Розвиток міжнародних пасажирських перевезень

Міжнародні пасажирські перевезення характеризуються показни­ками матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та доходів, і вони майже не поступаються вантажним перевезенням. Наприклад, у Франції в 2000 р. кількість автобусів становила біля 75% від кількості вантажних автомобілів.

Таким чином, вирішення нагальних проблем автомобільного транс­порту безпосередньо впливає на міжнародні перевезеня пасажирів. Розвиток міжнародного туризму, ділових, культурних, спортивних, нау­ково-технічних та інших видів міжнародних зв'язків, кількісне і якісне збі­льшення транспортних засобів (ТЗ), удосконалення шляхів сполучення і організації перевезень сприяють зростанню їх обсягів.

Одночасно, слід наголосити на тому, що мало уваги приділяється технологічному та правовому забезпеченню міжнародних пасажирських перевезень. Це пов'язано з тим, що, перш за все, пріоритет на сьогодні набули завдання розширення географії перевезень, вдосконалення їх організації, підвищення інтенсивності використання транспортних засо­бів.

Туризм і пасажирські перевезення. Основою міжнародних па­сажирських перевезень є туризм та перевезення пасажирів на регуляр­них автобусних лініях.

Розподіл обсягів міжнародних перевезень всіма видами пасажир­ського транспорту у світі в 1999 р. представлений на рис. 1.1.

Якщо в 1980 р. всіма видами транспорту перевозилося 280 млн. пас., то в 1999 р. цей показник збільшився тільки на 6,5 млн. пас. Викли­кає інтерес нерівномірність розподілу обсягів міжнародних перевезень у світі. Якщо за цей же період обсяги перевезень в Європі, Африці, США скоротились на 1-3%, що свідчить про стабільність міжнародних транс­портних зв'язків, то в Південно-Східній Азії та районах Тихого океану вони зросли з 14,2 до 23,2 млн. пас.

Рис. 1.1. Розподіл міжнародних пере­везень у світі:

1 - Європа; 2 - США;З-Африка;4 -Південно-Східна Азія та район Тихого океану;5 - Близький Схід;

6 - Південна Азія

Валютні надходження від транспортної складової міжнародних зв'язків досить суттєві і складають біля 30% від загальної суми валют­них надходжень, що становить щорічно 4 млрд. дол. США.

Еволюція перевезень. Роль міжнародного автобусного транс­порту серед інших видів транспорту в історичному контексті суттєво змі­нювалась. Це пояснюється тим, що даний вид транспорту відноситься до популярних і недорогих видів сполучення. Проте до середини 60-х років він не користувався великою популярністю з причини обмеженості супутнього сервісу та комфортності поїздки. Але вже починаючи з 1966 р. міжнародний автобусний транспорт отримує поштовх до розвит­ку: збільшується довжина регулярних маршрутів, які проходять по тери­торії 2-3 країн. Таким чином, поступово складається стабільний ринок міжнародних транспортних послуг з перевезення пасажирів, який поряд з розширенням системи міжнародних маршрутів характеризується об­лаштуванням їх сучасними автостанційними терміналами, розширенням кола надання супутніх послуг.

Відомо, що в другій половині 70-х років міжнародні автобусні пе­ревезення зазнали суттєвого спаду, який був викликаний наслідками енергетичної кризи. Однак вже на початку 80-х років міжнародний авто­бусний транспорт набуває популярності серед населення розвинених країн, особливо Європи та Америки. Це пояснюється, перш за все, тим, що виробництво міжнародних автобусів наближається по комфортності до залізничних вагонів, легкових автомобілів і літаків, а за окремими показниками їх перевершує, а саме: автобуси обладнуються зручними кріслами з відкидними сидіннями, кондиціонерами, радіоприймачами, барами, телевізорами, громадськими вбиральнями, засобами телеко­мунікаційних технологій тощо. Разом з тим, конструкція сучасних міжнародних автобусів за бажанням пасажирів дозволяє здійснити їх переоб­ладнання для тривалого відпочинку. Місткість автобусів, як правило, коливається в межах від 40 до 70 пасажирів, а тому такі автобуси облад­нуються потужними економічними двигунами і характеризуються висо­кими швидкостями пересування, що значно підвищує конкурент-носпроможність автомобільного транспорту в порівнняні з іншими видами. Це дозволяє органічно поєднувати швидкість доставки паса­жирів до місця призначення з супутньою можливістю для пасажирів з салону оглядати пам'ятки і місцевість, по якій вони проїжджають.

В організації системи міжнародних автобусних маршрутів накопи­чено певний досвід і в порівнянні з іншими видами транспорту мають місце давні традиції. Наприклад, траса автобусного маршруту може бу­ти прокладена через невеликі міста, що робить його доступним та зруч­ним для сімейних пасажирів і людей похилого віку. Супроводження пасажирів міжнародних автобусів кваліфікованими стюардами та гідами дозволяє спростити процедуру митного та прикордонного контролю.

