Побудова динамічної характеристики.

 

Динамічна характеристика розглядається за теоретичними значеннями передаточних чисел. Розрахунок треба виконувати після компоновки коробки передач і ведучого моста та коректування передаточних чисел.

При розрахунку динамічної характеристики АТЗ для кожної її передачі та поточних значень частоти обертання колінчастого валу визначають:

а). швидкість АТЗ – V, км/год;

Vі = 0,377= Сі·n ;

б). силу тяги на колесах – Рк , Н ;

Ркі = = Аі·Me ;

в). силу опору повітря - Р, Н.

РẀ = ;

г). Динамічний фактор – D

D = .

Постійні величини у формулах для спрощення розрахунків треба приводити до загальних коефіцієнтів.

Всі розрахунки виконують при вищому значенні передаточного числа в додатковій коробці передач і тільки для першої передачі ще беруть і нижче значення передаточного відношення в додатковій коробці.

Результати розрахунку для кожної передачі заносять в таблицю 5.2

 

 

Таблиця 5.2.

Розрахунок динамічного фактора

№ п/п   Параметри Значення розрахункових параметрів
nі , об/хв nmin nmin+ n nmin+ 2n і т.д. -″- -″- -″- -″- nmax

 

 

Me , Н·м                  
перша передача Рк , Н                  
РW , Н                  
РкW , Н                  
D                  
  і т.д. для кожної передачі                  

 

 

За даними таблиці 5.2. будують динамічну характеристику автомобіля (рис.5.2.). На цьому ж графіку будують залежність Ψ = f(V).

 

 

 

Рис.5.2 Динамічна характеристика автомобіля.

1,2,3,4 – передачі коробки переміни передач.

 

 

5.5. Кінематична схема трансмісії.

 

Кінематичну схему трансмісії розробляють після вибору і обґрунтування основних параметрів автомобіля, що проектується (рис.5.3). Кінематична схема повинна відповідати таким умовам:

1. Автомобіль повинен рухатись справо- наліво.

2. На кінематичній схемі трансмісії АТЗ необхідно показувати всі кінематичні елементи і їх з'єднання.

3. Співвідношення розмірів умовних позначень взаємодіючих елементів повинно приблизно відповідати дійсному співвідношенню розмірів цих елементів в трансмісії автомобіля.

4. Взаємне розташування елементів на схемі повинно відповідати робочому положенню агрегатів або механізмів (зчеплення-виключене, КПП, роздавальна коробка, подільник-нейтральне).

5. Кожному кінематичному елементу на кінематичній схемі необхідно встановити свій номер, починаючи від двигуна. Вали позначати римськими цифрами.

Описання конструкції елементів трансмісії починають з аналізу конструкції зчеплення. Вказується тип зчеплення, кількість ведомих дисків, тип і місце розташування нажимних пружин, тип привода управління зчепленням. Закінчується аналіз описанням конструкції зчеплення.

 

Рис. 5.3. Кінематична схема трансмісії автомобіля:

1-5 – ступені коробки передач; I – XI - номери валів.

 

При аналізі конструкції коробки передач треба показати тип коробки передач, конструкції синхронізаторів, типи підшипників, на яких встановлено первинний, вторинний та проміжний вали коробки передач. Якщо в трансмісії встановлено додаткову коробку передач, то необхідно характеризувати її конструкцію. При наявності диференціала треба вказати його тип і обґрунтувати вибір його конструкції.

При аналізі конструкції карданної передачі необхідно вказати її тип і кількість карданних шарнірів та валів. Також описати конструкцію підвісної опори.

Аналіз конструкції ведучого моста починають з вказівки типу головної передачі, типу диференціала на піввісей, підшипників, на яких встановлені ведучий і проміжний вали головної передачі, коробка диференціала, ступиці коліс. Необхідно описати конструкцію ведучого моста. Для повноприводних автомобілів необхідно описати конструкцію всіх ведучих мостів.

Короткий аналіз конструкції елементів кінематичної схеми трансмісії закінчують описанням процесів передачі крутного моменту від колінчастого вала до ведучих коліс.

Умовні позначення елементів кінематичної схеми трансмісії АТЗ показані на рисунках 5.45.8.

 

 

Рис. 5.4. Підшипники:

 

а). ковзання і кочення радіальний (без уточнення типу);

б). ковзання радіальний;

в). ковзання радіально-упорний односторонній;

г). ковзання радіально-упорний двохрядний;

д). кочення радіальний кульковий;

е). кочення радіально-упорний односторонній кульковий;

ж). кочення радіально-упорний двохсторонній кульковий;

з). кочення радіальний роликовий;

и). кочення радіально-упорний роликовий.

 

Рис.5.5. З'єднання деталей автомобіля:

а). - вільне при обертанні; б). – глухе ; в). – нерухоме ; г). – рухоме.

 

Рис. 5.6. З'єднання двох валів :

а). – глухе; б). – еластичне; в). – шарнірне; г). – телескопічне; д). - карданне нерегульоване (без уточнення типу шарніра).

 

Рис. 5.7. Зубчасті передачі між валами з паралельними вісями:

а) – зовнішнє зчеплення без уточнення типу зубців;

б) – з прямими зубцями;

в) – з косими зубцями;

г) – внутрішнє зчеплення.

 

 

Рис.5.8. Зубчасті передачі між валами, вісі якої перетинаються або схрещуються:

а) – загальне позначення без уточнення виду зубців; б – прямі зубці; в) - косі зубці; г) – кругові зубці; д) – з осями, що перехрещуються (гіпоїдні).

 

 

Рис. 5.9. Умовні позначення окремих елементів у вузлах автомобілів, які не визначені стандартами:

а) – синхронізатор коробки передач автомобілів модельного ряду ГАЗ; б) – синхронізатор коробки передач автомобілів модельного ряду ЗІЛ, МАЗ, КрАЗ, КамАЗ; в) – колесо зі ступицею (одинарне та подвійне); г) – двигун АТЗ; д) – карданний шарнір рівних кутових швидкостей кульковий, типу ″Бірфілд″; е) – тип Вейс; ж) – кулачково-дисковий; з) – карданний шарнір нерівних кутових швидкостей; і) – двохдискове зчеплення автомобілів типу МАЗ, КрАЗ, КамАЗ; к) – зубчаста муфта.

 

Далі необхідно детально описати процес передачі крутного моменту деталями зчеплення, подільника ( на вищій та нижчій передачах), коробки передач (на всіх передачах), карданної передачі і ведучого моста.