Стр-ня заставного майна.

Застава – це засіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає у передачі боржником кредиторові свого майна, із вартості якого кредитор має переважне право задовільнити свою вимогу до боржника при невиконанні ним боргових зобов’язань. Стосунки між позичальником і кредитором стосовно застави регламентуються Законом України “Про заставу”. Цей закон вимагає страхування заставленого майна.

Застава може бути 2 видів:

заклад;

іпотека.

Заклад – це забезпечення заставленим рухомим майном, а іпотека - це застава підприємства, будівлі, споруд, інших об’єктів безпосередньо пов’язаних із землею та землі.

Заставлене майно якраз і є об’єктом страхування, яке забезпечується цим полісом.

Предметом застави може бути не будь-яке майно, а тільке те, яке згідно із законодавством України може бути відчужене заставодавцем. Майно, яке знаходиться у загальній власності може бути передане у заставу за умови згоди всіх власників. Застава власником своєї частини не потребує згоди інших власників за умови можливості відчуження цієї частки. Предметом застави не можуть бути національні, культурні або історичні цінності. Договір укладається з поглядом на те, відноситься заставлене майно до закладу чи іпотеки.

Обсяг відповідальності – це пошкодження або втрата застави майна внаслідок: пожежі; стихійного лиха; крадіжки. Обсяг відповідальності може бути розширений або звужений за бажанням страхувальника.

Договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника, до якої додається опис заставленого майна і визначається найменування кількості, вартості і місцезнаходження застави. До заяви також додаються нотаріально завірені документи про заставу і документ, що підтверджує право власності на предмет застави.

Страхова сума визначається виходячи із оцінки майна сторонами при прийнятті майна у заставу. Заставлене майно страхується за повною вартістю, яка зазначена в угоді про заставу, але не вище неї. Може враховуватися знос. Майно вважається застрахованим тільки на вказаному місці знаходження.

Строк страхування, як правило, відповідає строку кредитної угоди, забезпеченням якої виступає заставлене майно.

Страхова премія сплачується одноразово. Якщо страхувальник є фізична особа, то може бути сплачено готівкою, а якщо юридична особа – тільки безготівковим шляхом.

Страховий тариф залежить від вартості і виду застави.

Права і обов’язки сторін, а також дії сторін при настанні страхового випадку такі ж, як і в інших видах страхування.

Страхування експортно-імпортних кредитів виникло порівняно недавно, а саме після закінчення ІІ Світової війни, коли у практиці міжнародної торгівлі значне місце стали посідати експортно-імпортні угоди на основі довгострокових і середньострокових кредитів.

Страхування експортних кредитів здійснюється спеціальними установами і товариствами, які зазвичай належать державі або в яких держава має контрольний пакет акцій, тому що обсяги відповідальності за цими договорами, як правило, дуже високі. В цей процес втручається і держава, захищаючи свого експортера. В Україні створена державна компанія по страхуванню експортно-імпортних кредитів і інвестиційних ризиків постановою КМ.

Ризики цього виду страхування можна об’єднати в 2 великі групи:

1) економічні ризики (банкрутство імпортера, тривала неплатоспроможність імпортера, ухилення імпортера від виконання платіжних зобов’язань);

2) політичні ризики (державні заходи і політичні події, які перешкоджають виконанню контрактів імпортерами - мораторій на платежі, революція, громадянська війна, ембарго - тощо).

Практично відшкодування збитків від політичних ризиків може провадитися тільки за рахунок державних бюджетів країн, де знаходиться експортер в інтересах підвищення конкурентноспроможності національних експортерів.

Цей вид страхування покриває:

1) збитки від несплати рахунків за поставлені товари і надані послуги, які виникли протягом дії договору страхування;

2) витрати страхувальника, узгоджені із страховиком, які є доцільними і спрямованими на попередження або зменшення збитків.

Не покриваються наступні:

1) штрафи, пені, неустойки, відшкодування збитків по рекламаціях курсової різниці;2) рахунки, які виписані на державні підприємства, організації, фірми; 3) рахунки по експортних контрактах, для виконання яких відсутні необхідні ліцензії і дозвіл;4) збитки від політичних ризиків.

Страхова премія встановлюється у % до страхової суми і ставка премії залежить від: виду діяльності страхувальника; строку платежів по рахунках; від якості імпортерів (характеристики імпортерів); від країни, де знаходиться імпортер, політичного клімату в цій країні; та ін

Ці договори майже завжди передбачають франшизу або встановлення неповного страхового забезпечення (від 50 до 90%).

Страховим випадком вважається неплатоспроможність іноземного покупця, а також несплата застрахованого рахунку протягом 6-ти місяців з дати закінчення строку, встановленого у договорі страхування.

 

44. Стр-ня банківських гарантій.

Цей вид страхування дуже тісно примикає до договорів страхування кредитних ризиків, адже гарантія, як правило, стає потрібною при укладанні кредитних угод. Цей вид страхування забезпечує страховий захист на випадок непередбаченого невиконання або невідповідного виконання особою-гарантом (поручителем) своїх гарантійних (поручительських) зобов’язань згідно із письмовим зобов’язанням гаранта (договором поручительства) перед кредитором або боржником.

