ІІ.3.4 Принципи проектування конструкцій будівель
  Кожна будівля складається із сукупності конструктивних елементів, причому робота кожного із них визначена його розташуванням у будівлі, заданим температурно-вологісним режимом будів

ІІ.3.6 Каркас
Каркас проектують, як правило, збірним залізобетонним, Розрізка рам залізобетонного каркасу на збірні елементи здійснюється у відповідності з розрахунковою схемою. Для рамного каркасу використовуют

ІІ.3.7 Зовнішні стіни та їх елементи
Зовнішні стіни – найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і різнотипним силовим і несиловим впливам. Несучі стіни сприймають власну вагу та тимчасові навантаження ві

ІІ.3.8 Внутрішні вертикальні несучі та огороджувальні конструкції
Вертикальні внутрішні огорожі утворюються несучими стінами, вентиляційними та димо-вентиляційними блоками і шахтами, перегородками, стінами ліфтових шахт та санітарно-технічних кабін. В

ІІ.3.9 Перекриття
Перекриття – це один з найважливіших і найбільш трудомістких конструктивних елементів будівлі: затрати праці на їх влаштування досягають 25%, вартість – 20%, а витрати сталі від 25 до 35%

ІІ.3.10 Покриття
Покриття – зовнішня несуча і огороджувальна конструкція, що піддається силовим впливам власної ваги, снігу, вітру, короткочасних експлуатаційних навантажень і несиловим впливам атмосферни

ІІ.3.11 Сходи
Конструкції основних евакуаційних сходів проектують негорючими, розміщують в середині об’єму, утвореного негорючими стінами і перекриттям, тобто в сходовій клітині, освітленій переважно б

ІІІ.1.1 Класифікація промислових будівель
  Промисловими називають такі будівлі, що розраховані для розміщення промислових виробництв. В таких будівлях, оснащених необхідним обладнанням, перероблювана сировина перетвор

Промислових будівель
Специфічними при проектуванні промислових будівель любого призначення є: - оптимальна організація технологічного процесу в комплексі з необхідним підйомно-транспортним обладнанням;

ІІІ.1.3 Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель
Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель пов’язані з необхідністю забезпечення нормативних мікрокліматичних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості

ІІІ.2.1 Одноповерхові будівлі
Переваги одноповерхових будівель: - простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих (і динамічних) навантажень від обладнання безпосередньо на грунт;

ІІІ.2.3 Багатоповерхові будівлі
Їх широко використовують для розміщення підприємств легкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від малоповерхових меншою площею забудови та протяжніст

ІІІ.2.4 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського харчування, апарату управління, громадських організац

ІУ.1.1 Несучі конструкції одноповерхових будівель
Каркасні несучі конструкції одноповерхових промислових будівель складаються із поперечних рам і поздовжніх в’язів між ними. Поперечні рами частіше всього

ІУ.1.1.1 Залізобетонні несучі конструкції
Конструкції фундаментів (збірні чи монолітні) представляють собою окремо   Рис.ІУ.2 – Конструкції фундам

ІУ.1.1.2 Стальні несучі конструкції
  Універсальним рішенням стальних несучих конструкцій одноповерхових будівель є каркас поперечних рам, об’єднаних в’язами в єдину просторову стійку систему. Коло

ІУ.1.2 Несучі конструкції багатоповерхових будівель
Багатоповерхові будівлі проектують, як правило, в каркасній конструктивній системі з повним каркасом. Комбінована система з неповним каркасом і несучими зовнішніми стінами використовується рідко.

ІУ.2.1 Зовнішні стіни та їх елементи
Вертикальні зовнішні огорожі промислових будівель компонують із глухих і світлопрозорих конструкцій, воріт, дверей, сонцезахисних пристроїв і вентиляційних решіток. Конструкції зовнішніх с

ІУ.2.2 Покриття та їх елементи
Покриття включають в себе глуху частину огорожі, конструкції, ліхтарів та елементи організації водовідведення – парапети, карнизи, єндови, лотки, водоприймальні воронки і ін. покриття складають 20

ІУ.2.3 Підлоги в промислових будівлях
Підлоги є одним із найбільших трудомістких і дорогих конструктивних елементів промислової будівлі (рис.ІУ.15, ІУ.16). В одноповерхових будівлях їх вартість досягає 15 – 20% загальної вартост

ЛІТЕРАТУРА
1.ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування. – К.: Мінбуд України, 2006. - 75 с. 2. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.:

ЗАВДАННЯ
студенту (ці) групи БД – – 1 ______________________________________________________________________ на виконання курсового проекту «Двоповерховий житловий будинок»

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги