Класифікація сходів, сходових кліток та зовнішніх пожежних драбин
| Типи | Планувальні та конструктивні рішення |
| Сходи | |
| С1 | Внутрішні, що розміщуються в сходових клітках |
| С2 | Внутрішні відкриті(без огороджувальних стін) |
| С3 | Зовнішні відкриті |
| Звичайні сходові клітки | |
| СК1 | Із природнім освітленням крізь засклені або відкриті прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі |
| СК2 | Із природнім освітлення крізь засклені прорізи в покритті |
| Незадимлювальні сходові клітки | |
| Н1 | Із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах, лоджіях, галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
| Н2 | Із підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та з природнім освітленням на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
| Н3 | Із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
| Н4 | Без природного освітлення, з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі |
| Зовнішні пожежні драбини | |
| П1 | Вертикальна металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі, має ширину 700 мм та площадку перед виходом на покрівлю з огородженням заввишки не менш як 600 мм. Починаючи з висоти 10 м драбина повинна мати дуги через кожні 700 мм із радіусом заокруглення 350 мм і з центром, віддаленим від драбини на 450 мм |
| П2 | Маршева металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі, має ухил маршів не більше за 6:1, ширину 700 мм, а також площадки не рідше ніж через 8 м і поручні |
Сходи – це елемент будівлі, який складається із східців та площадок для пересування людей по вертикалі між приміщеннями.
Основні вимоги, які висувають до сходів – це функціональність, міцність, зручність та безпека користування, відповідність стилю будівлі та інтер’єру.
За об’ємно-планувальним рішенням сходи залежно від кількості маршів і проміжних площадок на висоту поверху поділяють на: одномаршеві без проміжної площадки; двомаршеві з однією площадкою; тримаршеві з двома площадками; чотиримаршеві з трьома площадками.
Найбільше розповсюдження отримали двомаршеві сходи, які розташовують у замкнутих просторах сходових кліток.
Безпека та зручність ходіння забезпечують виконанням наступних правил проектування сходів [8]:
– кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше 18;
– усі східці в марші повинні мати однакові розміри:
– найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1050...1200 мм, а в одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових будинках заввишки до трьох поверхів – не менше 900 мм;
– найбільший ухил маршів: у секційних двоповерхових житлових будинках 1:1,5; триповерхових і більше, а також коридорних і галерейних житлових будинках – 1:1,75; в одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових будинках заввишки до трьох поверхів та сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, які використовуються з технічною метою, – 1:1,25;
– ширина сходової площадки повинна бути не менше ширини сходового маршу;
– висота проходу під маршами і площадками повинна бути не менше 2 м;
– сходи повинні мати природне освітлення;
– марші та площадки повинні мати огородження висотою не менше 900 мм.
Конструктивно сходи уявляють собою ряд послідовно укладених східців, які з’єднують горизонтальні площадки, розташовані на різних рівнях. Ці площадки називають поверховими, міжповерховими або проміжними. Нахилений елемент, який з’єднує площадки називають сходовим маршем.
Східець складається із горизонтальної площадки, яку називають проступом, і вертикальної стінки, яку називають присхідцем. Оптимальні розміри проступу 270...300 мм, а присхідця – 150...180 мм, але не більше 200 мм. Рекомендується розрахункову ширину проступу збільшувати на 20...30 мм за рахунок звисання проступу над присхідцем.
Сходова клітка – це частина будівлі, вертикальний простір захищений стінами із дверними прорізами на рівні поверхів, у якому розміщують сходи.
У житлових будинках висотою до 9 поверхів включно (з умовною висотою до 26,5 м) квартири повинні мати вихід на одну звичайну сходову клітку типу СК1 або СК2. У житлових будинках коридорного і галерейного типів висотою до 26,5 м включно при загальній площі квартир на поверсі більше 500 м2 загальні коридори або галереї повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типу СК1.
При проектуванні в житловому будинку сходової клітки типу СК1 із природнім освітленням крізь засклені або відкриті прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі, починаючи з третього і вище слід проектувати другий евакуаційний вихід, за який може бути прийнятий:
– вихід з балконів або лоджій квартир або безпосередньо із квартир через двері на зовнішні металеві маршові сходи, які ведуть до позначки підлоги третього поверху і мають уклон не більше 80о, ширину маршів і площадок не менше 0,6 м, висоту огорожі не менше 1,2 м;
– вихід із кожної квартири на площадку, що влаштовується уздовж зовнішньої стіни будинку глухим простінком шириною не менше 1,2 м, між торцем площадки і проїздом, який виходить на площадку, або не менше 1,6 м між прорізами. Площадка повинна бути шириною не менше 1,2 м і мати огорожу висотою не менше 1,2 м;
– вихід на зовнішні відкриті сходи типу С3, що влаштовуються в торці коридору або в будь-якій його частині, що веде до позначки підлоги другого поверху, минаючи сходово-ліфтовий вузол.
При проектуванні сходової клітки типу СК2 із природнім освітленням крізь засклені прорізи в покритті, починаючи з другого поверху і вище, слід передбачати в кожній квартирі другий евакуаційний вихід, а також просвіт між маршами не менше 0,7 м або світлову шахту на всю висоту сходової клітки площею горизонтального перерізу не менше 2 м2.
В багатоповерхових житлових будинках із монолітними, цегляними, великоблоковими і панельними стінами найбільше розповсюдження отримали двомаршеві сходи із великих збірних залізобетонних елементів: сходових маршів, сходових площадок і огородження. Збірні залізобетонні вироби сходів житлових будинків випускають для висот поверхів 2,3; 3,0 і 3,3 і 3,6 м. Ширина маршів: 1050, 1200, 1350 і 1500 мм (рис.47).
