рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

І.1.3 Вимоги до будівель

І.1.3 Вимоги до будівель - раздел Строительство, Архітектура будівель і споруд Будівлі Любого Типу Повинні Максимально Відповідати Функціональним...

Будівлі любого типу повинні максимально відповідати функціональним, технічним, економічним та художнім вимогам. Для досягнення цього необхідна узгоджена і цілеспрямована робота колективу спеціалістів, що розробляють проект будівлі, - архітекторів, конструкторів, спеціалістів з технічного обладнання, економістів і технологів.

Вимога функціональної доцільності проектного рішення означає максимальну відповідність приміщень будівлі функціональним процесам, що будуть в них протікати. Проект повинен забезпечити оптимальне середовище для людини в процесі здійснення нею функцій, для яких передбачена будівля. Параметри середовища – габарити приміщень будівлі у відповідності з призначенням, стан повітряного середовища (температурно-вологісні характеристики, показники повітрообміну), світловий режим (показники необхідної природної чи штучної освітленості), звуковий режим (умови чутливості в приміщенні та захист його від шумів, що проникають від зовнішнього середовища) - установлюються для кожного типу будівлі відповідними нормативними документами (державними будівельними нормами України – ДБН У).

Вимога технічної доцільності проектного рішення передбачає виконання його конструкцій у повній відповідності законам будівельної механіки, будівельної фізики та хімії. Для цього проектувальнику необхідно виявити й точно врахувати всі зовнішні впливи на будівлю.

Зовнішні впливи умовно ділять на силові і несилові.

До силових відносять наступні види навантажень і впливів:

- постійні навантаження – від власної ваги конструкцій будівлі й тиску ґрунту основи на її підземну частину;

- довготривалі тимчасові навантаження – від стаціонарного технічного обладнання, перегородок, вантажів, що тривало зберігаються (книгосховища і т. п.), впливи нерівномірних деформацій ґрунтів основи і т. п.;

- короткочасні навантаження – від маси рухомого обладнання, людей, меблів, снігу, вітру і т. п.;

Особливі впливи – від сейсмічних явищ, вибухів, просадки лесового чи відталої мерзлої основи будівлі, впливу деформацій земної поверхні в районах впливу гірничих виробок і т. п.

До несилових відносять впливи:

- змінних температур зовнішнього повітря, що викликають лінійні зміни розмірів зовнішніх конструкцій будівлі;

- атмосферної та ґрунтової вологи на матеріал конструкцій, що призводять до змін фізичних параметрів, а інколи і структури матеріалів;

- сонячної радіації, що впливає на світловий і температурний режим приміщень;

- інфільтрації зовнішнього повітря через шпарини огороджуючи конструкцій, що впливає на їх теплоізоляційні властивості і температурно-вологісний режим приміщень;

- хімічної агресії водорозчинних домішок в повітряному середовищі, які у вологому стані руйнують поверхневі шари матеріалу конструкцій;

- різнорідних шумів від джерел поза і в середині будівель, що порушують нормальний акустичний режим приміщень;

- біологічних – від мікроорганізмів або комах, що руйнують конструкції із органічних матеріалів.

При проектуванні конструкцій будівель повинно передбачатися їх опір всім перерахованим вище впливам. Ця вимога забезпечується міцністю, стійкістю і жорсткістю несучих конструкцій, довговічністю і стабільністю експлуатаційних якостей огороджувальних конструкцій.

Міцність конструкції – здатність сприймати силові навантаження і впливи без руйнування.

Стійкість – здатність конструкції зберігати рівновагу при силових навантаженнях і впливах. Вона забезпечується цілеспрямованим розташуванням елементів несучих конструкцій у просторі та міцністю їх з’єднань.

Жорсткість – здатність конструкцій виконувати свої статичні функції з малими, завчасно заданими величинами деформацій.

Довговічність – граничний термін збереження фізичних якостей конструкцій будівлі в процесі експлуатації. Довговічність конструкції залежить від повзучості, морозостійкості, вологостійкості, корозійної та біологічної стійкості будівельних матеріалів, з яких виготовлена конструкція.

За ознакою довговічності будівлі і споруди розділяють на чотири ступені: І – з терміном служби 100 років, 2 – від 50 до 100 р., 3 – від 20 до 50 р., 4 - до 20 р. (тимчасові будівлі і споруди).