Координація перевезень. На організацію міжнародних автобусних маршрутів суттєво впливає координація роботи різних видів транспорту. На рис. 1.2. показано розподіл обсягів перевезень за видами транспорту в різних країнах світу. Наприклад, якщо в Канаді для пересування в між­народному сполученні пасажир віддає перевагу автомобільному (73%) та авіаційному транспорту (24%), то в Австрії понад 92% міжнародних пасажирів користуються лише автомобільним транспортом.

Доведено, що вибір пасажиром того чи іншого виду транспорту за­лежить від певних причин, серед яких можна назвати: географічне роз­ташування країни; економічний рівень розвитку; стан і наявність транс­портних засобів, а саме літаків, суден, залізничних вагонів, автомобілів та автобусів. Розглянемо на прикладі Франції використання пасажирами різних видів транспорту для поїздок в Австрію, Великобританію, Грецію, Іспанію, Італію, Марокко, Німеччину, Португалію, Туніс, Швейцарію (рис. 1.3). До відкриття тунелю під Ла-Маншем транспортні зв'язки Фра­нції з Великобританією характеризувалися рівнозначним використанням всіх видів транспорту: залізничний, легковий автомобільний, автобус­ний, повітряний та морський транспорт опановували обсяги перевезень в межах 20% кожний. Після введення в експлуатацію тунелю пасажири віддають перевагу автомобільному транспорту.

Транспортні зв'язки між Францією та країнами, які знаходяться на значній відстані (Марокко та Туніс) реалізуються на 80% повітряним транспортом. Разом з тим, міжнародні перевезення пасажирів в Італію, Португалію та Німеччину здійснюються переважно легковими автомобі­лями (від 50 до 60% загальних обсягів перевезень).

Нерегулярні перевезення. Міжнародні автобусні перевезення ха­рактеризуються не тільки кількісним зростанням, але й постійними якісними змінами, які виражаються в різноманітності застосування тех­нологій перевезень. Відомо, що традиційним видом міжнародного тури­зму є автобусні перевезення, програма яких складається з врахуванням повного закріплення транспортних засобів за туристичними групами. Але даний вид транспортного обслуговування, поряд з перевагами для туристів, на відміну від комбінованих режимів руху регулярних сполу­чень, у більшості випадків є неефективним.

 

Особливістю сучасного транспортного обслуговування туристів є використання автобусів для перевезення пасажирів в умовах регуляр­них перевезень. Як підтвердження данної тенденції розглянемо діяль­ність однієї з провідних англійських автобусних фірм Wallase Arnold, яка на основі вивчення попиту на турпоїздки збільшила обсяги екскурсійно-туристичних перевезень у 1997 р. на 30% за рахунок пасажирів, які ви­користовували для свого пересування регулярні автобусні міжміські та міжнародні маршрути. Тобто організація перевезень здійснюється ком­біновано, як за технологією нерегулярних, маятникових, так і за техно­логією маршрутних регулярних перевезень. Ці ж прогресивні технології знайшли застосування у провідних туристичних фірм Німеччини, таких як ТUI, ІТS, завдяки чому в 1999 р. обсяг перевезень як на туристичних, так і на регулярних міжнародних маршрутах суттєво зріс.

Про ефективність взаємодії різних видів транспорту при міжнарод­них перевезеннях пасажирів свідчить той факт, що за матеріалами Асоціації міжнародних перевізників Фінляндії із 1,1 млн. фінляндських пасажирів, що виїхали в 1999 р. за кордон, біля 100 тис. чоловік здійснили комбіновані поїздки "літак-автобус".

Динаміка міжнародних пасажирських перевезень Німеччини на протязі 1995-1999 рр. показує, що використання різних видів транспор­ту пасажирами в міжнародному сполученні є стабільним (рис. 1.4).

У 1999 р. кількість комбінованих поїздок у загальному обсязі пере­везень зросла у порівнянні з 1995 р. з 28,4% до 32,7%. Наприклад, в 1999 р. автобусний транспорт для міжнародних перевезень використа­ли 12,5 млн. громадян Німеччини, які здійснили 20,8 млн. поїздок. З цієї кількості: 12,1 млн. поїздок - добові екскурсії, 4,9 млн. - поїздки три­валістю від 2 до 4 діб і 3,8 млн. поїздок - понад 5 діб. Розподіл поїздок за тривалістю наведений на рис. 1.6.

Пріоритетність розвитку міжнародних перевезень пасажирів з ви­користанням різних видів транспорту пояснюється ще й тим, що провідні транспортні фірми країн Західної Європи будують свою комерційну діяльність на принципах координації. Так, об'єднання управлінь за­лізниць 14 європейських країн фінансує діяльність автобусних компаній у Західній Європі, узгоджуючи розклади руху на європейських авто­бусних лініях з розкладами на залізницях.

На міжнародні перевезення пасажирів суттєво впливає сезонна не­рівномірність формування пасажиропотоків, яка має стійкий характер, про що свідчать дані стосовно перевезень громадян Франції у міжнарод­ному сполученні (рис. 1.7).