Покриття – зовнішня несуча і огороджувальна конструкція, що піддається силовим впливам власної ваги, снігу, вітру, короткочасних експлуатаційних навантажень і несиловим впливам атмосферних опадів, сонячної радіації, змінних температур та вологості зовнішнього повітря і т. ін.
Конструкція покриття повинна відповідати вимогам міцності, стійкості, гідро-, тепло- та пароізоляції, а її зовнішня покрівля, крім того, повинна володіти морозостійкістю, хімічною і радіаційною стійкістю.
Конструкція покриття повинна включати в себе несучі елементи, теплоізоляцію, пароізоляцію, гідроізоляцію та основу під неї. Несучі конструкції покриття виконують із залізобетону, дерева чи металу; теплоізоляцію – із плитних чи засипних матеріалів (піностирольні, мінераловатні: фіброліт, ніздрюватий чи легкий бетон, керамзитовий гравій) ; пароізоляцію – із рулонних матеріалів (руберойд, пергамін, фольга); гідроізоляцію – із покрівельних плиток (черепиця, шифер, металопластик), листових (покрівельна сталь, хвилястий азбестоцемент) чи рулонних матеріалів (руберойд, стеклорубероїд і ін.).
Покриття бувають дахові, бездахові (суміщені). Дахові – холодні, теплі (як повітрозбірні камери вентиляційної системи багатоповерхової будівлі).
Складові елементи дахових покриттів: гребінь покриття, накісне ребро – виступаюче похиле ребро перетину скатів (ухилів), єндова – западаюче ребро (для стоку води).
Дахові холодні покриття – для житла.
Суміщені покриття – для громадських будівель, а також для малоповерхового житла (в межах 4 поверхів).