До виконання курсового проекту з дисципліни Автомобілі Автомобілі та автомобільне господарство

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

 

 

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту з дисципліни “Автомобілі”

для студентів спеціальності 7.090258

“Автомобілі та автомобільне господарство”

 

Затверджено

на засіданні методичної

ради університету

Протокол № ___ від _________

 

 

Житомир

ЖДТУ

 

Завдання на курсовий проект видається індивідуально кожному студенту і включає такі вихідні дані:

- вантажопідйомність Мв, кН (або пасажиромісткість nn, чол.);

- максимальна швидкість Va max, м/сек.;

- коефіцієнт опору дороги при максимальній швидкості yv;

- цільове призначення автомобіля та умови його експлуатації;

- назва вузлів автомобіля, конструкції яких необхідно розробити.

Завдання на курсовий проект складається викладачем - керівником проекту і затверджується завідувачем кафедри. Зразок завдання представлений в додатку № 1.

Мета курсового проекту полягає в закріпленні знань з теорії і конструкції автомобілів, надбанні практичних навичок у визначенні показників експлуатаційних властивостей транспортних засобів і оцінюванні досконалості конструкції механізмів і систем автомобіля і автомобіля в цілому.

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки об’ємом до 60 сторінок рукописного тексту на листах паперу форматом А4 (поля: 25 мм - зліва; по 20 мм - зверху і знизу; 10 мм - справа) і графічної частини: 1 лист - графіки, 2 листа - креслення конструкцій (формат А1).

Оформлення розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини повинно відповідати вимогам діючих стандартів.

 


1. AНАЛIЗ ВИХIДНИХ ДАНИХ ТА РОЗРОБКА КОМПОНУВАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМОБIЛЯ

Вихідні дані на курсовий проект потрібно проаналізувати i, при необхідності, уточнити. На основі даних для проектування автомобіля описати умови його експлуатації i розробити основні вимоги, яким повинна відповідати конструкція автомобіля.

Розробка компонувальної схеми автомобіля включає визначення параметрів маси автомобіля (автопоїзда), визначення кількості осей i колісної формули, уточнення компонувальної схеми i навантажень на осi.

 

1.1. Визначення параметрів маси

Власну масу вантажного автомобіля визначають на основі статистичної обробки параметрів мас існуючих автомобілів даного типу з урахуванням факторів, які можуть здійснити вплив на вибір маси.

Власну масу вантажного автомобіля визначають із співвідношення:

Mо= Mв × q (1)

де Мв - вантажопідйомність автомобіля, т;

q - коефіцієнт тари.

Орієнтовні значення коефіцієнта тари неповноприводних автомобілів з колісними формулами 4x2 i 6x4 можна знайти, використовуючи графік залежності q = f (Мв) (рис.1).

 

Рис. 1. Залежніст коефіцієнта тари q від вантажепідйомності автомобіля

 

Враховуючи дані технічних характеристик повноприводних вантажних автомобілів, автопоЇздів (додаток № 2), орієнтовні значення коефіцієнта q можна визначити за табл.1, 2.

Таблиця 1

Орієнтовні значення коефіцієнта тари q для повноприводних автомобілів

Колісна формула 4х4 6х6 8х8
q 1,6...1,7 1,4...1,5 1,3...1,4

Таблиця 2

Орієнтовні значення коефіцієнта тари q для сідельних i причіпних автопоїздів загального призначення

Тягач 4х4, 6х6 Мв
Q 1,0 0,95 0,9 0,85
Тягач 4х2, 6х4 Мв 7…13 14…20 23…26 34…48
Q 0,9…0,8 0,75…0,68 0,65 0,6…0,5

 

Власна маса легкових автомобілів визначається в залежності від робочого об`єму двигуна, а власна маса автобусів - в залежності від їх довжини i призначення, на основі даних їх технічних характеристик (додаток 2).

