Індустріальні покриття багатоповерхових житлових будинків

Покриття будівлі – це зовнішній конструктивний елемент, який виконує комплекс несучих та огороджувальних функцій. Покриття формують силует забудов і відіграють активну роль в архітектурній панорамі міст, поверхня покриттів проглядається з вікон більш високих будівель, а тому вони повинні мати привабливі архітектурно-декоративні властивості.

В Україні, де має місце морозне руйнування водостічних труб, для житлових будинків вище п’яти поверхів проектують внутрішній водовідвід, який організовують через водоприймальні лійки та стояки в міську зливову каналізацію із розрахунку одна лійка на планувальну секцію, але не менше двох на будинок. Покриття житлових будинків висотою шість і більше поверхів проектують переважно плоскими з ухилом і = 1…5% із використанням індустріальних залізобетонних конструкцій.

Залізобетонні покриття із повнозбірних елементів проектують за трьома варіантами: горищними, безгорищними та експлуатованими.Горищні покриття є основним типом покриттів для житлових будинків масового будівництва, а безгорищні – для промислових і громадських будівель. Безгорищні покриття допускається використовувати у житлових будинках висотою не більше чотирьох поверхів, а також на обмежених ділянках покриттів багатоповерхових будинків – над машинними відділеннями ліфтів, лоджіями, еркерами, над виступаючими із площини фасадів об’ємами вестибюлів, тамбурів тощо. Експлуатовані покриття влаштовують у житлових будинках І категорії (комерційне житло), які будують за індивідуальними проектами.

Гідроізоляцію залізобетонних плоских покриттів влаштовують залежно від варіантів конструктивного рішення: для безгорищних покриттів використовують багатошарові рулонні гідроізоляційні матеріали; для горищних – рулонні гідроізоляційні матеріали, фарбування гідроізоляційними мастиками, покрівельні панелі із бетонів високих марок водонепроникливості.

За методом проходу по горищу та способом видалення відпрацьованого повітря розрізняють покриття з холодним, теплим і відкритим горищем. Для кожного з цих покриттів використовують будь-який із перелічених вище методів гідроізоляції. Таким чином, найбільш розповсюджені рішення горищних залізобетонних покриттів приймають у шести основних конструктивних варіантах (рис. 34, 35):

А – з холодним горищем і рулонною покрівлею;

Б – те ж саме, з безрулонною покрівлею;

В – з теплим горищем і рулонною покрівлею;

Г – те ж саме, з безрулонною покрівлею;

Д – з відкритим горищем і рулонною покрівлею;

Е – те ж саме, з безрулонною покрівлею.

Конструкцію залізобетонних горищних плоских покриттів складають: покрівельні та лоткові панелі, плити горищного перекриття, опорні конструкції під лоткові та покрівельні панелі, зовнішні фризові панелі та плити парапетів. Висота наскрізного проходу вздовж будівлі в горищному просторі повинна бути не менше 1,6 м. Допускаються місцеві зниження висоти горища до 1,2 м, але не у межах наскрізного проходу (рис. 34).

Покриття з холодним і відкритим горищем (типи А, Б, Д, Е) мають утеплене горищне перекриття та неутеплені: фризові стінові панелі, ребристі залізобетонні рядові та лоткові плити покриття. Фризові стінові панелі проектують із прорізами, захищеними жалюзійними ґратами, для вентиляції горищного простору. В конструкціях із холодним горищем розміри прорізів приймають сумарною площею не менше 1/500, а в IIIБ, IIIВ і IVВ кліматичних зонах – не менше 1/50 площі горищного перекриття із кожного боку будинку. Розміри приточних і витяжних прорізів фризових панелей відкритих горищ суттєво більші, їх розміри визначають за результатами розрахунку вентиляції горищного простору. Конструктивні схеми покриттів із холодним горищем наведені на рис. 36, 37.

У покриттях із холодним горищем типу А і Б вентиляційні блоки перетинають його та виходять назовні на висоту 1,0 м вище того конструктивного елементу, біля якого вони знаходяться, а саме: рівня покрівлі, парапету, приміщення машинного відділення тощо.

Покриття із теплим горищем (типи В і Г) мають неутеплене горищне перекриття та утеплені: фризові стінові панелі, ребристі залізобетонні рядові та лоткові плити покриття. Тепле горище виконує функції повітрозбірної камери витяжної вентиляції будинку, а тому всі вентиляційні блоки нижче розташованих поверхів закінчуються оголовками висотою 0,6 м у горищному просторі. У середній зоні теплого горища влаштовують одну на секцію загальну витяжну шахту, площу якої розраховують залежно від площі покриття та висоти будинку. Для забезпечення надійної природної вентиляції будинку висоту витяжної шахти приймають не менше 4,5 м від рівня верхньої площини горищного перекриття і 1,0 м вище тих конструктивних елементів біля яких вона знаходиться. Фризові панелі проектують глухими, а на деяких ділянках, для природного освітлення горища, частково заскленими без відкривання стулок. Конструктивні схеми покриттів із теплим горищем наведені на рис. 38 і 39.

