Параметри по вітчизняним і закордонним аналогам можна знайти в літературі [1,2,3] та в Інтернеті. В якості аналогів треба вибирати автомобілі найпізніших років випуску. Основні параметри найближчих аналогів варто показати у такій таблиці:
Таблиця 4.1
Таблиця основних аналогів.
№ п/п | Назва параметра | Найближчі аналоги | ||
Модель, країна-виготовлювач | ||||
перший | другий | третій | ||
1. | Вид автомобіля (легковий, вантажний, автобус, тягач і т.д.) | |||
2. | Компоновочна схема | |||
3. | Максимальна маса вантажу,що перевозиться, mв, кг, або кількість місць для пасажирів, n. | |||
4. | Споряджена маса, m0, кг. | |||
5. | Повна маса, mа, кг. | |||
6. | Максимальна швидкість Vmax, км/год | |||
7. | Час розгону з місця до 100 км/год (для легкових автомобілів) і до 60 км/год для вантажних. | |||
8. | Двигун (карбюраторний, дизельний) | |||
9. | Робочий об'єм, Vë, л | |||
10. | Наявність обмежувача частоти обертання колінчастого вала двигуна (так, ні) | |||
11. | Максимальна потужність двигуна, Nmax, квт | |||
12. | Частота обертання колінчастого вала, двигуна при максимальній потужності, nmax, об/хв. |
Продовження таблиці 4.1
13. | Максимальний крутний момент,Ме max, н.м. | |||
14. | Частота обертання колінчастого вала двигуна при максимальному крутному моменті, nм, об/хв. | |||
15. | Зчеплення | |||
16. | Коробка передач | |||
17. | Додаткова коробка | |||
18. | Головна передача | |||
19. | Передаточні числа коробки передач: перша, Uк1 | |||
друга, Uк2 | ||||
І т.д. | ||||
додаткові коробки, Uд | ||||
головної передачі, Uо | ||||
20. | Кількість осей, в тому числі ведучих | |||
21. | Маса, що припадає на ведучі колеса, mв, кг | |||
22. | Розмір шин | |||
23. | Статичний радіус колеса з навантаженням, rс, м | |||
24. | Габаритна висота, н.м. | |||
25. | База, L, м | |||
26. | Колія передніх коліс, В, м. | |||
27. | Коефіцієнт опору повітря, к, н | |||
28. | Коефіцієнт корисної дії трансмісії, тр |
На підставі аналізу експлуатаційних і механічних якостей аналогів треба встановити і обґрунтувати: компоновочну схему автомобіля, повну масу, число осей, в тому числі ведучих, розподілення повної маси по осям, базу, висоту центра мас над опорною поверхнею, габаритну висоту і колію передніх коліс і на їх основі – площу лобової поверхні автомобіля, тип і розмір шин, статичний радіус колеса з навантаженням, тип і оборотність двигуна, число передач і необхідність в установці додаткової коробки, зчеплення, карданну передачу, диференціал з напівосями, коефіцієнт опору повітря, коефіцієнт корисної дії трансмісії. При цьому треба враховувати зменшення витрат палива і спорядженої маси.
Всі вибрані параметри АТЗ (автотранспортного засобу) повинні ретельно обґрунтовуватись у пояснювальній записці з урахуванням його техніко-економічної ефективності.
Розробка компонувальної схеми автомобіля включає такі етапи:
- визначення параметрів маси автомобіля (автопоїзда);
- визначення кількості осей і колісної формули;
- уточнення компонувальної схеми і навантаження на осі;
Класична схема компонування автомобіля – це коли ведучі колеса задні. Однак, все більше сучасних легкових автомобілів для поліпшення стійкості і керованості використовуються передньоприводними. Двигун і трансмісія у них розташовані в передній частині автомобіля, а передні колеса є одночасно і ведучими, і керованими.
Багато сучасних автомобілів виконані з усіма ведучими колесами (повноприводні). При збільшенні числа ведучих коліс схему трансмісії змінюють, вводячи в неї додаткові агрегати: роздавальні коробки, міжосьові диференціали тощо.
Міські та міжміські автобуси найчастіше мають кузова вагонного типу, а двигун і трансмісія у них розташовані в задній частині. Така компонувальна схема сприяє більш раціональному розташуванню сидінь і підвищенню комфортабельності для пасажирів.