Повна маса автомобіля визначається із виразів:

- вантажного автомобіля

Маов (2)

- легкового автомобіля, автобуса

Маовлn (3)

де Мв - маса вантажу, т;

Мвл = 10n - маса вантажу (багажу) легкового автомобіля, кг;

Мп = 75n - маса пасажирів (разом з водієм), кг;

n - кількість пасажирів.

1.2. Визначення кількості осей автомобіля

Розподіл навантаження по мостах необхідно визначити для підбору шин, а також для визначення максимально можливої по зчепленню тягової сили, величина якої використовується для вибору передаточного числа нижчої передачі трансмісії. Для вантажних автомобілів розподіл навантажень між мостами залежить, головним чином, від того, для яких доріг вони призначені.

При цьому, перш за все, виходять із урахування єдиних норм вагових обмежень для вантажних автомобілів, автопоїздів і автобусів, зумовлених міцністю дорожніх покриттів, передбачених відповідними дорожніми стандартами (табл. 3).

Таблиця 3

Допустимі осьові навантаження для автомобілів, автопоїздів і автобусів, кН

Вісь, тип автомобіля Група доріг
А Б
Одинарна некерована
Одинарна керована (орієнтовно)
Одинарна некерована: - автомобілів-самоскидів, виготовлених на базі: - 2-вісних автомобілів - автобусів     -   -      
Спарені при відстані між ними, м: - 1,0…1,24 - 1,25…1,39 - 1,4…2,5 > 2,5    

 

Рис. 2. Компонувальні схеми двовісних автомобілів:

а – з кабіною за двигуном; б – з кабіною над двигуном

Рис. 2. Компонувальні схеми тривісних автомобілів:

а – з кабіною за двигуном; б – з кабіною над двигуном

 

Враховуючи те, що більшість доріг нашої країни належить до категорії Б, автомобіль, що проектується, повинен відповідати цим вимогам. Тоді кількість осей можна визначити із виразу:

(4)

дек - кількість керованих осей;

Gк- вагове навантаження на керовану вісь;

Gђ - допустиме вагове навантаження на некеровану вісь в залежності від типу автомобіля, групи доріг і відстані між осями.

При виборі кількості ведучих осей слід також враховувати, що при їх мінімальній кількості спрощується трансмісія автомобіля і збільшується її механічний ККД.

Мінімальну кількість ведучих осей nвmin визначають із умови можливості усталеного руху автомобіля при мінімальній швидкості в заданих дорожніх умовах по зчепленню:

(5)

де Gа = Ма × g - сила ваги автомобіля;

g - прискорення сили ваги;

- коефіцієнт зміни нормальної реакції дороги на ведучі колеса автомобіля при русі в тяговому режимі;

y max - коефіцієнт сумарного опору дороги (максимальне значення для заданих дорожніх умов) y max = (f+i) , де f - коефіцієнт опору коченню; i - коефіцієнт поздовжнього ухилу дороги);

=1 / ( 1 - 0,3 j розр) (6)

j розр - коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з полотном дороги в несприятливих умовах (jрозр = 0,15...0,4).

Величину y max вибирають із табл. 4.

Таблиця 4

Орієнтовні значення коефiцiєнтiв f, y max i ухилів i

Показник Категорія дороги
І ІІ ІІІ ІV V
Середній коефіцієнт опору коченню, f 0,012 0,012 0,012* (0,015) 0,020 0,03…0,05
Найбільші поздовжні ухили, i 0,03 (0,04…0,06) 0,04 (0,05…0,07) 0,05 (0,06…0,08) 0,06 (0,07…0,09) 0,07 (0,09…0,1)
ymax 0,072 0,082 0,095 0,110 0,150

 

* - дані для капітальних покриттів;

(...) - дані для важких ділянок в пересіченій i гірській місцевостях.

 

1.3. Уточнення компонування i вагових навантажень на осі автомобіля

Розробка компонувальної схеми автомобіля включає оптимізацію взаємного розміщення кабіни, двигуна i кузова (багажника), виходячи із цільового призначення i умов експлуатації автомобіля, що проектується.

