Критерії та показники конкурентоспроможності туристичних підприємств

Важливими складовими методики визначення конкурентоспроможності підприємства на ринку є вироблення чітких критеріїв та показників конкурентоспроможності на конкретному етапі життєвого циклу підприємства.

Критерії конкурентоспроможності туристичних підприємств включають повноту задоволення попиту туристів та ефективність туристичної діяльності.

Повнота задоволення попиту туристів визначається відповідністю асортименту послуг підприємства рекреаційним потребам споживачів. Об'єктом діяльності туристичного підприємства є турист, який як клієнт контактує з виконавцем і одночасно споживає послугу. Тому сам споживач в місці обслуговування оцінює якість готельної послуги, яка повинна відповідати його рекреаційним потребам. Повнота задоволення попиту клієнта визначається конкурентоспроможністю туристичного продукту та конкурентоспроможністю обслуговування.

Для оцінювання конкурентоспроможності туристичного підприємства думки споживачів недостатньо: необхідно знати результативність його діяльності. З цією метою використовується критерій ефективності готельної діяльності. Цей критерій залежить від ефективності реалізації послуг, ефективності управління обслуговуванням та персоналом, ефективності використання ресурсів, фінансового стану підприємства.

Для оцінювання конкурентоспроможності підприємства застосовують показники, що характеризують основні напрямки його діяльності: виробничу (з надання послуг), кадрову, фінансову, економічну, управлінську діяльність та ін., причому можуть використовуватися як кількісні, так і якісні показники у вигляді опису чи бальної оцінки (рис. 3).

Для кількісного оцінювання конкурентних позицій туристичного підприємства слід використовувати відносні показники ефективності використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, ефективності реалізації послуг та господарської діяльності в цілому.

Специфіка діяльності туристичних підприємств зумовлює значну залежність їх конкурентоспроможності від ефективності використання трудових ресурсів, яку можна оцінити за допомогою показників продуктивності праці (характеризує кількість туроднів чи обсяг реалізованих послуг, що припадають на одного середньоспискового працівника в еквіваленті повної зайнятості за певний проміжок часу) та рентабельності трудових ресурсів. Причому значна увага приділяється також якісному складу кадрів (наявність працівників із вищою та середньою спеціальною освітою, стаж роботи в галузі та на конкретному підприємстві, вік і т.д.), що створює потенційну можливість досягнення підприємством поставлених цілей і підвищення його конкурентних переваг.

Ефективність реалізації послуг оцінюється такими показниками: рентабельність послуг та собівартість 1 туродня. Як свідчить світовий досвід, найбільша рентабельність у міжнародному туристичному бізнесі досягається під час короткострокових (до 8 днів) подорожей з розміщенням у готелях високого класу .

Ефективність господарської діяльності характеризують такі показники, як частка на ринку, рентабельність господарської діяльності, витратовіддіча та витратомісткість. Із переходом підприємств на самофінансування важливим показником, що характеризує кінцевий фінансовий результат їх діяльності, є рентабельність господарської діяльності, яка показує прибутковість діяльності підприємства, тобто обсяг прибутку, що припадає на одиницю виручки. Для визначення показника рентабельності діяльності доцільно використовувати прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, який охоплює прибуток від операційної, фінансової, інвестиційної та інших видів звичайної діяльності підприємства.

Важливим узагальнюючим показником, що відображає результати конкурентної боротьби і показує ступінь домінування підприємства на ринку, його можливості впливати на обсяги попиту, є також частка на ринку.

Виходячи із методики визначення монопольного становища підприємців на ринку, затвердженою Антимонопольним комітетом України, та інших публікацій сформовано наступні рекомендації для достовірного розрахунку цього показника на ринку туристичних послуг:

необхідно визначити товарні межі ринку;

встановити проміжок часу, протягом якого визначається ринкова частка;

визначити територіальні межі ринку;

скласти перелік підприємців, що працюють на певному ринку.

Частка підприємства на ринку визначається в межах групи взаємозамінних послуг, що є аналогічними за призначенням, споживчими властивостями, подібними за характеристиками і якісними показниками, мають спільну групу споживачів, суттєво не відрізняються за цінами. Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг у туризмі цей показник слід розраховувати по групі послуг, що включають послуги туристичних агентств, туроператорів та екскурсоводів, а саме послуги з організації подорожей, посередництво у продажу квитків для подорожування, у розміщенні на проживання та реалізації путівок, послуги туристські інформаційні та послуги екскурсоводів .

Порядок розрахунку найбільш важливих показників конкурентоспроможності туристичного підприємства та їх роль наведено в табл. 1.

Систему оцінних показників формують, виходячи 3 цілей оцінювання конкурентоспроможності туристичного підприємства та з урахуванням наявної інформації. При формуванні номенклатури показників слід керуватися принципом кваліметрії, згідно з яким приймається на розгляд лише обмежена кількість найбільш суттєвих характеристик об'єкта оцінювання (8-10 основних показників). Використання великої кількості показників (понад 30) створює лише видимість точності розрахунків і приводить до значного їх ускладнення.