Е.2.1 Системи порошкового пожежогасіння поділяються:
1) за способом гасіння на:
а) системи пожежогасіння об'ємним способом;
б) системи пожежогасіння поверхневим способом;
в) системи локального пожежогасіння об'ємним способом;
г) системи локального пожежогасіння поверхневим способом;
1) за способом пуску на:
а) автоматичні системи з автоматичним та дублюючим ручним пуском (місцевим і (або) дистанційним);
б) автономні модульні системи пожежогасіння з автоматичним пуском, незалежним від зовнішніх джерел енергії та систем управління;
3) за конструктивним виконанням на:
а) системи з розподільною трубопровідною мережею;
б) нетрубопроводні модульні системи на основі модулів із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах з вогнегасним порошком;
в) системи з лафетним стволом;
г) системи з ручним стволом;
4) за видом джерела робочого газу на:
а) системи із зовнішнім автономним джерелом стиснутого робочого газу;
б) системи із зовнішнім централізованим джерелом стиснутого робочого газу;
в) з газогенеруючим елементом;
г) системи закачного типу.
Е.2.2 Пуск систем може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, механічним або комбінованим.
Е.2.3 Пристрої дистанційного і місцевого ручного пуску системи повинні бути захищені й розміщуватися відповідно до ГОСТ 12.4.009.
Е.1.4 Залежно від класу можливої пожежі (за ГОСТ 27331) на захищуваному об‘єкті, системи повинні заряджатися вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки, який відповідає вимогам ДСТУ 3105 і сертифікований в Україні.
Примітки: | 1. | Забороняється змішувати вогнегасні порошки різних марок. |
2. | Марки порошків, які дозволено застосовувати для заряджання конкретних систем (модулів) повинні бути вказані в їх технічній документації (паспорті та/або інструкції з експлуатування). |
Е.2.5 В якості робочого газу в системах порошкового пожежогасіння використовуються стиснене повітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ повинен задовольняти таким вимогам:
- стиснене повітря - не вище 9 класу забруднення відповідно до ГОСТ 17433;
- азот газоподібний вищого або першого сорту відповідно до ГОСТ 9297 (ISO 2435);
- двоокис вуглецю вищого або першого сорту відповідно до ДСТУ 4817. Точка роси робочого газу повинна бути нижче мінімальної температури експлуатування системи не менше ніж на 5°С.
Параметри робочого газу, який виробляється газогенеруючим елементом, (тиск, температура, вологість, хімічний склад тощо) повинні забезпечувати працездатність системи, до складу якої він входить, а також безпеку людей, що повинно підтверджуватись результатами приймальних і сертифікаційних випробувань та гігієнічним сертифікатом.
Е.2.6 Системи повинні бути забезпечені 100 % щодо розрахункового запасом ВП і робочого газу (для найбільшого із захищуваних приміщень), що зберігається на об'єкті з метою забезпечення перезарядження системи після її спрацьовування У випадку захисту об'єкта нетрубопроводними модульними системами порошкового пожежогасіння на його складі повинні зберігатися запасні модулі, кількість і типорозміри яких забезпечують 100 % заміну модулів, які застосовуються для захисту найбільшого приміщення даного об'єкта. Запас ВП, робочого газу та запасні модулі допускається зберігати на підприємствах і організаціях, які виконують технічне обслуговування систем порошкового пожежогасіння для забезпечення можливості відновлення їх працездатності протягом 24 годин після спрацьовування.
Примітка: | у разі відсутності договору на обслуговування (або його розірвання) – запас ВП, робочого газу та запасні модулі обов’язково повинні зберігатися на захищуваному об’єкті. |
Е.2.7 До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки однакові за типом та типорозміром модулі.
Е.2.8 Діапазон температур експлуатування систем порошкового пожежогасіння слід приймати відповідно до їхнього кліматичного виконання.