Для створення найменшого опору руху, для зменшення зношування шин, а також для зниження витрати палива і поліпшення стійкості автомобіля його колеса повинні котитися по паралельних траєкторіях при прямолінійному русі автомобіля або по дугах концентричних окружностей під час його руху на повороті. Для виконання цієї умови при русі прямо всі колеса повинні обертатися у паралельних вертикальних площинах, що збігаються з подовжньою площиною симетрії автомобіля.
Взаємне розташування задніх некерованих коліс у більшості випадків (при залежній підвісці) не змінюється. Разом з тим передні керовані колеса, а особливо ті, котрі зв'язані з автомобілем незалежною підвіскою, через деформацію її деталей силою тяжіння можуть змінювати своє взаємне розташування - ставати непаралельними і тому котитися по розбіжних траєкторіях з бічним ковзанням шин по дорозі.
З метою уникнення цих негативних наслідків керован: колеса необхідно встановлювати на автомобілі так, щоб площина обертання кожного з них становила деякий кут а (рис. 4.1, а) з вертикальною подовжньою площиною симетрії автомобіля.
Ці кути називають кутами розвалуколіс. Кут розвалу вважається позитивним, якщо колесо нахилене від автомобіля назовні, і негативним при його нахилі усередину. Величина кутів розвалу звичайно становить 1-2°. При установці колеса з розвалом виникає осьова сила, що притискає маточину з колесом до внутрішнього підшипника цапфи. Розмір цього підшипника роблять звичайно більшим, ніж розмір зовнішнього, менш навантаженого підшипника.
При наявності розвалу колесо прагне котитися убік від автомобіля по дузі навколо центраО (рис. 5.3, а), який є точкою перетинання продовження осі колеса з площиною дороги. Такий рух коліс по розбіжних дугах міг би супроводжуватись бічним ковзанням шин по дорозі зі всіма його шкідливими наслідками. Для усунення цього явища керовані колеса встановлюють зі сходженням- під деяким кутом 5 (рис. 5.3, б) одне до одного у горизонтальній площині. При ньому кути розвалу і величина сходження взаємозалежні. Звичайно оптимальний кут сходження керованих коліс становить у середньому 15-20% кута їх розвалу.
Кут сходження керованих коліс найчастіше визначається різницею відстаней А и Б між колесами, що заміряються позаду і попереду на висоті осей коліс. Кут сходження коліс звичайно дорівнює 0°20'-1°, а різниця відстаней між колесами позаду і попереду 2-10 мм.
Установка керованих коліс з одночасним розвалом і сходженням забезпечує їх кочення по дорозі без бічного ковзання. Періодична перевірка і регулювання кутів установки керованих коліс мають важливе значення, тому що ці кути впливають на стійкість автомобіля, витрату палива і зношення шин. У вантажних автомобілях із залежною підвіскою керованих коліс розвал коліс, як правило, встановлюють при виготовленні і не регулюють у процесі експлуатації.