Розрізняють страхування виданих і прийнятих гарантій.

Страхувальниками при страхуванні виданих гарантій (поручительств) є дієздатні фізичні або юридичні особи, які є боржниками, на зобов’язання яких розповсюджуються ці гарантії, або кредитори, які прийняли ці гарантії.

Договір між страхувальником і страховиком укладається на основі письмової заяви страхувальника, яка містить відомості про: умови, дату і зміст гарантії, що підлягає страхуванню; види ризиків, які підлягають страхуванню; умови, номер і дату договору між кредитором і боржником, дані про характер, об’єкти, строки дії цього договору, під який гарантом видана письмова гарантія (договір поручительства); інша інформація про встановлені суттєві обставини ризику.Разом із заявою страхувальник надає: нотаріально завірену копію письмової гарантії; завірені документи, які підтверджують факт існування майнових зобов’язань боржника перед кредитором; документи про фінансовий стан гаранта та боржника, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика.

Термін дії договору встановлюється згідно зі строками дії письмової гарантії.

Об’єктом страхування є матеріальні збитки, завдані страхувальнику або вигодонабувачу, на користь якого укладений договір страхування, внаслідок невиконання гарантом своїх зобов’язань в обсязі і строки, передбачені в гарантії або в договорі поручительства.

Страховим випадком є невиконання гарантом своїх зобов’язань внаслідок: аварії або катастрофи на місці виконання своїх зобов’язань; стихійного лиха; протиправних дій третіх осіб; банкрутства гаранта.

Страхова сума встановлюється виходячи з максимального обсягу зобов’язань гаранта у вартісному вираженні, встановлених у письмовій гарантії.

Страхові тарифи встановлюються на рівні 3-5%.

Страхова премія сплачується, як правило, одноразово.

Після настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний не пізніше 3-х робочих днів повідомити страховика і відповідні компетентні органи.

До обов’язків страхувальника включаються такі:1) вжити всі можливі заходи для з’ясування причин і наслідків страхової події; 2) по можливості сприяти страховику в судовій справі про відшкодування збитків по страховому випадку; 3) надати страховику всю доступну і необхідну інформацію, а також документацію щодо причин дії та наслідків страхової події, характеру і розміру збитків; 4) прийняти всі необхідні заходи для отримання від боржника несплачених ним у строк сум.

 

47. Сутність та економічний зміст страхування фінансових ризиків.

Страх фін ризиків розг-ся у вузькому і широкому розум-ні. У вузьк р-ні - це страх-ня лише кред ризиків, а широке р-ня охоплює всі види страх захисту тих ризиків, які виявляються в б-я сфері фін відносин або безпосер спричиняють фін втрати. До страх-ня фін ризиків належать: 1)страх-ня недоотрим прибутку; 2) страх-ня ризиків впровадж нов техніки і технології; 3) страх-ня на випадок зниж-ня обумовл рівня рент-ті; 4) страхня ризику засновника; 5) страх-ня біржових ризиків і ін.

Одним з найпошир видів страх-ня фін ризиків є страх-ня від страт прибутку (доходів). Це страх-ня є формою страх захисту гос-х суб-в від втрат майб користі. Випадкова втрата очікув приб може настати передусім з причин випадкового спаду або зупинки вир-го пр-су. До збитків у цьому випадку (страх відповід-ть) віднос: втрата майб користі (приб), пост витрати вир-ва, витрати, пов'яз з пр-сом повернення вир-ого пр-су до попер визначеної прогр-ми. Крім того, якщо уповільн або зупинка вир-го пр-су настало внасл непередбачув випадку, то обсяг збитків зростає за рах витрат, які здійснненні з метою протистояння наслідкам цього випадку. Страх-ня від втрати прибутку є комплементарним до багатьох баз видів страхня. Найпошир базою для приєднання є страхня від ризику вогню., крім того: страх від втрати приб через аварію машин; через перенесення строків початку вир-го пр-су, пов-не з модернізац чи реконстр вир об'єкта.

Крім того, втрата приб може статися, коли настане страх вип у кооперанта даного ГС. Постач-к, що зазнав майн втрат, може не виконати договору про постачання, а це призве до тих самих втрат у СГ, як і при вимуш перерві у вир-ві через пошкодж майна.

Страхова сума визнач-ся в розмірі прибутку-брутто (передбач приб+пост витрати). Обсяз збитку залеж не стільки від розміру знищень, скільки івд перерви вир-ої дія-ті (терміну відшкодування-строк, протягом якого накопич-ся негативні результати). Страх тариф враховує ім-ть настання таких ризиків: 1) базового ризику (пошкодж або знищ майнов засобів); 2) ризику сповільн або зупин вир-го пр-су. Крім цього при розр-ку страх-го тариву врахов-ся: сезонність вир-ва, термін відшкодування, хар-р конкуренції в даній галузі, частка власної участі у фін-ні ризику втрати приб (напр 5 днів, а з 6 дня - страховик).