Розрахунок торс іонного пружного елемента підвіски

Підвіски з торс іонними пружними елементами мають меншу масу непідресорних частин, більш сприятливий розподіл навантажень на раму (при повздовжному розташуванні торсіонів), оскільки моменти від вертикальних навантажень передаються не у навантажені зони розташування важелів, а через протилежний кінець торсіона.

За розташуванням торсіони поділяються на поперечні і повздовжні. Вони мають круглий, пластинчастий, пучковий та складений переріз. Найбільше поширення отримали круглі торсіони.

Діаметр торсіона круглого перерізу знаходять з виразу:

де М_кр=Ζ_динL_в – момент закручування торсіона, Н· м;

Ζ_дин – динамічне навантаження підвіски, Н;

L_в – довжина важеля торсіона, М;

=1,0…1,05ГПа – припустимі напруги в матеріалі торсіона при закручуванні.

Кут закручування торсіона дорівнює:

, град. (6.28)

де L_Т – робоча довжина торсіона, М;

- полярний момент інерції поперечного перерізу торсіона.

Припустимий максимальний кут закручування торсіона на 1м довжини складає 15⁰.

Робоча довжина торсіона дорівнює L_t може бути визначена з виразу (6.28). Діаметри і довжину шліцьових частин торсіону необхідно обирати із співвідношень:

d_ш=(1,2…1,3)d; l_ш=(0,6…1,2)d

Для зручності збирання шліцьові кінці виготовляють різних діаметрів.

Напруга в пластинчастому торсіоні

, МПа

де і – число листів в торсіоні;

b і h – геометричні розміри перерізу листа торсіона;

Значення не повинно перевищувати 900 МПа.

Основні параметри і монтажні розміри амортизаторів підвіски автомобіля, що проектується, обирають з ГОСТу 11728-73.

Залежно від геометричних розмірів шини, обраної при тяговому розрахунку, умов експлуатації і типу автомобіля обґрунтовують і обирають тип і розміри обода, диска. В розрахунково-пояснювальній записці необхідно описати особливості конструкції цих елементів колеса.