У покриттях із відкритим горищем типу Д і Е вентиляційні пристрої також не перетинають покриття, а закінчуються оголовками вентиляційних блоків висотою 0,6 м вище рівня горищних перекриттів. Видалення відпра-

в

б

г

а

10

Рис. 34. Принципові схеми конструкцій горищних залізобетонних дахів: а – з холодним горищем і рулонною покрівлею; б – те саме, безрулонною; в – з теплим горищем і рулонною покрівлею; г – те саме, безрулонною; 1 – опорний елемент; 2 – плита перекриття; 3 – утеплювач; 4 – покрівельна ребриста плита; 5 – два шари наплавленого руберойду; 6 – лоткова плита; 7 – опорна рама; 8 – захисний шар; 9 – пароізоляція; 10 – смуга руберойду; 11 – елемент кріплення фризової панелі; 12 – залізобетонна тришарова покрівельна плита; 13 – шар мастики для гідроізоляціъ; 14 – плита-нащільник; 15 – лійка внутрішнього водостоку; 16 – витяжна вентиляційна шахта; 17 – вентиляційний блок; 18 – тришарова плита покриття; 19 – машинне приміщення ліфта; 20 – тришарова лоткова плита

2

14 13 4

5 12

14 13 12

8 3 9 2

8 3 9 2

6

15

17

17

17

17

17

16

16

19

19

20

11

3

2

1

1

1

1

71

71

а

 

д

г

в

а

12 11 5

1 7 9

1 7 2

1 7 2

1 9

1 4

12

7

12

15

14

2

5

13

10

8

6

4

Рис. 35. Покриття з рулонною покрівлею:

а – із теплим горищем, тришаровими плитами та опорними елементами, що спираються на поперечні стіни; б – герметизація вузла примикання плити покриття до фризової панелі; в – з холодним горищем, ребристими плитами та опорними елементами під лотковими плитами; г – стик ребристих плит; д – опорний елемент; е – стик лоткових плит; 1 – два шари наплавленого руберойду; 2 – тришарова плита; 3 – опорний елемент; 4 – лоткова плита; 5 – плита перекриття; 6 – покрівельна сталь; 7 – додаткова смуга руберойду; 8 – фризова стінова панель; 9 – ребриста плита; 10 – опорний елемент під лоткову плиту; 11 – утеплювач; 12 – цементний розчин; 13 – закладні деталі; 14 – герметизуюча мастика; 15 – пружна прокладка

д

г

в

а

2

10 11

3

12

9

9

1 2

1 2

4 13 5

4 13 5

4 13 5

1 2

1 2 3

8

7

6

Рис. 36. Покриття з холодним горищем:

а – з рулонною покрівлею, ребристими плитами та опорними елементами, що спираються на поперечні стіни; б – вузол спирання ребристої плити на фризову панель; в – з рулонною покрівлею, ребристими плитами та опорними елементами, що спираються на поздовжні стіни; г, е – вузли спирання ребристих плит на опорні елементи; д – із безрулонною покрівлею, ребристими і лотковими плитами і опорним елементом під лоткову плиту; 1 – два шари наплавленого руберойду; 2 – ребриста плита;

3 – опорний елемент; 4 – утеплювач; 5 – плита перекриття; 6 – покрівельна сталь парапету; 7 – додаткова смуга руберойду; 8 – фризова стінова панель; 9 – закладні деталі; 10 – опорний елемент під лоткову плиту; 11 – опорний елемент для кріплення фризової панелі; 12 – кутик; 13 – пароізоляція

Рис. 37. Конструкції залізобетонних покриттів із холодними горищем (розрізи і фрагменти планів): а – з рулонною покрівлею; б – з без рулонною; 1 – стіна несуча; 2 – ненесуча стіна; 3 – опорний елемент лотка; 4 – опорна рама; 5 – фасадний опорний елемент (пілястра, стовпчик; 6 – залізобетонна балка; 7 – ребриста плита покриття; 8 – плита горищного перекриття; 9 – покрівельна плита без рулонного даху; 10 – П-подібний нащільник; 11 – лоткова плита; 12 – утеплювач; 13 – рулонний покрівельний килим; 14 – лійка внутрішнього водостоку; 15 – вентиляційний блок; 16 – машинне приміщення ліфта; 17 – вентиляційний отвір; 18 – оголовок вентиляційного блоку; 19 – фартух

Рис. 38. Покриття з теплим горищем: а – з рулонною покрівлею; б – з безрулонною покрівлею; 1 – несуча фризова панель; 2 – те саме, самонесуча; 3 – опорний елемент для спирання лоткової плити; 4 – опорна рама; 5 – тришарова утеплена лоткова плита; 6 – тришарова плита покриття; 7 – рулонна покрівля; 8 – внутрішня несуча стіна; 9 – плита перекриття; 10 – витяжна шахта; 11 – піддон для збирання конденсату; 12 – машинне відділення; 13 – вентиляційний блок

 

цьованого повітря відбувається через загальну витяжну шахту та інтенсивне горизонтальне провітрювання горища через збільшені розміри прорізів у фризових панелях (рис. 40).

