Е.2 Загальні положення

Е.2.1 Системи порошкового пожежогасіння поділяються:

1) за способом гасіння на:

а) системи пожежогасіння об'ємним способом;

б) системи пожежогасіння поверхневим способом;

в) системи локального пожежогасіння об'ємним способом;

г) системи локального пожежогасіння поверхневим способом;

1) за способом пуску на:

а) автоматичні системи з автоматичним та дублюючим ручним пуском (місцевим і (або) дистанційним);

б) автономні модульні системи пожежогасіння з автоматичним пуском, незалежним від зовнішніх джерел енергії та систем управління;

3) за конструктивним виконанням на:

а) системи з розподільною трубопровідною мережею;

б) нетрубопроводні модульні системи на основі модулів із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах з вогнегасним порошком;

в) системи з лафетним стволом;

г) системи з ручним стволом;

4) за видом джерела робочого газу на:

а) системи із зовнішнім автономним джерелом стиснутого робочого газу;

б) системи із зовнішнім централізованим джерелом стиснутого робочого газу;

в) з газогенеруючим елементом;

г) системи закачного типу.

Е.2.2 Пуск систем може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, механічним або комбінованим.

Е.2.3 Пристрої дистанційного і місцевого ручного пуску системи повинні бути захищені й розміщуватися відповідно до ГОСТ 12.4.009.

Е.1.4 Залежно від класу можливої пожежі (за ГОСТ 27331) на захищуваному об‘єкті, системи повинні заряджатися вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки, який відповідає вимогам ДСТУ 3105 і сертифікований в Україні.

Примітки: 1. Забороняється змішувати вогнегасні порошки різних марок.
  2. Марки порошків, які дозволено застосовувати для заряджання конкретних систем (модулів) повинні бути вказані в їх технічній документації (паспорті та/або інструкції з експлуатування).

 

Е.2.5 В якості робочого газу в системах порошкового пожежогасіння використовуються стиснене повітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ повинен задовольняти таким вимогам:

- стиснене повітря - не вище 9 класу забруднення відповідно до ГОСТ 17433;

- азот газоподібний вищого або першого сорту відповідно до ГОСТ 9297 (ISO 2435);

- двоокис вуглецю вищого або першого сорту відповідно до ДСТУ 4817. Точка роси робочого газу повинна бути нижче мінімальної температури експлуатування системи не менше ніж на 5°С.

Параметри робочого газу, який виробляється газогенеруючим елементом, (тиск, температура, вологість, хімічний склад тощо) повинні забезпечувати працездатність системи, до складу якої він входить, а також безпеку людей, що повинно підтверджуватись результатами приймальних і сертифікаційних випробувань та гігієнічним сертифікатом.

Е.2.6 Системи повинні бути забезпечені 100 % щодо розрахункового запасом ВП і робочого газу (для найбільшого із захищуваних приміщень), що зберігається на об'єкті з метою забезпечення перезарядження системи після її спрацьовування У випадку захисту об'єкта нетрубопроводними модульними системами порошкового пожежогасіння на його складі повинні зберігатися запасні модулі, кількість і типорозміри яких забезпечують 100 % заміну модулів, які застосовуються для захисту найбільшого приміщення даного об'єкта. Запас ВП, робочого газу та запасні модулі допускається зберігати на підприємствах і організаціях, які виконують технічне обслуговування систем порошкового пожежогасіння для забезпечення можливості відновлення їх працездатності протягом 24 годин після спрацьовування.

Примітка: у разі відсутності договору на обслуговування (або його розірвання) – запас ВП, робочого газу та запасні модулі обов’язково повинні зберігатися на захищуваному об’єкті.

 

Е.2.7 До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки однакові за типом та типорозміром модулі.

Е.2.8 Діапазон температур експлуатування систем порошкового пожежогасіння слід приймати відповідно до їхнього кліматичного виконання.