Типові компоновочнi схеми автомобілів представлені на рис.2.

Засновуючись на вибраній компонувальній схемі автомобіля i даних технічних характеристик існуючих конструкцій, визначають навантаження на осі автомобіля, що проектується, виходячи із наступного:

- для легкових автомобілів:

(рис.2.1.а) - G2=(0,53...0,55 )Gа

(рис.2.1.б) - G2=(0,59...0,61)Gа

(рис.2.1.в) - G2=(0,46...0,49)Gа

- для двовісних вантажних автомобілів:

G2=(0,70...0,75) Gа (рис.2.2 а, задні колеса - двоскатнi)

G2=(0,65...0,70) Gа (рис.2.2 б, задні колеса - двоскатнi)

G2=(0,53...0,57) Gа (рис.2.2 б, задні колеса - односкатнi)

- для тривісних вантажних автомобiлiв:

(G2+G3)=(0,75...0,78) Gа (рис.2.3 а,б,- колісна формула 6х4)

(G2+G3)=(0,68...0,74) Gа (рис.2.3 а,б,- колісна формула 6х6).

При використанні балансирної підвіски задніх коліс тривісних автомобілів приймають G2=G3. Автомобілі з колісними формулами 4х4, 6х6, 8х8, як правило, мають односкатнi колеса.

Висоту центра мас hgприймають:

- для вантажних автомобілів hд=0,9...1,1 м;

- для легкових автомобілів hg=0,7...0,8 м.

Величини поздовжньої L i поперечної B баз автомобіля приймають з урахуванням параметрів існуючих конструкцій. Відстані від центра мас до осей коліс автомобіля визначають із виразів: a=G2L/Gа; b=L-a.

 


2. ТЯГОВИЙ РОЗРАХУНОК I ВИЗНАЧЕННЯ ТЯГОВО-ШВИДКIСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ АВТОМОБІЛЯ

2.1. Визначення вихідних даних

2.1.1. Динамічний радіус колеса

Динамічний радіус колеса визначають після вибору шин. В свою чергу, шини автомобіля, що проектуються, вибирають за умови працездатності найбільш навантаженої шини.

Навантаження на шину визначають за залежністю:

Gш = Gi/n (7)

де G i- навантаження на міст;

n - число коліс моста (з односкатними шинами n=2, з двоскатними - n=4).

Для більшої достовірності необхідно визначити Gш на всіх мостах і по більшому з них вибирають шини необхідного розміру i призначення (додаток № 3). ГОСТ 4754-80 i ГОСТ 5513-86.

В розрахунково-пояснювальну записку вносять такі дані про шину:

- позначення, тип рисунка протектора, кількість шарів корду, розміри при максимальному значенні тиску, максимально допустиме навантаження, допустиму швидкість i статичний радіус rс.

Вказаний радіус rс приймають за динамічний rд, тобто вважають, що rс » rд.

 

2.1.2. Механічний ККД трансмісії

Механічний коефіцієнт корисної дії трансмісії залежить від кількості i властивостей її елементів:

- k-кількість пар циліндричних шестерень, через якi передається крутний момент на певній передачі;

- l- кількість пар конічних гiпоїдних шестерень;

- m - кількість карданних шарнiрiв;

- p - кількість шліцьових з`єднань у трансмісії.

Числове значення ККД механічної трансмісії hт дорівнює:

hм=0,98k × 0,97l × 0,995m × 0,999p

Втратами енергії в підшипниках агрегатів трансмісії зневажаємо.

Для визначення hм необхідно накреслити кінематичну схему трансмісії.

2.1.3. Фактор опору повітря

Орієнтовні значення фактору опору повітря W=KF (де К- коефіцієнт обтічності автомобіля Н×с24; F- площа проекції автомобіля на площину, перпендикулярну його повздовжній осі, м2) вибирають із табл. 5.

