НОРМАТИВНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РГЗ
Площу глядацької зали (в тому числі балкони, ложі і яруси) визначають в межах огороджувальних конструкцій: клубів і театрів – до передньої границі естради (сцени, авансцени чи бар’єра оркестрової ями); для кінотеатрів – включаючи естраду. Норми площі глядацьких залів приймають на одне місце: для клубів – 0,65 м2, кінотеатрів цілорічної дії – 1,0 м2, театрів – 0,70 м2. Розташування глядацьких місць у залах проектують у зоні згідно з положенням розрахункових точок спостерігання глядачів відповідно до рис. 3.1, 3.2, 3.3.
|
Рис. 3.1–Зона розташування глядачів перед кіноекраном:І – для кінотеатрів; ІІ – для клубів; В – висота робочого поля кіноекрана; Ш – ширина робочого поля кіноекрана (криволінійного – по хорді); Г – відстань від екрана до спинки сидіння першого ряду (по осі зали); Д – гранична відстань по осі глядацької зали від кіноекрана.
|
Рис. 3.2 –Зона розташування глядачів перед естрадою Га – глибина авансцени; Ге – глибина естради; Д – гранична відстань по осі глядацької зали від передньої межі естради.
|
Рис. 3.3–Положення розрахункових точок спостереження а – кіноекран; б – естрада; В – висота робочого поля кіноекрана; FI , FII – розрахункові точки спостереження на нижній кромці робочого поля екрана.
Таблиця 3.1 –Вимоги до параметрів кіноекрана і глядацької зали при обладнанні кінопристроями.
| Позначення | Параметр | Величина | Додаткові вказівки |
| Ширина робочого поля кіноекрана (криволінійного – по хорді), м: | Дз – розрахункова довжина глядацької зали (по осі зали від екрана до спинки сидіння останнього ряду), м Співвідношення висоти і ширини робочого поля кіноекрана приймають: | ||
| Шф | широкоформатного | 0,60 Дз | широкоформатного – 1:2,2; |
| Шш | широкого | 0,43 Дз | широкого – 1:2,35; |
| Шз | звичайного | 0,25 Дз | звичайного – 1:1,37 |
| Відстань від екрана до спинки сидіння першого ряду (по осі зали, м) при кіноекрані: | |||
| Гф | широкоформатному | не менше 0,6 Шф | |
| Гш | широкому | не менше 0,84 Шш | |
| Гз | звичайному | не менше 1,44 Шз | |
| П | Проекційна відстань | Не менше 0,85 Дз | Радіус кривизни приймають не менше Дз У клубах можна приймати плоский екран |
| Кут нахилу оптичної осі кінопроектора від нормалі в центрі кіноекрана: | |||
| в горизонтальній площині | Не більше 7° | ||
| в вертикальній площині при проекції: | |||
| зверху вниз | Не більше 8° | ||
| знизу вверх | Не більше 3° | ||
| Т | Позаекранний простір екрана, м: | При одноканальному відтворенні звука і розташуванні гучномовців по боках кіноекрана допускається Т = 0,1 м | |
| широкоформатного | 1,5 | ||
| широкого | 0,9 |
Рівень ока глядача приймають на висоті 1,2 м над рівнем підлоги. Перевищення лінії зору, спрямованої на розрахункову точку спостереження над рівнем очей глядача, що сидить попереду, слід приймати 0,12—0,14 м.
При проектуванні глядацької зали кінотеатру розрахункову точку спостереження приймають на нижній кромці робочого поля екрана FІ, а клубних і театральних залів допускається приймати точки спостереження FІІ. Гранична відстань по осі глядацької зали Д від кіноекрана (передньої межі естради, авансцени) слід приймати для кінотеатрів цілорічної дії 45 м, для клубів з естрадами при місткості зали до 700 місць – 31 м.
Висоту від підлоги глядацьких місць до низу виступаючих конструкцій вище розташованих балконів чи стелі приймають не менше 2,1 м. Висота бар’єрів балконів має бути не менше 0,8 м.
Ширину крісел (між осями підлокотників) приймають не менше 0,52 м, ширину стільців і лав – не менше 0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше 0,45 м. Відстань між спинками крісел (глибину ряду) приймають не менше 0,9 м, а між спинками стільців і лав відповідно – не менше 0,85 і 0,8 м.
Кількість безперервно встановлених місць в ряду приймають: при однобічному виході з ряду – не більше 26, при двобічному – не більше 50.
У глядацьких залах ухил підлоги (пандуса) допускається не більше 1:7. У разі влаштування у проходах сходів висоту підсхідців слід приймати не більше 0,2 м.
Планшет естради, авансцени, бар’єр-сцени і підлоги кишень проектують в одному рівні. Види і параметри естрад залежно від типу культурно-видовищного закладу і місткості глядацької зали приймають за параметрами, наведеними відповідно в табл. 3.2, 3.3. Склад і площі приміщень кінопроекційної приймають згідно з табл. 3.4.
