ІУ.1.1.1 Залізобетонні несучі конструкції

Конструкції фундаментів (збірні чи монолітні) представляють собою окремо

 

Рис.ІУ.2 – Конструкції фундаментів:

1 – типи фундаментів: а – монолітний;б – збірний складений; в – те ж, з порожнинами; г - пальовий; 2 – фундаментні балки; 3 – спирання фундаментних балок: а – через збірний стовпчик; б – арматурними випусками; в – по зовнішньому ряду колон; 1 – стовпчик; 2 - фундамент колони; 3 – фундаментна балка; 4 – на бетонка; 5 – зовнішня стіна; 6 – відмостка; 7 – підсипка піском або шлаком

стоячі опори – башмаки ступінчастої форми з гніздом («стаканом») у верхній частині для

встановлення залізобетонних колон (рис.ІУ.2).

Рис.ІУ.3 – Збірні залізобетонні колони:

а – колони суцільного перетину для будівель без мостових кранів; б – двогільчасті колони безкранових будівель; в – колони суцільного перетину для будівель із мостовими кранами; г – двогільчасті колони для будівель того ж типу; д – розміщення закладних елементів і анкерних болтів колони; е і ж – заробка колон прямокутного і наскрізного перетину в фундаментах; 1 – монолітний бетон; 2 – підколінник; 3 – наскрізний отвір у розпірці

При слабких і нерівномірно деформуючих ґрунтах основи фундаменти колон проектують пальовими із залізобетонних забивних або висячих паль. Відмітка верха фундаменту – 0,150 м Несучі зовнішні і внутрішні стіни будівлі передають навантаження на фундаменти колон через спеціальні фундаментні балки. Фундаментні балки проектують збірними залізобетонними таврового або трапецієвидного перетину висотою від 0,3 до 0,6 м з попередньо напруженим армуванням.

Збірні колони формують із важкого бетону класу В15…В35. Номенклатура уніфікованих виробів передбачає для безкранових будівель колони суцільного і постійного за висотою перерізу з консолями зверху для спирання кроквяних конструкцій і колони із наскрізним двогільчастим перерізом в нижній частині. Колони кранових будівель мають більш тонку верхню частину (надколонник), що сприймає навантаження від покриття, власної ваги і інших навантажень і впливів. Надколонники мають суцільний переріз, а нижня зона колони – суцільне або наскрізне (двогільчасте). Для спирання підкранових балок в колонах передбачають консолі або уступи (рис.ІУ.3).

В залежності від розташування в плані будівлі розрізняють середні і крайні колони, що примикають до зовнішніх стін. Крайні колони відрізняються від середніх одностороннім розташуванням консолей (або уступів) для підкранових балок і конструкцій покриття.

Залізобетонні несучі конструкції покриття проектують із стержневих елементів (ферм, балок, арок або рам) в поєднанні з плоскими (панелями або настилами) або просторовими у вигляді монолітних або збірних оболонок, склепінь, куполів і ін. Найбільш поширеними конструкціями індустріального виготовлення є стержневі і площинні. Стержневі - кроквяні і підкроквяні балки і ферми - проектують переважно попередньо напруженими із бетонів класів В25 – В45 (рис.ІУ.4, ІУ.5 ).

 

 

Рис.ІУ.4 – Збірні залізобетонні балки:

а – типи балок; б – деталь кріплення балки до колони; 1 – балка; 2 –колона; 3 - анкерний болт; 4 – опорний лист балки

 

Уніфіковані конструкції балок використовують для покриттів з прогонами 6, 9, 12 і 18 м і їх виконують одно похилими (односкатними), двопохилими (двоскатними) або з паралельними поясами. Балки прогоном 6 і 9 м мають тавровий, а 12 і 18 м - двотавровий суцільний перетин. Ферми полігональні, сегментні, з паралельними поясами і трикутні служать для перекриття прогонів у 18, 24, рідше 30 м.

Підкрокв’яні балки і ферми використовують при кроці колон 12 або 18 м, що перевищує крок крокв’яних конструкцій (рис.ІУ.6).

Залізобетонні попередньо напружені підкранові балки використовують при легкому і середньому режимі роботи кранів та їх вантажопідйомності не більше 30 т. Балки уніфіковані: вони мають тавровий переріз висотою 0,8 і 1 м при кроці колон 6 м і двотавровий висотою 1,4; 1,6 і 2 м при кроці 12 м (рис.ІУ.7).

Площинні елементи покриття(ребристі панелі) прогоном 6 і 12 м при ширині 1,5 і 3,0 м виконуються, як правило, попередньо напруженими із бетону класів В20 – В45 (рис.ІУ.8).

В’язі. Просторова стійкість і жорсткість каркасу будівлі при горизонтальних вітрових і кранових впливах забезпечуються конструкціями покриття (якщо воно виконано із залізобетону),підкрановими і підкроквяними балками, а у випадку необхідності додатково спеціальними горизонтальними і вертикальними в’язями, розташованими між колонами і в покритті.

 

Рис.ІУ.5 – Крокв’яні залізобетонні ферми:

а – сегментна ферма; б – те ж, безрозкісна; в - те ж, для похилої або горизонтальної покрівлі; г – з паралельними поясами

 

Вертикальні в’язі поздовжньої стійкості каркасу влаштовують у кожному поздовжньому ряду колон в середині температурного блоку (рис.ІУ.9). В’язі являють собою хрестову або портальну стальну конструкцію.

Вертикальні в’язі між балками або фермами покриття необхідні при висоті останніх на опорі більше 900 мм, а також при відсутності підкроквяних конструкцій. Ці в’язі являють собою стальні розкісні ферми з паралельними поясами висотою, рівною висоті кроквяної конструкції в опорній зоні; вони влаштовуються по поздовжніх рядах

 

Рис.ІУ.6 – Підкрокв’яні балки і ферми в з’єднанні з крокв’яними конструкціями:

1 – підкрокв’яна балка; 2 – підкрокв’яна ферма; 3 - крокв’яна балка; 4 – крокв’яна ферма; 5 - колона

Рис.ІУ.7 – Залізобетонні підкранові балки:

а – для прогону 6 м; б – для прогону 12 м; в – кріплення рейки до балки; г – кріплення балки до колони; 1 – рейка; 2 – балка; 3 – гумова прокладка; 4 – стальні лапки-притискувачі; 5 – болт; 6 – стальна планка; 7 – опорний стальний лист; 8 - колона

несучих конструкцій в крайніх прогонах температурного блоку (рис.ІУ.10). Горизонтальні в’язі у покритті влаштовують при наявності в будівлі кранів з важким режимом роботи. Ці в’язі влаштовують по нижньому і верхньому поясах кроквяних конструкцій, а при наявності залізобетонного панельного покриття – тільки по нижньому поясу. Горизонтальні в’язі виконують у вигляді стальної ферми з паралельними поясами і розкісною або хрестовою решіткою.

 

 

Рис.ІУ.8 – Залізобетонні плити покриття:

І – для прогону 6 м; а – залізобетонна; б – армогазобетонна; в – легко бетонна;

ІІ – для прогону 12 м; а – ребриста; б – склепінчаста типу КЗЗ; в – двоконсольна типу 2Т; ІІІ – для прогонів 18 і 24 м; а – коробчастий настил; б - настил-повітропровід;

в – комплексний утеплений настил 2Т; г – не утеплений настил 2Т; д – настил КЗЗ; ІУ – кріплення панелей покриття до крокв’яної конструкції; 1 – крокв’яна балка; 2 – настил покриття; 3 – закладна деталь плити покриття; 4 – закладна деталь крокв’яної балки