Таблиця 5

Орієнтовні значення фактору опору повітря W

Тип автомобіля W, Н×с22
Легкові класів: - особливо малого - малого - середнього - великого Вантажні вантажопідйомністю: - до 1 т - 1,1...2,5 т - 2,6...4,0 т - понад 4 т Автопоїзди причіпні: - тягач з кузовом-фургоном і причепом-фургоном - тягач з бортовою платформою і бортовим причепом Сідельні автопоїзди: - тягач 4х2 з напівпричепом-фургоном - тягач 6х4 з напівпричепом-фургоном Автобуси з кузовом вагонного типу середньої і великої пасажиромісткості 0,5...0,6 0,6...0,7 0,75...0,85 0,85...0,95   1,2...1,5 1,6...2,0 2,1...2,8 2,9...3,5     3,9...4,0   4,3...4,4   3,4...3,5 4,2...4,4   2,9...3,6

 

При виборі значення W=KF необхідно пояснити, за рахунок яких міроприємств його значення знижене в порівнянні з існуючими конструкціями.

 

 

2.4. Визначення потужності двигуна і побудова його швидкісної зовнішньої характеристики

Розрахунок починають з визначення потужності двигуна Nev, необхідної для забезпечення руху із заданою в завданні на курсовий проект максимальною швидкістю Vmax.

Оскільки при Vmax jа=0, то, користуючись рівнянням потужнiсного балансу i приймаючи гс= гд, визначимо

Nev= Vmax × (Gа × + K × F × V2max)/1000 × hм, кВт (8)

де Vmax - максимальна швидкість автомобіля, м/с;

Gа - сила тяжіння від повної маси автомобіля, Н;

- коефіцієнт опору дороги при максимальнiй швидкостi автомобіля;

KF = W - фактор опору повітря, Нс22;

hм - механічний ККД трансмісії.

Потужність Nev відповідає частоті обертання колінчастого вала двигуна v, при якій швидкість руху автомобіля буде максимальною.

Оскільки дизельні двигуни обладнаються регуляторами, що підтримують максимальну частоту обертання колінчастого вала двигуна при Nе max, то для них справедливі рівняння:

w V = w N і Ne v = Ne max

де Nе max - максимальна ефективна потужність двигуна, кВт;

wN - частота обертання колінчастого вала двигуна при максимальній потужності, c-1.

При проектуванні вантажних автомобілів з дизельними двигунами приймають N = 220...260 c-1.

В загальному випадку wv wN, а значить i Nev Ne max . При цьому Ne v < Ne max. Тому при проектуванні легкових автомобілів i автобусів з карбюраторними двигунами приймають:

Ne max = 1,1Ne v ; w N = 440...580 с-1.

Для підвищення довговічності карбюраторні двигуни вантажних автомобілів обладнаються обмежувачами максимальної частоти обертання колінчастого вала. Тому для них приймають:

Ne max об = Nv ; w N об = 340...420 с-1.

При побудові повної кривої Neоб = f (wоб ) карбюраторного двигуна вантажного автомобіля приймають:

wN = 1,03...1.04 wN об; wv =1,15...1,20wN;

Ne max = 1,01...1,02 Ne max об

Для математичного вираження i графічної побудови залежності Ne=f ( ) використовують формулу проф.С.Р. Лей-дермана:

Ne = Ne max [a +b( )2-с( )3], кВт (9)

Залежнiсть Mк= f ( ) визначають за формулою:

Мк=1000(N /w), Н×м (10)

Питома витрата палива g може бути визначена при використанні залежності:

g =× , г/кВт×год (11)

В формулах (9, 10, 11):

Nе max - максимальна ефективна потужність двигуна, кВт;

wi - поточне значення частоти обертання колінчастого вала двигуна, с-1,

(wi = 0,1wN; 0,2wN ; 0,3wN; …, ; wN);

wN - частота обертання колінчастого вала двигуна при максимальній потужності, с-1;

Ne, Mк, g - поточні значення відповідно потужності, крутного момента (H×м) i питомої витрати палива при wi;

а, в, c - емпiричнi коефіцієнти рівняння (9);

- коефіцієнт впливу частоти обертання колінчастого вала двигуна на питому витрату палива;

- питома витрата палива, г/кВт×год (у дизельних двигунів =210...240 г/кВт×год, у карбюраторних - =320...360 г/кВт×год ).

