ІІ.3.9 Перекриття

Перекриття – це один з найважливіших і найбільш трудомістких конструктивних елементів будівлі: затрати праці на їх влаштування досягають 25%, вартість – 20%, а витрати сталі від 25 до 35% (залежно від конструктивної схеми) загальних витрат на будівлю (рис.ІІ.9).

Конструкції перекриттів піддаються силовим впливам від постійних, тимчасових і особливих навантажень, акустичним впливам, впливам теплового потоку на дахове перекриття і на перекриття над підпіллям і проїздами. Відповідно впливам конструкція перекриттів повинна відповідати вимогам міцності і жорсткості, вогнестійкості, звукоізоляції (для міжповерхових перекриттів), теплоізоляції (для перекриттів дахових, над підпіллями і проїздами), ряду гігієнічних вимог до покриття підлоги, а також вимогам економічної ефективності.

Як правило, перекриття виконують із збірних залізобетонних елементів суцільного, пустотного чи ребристого поперечного перерізу (громадські будівлі).

 

Рис.ІІ.9 – Схеми утеплених перекриттів:

а – горищного; б – цокольного; 1 – несучий елемент; 2 – пароізоляційний шар; 3 – утеплювач; 4 – вирівнююча стяжка; 5 – покриття підлоги

Рис.ІІ.10 – Підлоги громадських будівель:

а – із рулонних двошарових матеріалів; б – роздільна підлога по панелі основи; в – те ж, по дрібних легкобетонних плитах; г – дощата підлога; д – шарова паркетна підлога; е – підлога санітарних приміщень; 1 – несуча частина перекриття; 2 – панельна основа підлоги; 3 – звукоізоляційна прокладка; 4 – легко бетонні плити; 5 – лага; 6 – стяжка;

7 – рулонна гідроізоляція; 8 – теплоізоляційний лінолеум; 9 – прошарок під покриття підлоги; 10 – лінолеум; 11 - дощата підлога; 12 – паркет; 13 – тверда і напівтверда древесноволокниста плита; 14 – метлахська плитка

Спирання плит перекриття може бути по двох, трьох, чотирьох сторонах, по чотирьох кутках, по стороні і двох кутках, по двох суміжних сторонах і одному кутку. Між собою елементи перекриття об’єднуються в єдину жорстку горизонтальну діафрагму за рахунок замонолічування стиків високоміцним цементним розчином марки не нижче М50.

Вироби суцільного перерізу формують із бетону (важкого чи полегшеного) класу не нижче В15. Багатопустотні плити перекриття мають конструктивну висоту 220 мм для прогонів до 9 м включно і 300 мм для прогонів 12 м. Клас бетону не нижче В20.

Ребристі плити для перекриттів і покриттів громадських будівель з прогонами до 9 м мають контурні ребра висотою 400 мм, при прогонах 12, 15 м – настил 2Т при висоті 600 мм. Ребристі плити попередньо напружені виконують із використанням бетону класів В30, В40.

Рис.ІІ.11 - Підлоги по ґрунту:

а – по бетонній підготовці; б – утеплені; в – по лагах на стовпчиках; 1 – ущільнений грунт; 2 – бетонна підготовка; 3 – стяжка; 4 – покриття підлоги; 5 – утеплювальний шар; 6 - стовпчик; 7 – антисептована підкладка; 8 – два шари руберойду; 9 - лага

 

Підлоги. Основними вимогами до підлоги крім звукоізоляційних є архітектурно-декоративні та гігієнічні. Колір і фактура підлоги повинні відповідати композиційному рішенню інженера, покриття підлоги повинно дозволяти зручне і легке прибирання від пилу і бруду, а в жилих, дитячих і основних робочих приміщень громадських будівель володіти показником теплозасвоєння не більше 10 ккал / м² · год. · ºС.

До підлог деяких приміщень пред’являють специфічні вимоги: вологостійкість, водонепроникність, мала стираємість, еластичність, безшумність і т. ін.

Для покриттів полів громадських будівель використовують різні вироби з деревини, тонкі і легкі рулонні і плитні синтетичні матеріали (лінолеум, полівінілхлоридні плитки), двошарові рулонні матеріали (теплоізоляційний лінолеум, лінолеум на м’якій пористій основі, паласові покриття різних типів), плиткові підлоги із керамічних плиток, керамічної килимової мозаїки або плит із природного каменю (рис.ІІ.10).

В залежності від типу покриття підбирають ту чи іншу основу.

Основою підлоги повинна бути рівна і жорстка поверхня. У випадку необхідності влаштовують тонку (15-20 мм) стяжку із цементного розчину марки не нижче М50.

Підлоги приміщень, розташованих у перших поверхах, влаштовують над підпіллям або по ґрунту. Улаштування підлоги по ґрунту передбачає попереднє ущільнення ґрунту і підготовку із бетону класу не нижче В7,5 товщиною до 20мм (рис.ІІ.11).