Моніторинг фунтів України проводять шляхом обстеження землеволодінь із використанням комплексу наземних пересувних, стаціонарних і дистанційних (аерокосмічних) методів спостереження за проявом процесів ерозії, дегуміфікації, засолення, підкислення, заболочення, перезволоження.
Метою агроекологічного моніторингує збереження і відтворення природно-ресурсної бази в аграрному секторі, ефективна екологізація всіх галузей сільськогосподарського виробництва, забезпечення сталого виробництва якісної біологічної продукції.
Таблиця 1
Структурна схема агроекологічного моніторингу
| Агроекологічний моніторинг | |||
| Об'єкти | |||
| Ґрунт | Рослинність | Водні джерела | Приземний шар атмосфери |
| Територіальні рівні | |||
| Національний | Регіональний | Локальний | |
| Порядок | |||
| Наукове забезпечення | Виробниче забезпечення |
Завданням агроекологічного моніторингує спостереження за станом агроекосистем, отримання систематичної об'єктивної інформації щодо їх функціонування, оцінка отриманої інформації та прогноз можливих змін стану агроценозів на перспективу, розробка рішень і рекомендацій, спрямованих на ефективне керування агроекосистемами. Агроекологічний моніторинг ґрунтується на принципах комплексності та систематичності спостережень за компонентами агроекосистеми: атмосфера - вода - ґрунт -рослина - тварина - людина.
Завданням моніторингу грунтового покривує забезпечення систематичного нагляду за використанням земель згідно з їх природним і виробничим потенціалами, ерозійними процесами, заболоченням, засоленням та іншими негативними процесами. До завдань входить також періодичний контроль за динамікою основних ґрунтотворних процесів (фізичних, хімічних, біологічних) у природних умовах і за антропогенного навантаження.
Таблиця 2
Основні види робіт при проведенні моніторингу ґрунтів
| Контрольований процес | Показник |
| Зміна структури фунтового покриву І контроль землекористування | Зміна структури ґрунтового покриву |
| Трансформування земельних угідь | |
| Контроль оптимальності землекористування | |
| Контроль оптимальності технологій | |
| Контроль комплексної охорони ґрунтів | |
| Оцінка темпів зміни основних процесів ґрунтоутворення | Гумусний стан |
| Реакція ґрунтового розчину | |
| Ємність вбирання | |
| Водний режим | |
| Поживний режим | |
| Забрудненість ґрунтових вод | |
| Агрофізичні властивості | |
| Біологічна активність | |
| Оцінка інтенсивності виявлення процесів ерозії | Площі угідь, пошкоджених водною і вітровою ерозією |
| Кількість та інтенсивність зливових опадів | |
| Швидкість вітру | |
| Площі вкриті рослинністю чи її рештками, % | |
| Зміна глибини гумусових горизонтів | |
| Зміна властивостей ґрунтів, що зазнають ерозії | |
| Іригаційна ерозія | |
| Додаткові показники контролю якості ґрунтів меліоративного фонду | Якість зрошуваних вод |
| Рівень і склад підґрунтових вод | |
| Засоленість ґрунтів у зоні аерації | |
| Оцінка темпів спрацювання осушених торфовищ | |
| Трансформування органічної речовини | |
| Вторинне озалізнення | |
| Оцінка ефективної родючості ґрунтів | Якість рослинницької продукції |
Для вірогідної діагностики стану агроекосистем необхідна інформація про зміну структури ґрунтового покриву, трансформацію земельних угідь, основні види забруднень навколишнього середовища, інтенсивність прояву процесів ерозії.
Методологічна база агроекологічного моніторингу агроекосистем має включати:
1. Методику визначення ґрунтового районування (крупномасштабне картографування);
2. Методику визначення основних показників якості ґрунтів (вологозабезпечення, уміст гумусу та ін.);
3. Методику визначення деградаційних ґрунтових процесів (ерозія, дефляція, забруднення);
4. Методику визначення площ під культурами та їх ідентифікацію;
5. Методику оцінки стану сільськогосподарських культур у процесі вегетації;
6. Методику оцінки площ сільськогосподарських культур, пошкоджених весняними приморозками;
7. Методику оцінки прогнозування ураження культур шкідниками;
8. Методику прогнозування урожайності основних сільськогосподарських культур.
Агроекологічний моніторинг, що здійснюють за допомогою аерокосмічних методів стану агроландшафтів повинен відображати:
1. Результати гідрологічних досліджень (гідрологічне моделювання, прогноз талого стоку, контроль за ходом весняної повені;
2. Результати геоморфологічних досліджень - екзогенні процеси (зсуви, карстоутворення), берегові процеси (бокову ерозію річок);
3. Результати ґрунтознавчих досліджень - вміст гумусу, вологість ґрунтів, їх структурний стан, весняне просихання ґрунтів та готовність їх до обробітку, ґрунтове районування, деградаційні процеси (еродованість, засоленість, заболоченість);
4. Результати геоботанічних досліджень - антропогенний вплив на рослинність, сучасний стан і структура рослинності, оцінка біомаси ("зелена" і "коричнева" хвилі);
5. Стан сільського господарства - організацію сільськогосподарських територій, стан посівів, ідентифікацію культур, визначення площ під культурами, прогноз урожаю, оцінку ураження культур шкідниками, оцінку стану озимих посівів після перезимівлі.
Таким чином, можливості використання космічної інформації зметою здійснення моніторингу агроландшафтів, ґрунтового та агроекологічного обстеження досить широкі. Але для їх реалізації потрібно мати відповідно відпрацьовану методологію та матеріально-технічне забезпечення.