І.2.1 Уніфікація і єдина модульна система - раздел Строительство, АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Уніфікація – Науково Обґрунтоване Скорочення Числа Загальних Параметрі...
Уніфікація – науково обґрунтоване скорочення числа загальних параметрів будівель і їх елементів шляхом усунення функціонально невиправданих відхилень між ними. Уніфікація забезпечує приведення до однотипності та скорочення числа основних об’ємно-планувальних розмірів будівлі (висот поверхів, прогонів перекриттів, розмірів віконних та дверних прорізів і ін.) і, як наслідок, до однотипності розмірів і форм конструктивних елементів заводського виготовлення. Уніфікація дозволяє використовувати однотипні вироби в будівлях різного призначення. Вона забезпечує масовість і однотипність конструктивних елементів, що підвищує рентабельність заводського виготовлення.
Уніфікація розмірів поперечного перерізу несучих елементів перекриття для будівель різного призначення пов’язана з уніфікацією розрахункових навантажень на 1 м2 (без врахування власної ваги), при цьому змінюється тільки армування і клас бетону. Уніфікація зовнішніх огорож пов’язана з їх теплозахисною здатністю. Для бетонних (одно- і багатошарових) панелей зовнішніх стін у відповідності з цим параметром установлений уніфікований ряд розмірів (товщина) - 300, 350, 400 мм
Основою для уніфікації геометричних розмірів виробів є Єдина модульна система в будівництві (ЄМС) – сукупність правил координації (взаємного узгодження) об’ємно-планувальних і конструктивних розмірів будівель, будівельних виробів та обладнання для їх формування на основі кратності єдиній величині – модулю. Мета ЄМС - створення основи для типізації і стандартизації при проектуванні, виготовленні виробів та в будівництві.
В більшості європейських країн в якості єдиного основного модуля «М» прийнята величина 100 мм. Всі основні розміри будівель призначають кратними модулю.
Укрупнений модуль (мультимодуль) дорівнює основному – М, збільшеному в ціле число разів. Установлений наступний переважний ряд величин укрупнених модулів: 3М, 6М, 12М, 15М, 30М, 60М (тобто 300, 600, 1200, 1500, 3000, 6000 мм). Укрупнений модуль використовується при призначенні основних конструктивно-планувальних розмірів будівель по горизонталі (відстані в осях між несучими конструкціями в поздовжньому і поперечному напрямках, ширина прорізів і т. п.) і по вертикалі (висоти поверхів, прорізів), а також типорозмірів крупних збірних виробів.
Рис.І.2 – Маркування розмічувальних осей на кресленнях плану (а) і розрізу (б)
Дробовий модуль дорівнює певній із наступних частин основного модуля – 1/2М, 1/5 М, 1/10М, 1/20М, 1/50М і1/100М, тобто 50, 20, 10, 5, 2 і 1 мм.
Лінії перетину модульних площин, суміщених з несучими конструкціями будівель, утворюють лінії розмічувальних осей в плані і в розрізі будівлі (рис.І.2). Осі позначають марками (арабськими цифрами і заголовними літерами українського алфавіту) в кружках (маркування осей). Порядок маркування: знизу вгору і зліва вправо по лівій і нижній сторонах плану.
На кресленнях розрізів крім відстаней між розмічувальними осями виносять позначки - відстані в метрах від горизонтальної площини, рівень якої умовно прийнятий нульовим. Скоріше всього за нульовий рівень приймається позначка чистої підлоги першого поверху.
На початку будівництва будівлі здійснюється розміщення його осей на місцевості, що називається розбивкою будівлі або розбивкою осей.. Розмічувальні осі використовуються для прив’язки конструкції ,тобто для визначення її положення в будівлі за установленими правилами вибору відстаней від осі або грані конструкції до найближчих розмічувальних осей. Для будівель різних будівельних систем з метою скорочення кількості типів збірних виробів прийняті різні правила прив’язки.
В крупнопанельних та цегляних будівлях розмічувальні осі внутрішніх поздовжніх несучих стін співпадають з їх геометричною віссю. Розмічувальні осі зовнішніх поздовжніх несучих і торцевих самонесучих стін розташовуються на відстані 200 мм від внутрішньої грані стіни.
В каркасних будівлях розмічувальні осі внутрішніх колон розташовують по їх геометричній осі. Прив’язка крайніх рядів колон з метою максимальної уніфікації крайніх елементів з рядовими приймається у відповідності з особливостями конструктивної системи будівлі і здійснюється одним наступних способів:
- внутрішня грань колони зміщується від модульної розмічувальної осі всередину будівлі на половину ширини перетину внутрішньої колони; при однакових перетинах зовнішніх і внутрішніх колон геометрична і модульна розмічувальна вісі крайніх колон суміщаються;
- зовнішні грані колон суміщаються з модульними розмічувальними осями.
В одноповерхових каркасних промислових будівлях, обладнаних електричними мостовими кранами, передбачається ряд додаткових правил прив’язки осей каркасу, які будуть розглянуті пізніше.