Стабільність експлуатаційних якостей, до яких відносяться тепло-, звуко-, гідроізоляція та повітронепроникність огорож, - здатність конструкцій зберігати постійний рівень ізоляційних властивостей на протязі проектного терміну служби будівлі або конструктивного елемента.

Границя вогнестійкості будівельної конструкції визначається тривалістю (в годинах) випробування конструкції на вогнестійкість до виникнення одного із наступних трьох граничних станів: руйнування, утворення в конструкції наскрізних тріщин або отворів, підвищення температури на протилежній від вогню поверхні конструкції більш ніж на 220ºС.

Будівлі діляться на п’ять ступенів за вогнестійкістю залежно від границі вогнестійкості та групи займистості їх матеріалів. Згідно вимог ДБН, границя вогнестійкості різних конструкцій не однакові: від 2 – 2,5 год. (максимальна границя) до 0,2 5 – 0,5 год. (мінімальна границя для перегородок, покриттів та ненесучих стін.

Крім того, класифікація конструкцій будівель здійснюється за ознакою пожарної безпеки, яка визначається займистістю конструкцій та їх вогнестійкістю.

За займистістю конструкцій розрізняють матеріали:

- негорючі, які не займаються, не тліють і не обвуглюються під дією вогню або високих температур;

- важкозаймисті, які з трудом загоряються, тліють і обвуглюються, але процеси горіння і тління зупиняються при видаленні вогню або високих температур;

- горючі, які загоряються або тліють під впливом вогню або високих температур, і ці процеси не зупиняються після видалення джерела вогню.

Вимоги економічної доцільності проектного рішення будівлі відноситься до її функціональної і технічної сторони.

Економічна доцільність стосовно конструктивної частини проекту заклечається в призначенні при проектуванні необхідних запасів міцності і стійкості конструкцій, а також їх довговічності та вогнестійкості у відповідності з призначенням будівлі та проектним терміном експлуатації.

На вибір економічно доцільного рішення конструкцій впливає віднесення будівлі при проектуванні до певного класу.

Клас будівлі призначають при проектуванні у відповідності з її народногосподарським та містобудівельним значенням. До І класу відносять крупні громадські будівлі (театри, музеї), житлові будинки висотою більше 9 поверхів, до ІІ– громадські будівлі масового будівництва і будинки не вище 5 поверхів, до ІІІ – дома не вище 5 поверхів і громадські будівлі малої місткості, до ІУ – малоповерхові житлові будинки та тимчасові громадські будівлі. Клас більшості промислових будівель рідко призначають вище третього щоб уникнути функціонального старіння будівлі.

Основні конструкції будівель І класу повинні мати – 1-ий ступінь довговічності та вогнестійкості, ІІ класу – 2-ий ступінь, ІІІ класу – 2-ий ступінь довговічності і 3-ій ступінь вогнестійкості, ІУ класу – 3-ій ступінь довговічності без обмеження за вогнестійкістю.

Архітектурно-художні вимоги до проектного рішення полягають в необхідності відповідності зовнішнього виду будівлі її призначенню та в формуванні об’ємів і інтер’єрів будівлі за законами красоти.

 

І.2 Єдина модульна система, уніфікація, типізація, стандартизація,

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Архітектура будівель і споруд

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: І.1.3 Вимоги до будівель

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

І СПОРУД
    Навчальний посібник для студентів, що навчаються за напрямом 6.060101 – «Будівництво» &

І.1 Види будівель і вимоги до них
І.1.1 Класифікація будівель за призначенням. За призначенням розрізняють три основні типи будівель: - житлові будівлі для постійного чи тимчасово

І.1.2 Загальні відомості про конструкції будівель
  Кожна будівля складається із сукупності взаємопов'язаних конструктивних елементів, що виконують в ньому різні функції: фундаменти, стіни, каркаси, перекриття, дах, перегород

І.2.1 Уніфікація і єдина модульна система
Уніфікація – науково обґрунтоване скорочення числа загальних параметрів будівель і їх елементів шляхом усунення функціонально невиправданих відхилень між ними. Уніфікація забезпечує приведен