Таблиця 3.2 –Види естрад для культурно-видовищних закладів
| Місткість зали | Естради і сцени при типах закладу | ||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | |
| 200––300 | Е-1, Е-2 | Е-1, Е-2 | - | - | - |
| 300––500 | Е-3, Е-4 | Е-3, Е-4 | Е-3, Е-4 | Е-3, Е-4 | Е-3, Е-4 |
| 500––700 | - | Е-4 | Е-4 | Е-4 | Е-4 |
Примітка. Критерії типів закладів наведені в табл. 3.7. Для спрощення РГЗ дані, що стосуються сцен, вилучені.
Таблиця 3.3 –Параметри естрад
| Естради | Ширина | Глибина | Висота | Будівельний портал | Глибина аван-сцени | |
| ширина | висота | |||||
| Е-1 | 5,5 | - | - | - | ||
| Е-2 | 7,5 | 8,5 | 1,5 | |||
| Е-3 | 7,5 | 10,5 | 5,5 | 1,5 | ||
| Е-4 | 6,5 | 1,5 |
Таблиця 3.4 –Склад і площі приміщень кінопроекційної
| Приміщення: проекційна, перемотувальна, агрегатна охолодження кінопроекторів, кімната кіномеханіка, радіовузол, майстерня кіномеханіка, санітарний вузол | Площа, м2, при числі кінопроекторів | |||
| для 70/35-мм фільмів | для 35-мм фільмів | |||
| Разом |
Примітка. Детально розробляти планування окремих приміщень кінопроекційній на плані і розрізі будівлі в РГЗ не обов’язково.
Відстань між передньою границею естради (сцени, авансцени, бар’єра оркестрової ями) і спинками сидінь першого ряду приймають не менше 1,5 м, а в залах місткістю до 300 місць – не менше 1,2 м.
Висоту планшета естради (сцени, авансцени) над підлогою першого ряду слід приймати не більше 1м, а в залах місткістю до 500 місць – не більше 0,8 м (з горизонтальною підлогою – 1,1 м).
Норми площі на 1-го відвідувача для різних за функціональним призначенням приміщень наведені в табл. 3.5.
Таблиця 3.5 –Норми площі приміщень на одного відвідувача
| Приміщення | Площа, м2 | Додаткові вказівки |
| Група приміщень для відпочинку і розваг | ||
| Вітальня | Не менше 30 м2 | |
| Буфет | - | За ДБН «Підприємства громадського харчування. Норми проектування». |
| Гральна: гральних автоматів настільних ігор | Не менше 30 м2 | |
| Танцювальна зала | 1,3 | З дискотекою – 1,5 м2 |
| Більярдна | Не менше 30 м2 | |
| Бар | ||
| Зала для фізкультурно-оздоровчих занять | Для колективних занять не менше 80 м2, для індивідуальних – не менше 20 м2; слід передбачати роздягальні і душові (ще 0,2 м/люд.) | |
| Зимовий сад | Не менше 30 м2 | |
| Лекційно-інформаційна група приміщень | ||
| Кабінет нарад | 2,2 | Не менше 24 м2 |
| Аудиторія (до 120 відвідувачів) | 0,8 | Обладнується естрадою і кіноекраном з місцем для пересувної кіноустановки |
| Кулуари аудиторії | 0,3 | Може об’єднуватися з вестибюлем чи вітальною |
| Виставкова зала | 3,75 | Не менше 50 м2 |
| Зала свят та обрядів | Не менше 50 м2 | |
| Клубна читальна зала | 2,8 | - |
| Бібліотека | - | За ДБН «Бібліотеки і архіви. Норми проектування» |
| Гуртково-студійна група приміщень | ||
| Приміщення для роботи гуртків: хорового, по інтересах, універсального призначення театрально-драматичного; | 1,4 | Для роботи гуртків не менше 18 м2, для індивідуальних занять – не менше 8 м2 |
| образотворчого мистецтва, кінофотогуртка, технічного; | ||
| оркестрового, культури побуту з кухонним обладнанням; | 2,5 | |
| танцювального, циркового, технічного (з великогабаритним обладнанням), художніх промислів та ремесел. | На площі танцювального і циркового гуртків передбачають роздягальні та душові (0,2 площі гурткових) | |
| Комори, вбудовані шафи | 0,1 | Додатково для кінофотогуртків, оркестрового і т.п. |
| Приміщення глядацького комплексу (норма на 1 місце в залі) | ||
| Касовий вестибюль | 0,07 | При 300 і більше людей в залі |
| Вхідний вестибюль | 0,2 | |
| Гардеробна | 0,04 | За СНиП 2.08.02-85 |
| Фойє-вестибюль | 0,45 | У закладах І і ІІ типів* |
| Буфет с підсобними приміщеннями | 0,23 | Не менше 12 м2 |
| Санітарні вузли | - | За СНиП 2.08.02-85 |
| Дитяча кімната | 0,02 | |
| Фойє з буфетною стійкою та підсобними приміщеннями | 0,42 | Передбачають у закладах ІV і V типів* |
| Приміщення адміністративно-господарські і т. ін. (норма на 1 місце в залі) | ||
| Кабінет чергового адміністратора | На 1 люд. | |
| Кабіна касирів | ||
| Кабінет директора | 1 кабіна 2,5 м2 на 400 глядачів |
* Критерії типів закладів наведені в табл. 3.7.
