Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель пов’язані з необхідністю забезпечення нормативних мікрокліматичних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості робочих місць, захисту працюючих від виробничого шуму та вібрації. Вирішення цих задач забезпечується архітектурно-конструктивними та інженерно-технічними заходами (з допомогою систем вентиляції, опалення, кондиціонування, штучного освітлення і ін.).
Стан повітряного середовища характеризується мікрокліматичними параметрами (температурою, вологістю і швидкістю руху повітря в приміщенні) та чистотою повітря (за показниками концентрації СО і інших газів, парів, пилу, аерозолів в повітрі).
За тепловим режимом виробничі приміщення розділяють на дві групи: в першій технологічний процес супроводжується незначними надлишками тепла (до 20 ккал / м3 · год.), до другої – значними (більше 20 ккал / м3 · год.).
Оптимальні параметри повітряного середовища забезпечує організація повітрообміну в промислових приміщеннях. Повітрообмін створюють шляхом природної або штучної (з механічним приводом) вентиляції. Природну вентиляції використовують у приміщеннях, де за технологічними умовами допустимі перепади температури і вологості повітря. Природна вентиляція, в свою чергу, проектується неорганізованою. На відміну від природної неорганізованої вентиляції аерації розраховують залежно від перепаду температур зовнішнього і внутрішнього повітря.
Виробничий шум здійснює негативний вплив на людський організм і підвищує втомлюваність, у зв’язку з чим санітарні норми обмежують його допустимі величини в приміщеннях 90 Дб при низькочастотному шумі, 80 Дб – при середньочастотному і 75 Дб - при високочастотному. Боротьбу із шумом ведуть трьома основними шляхами - видаленням або зменшенням шуму в джерелі, зниженням шуму на шляхах його розповсюдження та використанням індивідуальних засобів захисту робочих.
Архітектурно-будівельні заходи боротьби із шумом використовують починаючи з розробки генеральних планів підприємств: передбачають компоновку найбільш шумних об’єктів у окремі комплекси, виключають можливість розташування поблизу них об’єктів, що потребують захисту від шуму і т. ін.
Захист від вібрацій, що викликаються роботою технологічного обладнання, які негативно впливають на організм людини і на конструкції будівлі, здійснюється шляхом відповідного покращення технологічного обладнання і влаштування віброізоляції. З цією метою фундаменти обладнання, що викликає вібрацію, виконують не зв’язаними з фундаментами будівельних конструкцій.
Освітлення промислових будівель проектують природним, комбінованим або штучним.
Природне освітлення використовують в більшості виробничих приміщень з постійним знаходженням людей. Комбіноване (суміщене) – на ділянках виробництва, де перебування персоналу складає 50% робочого дня.
Штучне освітлення в денний час передбачають у герметизованих цехах з кондиціонованим метеорологічним режимом і в негерметизованих цехах, де воно є необхідне технологічно.
Природне освітлення промислових будівель може бути верхнім, верхньобоковим і боковим. Для верхнього освітлення використовують поздовжні ліхтарі прямокутного, трикутного або трапецієвидного перетину з двостороннім вертикальним або похилим заскленням, поперечні пилкоподібні ліхтарі (шеди) з одностороннім вертикальним або похилим заскленням і зенітні точкового, панельного або стрічкового типу.