Стандартизація
Типове проектування – це система розробки будівельних проектів, що базується на типізації будівель або їх фрагментів з метою багаторазової повторюваності в будівництві. Воно використовується особли

І.3 Об’ємно-планувальні рішення будівель
Об'ємно-планувальним рішенням будівлі називається об'єднання головних і другорядних (допоміжних) приміщень вибраних розмірів і форми в єдину композицію. За ознакою розташування приміщень розрізн

І.4 Несучі конструкції будівель
  Основні типи несучих конструкцій такі: стійко-балочні, арочно-склепінчасті, стінові, оболонки одинарної або подвійної кривини, складки, висячі, перехресно-стержневі (структури) і пн

І.5 Методи проектування і техніко-економічної оцінки проектних рішень
Проект будівлі або споруди являє собою комплекс креслень, розрахунків і пояснювальної записки, необхідних для зведення будівлі та обґрунтування прийнятих рішень. Проект супроводжується ко

І.6.1.1 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів
  Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд обов’язковим є виконання наступної умови R ≥ Rq mіn ,

І.1.6.1.3 Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
Під впливом різниці загальних тисків по обидві сторони огорожі, викликаної тепловим тиском або вітром, через огороджувальні конструкції відбувається фільтрація повітря. Для забезпечення комфортного

І.1.6.1.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
Підвищення вологовмісту матеріалу огорож знижує теплозахисні властивості конструкцій і їх довговічність у зв’язку з руйнуванням перезволоженого матеріалу при багатьох циклах заморожування та відтаю

І.1.6.2 Елементи будівельної світлотехніки
Освітлення приміщень в денний час проектують природнім, штучним, або суміщеним (інтегральним). Рис.І.4 – Природ

ІІ.1.1 Класифікація житлових будинків
Житлові будинки розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: за при значенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням. За призначенням розрізняють:

ІІ.1.2 Квартирні житлові будинки
Квартира є основним елементом житлового будинку. Її планувальне рішення повинно відповідати багатофункціональному призначенню в зв’язку з різнохарактерними життєвими процесами, що протікають в ї

ІІ.1.3 Планувальні рішення багатоквартирних будинків
У багатоквартирних житлових будинках квартири можуть бути зв’язані одна з одною загальними комунікаційними приміщеннями або не мати таких зв’язків, бути ізольованими. Ізоляція квартир від загаль

ІІ.2.1 Класифікація громадських будівель
Громадські будівлі розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: функціональному призначенню, повторюваності (унікальні і масові), містобудівній ролі (загальноміські, районні, мікрорайонні),

Громадських будівель
Специфічними особливостями громадських будівель є: - різнорідність функцій будівель та їх окремих елементів; - одночасна концентрація в будівлях великої кількості людей;

ІІ.2.3 Об’ємно-планувальні рішення
Громадські будівлі мають три групи приміщень: робочі, обслуговуючі та допоміжні.. Робочі приміщення (класи, аудиторії, палати і ін.) призначені для основного функціонального процесу; о

ІІ.3.1 Будівельні системи будівель та області їх використання
Будівельна система будівлі визначається матеріалом, конструкцією і технологією зведення несучих елементів будівлі. В залежності від матеріалу вертикальних несучих конструкцій розрізняють будівлі із

ІІ.3.2 Конструктивні системи будівель
Конструктивна система являє собою сукупність взаємопов’язаних конструктивних елементів будівлі, що забезпечують її міцність, жорсткість, стійкість і необхідний рівень експлуатаційний якостей. В кон

ІІ.3.3 Конструктивні схеми
Конструктивна схема являє собою варіант конструктивної системи за ознакою взаємного розміщення (поздовжнього, поперечного або перехресного) в просторі вертикальних несучих конструкцій будівл

ІІ.3.4 Принципи проектування конструкцій будівель
  Кожна будівля складається із сукупності конструктивних елементів, причому робота кожного із них визначена його розташуванням у будівлі, заданим температурно-вологісним режимом будів

ІІ.3.5 Основи і фундаменти
Основи та їх властивості відіграють велику роль у збереженні будівель, їх деформативності. Проектування і будівництво передують інженерно-геологічні вишукування (і гідрогеологічні). Вони

ІІ.3.6 Каркас
Каркас проектують, як правило, збірним залізобетонним, Розрізка рам залізобетонного каркасу на збірні елементи здійснюється у відповідності з розрахунковою схемою. Для рамного каркасу використовуют

