Фрагмент плану першого поверху.

На кресленні показують лише ту частину плану будинку, яка відрізняється від типового поверху, а саме – один прогін і один або два кроки будинку, в яких розміщені сходова клітка, ліфти і сміттєпровід (рис. 7). У

Рис. 60

Рис. 61

випадках, коли вхід до житлових будинків передбачають через сходову клітку, для збільшення висоти тамбуру, на першому поверсі сходової клітки проектують цокольний марш із п’ятьма або шістьма сходинками. Під стовбуром сміттєпроводу проектують камеру сміттєвидаляння, показують умивальник, трап у підлозі, двері шириною 1200 мм і пандус для вивозу контейнера із сміттям. На фрагменті плану показують: вхідну площадку шириною не менше 1200 мм; утеплений тамбур глибиною 1400 мм; двостулкові двері, що відкриваються назовні, закріплені до перегородок тамбуру та стінових панелей зовнішніх стін; повний цокольний марш сходів і частину маршу для підйому на другий поверх; позначки підлог всіх приміщень; ланцюжки із лінійними розмірами прив’язок всіх конструкцій у двох перпендикулярних напрямах до координаційних осей; маркування вікон і дверей; лінії намічених розрізів.

Розрізи. Розробка двох розрізів виконується за призначеними на всіх планах та узгодженими з керівником проектування лініями розрізів, які можуть бути ламаними. Вони повинні проходити по найбільш складних конструктивних елементах будинку: віконних і дверних прорізах, сходах, балконах тощо. Січна площина повинна обов’язково проходити по найближчому до спостерігача сходовому маршу. Лінії розрізів будинку на планах позначають арабськими цифрами послідовно у межах основного комплекту робочих креслень. Направлення погляду для розрізів приймають, як правило, знизу вгору та справа наліво. Приклади поперечного і поздовжнього розрізів панельних будинків наведенені на рис. 62…65.

Працювати над кресленнями розрізів слід у такій послідовності:

· Наносять промарковані координаційні осі, прив’язують до них товщини зовнішніх і внутрішніх стін і фундаментів під ними. Наносять позначки рівнів верху підлог підвалу, поверхів і горища.

· Викреслюють перерізи фундаментів під несучими та самонесучими стінами, які потрапили в площину розрізу.

· Креслення сходової клітки рекомендується починати з нанесення ширини міжповерхової площадки (1200 або 1350 мм) та проекції довжини сходового маршу. При висоті поверхів 2,8 м довжину сходового маршу приймають 2400 мм (8 східців по 300 мм), а при висоті 3,0 м – 2700 мм (9 східців по 300 мм). Нижній цокольний марш, який веде від рівня підлоги тамбура до рівня підлоги першого поверху, приймається у п’ять або шість східців.

· Наносять товщини перекриттів, розробляють їх конструктивне рішення, зображують стіни, фундаменти, перекриття і покриття будинку та розбивку їх на збірні елементи.

· Розробляють конструкцію покриття з приміщеннями горища та машинного відділення. Зображують рядові та лоткові панелі, опорні елементи, конструкції надбудови машинного відділення, вентиляційні блоки, витяжні шахти та дефлектор сміттєпроводу. Наносять виноски з написами усіх елементів покриття та систем вентиляцій.

Рис. 62

· Наносять горизонтальні та вертикальні розмірні лінії, підраховують і проставляють розміри та позначки. Слід вказувати позначки рівнів поверхонь: всередині будинку – підлог усіх поверхів, підвалу, горища і міжповерхових сходових площадок; із зовнішніх боків креслення – підошви фундаментів, спланованої поверхні ґрунту, площадок перед входами, горизонтальних стиків зовнішніх стінових панелей, цоколю, карнизів, верху конструкції надбудови машинного відділення над ліфтом, верху вентиляційних блоків або шахти.

 

Рис. 63

 

 

· Наносять «прапорці» – написи із назвами всіх горизонтальних елементів, які відрізняються між собою (перекриттів, підлог, покриттів) і шарів конструкцій та їх товщини у мм. Виконують штрихування елементів, що потрапили у площину розрізу, за стандартними зображенням будівельних матеріалів у розрізі (рис. 2) [4].

Рис. 64

 

· Викреслюють перегородки і віконні та дверні прорізи, які потрапили у площину розрізу, при цьому відстань від поверхні підлоги до низу віконного прорізу рекомендується приймати 800 мм.