Відстань між розмічувальними осями конструкції, кратна єдиному або укрупненому модулю, називають координаційним розміром. Конструктивний розмір – це проектний розмір збірного виробу, що відрізняється від координаційного (номінального) на проектну величину зазору між виробами. Натурний розмір – це фактичний розмір виробу. Він відрізняється від конструктивного на величину, яка залежить від допуску – максимально допустимого відхилення фактичного розміру виробу від конструктивного. Величини допусків визначаються установленим класом точності формування виробу, який в свою чергу пов’язаний із прийнятим класом точності виготовлення формівного обладнання.
Координаційні конструктивно-планувальні розміри будівель в плані повинні бути кратними укрупненим модулям, прийнятим в даній галузі будівництва .В житловому будівництві прийнято укрупнений планувальний модуль 6М. В проектах масових громадських будівель (шкіл, дитячих закладів) також використовують укрупнений модуль 6М, якщо для їх будівництва використовують конструкції житлових будинків. В усіх інших випадках розробка планувальних рішень громадських будівель здійснюється на основі мультимодулів – 15М, 30М, 60М або 12М.
Висоти поверху в житлових, громадських і багатоповерхових виробничих будівлях приймається рівною відстані між позначками чистої підлоги суміжних поверхів, в одноповерхових промислових будівлях – відстані віт чистої підлоги до низу конструкцій покриття. Висота поверху житлового будинку, залежно від району будівництва, приймається 2,8 м або 3,0 м. Розміри висоти поверхів для громадських і промислових будівель складають наступний модульований ряд:3,3; 3,6; 4,2; 4,8; 5,4;6,0; 7,2; 8,4; 9,6; 10,8; 12,6; 14,4; 16,2; 18,0 м. Вибір висоти поверху визначається призначенням будівлі, наприклад: 3,3 м – для шкіл і лікарень, 4,2 м – для торгівельних залів і т. п.
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
І.2.1 Уніфікація і єдина модульна система
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
І СПОРУД
Навчальний посібник
для студентів,
що навчаються за напрямом
6.060101 – «Будівництво»
&
І.1 Види будівель і вимоги до них
І.1.1 Класифікація будівель за призначенням.
За призначенням розрізняють три основні типи будівель:
- житлові будівлі для постійного чи тимчасово
І.1.2 Загальні відомості про конструкції будівель
Кожна будівля складається із сукупності взаємопов'язаних конструктивних елементів, що виконують в ньому різні функції: фундаменти, стіни, каркаси, перекриття, дах, перегород
І.1.3 Вимоги до будівель
Будівлі любого типу повинні максимально відповідати функціональним, технічним, економічним та художнім вимогам. Для досягнення цього необхідна узгоджена і цілеспрямована робота колективу
Стандартизація
Типове проектування – це система розробки будівельних проектів, що базується на типізації будівель або їх фрагментів з метою багаторазової повторюваності в будівництві. Воно використовується особли
І.3 Об’ємно-планувальні рішення будівель
Об'ємно-планувальним рішенням будівлі називається об'єднання головних і другорядних (допоміжних) приміщень вибраних розмірів і форми в єдину композицію. За ознакою розташування приміщень розрізн
І.4 Несучі конструкції будівель
Основні типи несучих конструкцій такі: стійко-балочні, арочно-склепінчасті, стінові, оболонки одинарної або подвійної кривини, складки, висячі, перехресно-стержневі (структури) і пн
І.1.6.1.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
Підвищення вологовмісту матеріалу огорож знижує теплозахисні властивості конструкцій і їх довговічність у зв’язку з руйнуванням перезволоженого матеріалу при багатьох циклах заморожування та відтаю
ІІ.1.1 Класифікація житлових будинків
Житлові будинки розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: за при
значенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням.