Значення коефiцiєнтiв а, в, с i коефіцієнта k=a +b( )2-c( )3 можна визначити за табл.6.

 

Таблиця 6

Коефіцієнти до побудови кривої потужності за методом С.Р.Лейдермана

Коефі-цієнти Значення для двигунів
Карбюраторних Дизельних
вант. авт. легк. і автоб. вант. авт. легк. і автоб.
a 1,0 0,9 0,7 0,8
b 1,0 1,1 1,3 1,2
c 1,0 1,0 1,0 1,0
k ki=a +b( )2-c( )3
0,2 0,232 0,216 0,184 0,200
0,3 0,363 0,243 0,300 0,321
0,4 0,496 0,272 0,424 0,448
0,5 0,625 0,600 0,550 0,575
0,6 0,744 0,720 0,672 0,696
0,7 0,847 0,826 0,784 0,805
0,8 0,928 0,912 0,880 0,896
0,9 0,981 0,972 0,954 0,963
1,0 1,000 1,000 1,000 1,000
1,1 0,98 0,99

 

При обраних значеннях відповідні їм значення коефіцієнта k можна визначити за графіком залежності k =f ( ) (рис.3).

Годинна витрата палива Qг визначається за формулою:

Qг = g × N /1000, кг/год (12)

Результати розрахунків , ,, g для побудови швидкісної зовнішньої характеристики двигуна наводяться у вигляді таблиці (табл.7).

 

Таблиця 7

Параметри швидкісної зовнішньої характеристики двигуна

= 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1
, 1/с                    
, кВт                    
, Нм                    
g , г/кВт×год                    
Qг,кг/год                    

Зразки швидкісних зовнішніх характеристик автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння наведені на рис. 4.

А
Б
В
Рис. 4. Швидкісні зовнішні характеристики двигунів: а – карбюраторного двигуна легкового автомобіля та автобуса; б – карбюраторного двигуна вантажного автомобіля; в – дизеля. Dw=8...12 с-1. – зона нечутливості регулятора (обмежувача)

 

2.5. Визначення кількості передач i передаточних чисел трансмісії автомобіля

За умови забезпечення заданої максимальної швидкості руху автомобіля визначають мінімальне передаточне число трансмісії, яке дорівнює:

uтр min = (wmax × гк)/Vmax (13)

де wmax - максимальна частота обертання колінчастого вала двигуна, с-1 (для карбюраторного автомобіля wmax = wNоб ; легкового автомобіля i автобуса - wmax; для дизельного двигуна wmax = wN);

гк - кінематичний радіус колеса к » гg » гст),м;

Vmax - максимальна швидкість руху автомобіля, м/с.

При наявності в трансмісії коробки передач, додаткової коробки передач i головної передачi:

uтр min = uк min × uдк min × uо (14)

де uк min - мінімальне передаточне число коробки передач (при застосуванні тривальної коробки передач з останньою прямою передачею - uк min =1; в автомобілях з двовальними коробками передач uк min =0,7...0,95; в механічних трансмісіях з додатковою коробкою uк min =0,71...0,82); при відсутності додаткової коробки вважають uдк min =1;

uдк min - мінімальне передаточне число додаткової коробки (uдк min =,0...1,3);

uо - передаточне число головної передачі.

Прийнявши, враховуючи призначення i умови експлуатації автомобіля, що проектується, uк min та uдк min , визначимо передавальне число головної передачi:

uо = uтр min /( uк min × uдк min) (15)

Максимальне передаточне число трансмісії uтр max визначають за умови подолання автомобілем найбільшого сумарного опору дороги :

uтр max = ( ×Ga× гд)/(Мк max ×hтр) (16)

де - максимальне значення коефіцієнта сумарного опору дороги;

= 0,25...0,3 - для всіх типів автомобілів, призначених для міжміських сполучень;

= 0,35...0,45 - для інших вантажних автомобілів;

= 0,45...0,55- для всіх типів автомобілів підвищеної прохідності;

гд » гст - динамічний радіус колеса, м;

Mк мах - максимальний крутний момент двигуна, H*м;

hтр - ККД механічної трансмісії.

