Об’ємно-планувальні рішення та інженерне обладнання

Об’ємно-планувальні рішення житлового будинку розробляються як для будинку представника на основі завдання. При цьому планувальна схема, що була задана, є основою для роботи студента над проектом. У процесі проектування, для того щоб житловий будинок відповідав вимогам діючих норм [7, 8] і якнайкраще задовольняв потреби мешканців, можна переглянути розташування приміщень у квартирах, конфігурацію зовнішніх стін, відстані між координаційними осями, розміщення балконних, віконних і дверних прорізів тощо, при узгодженні із керівником проектування.

Будинок представник – це секційний будинок простої геометричної форми, секції якого визначаються вертикальними комунікаціями (сходовою кліткою, ліфтами) на всю висоту будинку та згрупованими навколо них квартирами, що користуються найбільшим попитом у населення.

Багатоповерхові житлові будинки проектують переважно із підвальними або цокольними поверхами, в яких розміщують інженерні комунікації та організовують їх вводи і проходи для обслуговування будинку. Підвальні або цокольні поверхи проектують під усією площею забудови крім сходово-ліфтових вузлів. У підвальних приміщеннях можуть розташовуватися теплові генератори, електрощитові тощо. Висота приміщень від рівня підлоги до низу плити перекриття, розташованих у підземних, підвальних і цокольних поверхах повинна бути не менше 1900 мм, а при розміщенні в них індивідуальних теплових пунктів або електрощитових, які постійно обслуговуються, не менше 2200 мм.

За існуючими нормами [8] виходи назовні із підвальних і цокольних поверхів не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини будинку. Для виходу із підвалу проектують проріз 1,5х1,5 м, а при наявності у підвалі теплового пункту або електрощитової – вхідні двері висотою 2,0 або 2,1 м. За протипожежними вимогами у кожній секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох евакуаційних вікон (люків) розміром 0,9х1,2 м.

За вимогами пожежної безпеки [7] багатоповерхові житлові будинки висотою менше 26,5 м (до дев’яти поверхів включно) можна обладнувати звичайними сходовими клітками СК1 з природнім освітленням крізь засклені прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі. Площа світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менше 1,2 м². Ширина сходових маршів має бути не менш як 1050 мм, сходових площадок – не менш як 1200 мм. Якщо на сходовій площадці розміщується сміттєпровід, нижня межа її ширини підвищується до 1500 мм. У машинне відділення ліфта обов’язково повинні вести залізобетонні сходи.

В багатоповерхових житлових будинках для розміщення інженерного обладнання проектують технічне горище. Висота проходів у просвіті на горищах уздовж усього будинку повинна бути не менше 1,6 м, а ширина таких проходів не менше 1,2 м. Виходи зі сходових кліток на горище та машинне відділення слід передбачати по сходових маршах із площадками перед виходом, через протипожежні двері розмірами не менше 750х1500 мм для горища і 600х1800 мм для машинного відділення, а виходи на покрівлю – по закріплених металевих драбинах, через двері, вікна або люки з розмірами не менше 600х800 мм.

У житлових будинках заввишки п’ять і більше поверхів необхідно обов’язково встановлювати пасажирські ліфти [8].

Ліфт – це стаціонарний підйомник в багатоповерхових будівлях для вертикального переміщення пасажирів і вантажів у спеціальних кабінах, які рухаються по жорстких напрямних. Кількість ліфтів та їх характеристики (вантажопідйомність і швидкість) залежно від поверховості будинку і кількості мешканців у ньому приймають за діаграмами, наведеними у додатках ДСТУ ISO 4190-6. Для дев’ятиповерхових житлових будинків можна прийняти один ліфт вантажопідйомністю 400 або 630 кг із швидкістю руху 0,7…1,4 м/с. Мінімальна ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше: 1,2 м – при їх вантажопідйомності 400 кг; 1,6 м – для решти ліфтів.

Номенклатура ліфтів і ліфтових шахт та їх основні розміри у плані наведені на рис. 3.

Рис. 3. Номенклатура ліфтів і ліфтових шахт для житлових будинків:

а – пасажирський ліфт вантажопідйомністю 400 кг, швидкістю 0,7 і 1,0 м/с; б – те саме, 630 кг і швидкістю 1,0 і 1,4 м/с; в – вантажопасажирський ліфт вантажопідйомністю 630 кг, швидкістю 1,0 І 1,4 м/с; 1 – шахта ліфта; 2 – кабіна ліфта; 3 – противага; 4 – напрямні противаги; 5 – те саме, кабіни

Над шахтою ліфта розташовують машинне відділення, призначене для розміщення двигуна, редуктора, лебідки, трансформаторів, ввідних пристроїв і металевої кран-балки для проведення ремонтних робіт. Габаритні схеми пасажирських ліфтів і машинних відділень наведені на рис. 4.

Машинне відділення повинно мати огороджувальні конструкції з усіх боків і на всю висоту, а також верхнє покриття та підлогу. Це приміщення повинно мати висоту від рівня чистої підлоги до найнижчих частин покриття не менше 2200 мм, а до низу кран-балки – не менше 2000 мм. Суцільні двері до машинного відділення повинні бути оббиті металевими листами, відчинятися назовні та замикатися замками. Будівельні конструкції ліфта наведені на рис. 5