· Наносять горизонтальні та вертикальні ланцюжки розмірів через усю будівлю, розміри фундаментів і відстані між осями.

Рис. 65

 


· Надписують назви конструктивних і архітектурно-конструктивних елементів будинку та позначають вузли і фрагменти розрізів.

· Остаточно обводять жирними основними лініями контури елементів, які потрапили до розрізу.

План фундаментів. Під усіма несучими та самонесучими стінами будинку проектують стрічкові фундаменти із збірних конструкцій: залізобетонних фундаментних плит і бетонних стінових блоків або цокольних панелей для огородження підвальних приміщень відповідно до завдання. Для спирання шахти ліфта передбачають плитний фундамент із монолітного залізобетону, відокремлений від стрічкових фундаментів деформаційним швом. Приклади планів фундаментів багатоповерхових панельних житлових будинків наведені на рис. 66 і 67. Для виходу із підвалу проектують приямок шириною 1000…1200 мм із сходами. Креслення фундаментів та суміщеного з ними плану підвалу розробляють в такій послідовності:

· наносять промарковані координаційні осі з показом розмірів між ними;

· прив’язують розміри підошов фундаментних стрічок, ширину стін підвалу до координаційних осей, показують відстані між ними;

· намічають розміри фундаментної плити під шахту ліфта і зображують деформаційний шов;

· виконують розбивку фундаментних стрічок на окремі плити, враховуючи, що в місцях перетину стін не повинно бути стиків фундаментних плит;

· виконують розбивку стін підвалу на панелі, якщо огородження підвалу за завданням із цокольних панелей. У варіантах стін підвалу із бетонних стінових блоків розбивку на окремі блоки робити не треба, бо вони укладаються рядами по шару цементно-піщаного розчину із перев’язкою швів;

· проектують сходи до підвалу, які влаштовують у приямку на одному із торців будинку, показують розміри приямку та сходів;

· маркують фундаментні плити, вказують розміри фундаментних стрічок і відстані між ними;

· наносять позначки підошов фундаментних плит, позначку підлоги підвалу та необхідні виноски і написи.

План міжповерхового перекриття. На цьому кресленні показують розріз горизонтальною площиною на рівні низу підлоги одного із міжповерхових перекриттів будинку. Приклади планів перекриттів багатоповерхових панельних житлових будинків наведені на рис. 68…70. Креслення розробляють у такій послідовності:

· наносять координаційні осі та відстані між ними;

· викреслюють суцільною основною лінією контури плит перекриттів, балконів і лоджій, монолітні ділянки (якщо вони є), а пунктирною лінією грані стін, на які вони спираються;

· жирною основною лінією наносять контури зовнішніх стін будинку;

· викреслюють всі вентиляційні отвори і ліфтової шахти та показують їх розміри із прив’язкою до координаційних осей;

· викреслюють сходові марші та площадки сходів із зображенням їх спирання на стіни пунктирною лінією;

Рис. 66

 

Рис. 67

Рис. 68

Рис. 69

Рис. 70

· показують анкерування плит перекриття, балконів і лоджій до стін та зв’язки, що з’єднують їх між собою;

· на маркувальних планах перекриттів із багатопустотних плит для пропуску вентиляційних каналів проектують монолітні залізобетонні ділянки, які штрихують, та наносять їх розміри (рис. 70).

· маркують всі плити перекриттів, балконів і лоджій, наприклад, П3.60.30.16, що означає: плита перекриття під характеристичне навантаження 3 МПа, довжиною 6000 мм, шириною 3000 мм, товщиною 160 мм. При наявності в панелі перекриття прорізів для пропуску комунікацій після цифри, яка означає навантаження, вводять додаткову велику літеру українського алфавіту. Наносять необхідні виноски та надписи.

План покриття. На кресленні показують суцільною лінією контури конструктивних елементів покриття та пунктирною лінією місця їх спирання на фризові панелі та опорні елементи. Приклади планів покриттів багатоповерхових панельних житлових будинків наведені на рис. 71…73. Креслення розробляють у взаємозв’язку із розробкою конструктивного рішення покриття на розрізах у такій послідовності:

· наносять промарковані координаційні осі та відстані між ними;

· суцільною лінією зображують парапети над зовнішніми стінами будинку і машинного відділення, контури рядових і лоткових плит покриття;

· пунктирною лінією зображують ділянки стін і опорні елементи, на які спираються плити покриття;

· зображують витяжні шахти або оголовки вентиляційних блоків, дефлектор сміттєпроводу, лійки для відведення опадів і розбивку парапетів на елементи;

· проставляють необхідні ланцюжки розмірів у поздовжньому та поперечному напрямках із прив’язкою всіх елементів до координаційних осей;

· здійснюють маркування рядових і лоткових плит покриття та наносять необхідні виноски із написами назв всіх елементів.