 

Отримана величина uтр max повинна бути перевірена за умови зчеплення ведучих колiс з опорною поверхнею:

uтр max (Gзч × гд × )/(Mк мах ×hтр) (17)

де Gзч - сила тяжіння від маси автомобіля, що припадає на ведучі колеса:

Gзч = G1 , Gзч = G2 - для автомобілів з колісною формулою 4х2 відповідно передньоприводних i задньоприводних;

Gзч =G2 +G3 - для автомобілів з колісною формулою 6х4;

Gзч =Gа - для повноприводних автомобілів;

= 0,4 - розрахункове значення коефіцієнта зчеплення.

 

При виконанні нерівності (17) знайдену величину uтр max можна використовувати в подальших розрахунках, якщо ж вона не виконується, слід зменшити обране значення i відповідно, вказати дорожні умови, в яких автомобіль може експлуатуватись.

Максимальне передаточне число трансмісії дорівнює:

uтр max = uк max × uдк max × uо (18)

де uк max = uк1 - передаточне число першої передачi коробки передач;

uдк max = 1,9...2,3 - максимальне передаточне число додаткової коробки передач.

Враховуючи результат, отриманий з виразу (16), який відповідає нерівності (17), з формули (18) отримуємо значення передаточного числа першої передачі коробки передач:

uк1 = uтр max / (uдк max × uо) (19)

Число передач коробки передач залежить від типу, питомої потужності i умов експлуатації автомобіля, що проектується.

Коробки передач легкових автомобілів мають, як правило, 4 або 5 ступенів; вантажних автомобілів вантажопiдйомнiстю 3...10т - 5 або 6 ступенів, вантажопiдйомнiстю більше 10 т - 8...20 ступенів (разом з подільником або додатковою коробкою передач); автомобiлiв-тягачiв - 4 або 5 ступенів з двоступінчастою головною передачею.

Передаточні числа промiжкових передач підбирають за умови забезпечення оптимальних показників тягово-швидкiсних i паливно-економiчних властивостей автомобіля.

Найчастіше їх підбирають за законом геометричної прогресії, згідно якого кількість передач визначається з виразу:

n = ((lg uк min- lg uк max)/lg q)+1 (20)

де qд = та qк = - показник геометричної прогресії відповідно для коробок передач вантажних автомобілів i автобусів з дизельними двигунами i легкових автомобілів i автобусів з карбюраторними двигунами.

При використанні останньої прямої передачі передаточні числа визначають з виразу:

ukj = (21)

де n - число передач коробки передач;

j - порядковий номер промiжкової передачі.

 

Якщо остання передача прискорююча, а передостання пряма, проміжкові передаточні числа обчислюються за такою формулою:

ukj= (22)

де k1 - передаточне число першої передачі.

В коробках передач вантажних автомобілів, якi мають пiдвищуючу передачу, значення її передаточного числа підбирається в межах 0.6...0.8.

Остаточно передаточні числа коробок передач уточнюють при виборі параметрів зубчастого зачеплення в процесі проектування коробки передач.

Обчислені значення параметрів двигуна i трансмісії використовуються в подальших розрахунках експлуатаційних властивостей автомобіля i складових елементів автомобіля, що проектується.

2.6. Визначення експлуатаційних властивостей автомобіля

2.6.1. Побудова динамічної характеристики i графіка прискорень автомобіля

Динамічна характеристика автомобіля - це графічне зображення залежності динамічного фактора D від швидкості руху автомобіля va ( тобто D = f (va)).

При побудові динамічної характеристики автомобіля використовується швидкісна зовнішня характеристика двигуна (рис.4, табл.7).

