Сучасна експертна діяльність передбачає здійснення експертиз у таких організаційних формах:
— обов’язкова – що здійснюється за наявністю конфліктної ситуації, та на основі якої виносять рішення посадові особи;
— добровільна – спрямована на розв’язання невизначеності, виконувана в ініціативному порядку на основі договорів.
Експертні дослідження за будь-якою із зазначених форм передбачають наявність підстав для їх здійснення. В залежності від підстав для проведення експертизи поділяють на:
— первинна (підстава для проведення: заявка замовника);
— додаткова (підстава для проведення: виявлення неповної або недостовірної інформації про об’єкт експертизи; експертиза за додатковими показниками);
— повторна (підстава для проведення: виявлення додаткової інформації);
— контрольна (підстава для проведення: виявлення необ’єктивності експертів; недостовірність, сумнівність результатів).
В залежності від характеру, часу та обсягів дослідження виділяють комплексні та оперативні експертизи.
Комплексна експертизапроводиться для всебічного вивчення і оцінки показників властивостей досліджуваного об’єкту. Проведення такої експертизи орієнтує експертів на системний, комплексний підхід до аналізу об'єкту оцінки. Оцінюваний об'єкт розглядається в складних і численних взаємозв'язках з людиною і його оточенням. В процесі експертизи формуються критерії оцінки, відбираються базові зразки і показники властивостей об’єкту. Тому комплексні експертизи дозволяють отримати не тільки науковий, пізнавальний, але і певний методичний і нормативний матеріал, необхідний для проведення інших видів експертизи.
Оперативна експертизаґрунтується на результатах заздалегідь проведених комплексних експертиз, що дозволяє експертам різко скоротити терміни експертних робіт при збереженні необхідної глибини і обґрунтованості експертних висновків.
Оперативна експертиза передбачає:
— використання (за можливістю) зібраних раніше даних про певні об’єкти;
— скорочені терміни проведення;
— можливість використання колективної думки експертів про властивості досліджуваного об’єкту.
Експертизи товарів в залежності від об’єкту, що підлягає експертному дослідженню, поділяють на експертизу продовольчих та непродовольчих товарів; експертизу товарів вітчизняного та закордонного виробництва; експертизи сировини, обладнання, напівфабрикатів, комплектуючих, готових виробів тощо. Джерелом інформації при цьому є первинні документи (контракти, угоди, специфікації); нормативні документи (стандарти, технічні умови, технічні завдання щодо виробництва, упакування, маркування, зберігання, транспортування продукції); законодавчі акти (Закон України « Про Митний тариф України»).
В залежності від мети та характеру знань, що необхідно отримати, експертизи товарів можна класифікувати таким чином:
— економічні (встановлення фактичного стану справ і обставин для правильного вирішення питання, що виникає в процесі правовідносин):
= визначення фактичної собівартості продукції (послуг, робіт);
= визначення загальної суми приписок до виконаних завдань щодо випуску товарної продукції (надання послуг, виконання робі) на підприємстві і в його підрозділах; використовується під час розслідування справ про фальсифікацію товарів, виконання планів виробництва товарної продукції за видами, кількістю та якістю, дотримання умов збереження, транспортування, реалізації тощо;
— контрактні (встановлення ступеню дотримання умов контракту/договору):
= передвідвантажувальний контроль вантажів;
= фіксація стану транспортних і пакувальних засобів;
= оцінка відповідності зразків товарів встановленим вимогам;
= оцінка відповідності товарів в партії, що поступила, умовам контракту/договору щодо кількості, упаковки, маркування тощо;
— страхові:
= оцінка заподіяного страхувальникові збитку у вартісному виразі з урахуванням втрати якості і/або фактичної кількості при настанні страхової події (страхового випадку), стихійного лиха, пожежі, аварії систем опалювання, розкрадання майна або його пошкодження та ін.;
— банківські:
= визначення кількості, якості і орієнтовної вартості майна, що передається під заставу, з урахуванням рівня якості, сезонності, терміну служби (придатності) та ін.;
— митні (встановлення ступеню дотримання чинного митного законодавства):
= ідентифікація товару;
= визначення країни походження;
= уточнення характеристики товару і визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД;
= фіксація стану товару, характеристики товару, упаковки, кількості у момент передачі (отримання) на склад(і) тимчасового зберігання на митній території;
= розрахунки норм витрачання сировини і виходу продукту переробки та його ідентифікація;
— судово-правові:
= дослідження, що проводиться експертом в порядку, передбаченому процесуальним законодавством для встановлення за матеріалами кримінальної або цивільної справи фактичних даних і обставин.
— консультаційні:
= констатація причин виникнення дефектів товару, пошкодженого під час маркування, транспортування зберігання, експлуатації тощо;
— споживчі:
= визначення якості товару, вживаного за призначенням, виявлення причин виникнення дефектів і/або відсотка зниження якості за наявністю дефектів;
= оцінка кількості, якості і ціни товару з урахуванням фактичних властивостей, гарантійного терміну його служби (придатності); ступеню зносу і технічного стану;