Фасад. Креслення фасаду рекомендується виконувати з боку основного входу до будинку. Приклади фасадів багатоповерхових панельних житлових будинків наведені на рис. 74…75. Креслення розробляють на основі планів і розрізів у такій послідовності:

· наносять координаційні осі та прив’язують до них фасадну проекцію будинку;

· виконується розбивка стін на панелі;

· зображують вікна, двері, козирок, ґанок, балкони, оголовки вентиляційних блоків, дефлектор сміттєпроводу, надбудова машинного відділення на покритті, приямок входу до підвалу із козирком, вентиляційні прорізи для провітрювання підвалу та горища;

· проставляють позначки поверхні спланованої площадки, верху парапету і надбудови машинного відділення, маркуються крайні осі;

 

Рис. 71

Рис. 72

Рис. 73

Рис. 74

 

· виконують побудову тіней та відмивку фасаду акварельними фарбами або ілюмінування.

Розріз по зовнішній стіні. На цьому кресленні детально показують: конструкцію зовнішньої багатошарової стіни із розбивкою її на стінові панелі; заповнення віконних прорізів; горизонтальні вузли спирання плит перекриттів на стінові панелі; примикання до стіни конструкцій покриття та гідроізоляційного килиму до парапету; фундамент із необхідною гідроізоляцію та вимощенням (рис. 21).

Конструктивні вузли. Виконується 5…6 конструктивних вузлів, склад яких погоджується з керівником проектування. Вузли повинні відповідати

Рис. 75

 

 

проекціям їх на основних кресленнях проекту. На вузлах необхідно детально зображувати конструктивні елементи та їх стикування, теплоізоляційні та опоряджувальні шари конструкцій. На креслення вузлів треба нанести всі розміри, пояснювальні виноски, «прапорці», позначки та координаційні осі з маркуванням. Приклад зображення вузла спирання залізобетонного сходового маршу на площадки показаний на рис. (рис.76).

При зображенні вузла відповідне місце відмічають на плані або розрізі замкнутою суцільною лінією, як правило, колом або овалом, із позначенням на поличці лінії-виноски порядкового номера вузла арабською цифрою. Цей номер повинен відповідати номеру вузла, який наноситься у колі.

Приклади оформлення креслень курсових проектів одноквартирних житлових будинків наведені на рис.77.

Рис. 76

Пояснювальна записка об’ємом 10...15 сторінок має бути написана від руки з одного боку аркушів формату А4. В ній необхідно описати:

· Умови проектування: місце і кліматичний район будівництва, рельєф та інженерно-геологічні умови будівельного майданчика, глибину промерзання ґрунту;

· об’ємно-планувальне рішення будинку;

· планувальні характеристики будинку в цілому, а також усіх типів квартир, підвалу, горища, сходової клітки, машинного відділення;

· експлікацію всіх приміщень із зазначенням їх площ;

· конструктивне рішення всіх частин будинку: фундаментів, стін, перекриттів, покриття, сходів, перегородок, ліфта, вікон і дверей тощо;

· відомість всіх збірних конструктивних елементів у вигляді таблиці (див. додаток);

· теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни;

·

 
внутрішнє та зовнішнє оздоблення житлового будинку;

· техніко-економічні показники: площа забудови, житлова і загальна площа будинку в цілому, будівельний об’єм (об’єм приміщень і конструкцій від підлоги підвалу до верху термоізоляційного шару горищного перекриття);

· список літератури.

 

 

 
 
Рис. 77

 


Рис. 78

Рис. 79

 

Рис. 80

 

Рис. 81

 

 

Рис. 82

 

 

 
 
Рис. 83

 

 


Фрагмент плану 1-го поверху

 
 
Рис. 85


Рис. 86

Рис. 87

Рис. 88

Рис. 89

 
 
Рис. 90


 
 
Рис. 91

           
 
   
 
   
Рис. 92
 


Рис. 93