За призначенням розрізняють:
ІІ.1.2 Квартирні житлові будинки
Квартира є основним елементом житлового будинку. Її планувальне рішення повинно відповідати багатофункціональному призначенню в зв’язку з різнохарактерними життєвими процесами, що протікають в ї
ІІ.1.3 Планувальні рішення багатоквартирних будинків
У багатоквартирних житлових будинках квартири можуть бути зв’язані одна з одною загальними комунікаційними приміщеннями або не мати таких зв’язків, бути ізольованими. Ізоляція квартир від загаль
ІІ.2.1 Класифікація громадських будівель
Громадські будівлі розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: функціональному призначенню, повторюваності (унікальні і масові), містобудівній ролі (загальноміські, районні, мікрорайонні),
Громадських будівель
Специфічними особливостями громадських будівель є:
- різнорідність функцій будівель та їх окремих елементів;
- одночасна концентрація в будівлях великої кількості людей;
ІІ.2.3 Об’ємно-планувальні рішення
Громадські будівлі мають три групи приміщень: робочі, обслуговуючі та допоміжні.. Робочі приміщення (класи, аудиторії, палати і ін.) призначені для основного функціонального процесу; о
ІІ.3.1 Будівельні системи будівель та області їх використання
Будівельна система будівлі визначається матеріалом, конструкцією і технологією зведення несучих елементів будівлі. В залежності від матеріалу вертикальних несучих конструкцій розрізняють будівлі із
ІІ.3.2 Конструктивні системи будівель
Конструктивна система являє собою сукупність взаємопов’язаних конструктивних елементів будівлі, що забезпечують її міцність, жорсткість, стійкість і необхідний рівень експлуатаційний якостей. В кон
ІІ.3.3 Конструктивні схеми
Конструктивна схема являє собою варіант конструктивної системи за ознакою взаємного розміщення (поздовжнього, поперечного або перехресного) в просторі вертикальних несучих конструкцій будівл
ІІ.3.4 Принципи проектування конструкцій будівель
Кожна будівля складається із сукупності конструктивних елементів, причому робота кожного із них визначена його розташуванням у будівлі, заданим температурно-вологісним режимом будів
ІІ.3.5 Основи і фундаменти
Основи та їх властивості відіграють велику роль у збереженні будівель, їх деформативності. Проектування і будівництво передують інженерно-геологічні вишукування (і гідрогеологічні). Вони
ІІ.3.6 Каркас
Каркас проектують, як правило, збірним залізобетонним, Розрізка рам залізобетонного каркасу на збірні елементи здійснюється у відповідності з розрахунковою схемою. Для рамного каркасу використовуют
ІІ.3.7 Зовнішні стіни та їх елементи
Зовнішні стіни – найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і різнотипним силовим і несиловим впливам. Несучі стіни сприймають власну вагу та тимчасові навантаження ві
ІІ.3.9 Перекриття
Перекриття – це один з найважливіших і найбільш трудомістких конструктивних елементів будівлі: затрати праці на їх влаштування досягають 25%, вартість – 20%, а витрати сталі від 25 до 35%
ІІ.3.10 Покриття
Покриття – зовнішня несуча і огороджувальна конструкція, що піддається силовим впливам власної ваги, снігу, вітру, короткочасних експлуатаційних навантажень і несиловим впливам атмосферни
ІІ.3.11 Сходи
Конструкції основних евакуаційних сходів проектують негорючими, розміщують в середині об’єму, утвореного негорючими стінами і перекриттям, тобто в сходовій клітині, освітленій переважно б
ІІІ.1.1 Класифікація промислових будівель
Промисловими називають такі будівлі, що розраховані для розміщення промислових виробництв. В таких будівлях, оснащених необхідним обладнанням, перероблювана сировина перетвор
Промислових будівель
Специфічними при проектуванні промислових будівель любого призначення є:
- оптимальна організація технологічного процесу в комплексі з необхідним підйомно-транспортним обладнанням;
ІІІ.1.3 Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель
Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель пов’язані з необхідністю забезпечення нормативних мікрокліматичних і санітарних параметрів повітряного середовища, необхідної освітленості
ІІІ.2.1 Одноповерхові будівлі
Переваги одноповерхових будівель:
- простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих (і динамічних) навантажень від обладнання безпосередньо на грунт;
ІІІ.2.3 Багатоповерхові будівлі
Їх широко використовують для розміщення підприємств легкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від малоповерхових меншою площею забудови та протяжніст
ІІІ.2.4 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського харчування, апарату управління, громадських організац
ІУ.1.1 Несучі конструкції одноповерхових будівель
Каркасні несучі конструкції одноповерхових промислових будівель складаються із поперечних рам і поздовжніх в’язів між ними. Поперечні рами частіше всього
ІУ.1.1.2 Стальні несучі конструкції
Універсальним рішенням стальних несучих конструкцій одноповерхових будівель
є каркас поперечних рам, об’єднаних в’язами в єдину просторову стійку систему.
Коло
ІУ.1.2 Несучі конструкції багатоповерхових будівель
Багатоповерхові будівлі проектують, як правило, в каркасній конструктивній системі з повним каркасом. Комбінована система з неповним каркасом і несучими зовнішніми стінами використовується рідко.
ІУ.2.1 Зовнішні стіни та їх елементи
Вертикальні зовнішні огорожі промислових будівель компонують із глухих і світлопрозорих конструкцій, воріт, дверей, сонцезахисних пристроїв і вентиляційних решіток.
Конструкції зовнішніх с
ІУ.2.2 Покриття та їх елементи
Покриття включають в себе глуху частину огорожі, конструкції, ліхтарів та елементи організації водовідведення – парапети, карнизи, єндови, лотки, водоприймальні воронки і ін. покриття складають 20
ІУ.2.3 Підлоги в промислових будівлях
Підлоги є одним із найбільших трудомістких і дорогих конструктивних елементів промислової будівлі (рис.ІУ.15, ІУ.16). В одноповерхових будівлях їх вартість досягає 15 – 20% загальної вартост
ЛІТЕРАТУРА
1.ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування. – К.: Мінбуд України, 2006. - 75 с.
2. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.:
ЗАВДАННЯ
студенту (ці) групи БД – – 1
______________________________________________________________________
на виконання курсового проекту
«Двоповерховий житловий будинок»
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов