Вроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку

 

Україна як самостійна держава сформувалась на зламі тисячоліть. Українська нація формується на наших очах. Але якщо оглянутись на декілька століть назад, Україна дивовижно різноманітна країна. На сході кріпосне право майже до середини XIX століття, на заході – «Магдебурзьке право» XIV століття, на півдні рабство майже до кінця XIX століття. Для самоусвідомлення українцям необхідно, в першу чергу, об’єднатись, знати свою історію, оберігати те, що збереглося – Дух і Духовність, примирити себе з собою, себе з іншими, інших з державою, державу зі світом – це і буде найбільшим благом для України.

Розвиток України у сучасному світі визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури, а саме:

- парламентаризм;

- права людини;

- права національних меншин;

- лібералізм;

- свободу пересування;

- свободу отримання освіти будь-якого рівня;

- інші атрибути громадянського демократичного суспільства.

Для України, розташованої у центрі Європи, така орієнтація – це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Європейська інтеграція стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу від закритого тоталітарного до відкритого демократичного суспільства.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указами Президента України затверджена Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу. Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено поширення власних культурних і наукових стандартів в освіті, науці і техніці, культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

Згідно зі «Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу» поряд з іншими напрямами Європейської інтеграції культурно-освітній та науково-технічний займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягнення вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме на цих напрямках. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку, культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери.

Інтеграційний процес на відповідних напрямках полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загально – європейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища. Свідомий політичний вибір європейської інтеграції може стати основою національної консолідації українського суспільства. Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на відміну від технічних, обмежень на контакти і обміни, на поширення інформації.

Особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень.

Протягом 1995-2004 рр. Міністерство освіти і науки України на основі міжнародних документів з питань демократизації, гуманізації в освіті і прав людини здійснило ряд масштабних заходів зі створення нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Цей комплекс нормативно-правових документів пройшов апробацію на міжнародному рівні й визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі.

Законодавче поле української вищої освіти формується одночасно із принципів Болонського процесу на основі таких основних документів:

– Національної доктрини розвитку освіти (2003).

– Закону України «Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації».

Для співробітництва і розширення міждержавних відносин, залучення ВНЗ України до Болонського процесу, впровадження Європейської системи перезарахування навчальних кредитів, запровадження цієї моделі Європейського додатку до диплома у вищих навчальних закладах України, які мають III-IV рівень акредитації, має бути впроваджена кредитно-трансферна система організації навчального процесу (КТСОНП) та система об’єктивного педагогічного контролю знань.

Підставами для запровадження кредитно-трансферної системи організації навчального процесу в Україні є:

- інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

- вступ до Світової організації торгівлі;

- входження до Болонського процесу;

- реалізація дистанційної форми вищої освіти.

Цілі, які ставлять перед вищою школою України є впровадження кредитно-трансферної системи освіти, а саме:

- досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, вмінь та навичок, що є надбанням випускника;

- затребуваність українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

- затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

- впровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та ЮНЕСКО і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

- стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань;

- забезпечення “прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).

Кредитно-трансферній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.

Перша – сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Друга – акумулююча, яка чітко визначає обсяги проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Запровадження кредитно-трансферної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Модуль у КТСОНП розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру, зміст і дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.

По-перше, модульна організація змісту навчальної дисципліни вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовним наповненням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного його конгломерату, по-друге дає змогу виділити генеральні наскрізні ідеї, професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль.

Для студента – майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень.

Таким чином, зменшується частка прямого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи в лабораторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.

Створення системи кредитів має полегшити порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів

Кредит – умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни, (курсу), освоєна студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, яка часто означає навчання впродовж тижня (сума аудиторної і самостійної роботи студента).

Проведений аналіз показав, що нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має певні недоліки, а саме:

- відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру;

- низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагання в навчальних досягненнях;

- можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів;

- значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії;

- відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців;

- недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці;

- низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

- мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін.

Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути запроваджено кредитно-трансферну систему, яка передбачає вирішення наступних завдань:

- відходу від традиційної схеми «навчальний семестр - навчальний рік, навчальний курс»;

- раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі та перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

- перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного чи семінарського заняття;

- використання більш широкої шкали оцінки знань;

- вирішального впливу суми балів, одержаних протягом семестру на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

- стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості знань;

- підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

- запровадження здорової конкуренції в навчанні;

- виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Подальші економічно-політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти.

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу, і входження України до об’єднаної Європи, формування єдиного як економічного, так і освітнього та наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах всього континенту.