Динамічний фактор автомобіля дорівнює:

D = ( Pp -Pw ) /Ga (23)

де Рр - сила тяги на ведучих колесах автомобіля, Н;

Рw - сила опору повітря, Н.

Сила тяги дорівнює:

Рр ij = (Mei×ukj×uo×hтр)/гд = ((MeN×ukj×uo×hтр)/гд) ×(a+bкii2) (24)

де Меi - i-те значення крутного момента двигуна;

ukj - передаточне число j-тої передачi коробки передач;

кi =

Сила опору повітря визначається з виразу:

Pw = K×f×vij2 (25)

де vij - швидкість руху автомобіля при Wei частоті обертання колінчастого вала двигуна на j-тiй передачі, м/с:

vij = (wei×гк)/(ukj×uo) = (weN×кi)/( ukj×uo) (26)

Враховуючи рівняння (23...26) i використовуючи данi табл.8, динамічний фактор обчислюється з рівняння:

Dij = A × ukj ×( a+bкii2) - B(к2i/u2kj) (27)

де А = (MeN×uo×hтр×uдк)/(гд×Ga) , В = ((КF/Ga) ×(r)2) ×(1/ uдк2)

- константи, якi визначаються для всіх значень передавальних чисел додаткових коробок uдкi .

При відсутності додаткової коробки передач в автомобілі, що проектується, uдк = 1.

Для полегшення обчислень приймаємо, що

vij = C×(ki/uкj) (28)

де C = (weN×гк)/(uo×uдк) - постійна (для даного автомобіля) величина.

Прискорення автомобіля на j-тiй передачі (при y = 0,02, = 1,04+0,04 uкj2)

jij = (dv/dt)ij =(Dij - y) = ((Dij - 0,02)/(1,04+0,04 кj2)) ×9,81 (29)

Якщо прийняти величину

9,81/(1,04+0,04 uкj2) = Ej (30)

яка є постійною, то

jij = (Dij - 0,02) ×Ej (31)

Отримані в результаті обчислень за формулами (26; 27; 30) значення vij , Dij і jij зводимо в таблицю 8.

Таблиця 8

  На основі обчислених даних (табл. 8) будують динамічну характеристику (рис. 5)…

Таблиця 10

Рис.10. Графік витрати палива 2.6.4. Гальмові властивості автомобіля Для оцінки гальмових властивостей автомобіля використовуються показники:

Керованiсть автомобiля

Критична швидкiсть з умов керованостi дорiвнює: vкер= (38) де j - коефiцiєнт зчеплення шин з дорогою (розрахункове значення 0,4);

Зчеплення

  Середній радіус тертя фрикційного дискового зчеплення дорівнює: (46)

Коробка передач

Для тривальних коробок передач вантажних автомобілів, автобусів і легкових автомобілів орієнтоване значення міжосьової відстані може бути визначене… ; (53) де - для легкових автомобілів;

Карданна передача

    Рис.18. Кінематична схема карданної передачі: а – з проміжним валом; б – без проміж-ного вала.   …   Внутрішній та зовнішній діаметри карданних валів обчислюють, виходячи з критичної частоти обертання, :

Головна передача

Кінематичні схеми найбільш поширених конструкцій головних передач автомобілів представлені на рис.19. Вихідними даними для розрахунку головної передачі є: передаточне число,…  

Несуча система

Розрахунково-пояснювальна записка повинна вміщувати обгрунтування, схему несучої системи та опис особливостей її конструкції. 3.2.2. Мости автомобіля За призначенням мости автомобіля поділяються на ведучі, керовані, керовані ведучі і підтримуючі.

Гальмовий привод.

Гідравлічний привод відрізняється високою швидкодією, простотою конструкції, малими габаритними розмірами, малою масою і вартістю. При цьому він має… Пневматичний привод має складну конструкцію, більший час спрацьовування,… Механічний привод переважно використовується для ручних стоянкових гальм.

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра автомобілів і

механіки технічних систем

 

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект з дисципліни “А В Т О М О Б І Л І”