Зміст Вступ 1. Визначення площі теплопередаючих поверхонь 2. Визначення наведеного коефіцієнта теплопередачі кузова вагона 2.1 Значення коефіцієнта теплопередачі для підлоги вагона 2.2 Визначення коефіцієнта теплопередачі для даху вагона 2.3 Визначення коефіцієнта теплопередачі для бокової стіни. 3. Визначення теплонадходжень до приміщення, що охолоджується 4. Визначення необхідної холодопродуктивності холодильної машини 5. Опис прийнятої системи охолодження 6. Побудова холодильного циклу в діаграмі Lg Р-і 13 7. Вибір компресора та визначення енергетичних коефіцієнтів 8. Розрахунок трубопроводів 9. Розрахунок конденсатора та випаровувача-повітроохолоджувача 22 10. Заправка холодильної установки маслом 11. Техніко-економічне обгрунтування прийнятих рішень 12. Основні вимоги охорони праці при експлуатації прийнятої системи охолодження 26 Література 27 Вступ Типовим напрямком в роботі залізничного холодотранспорту є підвищення якості перевезення швидкопсувних вантажів, продуктивність праці, зменшення поточних матеріалів на одиницю перевезеного вантажу, більш повне використання засобів. Довше зберігання корисних та інших споживчих властивостей продуктів досягається з використанням науково-розроблених і практично перевірених режимів їх підготовки до перевезень, перевезення та зберігання.
Важливе значення з режимних параметрів має температура, але найкращі результати можливо досягнути лише при підтримці потрібної вологості повітря, вибору умов його кондиціювання, дотриманні санітарно-гігієнічних норм, використанні додаткових засобів для підвищення стійкості продуктів. Важливою умовою зберігання вантажу – прийняття до перевезення високоякісних. Вірно оброблених, чистих продуктів в потрібній тарі та упаковці. Для перевезення більш цілих швидкопсувних вантажів призначений автономний рефрижераторний вагон зі службовим відділом. Цей вагон забезпечує зберігання вантажу при температурі у вантажному приміщенні від +140С до -200С та температурі зовнішнього повітря від +400С до +500С. Охолодження вантажного приміщення відбувається двома компресійними холодильними установками, розміщених з двох обох торцевих сторін в машинному відділенні вагона.
Охолодження через випарування повітря нагнітається вентиляторами в простір між дахом вагона та стелею, через щілини в ній потрапляє до вантажного приміщення і охолоджує вантаж, потім з-під решіток на підлозі знову відсмоктується вентиляторами. Аналогічно повітря циркулює і при опалені вагона.
Але при цьому замість холодильної установки вмикаються електропечі. Для вентиляції вантажного приміщення передбачається забір свіжого повітря вентиляторами через отвір у торцевих стінах. Перероблене повітря відводиться через дефлектори на даху вагона.
Для видалення води, яка утворюється при відтаюванні з поверхні випарника, конденсату і залишків води при промивці вагона в підлозі вантажного приміщення розташовані зливні отвори.
Робота дизель генераторних апаратів холодильних і опалювальних установок автоматизована.
Режим роботи можна регулювати також вручну.Контроль за температурою у вантажному приміщенні здійснюється за приборами, які знаходяться в машинному відділенні, а також термостанцією зовні вагона. 1. Визначення площі тепло передаючих поверхонь Сумарна площа тепло передаючих поверхонь кузова вагона визначається як сума площ елементів, що її складають.