Сучки – це частини в деревині, що порушують однорідність її будови викликають скривлення волокон, утруднюють механічну обробку.
Тріщини – розриви деревини уздовж волокон, порушують цілісність матеріалу, знижують механічну міцність і довговічність. Можуть бути:
- метиковими (виникають у зростаючому дереві, розташовані на обох торцях колоди в одній площині),
- морозні (утворюються в зростаючому дереві, мають радіальний напрямок із заболоні в ядро, значну довжину уздовж стовбура), тріщини, усушки (виникають у зрубаному дереві глибиною і довжиною не більше 1 м).
Збіжистість – це зменшення діаметра круглих лісоматеріалів від товстого до тонкого кінця, що перевищує нормальний стік, рівний 1 см на 1 м довжини колоди. Зазначена вада характерна для необрізних матеріалів, збільшує відходи при розпилюванні.
Закомелистісь – різке збільшення окоренкової частини стовбура дерева. Може бути округла і ребриста.
Кривизна – скривлення поздовжньої осі колод, позв'язане з кривизною стовбура.
Нахил волокон – непаралельність волокон поздовжньої осі виробів. Утруднює механічну обробку деревини, знижує міцність пиломатеріалів, при розтяганні і стиску, збільшує міцність при розколюванні.
Крен – ненормальне стовщення пізньої деревини в річних шарах.
Завилькуватість – безладне розташування волокон деревини.
Серцевина – вузька центральна частина стовбура, що складається з пухкої деревини.
Завиток – місцеве різке скривлення річних шарів під впливом сучків.
Пасинок – відмерла друга чи вершина товстий сук, що пронизує стовбур під гострим кутом до його поздовжньої осі.
Сухобокість – омертвіла ділянка стовбура.
Засмолок – ділянка деревини, рясно просочена смолою.
Ядрова гнилизна – результат дії дереворуйнівних грибків, знижує сортність і механічні властивості деревини.
Червоточини – ходи й отвори, пророблені в деревині комахами.