Будівельні конструкції і трубопроводи під дією води і різних агресивних середовищ руйнуються. Для захисту їх використовується різні види гідроізоляції. При цьому враховуються такі фактори, як вологість. Агресивність середовища, гідростатичний напір, температура і механічна дія. Гідроізоляційні роботи виконуються з різними гарячими бітумами, клеями, епоксидними мастиками, рулонними матеріалами, пластмасами, лаками, смолами тощо.
Всі ці матеріали можуть виділяти газоподібні речовини і створювати вибухове і пожежонебезпечне середовище, а також шкідливо діяти на організм людини.
Основні причини травматизму під час гідроізоляційних робіт:
ü наявність великого обсягу ручних робіт,
ü незадовільна організація робочих місць,
ü недостатня навченість персоналу,
ü виконання робіт на висоті,
ü проведення цих робіт без індивідуальних засобів захисту.
До початку робіт треба ознайомити працівників з виробничою інструкцією до виконання очистки ізоляції трубопроводів, ізолювальники повинні працювати в спецодязі, що передбачений типовими галузевими нормами (костюми, черевики, рукавиці, при наклейці рулонних матеріалів, крім цього, брезентові наколінники). Одяг повинен бути щільно застібнутий навколо шиї, рук і ніг.
Під час робіт: при нанесенні ґрунтовки, завантаженні бітуму в котел та інших роботах, при яких може розбризкуватись мастика, слід працювати в захисних окулярах і респіраторах.
Виготовляти бітумну мастику дозволяється лише на спеціально відведеній площадці. Останню вибирають на рівній місцевості з зручним під’їздом на відстань не менш як 50 м від дерев’яних будівель і складів, 30 м від ліній електропередач. Бітумоплавильні установки слід розміщувати на відстані не менш як 5 м дона від одної. Траву на відстані 5 м від бітумоплавильного котла слід повністю очищати.
У місцях приготування мастики повинен бути комплект протипожежних засобів (два вогнегасника, лопати, ящик з сухим піском).
Складати ізоляційні матеріали треба під навісом на відстані не ближче 25 м від місця приготування мастики, а запаси цих матеріалів і пального в об’ємі чергового завантаження – не ближче як за 5 м від котла.
Заповнювати котли дозволяється не більш як на 3/4 від їх місткості.
У топці треба підтримувати помірне полум’я, щоб бітум у котлі не нагрівався понад 200°С для запобігання його самоспалахування.
Чистити котел дозволяється при його охолодженні до температури 50°С, якщо в котлі спалахнула бітумна мастика, необхідно щільно закрити його кришкою і припинити подачу палива в топку.