ІІ.3.7 Зовнішні стіни та їх елементи
Зовнішні стіни – найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і різнотипним силовим і несиловим впливам. Несучі стіни сприймають власну вагу та тимчасові навантаження ві

ІІ.3.8 Внутрішні вертикальні несучі та огороджувальні конструкції
Вертикальні внутрішні огорожі утворюються несучими стінами, вентиляційними та димо-вентиляційними блоками і шахтами, перегородками, стінами ліфтових шахт та санітарно-технічних кабін. В

ІІ.3.9 Перекриття
Перекриття – це один з найважливіших і найбільш трудомістких конструктивних елементів будівлі: затрати праці на їх влаштування досягають 25%, вартість – 20%, а витрати сталі від 25 до 35%

ІІ.3.10 Покриття
Покриття – зовнішня несуча і огороджувальна конструкція, що піддається силовим впливам власної ваги, снігу, вітру, короткочасних експлуатаційних навантажень і несиловим впливам атмосферни

ІІ.3.11 Сходи
Конструкції основних евакуаційних сходів проектують негорючими, розміщують в середині об’єму, утвореного негорючими стінами і перекриттям, тобто в сходовій клітині, освітленій переважно б

ІІІ.1.1 Класифікація промислових будівель
  Промисловими називають такі будівлі, що розраховані для розміщення промислових виробництв. В таких будівлях, оснащених необхідним обладнанням, перероблювана сировина перетвор

Промислових будівель
Специфічними при проектуванні промислових будівель любого призначення є: - оптимальна організація технологічного процесу в комплексі з необхідним підйомно-транспортним обладнанням;

ІІІ.1.3 Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель
Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель пов’язані з необхідністю забезпечення нормативних мікрокліматичних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості

ІІІ.2.1 Одноповерхові будівлі
Переваги одноповерхових будівель: - простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих (і динамічних) навантажень від обладнання безпосередньо на грунт;

ІІІ.2.3 Багатоповерхові будівлі
Їх широко використовують для розміщення підприємств легкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від малоповерхових меншою площею забудови та протяжніст

ІІІ.2.4 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського харчування, апарату управління, громадських організац

ІУ.1.1 Несучі конструкції одноповерхових будівель
Каркасні несучі конструкції одноповерхових промислових будівель складаються із поперечних рам і поздовжніх в’язів між ними. Поперечні рами частіше всього

ІУ.1.1.1 Залізобетонні несучі конструкції
Конструкції фундаментів (збірні чи монолітні) представляють собою окремо   Рис.ІУ.2 – Конструкції фундам

ІУ.1.1.2 Стальні несучі конструкції
  Універсальним рішенням стальних несучих конструкцій одноповерхових будівель є каркас поперечних рам, об’єднаних в’язами в єдину просторову стійку систему. Коло

ІУ.1.2 Несучі конструкції багатоповерхових будівель
Багатоповерхові будівлі проектують, як правило, в каркасній конструктивній системі з повним каркасом. Комбінована система з неповним каркасом і несучими зовнішніми стінами використовується рідко.

ІУ.2.1 Зовнішні стіни та їх елементи
Вертикальні зовнішні огорожі промислових будівель компонують із глухих і світлопрозорих конструкцій, воріт, дверей, сонцезахисних пристроїв і вентиляційних решіток. Конструкції зовнішніх с

ІУ.2.2 Покриття та їх елементи
Покриття включають в себе глуху частину огорожі, конструкції, ліхтарів та елементи організації водовідведення – парапети, карнизи, єндови, лотки, водоприймальні воронки і ін. покриття складають 20

ІУ.2.3 Підлоги в промислових будівлях
Підлоги є одним із найбільших трудомістких і дорогих конструктивних елементів промислової будівлі (рис.ІУ.15, ІУ.16). В одноповерхових будівлях їх вартість досягає 15 – 20% загальної вартост

ЛІТЕРАТУРА
1.ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування. – К.: Мінбуд України, 2006. - 75 с. 2. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.:

ЗАВДАННЯ
студенту (ці) групи БД – – 1 ______________________________________________________________________ на виконання курсового проекту «Двоповерховий житловий будинок»

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги