Результати розрахунків швидкості динамічного фактора і прискорення автомобіля
Переда-ча | Параметр | Кi | |||||||||
0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | 1,1 | ||
wi, с-1 | |||||||||||
Ne, кВт | |||||||||||
Mк, Н× м | |||||||||||
Ge, г/кВт×год. | |||||||||||
Перша (нижча) uк1= E1= | V1, м/с | ||||||||||
D1 | |||||||||||
j1, м/с2 | |||||||||||
Друга uк2= E2= | V2, м/с | ||||||||||
D2 | |||||||||||
j2, м/с2 | |||||||||||
Остання (вища) uкi= Ei= | V1, м/с | ||||||||||
Di | |||||||||||
ji, м/с2 |
На основі обчислених даних (табл. 8) будують динамічну характеристику (рис. 5) і графік прискорень автомобіля, що проектується (рис. 6).
Рис.5. Динамічна характеристика автомобіля
Рис.6. Графік прискорень автомобіля при ψ=0,02
2.6.2. Побудова графіків часу i шляху розгону автомобіля
Для побудови графіка часу v = f(ta) i шляху v = f(Sа) розгону автомобіля графоаналітичним методом використовують графік прискорень автомобіля ja = f(va) (рис.6).
Для цього кожну криву графіка прискорень ділять на кілька інтервалів (рис.7), кінці яких з'єднують відрізками прямої, тобто представляють її у вигляді кусочно-лiнiйної функції.
Рис.7. Графік прискорень автомобіля при ψ=0,02
(у вигляді кусочно-лінійної функції)
Кінці інтервалів швидкостей i прискорень позначають відповідно vi1, vi2… vin і ji1, vi2… jin.
Тоді для кожного інтервалу швидкостей час розгону автомобіля буде дорівнювати:
Шлях розгону для кожного інтервалу швидкостей:
Знайденi в дiапазонi вiд va= 0 до vа = vаmax значення tin i Sin заносять до табл. 9.
Таблиця 9
Результати обчислень часу і шляху розгону автомобіля
Інтервал швидкості | ||||||||
… | n-1 | n | ||||||
Швидкість в кінці інтервала vai, м/с | ||||||||
Прискорення в кінці інтервала jai, м/с2 | ||||||||
Час розгону в інтервалі, ti, с. | ||||||||
Сумарний час розгону T= ti, с | ||||||||
Шлях розгону в інтервалі Si, м | ||||||||
Сумарний шлях розгону S= Si, м |
Користуючись розрахунковими даними, будують графіки залежностей v = f(ta) i v = f(Sa) (рис.8).
Рис.8. Швидкісна характеристика розгону автомобіля при ψ=0,02
2.6.3. Побудова паливно-швидкiсної характеристики автомобіля
Для побудови паливно-економiчної характеристики автомобіля використовують залежність:
Qs = , л/100км (32)
де qN - питома витрата при максимальній потужності двигуна, г/кВт*год;
- питома вага палива, г/см3 (для бензину б = 0,75 г/см3, для дизельного палива д = 0,83 г/см3);
hтр - ККД трансмiсiї;
- коефіцієнт, який враховує зміну питомої витрати палива в залежності від частоти обертання колінчастого вала двигуна (визначається за графіком рис. 9 а);
KN - коефіцієнт впливу ступеня використання потужностi двигуна на величину qN (визначається за графiком рис. 9 б).
Рис. 9.а. Графік залежності коефіцієнта зміни питомої витрати палива від частоти обертання колінчастого вала |
Рис. 9.б. Графік залежності коефіцієнта впливу від ступеня використання потужності двигуна |
Розрахунки для отримання даних для побудови паливно-економiчної характеристики автомобіля виконують в такій послідовності. З табл. 9 в табл. 11 виписують значення , , vai (для вищої передачі). Туди ж заносять визначені за графіками рис.9а i 9б значення коефiцiєнтiв i KN .
Після підрахування сил =y*Ga , = W*vi2 та потужностi Nп i , яка дорiвнює:
Nп i= (y1* Ga * vi + * vi)/(1000* тр) (33)
де Nп i - потужнiсть, яку повинен розвити двигун при русi автомобiля по дорозi з коефiцiєнтом опору = 0,02 зi швидкiстю vi; значення , та Nп i заносять до табл.10.
На основi вихiдних даних (табл.10) розраховують значення QSi (за формулою (32)) i будують графiк залежностi QSi = f(va) (рис.10).