Об’єкти експертизи товарів та їх характеристика

 

Об’єкт експертизи – це матеріальний носій інформації про факти, які складають зміст дослідження щодо експертизи.

Класифікацію об’єктів експертизи наведено на рис. 2.1.

 

ОБ’ЄКТИ ЕКСПЕРТИЗИ		За значущістю як носіїв інформації		– основні (товари та їхні характеристики: споживні властивості, якість, асортимент, кількість, вартість товару); – порівняльні (зразки-еталони, базові зразки товарів); – додаткові: = об’єкти, що містять відомості щодо основного об’єкту експертизи (сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі); = документація (сертифікати відповідності, сертифікати походження, договори, накладні тощо); = процеси (виробництво, маркування, упакування, транспортування, зберігання, підготовка до продажу, експлуатація); = послуги (упакування, хімчистка, побутове обслуговування тощо); = правила експлуатації, використання товару.
	За рівнем інформативності		– високоінформативні; – середньоінформативні; – малоінформативні; – непридатні для експертизи.
	За станом		– незмінені (нові товари); – частково змінені (що були в експлуатації, частково використані); – змінені.

 

Рис. 2.1 – Класифікація об’єктів експертизи

 

Об'єктами експертизи товарів в митній справі є матеріалізовані джерела інформації, до яких належать:

— товари і предмети, що переміщуються через митний кордон, а також їх проби, відібрані для дослідження;

— предмети контрабанди і порушення митних правил;

— товаросупровідні документи (митні, нормативні, фінансові), що використовують при митному контролі і митному оформленні.

Експертиза товарів в митній справі здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону [9].

До формування об’єктів експертизи в митній справі висувають такі вимоги:

— об’єкт має бути репрезентативним (представницьким);

— кількість об’єктів має бути оптимальною, тобто достатньою для приготування проби.

Слід зазначити, що об'єкти експертизи товарів в митних цілях та інших видів оцінної діяльності можуть бути однаковими. При цьому оцінці піддаються одиничні екземпляри споживчих товарів, комплексні пакувальні одиниці і товарні партії. Тільки при споживчій оцінці не визначаються характеристики товарних партій.

Вказані об'єкти характеризуються не тільки комплексом основоположних характеристик (асортиментною, якісною, кількісною і вартісною), але і різним рівнем невизначеності. Необхідність оцінки товарів в умовах невизначеності робить їх об'єктами експертизи.

Під умовами невизначеності розуміється ситуація, при якій виникає проблема вибору альтернативних рішень, недостатності інформації. Ця невизначеність найчастіше є наслідком застосування вибіркового методу відбору проб з товарних партій. Навіть, якщо проби (зразки) відібрані відповідно до встановлених правил, існує невизначеність відносно відповідності кількісних і якісних характеристик одиничних товарів, відібраних з товарної партії, аналогічним характеристикам всіх товарів в цій партії. При цьому завжди існує ризик виникнення невідповідності оцінюваного об'єкту всієї сукупності товарів. Внаслідок цього перенесення результатів оцінки відібраних проб (зразків) на всю товарну партію може привести до невірних рішень.

В той же час, часто оцінка якості одиничних товарів або вимірювання їх кількості відбувається в умовах визначеності, що характеризуються конкретними результатами. Наприклад, за наявності достатньої інформації про дійсні значення показників кількісних і якісних характеристик одиничних екземплярів товарів експерт може віднести їх до певної градації якості.

Рішення, що приймаються експертом відносно об'єктів експертизи, можуть підрозділятися за ознакою визначеності або невизначеності на три групи:

вибір рішення при визначеності– щодо кожної дії відомо, що вона приводить до деякого конкретного результату;

вибір рішення при ризику– кожна дія приводить до одного з безлічі часткових результатів з відомою вірогідністю появи;

вибір рішення при невизначеності– кожна дія має безліч можливих результатів, але їх вірогідність експертові невідома.