Таблиця 3.7 –Критерії типів культурно-видовищного закладу
| Співвідношення місткості глядацького і клубного комплексів | 1:0,2– –1:0,3 | 1:0,4– –1:0,5 | 1:0,7– –1:0,8 | 1:1,0– –1:1,2 | 1:1,5– –1:1,7 |
| Тип культурно-видовищного закладу | І | ІІ | ІІІ | ІV | V |
Артистичні кімнати передбачають при місткості глядацької зали 300 місць і більше. Їх площу визначають з розрахунку 5 м2 на кожні 100 місць глядацької зали, але не менше двох площею по 15 м2. Розміри естрад у фойє, танцювальних залах і аудиторіях слід приймати не менше 4×3 м.
4. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ (ПЗ)
ПЗ 1. Видача індивідуальних завдань на РГЗ, ознайомлення з цими методичними вказівками і пропонованою літературою для самостійної роботи студентів.
ПЗ 2. Проведення розрахунку об’ємно-планувальних параметрів глядацьої зали (див. «Приклад виконання РГЗ»: підрозділ 1.1.)
Проведення розрахунку пропускної здатності вхідного вузла зали з кресленням відповідної схеми (див. «Приклад виконання РГЗ»: підрозділ 1.2).
ПЗ 3. Проведення розрахунку геометричних параметрів глядацької зали з кресленням відповідної схеми (див. «Приклад виконання РГЗ»: підрозділ 1.3).
Проведення розрахунку потрібного об’єму глядацької зали будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: підрозділ 1.4).
ПЗ 3. Проведення розрахунку необхідної площі клубної частини будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: підрозділ 1.5).
ПЗ 4. Відпрацювання правил прив’язки колон і стін громадської будівлі до модульних координаційних осей.
Креслення плану 1-го поверху будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: Креслення – План 1-го поверху).
ПЗ 5. Креслення поперечного розрізу будівлі, вузли сполучення конструкцій (див. «Приклад виконання РГЗ»: Креслення – Розріз 1—1).
ПЗ 6. Креслення поздовжнього розрізу будівлі, вузли сполучення конструкцій (див. «Приклад виконання РГЗ»: Креслення – Розріз 2—2).
ПЗ 7. Креслення плану фундаментів будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: Креслення – План фундаментів).
ПЗ 8. Креслення плану покриття (з перекриття) будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: Креслення – План покриття).
ПЗ 9. Розрахунок техніко-економічних показників об’ємно-планувального рішення будівлі (див. «Приклад виконання РГЗ»: Розділ 3).
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (CРC)
За теоретичним матеріалом на основі лекцій студент додатково поглиблює та розширює знання кожної теми, розглянутої викладачем, за пропонованою навчально-методичною та нормативно-довідковою літературою, самостійно вивчає певні теми, передбачені робочою програмою і названі викладачем.
На підставі пояснень до розглянутих варіантів розрахунків та креслень, наведених викладачем на практичних заняттях, студент завершує оформлення своїх розрахунків і креслень згідно з індивідуальним варіантом РГЗ поза заняттями в аудиторії (вдома, в методкабінеті) зокрема, додатково викреслює план (чи схему плану) другого поверху, розрахунки техніко-економічних показників об’ємно-планувального рішення будівлі тощо.
На підставі лекційного і додатково вивченого теоретичного матеріалу студент пише Розділ 2 (підрозділи 2.1, 2.2), зміст якого мусить бути відповідним до АКТ-рішень індивідуального варіанта РГЗ. Оформляє брошуру з ПЗ і креслень.
При потребі в додаткових відомостях студент має користуватися підручниками та нормативно-довідковою літературою згідно з пропонованим переліком (див. «Приклад виконання РГЗ»: Список використаної літератури).
Наведений далі приклад виконання РГЗ є еталоном щодо структури, послідовності, обсягу і змісту, а також правил виконання ПЗ і креслень РГЗ, яке виконується студентом. Згідно з цим еталоном викладач проводить рейтингову оцінку завершеного й зданого студентом РГЗ.