Сходові марші можуть бути ребристої конструкції з фризовими східцями (рис. 47, в…е), і плитної конструкції без фризових східців (рис. 46, ж). Сходові площадки за формою можуть бути ребристими і плитними. Площадки спирають на поперечні (іноді на поздовжні) стіни, а марші на площадки. Випускають сходові марші із завершеним оздобленням верхніх лицевих поверхонь двох видів: із гладкою поверхнею бетону на білому і кольоровому цементі. Марші виготовляють також під укладку накладних східців.
Елементи сходів виготовляють із бетону класу В25. В якості робочих стрижнів плоских каркасів використовують арматуру класів А300С і А400С. Плити площадок і сходові марші розраховують як ребристі залізобетонні плити, що працюють на згин: ребра маршів розраховують на згин як вільно сперті нахилені балки, а поличку плити площадки – як балочний елемент із частковим затисненням на опорах. Армування великорозмірних елементів сходів показано на рис. 48. Плани, розріз і вузли сходової клітки із збірних залізобетонних сходових маршів і площадок показано на рис. 49.
|
|
|
Конструктивні рішення сходів із збірних залізобетонних елементів наведені на рис. 50, 51, 52.
Рис. 50. Збірні залізобетонні конструкції сходів:
а – без фризових східців, марші та площадки плитні;
б – із фризовими східцями, марші та площадки складчасті
Рис. 51. Збірні залізобетонні сходові марші та площадки ребристі:
а – без фризових східців;
б – із фризовими східцями
Рис. 52. Збірні залізобетонні конструкції сходів із фризовими східцями:
а – марші Т-подібного перерізу, площадки ребристі;
б – марші та площадки ребристі, східці накладні
В багатоповерхових житлових будинках повноцінні сходові марші проектують для виходу на горище і машинного відділення ліфта.
|
|
|
У житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м, яка перевищує висоту, доступну для гасіння пожежі з автоматичних драбин, проектують незадимлювані сходові клітки.
Незадимлювальна сходова клітка – це сходова клітка з конструктивними, планувальними та/або інженерними рішеннями, що унеможливлюють потраплянні до неї продуктів горіння під час пожежі.
При умовній висоті житлових будинків 26,5<H<47 м (10...16 поверхів): квартири можуть мати вихід в одну незадимлювальну сходову клітку типу Н1, якщо загальна площа квартир на поверсі менше 500 м2; квартири повинні мати вихід не менше ніж на дві незадимлювальні сходові клітки, 50% яких повинні бути типу Н1, а решта типів Н2 або Н4, якщо загальна площа квартир на поверсі більше ніж 500 м2.
У житлових будинках умовною висотою понад 47 м (зазвичай понад 17 поверхів) слід передбачати не менше двох незадимлювальних сходових кліток, а на покритті проектувати площадку для посадки аварійно-рятувального пожежного вертольоту.
З усіх незадимлювальних сходових кліток влаштовують виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері.
3.11. Балкони, лоджії та еркери– це архітектурно-конструктивні елементи будівлі, що виконують визначені функціональні та естетичні функції. Вони збагачують архітектурну форму, служать композиційним засобом формування житлових будинків.
Балкон – це огороджена площадка, що виступає із площини зовнішньої стіни будівлі, яка сполучається з внутрішніми приміщеннями і служить для відпочинку в теплу пору року. Конструктивно вирішується, як правило, у вигляді консольної плити, винос якої залежить від проектного задуму та кліматичних умов району будівництва. Огорожа балкона може бути суцільною, ґратчастою або комбінованою (рис. 54, а, б).
Лоджія – це частина об’єму будівлі, приміщення, що перекрите та обгороджене у плані з трьох боків стінами або перегородками, а з четвертого відкрите до зовнішнього простору або засклене (рис. 54, в, г). Служить для відпочинку в теплу пору року і захисту від сонячного перегрівання приміщень, особливо, коли вони зорієнтовані на захід. Засклена лоджія не є верандою.
В панельних багатоповерхових житлових будинках розповсюдження отримали западаючі лоджії, для влаштування яких використовують несучі стіни будинку. У місцях примикання лоджії до панелі внутрішньої стіни додатково установлюють спеціальні утеплені стінові панелі, на які спирають плити лоджій (рис. 55).
Еркер – це частина приміщення, яка виступає за лицьову поверхню фасадної стіни будівлі, та у більшій своїй частині являє собою засклений об’єм на фасаді. Проектується для покращення: візуально-просторового зв’язку квартири з природним оточенням, природної освітленості, інсоляції примикаючого приміщення та часткового збільшення його площі (рис. 56). Еркери мають несучі та огороджувальні конструкції. Їх стіни мають одне чи декілька вікон або суцільне скління.
Конструкції еркерів проектують із несучими, самонесучими або ненесучими (фахверковими чи навісними) стінами (рис. 56). Несучі та самонесучі стіни спирають на їх власні фундаменти і проектують аналогічно іншим зовнішнім стінам будинку. Ненесучі зовнішні стіни еркерів спирають на консольні плити перекриттів або затиснуті в стінах балки. В будинках із ненесучими зовнішніми стінами конструкції еркерів проектують полегшеними.
Еркери можуть мати різну протяжність за висотою будинку, починатися з другого або третього поверху, перериватися з утворенням балкону. При влаштуванні таких консольних еркерів їх верхні та нижні перекриття утеплюють.
|
|
|
