Вироби санітарні керамічні – раковини, умивальники, унітази, зливальні бачки і т п. Ці вироби виготовляють з фарфору й фаянсу. Сировиною є біловипалювальні глини, каоліни, кварц і польовий шпат, у різних співвідношеннях табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Склад сировини для виробів санітарно-технічної кераміки
Складові | Вміст ,% за масою | ||
У фаянсі | У напівфаянсі | У санітарно-технічному фарфорі | |
Біловипалювальні вогнетривкі глини й каоліни Кварц Польовий шпат | 55..60. 40...50 5...10 | 48...50 40...45 7..12 | 45..50 30...35 18...22 |
Основні технічні характеристики санітарно-технічної кераміки наведені в табл. 3.2. Вони показують, що вироби з фаянсу мають пористість, а з фарфору – щільний, сильно спіклий черепок. Середня щільність напівфарфору є проміжною за значенням між фаянсом і фарфором.
Таблиця 3.2 - Фізико-механічні властивості санітарно-технічної кераміки
Властивості | Фарфор | Напівфарфор | Фаянс |
Водопоглинання,% | 0,2-0,5 | 3-5 | 10-12 |
Щільність, кг/м3 | 2250-2300 | 2000-2200 | 1900-1960 |
Межа міцності при стиску, МПа | 400-500 | 150-200 | |
Межа міцності при вигині, МПа | 70-80 | 38-43 | 15-30 |
До групи санітарно-технічних керамічних виробів відносять дренажні й каналізаційні труби. Дренажні труби застосовують у меліоративному будівництві, для безнапірних мереж каналізації, що транспортують промислові, побутові, дощові, агресивні й неагресивні води.
До спеціальних видів кераміки належить цегла для димарів, клінкерна дорожна цегла, кислототривкі вироби.