Покриття з відкритим горищем об’єднують переваги покриттів із холодним горищем за технологічністю та економічністю влаштування та теплих покриттів, які мають кращу герметичність.

В панельних житлових будинках з відкритим горищем замість витяжних вертикальних шахт (каналів) можна влаштовувати під карнизні горизонтальні щілиноподібні прорізи, екрановані плоскими або Г-подібними екранами-парапетами. Їх навішують на відстані 50…70 мм від стін на консолі покрівельних нащільників або скатних плит (рис. 40, в, г). Щілина мід екраном і стінами слугує для видалення повітря з горища та здування снігу з покрівлі. В покриттях із рулонною покрівлею поздовжні стики покрівельних плит виконуються вентильованими (рис. 40, д), не заповнюються розчином або герметиком. Для цього виступаючі поздовжні ребра суміжних ложкоподібних плит перекриваються нащільником П-подібного поперечного перерізу. Між поверхнею нащільників і зовнішнім контуром ребер плит

 

Рис. 39. Покриття з теплим горищем і мастичною покрівлею:

а – поперечний розріз по горищу; б – стик тришарових плит покриття перекритий нащільником; в – спирання рядової плити покриття на лоткову; г – примикання плити покриття до фризової панелі; д – фрагмент плану покриття з безрулонною покрівлею; 1 – нащільник; 2 – витяжна вентиляційна шахта; 3 – лійка водовідведення; 4 – оголовок вентиляційного блоку; 5 – лоткова плита; 6 – тришарова плита покриття; 7 – парапетна плита; 8 – опорна рама; 9 – теплоізоляційний вкладиш; 10 – герметик; 11 – цементно-піщаний розчин

Рис. 40. Покриття з відкритим горищем: а – з рулонною покрівлею; б – з безрулонною покрівлею; в, г – карнизні вузли; д – поздовжній стик плит покриття, що вентилюється; е – парапетний вентиляційний блок; є – оголовок вентиляційного блока, що виходить на горище; ж – фасадні поверхні фризових панелей горища; 1 – зовнішня несуча стіна; 2 – те саме, внутрішня; 3 – фризова панель; 4 – парапетний вентиляційний блок; 5 – опорний елемент для спирання лоткової плити; 6 – опорна рама; 7 – лоткова плита; 8 – ребриста плита покриття; 9 – плита безрулонного покриття; 10 – контрфорс для кріплення фризової панелі; 11 – оголовок вентиляційного блока; 12 – плита перекриття; 13 – утеплювач; 14 – рулонна покрівля; 15 – витяжна шахта; 16 – машинне відділення; 17 – плита-нащільник; 18 – екран-парапет; 19 – приточний проріз; 20 – витяжний проріз

виконується проміжок 20…30 мм, який сполучається з горищем через отвори між плитами покрівлі.

В покриттях із рулонними покрівлями для вентиляції горища можуть використовуватися парапетні вентиляційні блоки (рис. 40, е).

Для запобігання утворення конденсату на огороджувальних конструкціях відкритого горища виникає необхідність розсіювання теплого повітря, що виходить із вентиляційних блоків, та інтенсивного його перемішування із навколишнім повітрям горища. Для цього передбачають зонти над оголовками вентиляційних блоків рас трубного перерізу і приточні отвори в стінках блоків (40, ж).

Для покращення архітектурної виразності житлової забудови отримують розповсюдження варіанти конструкцій залізобетонних горищних покриттів із нахиленим розташуванням фризових панелей, які імітують форми мансардних дахів (рис. 41). Оздоблення таких елементів приймають аналогічним прийнятому варіанту панелей зовнішніх стін або контрастним у вигляді неофактуреного бетону, кольорової металочерепиці, личкуванням бітумним ґонтом тощо.

Рис. 41. Влаштування нахилених фризових панелей в покриттях із холодним і відкритим горищем: а – з виносом від площини стіни; б – без виносу; 1 – фризова панель; 2 – покрівельна плита; 3 – залізобетонна балка; 4 – опорна рама; 5 – опорний елемент для кріплення фризової панелі; 6 – плита перекриття; 7 – покрівля із металочерепиці