оклмату у виробничому примщенн.Зростання температури, вдносно вологост, швидкост руху повтря пдвищують небезпеку ураження, оскльки вологовидлення в тому числ видлення поту зумовлюють зниження опору шкри. 4. Д населення правила поведнки при аварях на АЕС. При аварях на АЕС, на пдпримствах атомно промисловост з викидом у зовншн середовище радоактивних продуктв може бути радоактивне зараження за межами територ станц. Це призведе до опромнення населення забруднення навколишнього середовища вище допустимого рвня, встановленого для нормально роботи АЕС. При цьому на службовцв вплива гама-опромнення.
При отриманн сигналу про аварю на АЕС робоча змна ховаться у сховищах, а населення у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби ндивдуального захисту, береться запас ж, води, предметв першо необхдност.Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих примщеннях, то потрбно провести герметизацю прикрити тканиною вкна, у будинках з пчним опаленням перекрити труби.
Слд памятати, що дози опромнення значно менш пд час перебування людей у рзних будинках спорудах. На зараженй мсцевост потрбно поводитись дуже обережно використовувати засоби ндивдуального захисту, не ходити без потреби по вулиц.При виход з сховища необхдно вдягати засоби ндивдуального захисту органв дихання й шкри. Режим поведнки людей на мсцевост, зараженй радонуклдами, х трудова дяльнсть, час перебування у сховищах, укриття та нш питання виршують органи самоврядування на пдстав даних штабв ЦО. З населенням проводиться медична профлактика шляхом прийому протирадацйних препаратв до псля опромнення.
У звязку з тим, що територя в радус 30 км пдляга тривалому радоактивному зараженню, основним засобом захисту евакуаця. В першу чергу евакуйовуються дти дошкльного вку. В цьому раз збрн евакопункти не створюються, а евакуаця проводиться безпосередньо вд будинкв. Евакуаця проводиться на автомашинах пшки у два етапи.На першому етап людей пдвозять транспортом до контрольно-переврного пункту висаджують там. На другому етап евакуйован проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необхдност сантарну обробку чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення.
Основним шляхом проникнення радоактивних речовин в органзм органи дихання, травлення, шкра. При проведенн лквдац використовують протигази, респратори, костюми Л-1. Одягати знмати х дозволяться тльки у спецально вдведених мсцях. Псля закнчення робт необхдно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобв ндивдуального захисту, шкри, потм пройти сантарну обробку.
На ураженй територ заборонено сти, пити, лежати сидти на земл. 5. Перша допомога при пораненнях та кровотечах. Кров в органзм людини циркулю по кровоносних судинах артерях, венах каплярах. Кровотеча - це вихд кров з кровоносних судин.Кровотеча - наслдок порушення цлсност судин внаслдок травмування укол, розрз, удар, розтяг тощо. нтенсивнсть кровотеч залежить вд клькост пошкоджених судин, х даметра, характеру пошкоджень виду пошкоджено судини артеря, вена, капляр.
На нтенсивнсть також вплива рвень артерального тиску, вид кровотеч зовншньо чи внутршньо, вк потерплого стан його здоровя. Втрата кров може спричинити гостру недостатнсть кровопостачання тканин органв, мозку, легенв, серця, що призводить до смерт. Через небезпеку нфекц рятвник не повинен доторкатися до рани руками, промивати водою чи лками, присипати порошками.Види зовншнх кровотеч залежать вд характеру пошкодження судин каплярв, вен, артерй бувають каплярна кровотеча, венозна кровотеча, артеральна кровотеча, кровотеч з рота, з носа, з вух тощо. Каплярна кровотеча виника при поверхневих ранах, пошкодженн шкри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню кров. На таку рану накладають тугу стерильну марлеватяну повязку бинт. Виток бинта повинен ти знизу вгору вд пальцв до плечей.
Венозна кровотеча виника вд глибоких ран, кровотеча нтенсивнша, колр кров темно-червоний. Потрбно пдняти вгору поранену кнцвку псля дезинфкування шкри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу повязку.
Артеральна кровотеча - пряма загроза життю людини виника при глибоких рубаних або колотих ранах, кровясно-червона, б струменем у ритм пульсу б фонтанчиком, бо пд великим тиском.Якщо кровотечу не вдаться зупинити тугою повязкою, тод артерю притискають до кстки, ближче до серця, за 10-15 хвилин в ран повинен зявитися згусток кров внаслдок згортання, котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку гумову трубку, краватку, рушник вище мсця пошкодження, поближче до серця рис. 1. Рис.1. Тимчасова зупинка сильно кровотеч накладанням закрутки. Джгут тримають 1-2 години, звльняючи на 10-15 хвилин, притиснувши артерю, щоб не настало змертвння тканин, знов затягують його. Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням кнцвки в колнному та тазостегновому суглобах рис. 2. Рис. 2. Тимчасова зупинка кровотеч згинанням кнцвки в колнному та тазостегновому суглобах. При пораненн шийних вен, зокрема пдключичних, може виникнути повтряна емболя - важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням повтря у венозне русло необхдно притиснути пдключичну вену до ключиц.
Кровотеча з носа. Потерплого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути комр. На перенсся, чоло потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, можна вставити в нс тампон з вати чи марл, змочений 3 розчином перекису водню затиснути нс пальцями. Кровотеча з рота. Потерплого кладуть горизонтально швидко викликають лкаря, також це роблять при кровотеч з вух, що ознакою порушення внутршньочерепного тиску при травм черепа.
Внутршн кровотеч капляротоксикоз - дуже небезпечн рзко блдне обличчя, частша пульс, наста загальна слабсть, запаморочення, задуха, спрага, утворюються чорн крапки на стегнах та живот у форм висипки.
Потерплий повинен перебувати у напвсидячому стан пдкладають подушку пд спину з згнутими в колнах ногами. Потерплому сурово заборонено давати пити. Правила накладання джгута джгути бувають пневматичн або еластичн.
Перед накладанням джгута кнцвку пднмають на 2-3 хвилини для знекровлення.Джгут накладають тльки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку, або поверх закоченого рукава одягу вище вд рани, але якнайближче до не, щоб при необхдност його можна було перемстити вище джгут стискають до моменту зникнення пульсу, кнцвка син. Через 1 годину бажано на 10-15 хвилин звльнити руку вд нього. Псля накладання джгута кнцвку фксують до тулуба з метою профлактики больового шоку запобгання сповзання джгута.
Час накладання джгута вказують у записц, або в напис на тл чи одяз. Захист рани вд забруднення. Рана - це механчне пошкодження цлсност судин, шкри, слизових оболонок чи органа тла, яке супроводжуться болем кровотечею. Кожна рана забруднена мкроорганзмами, що розмножуються на пошкоджених тканинах.Гнйн мкроби можуть з кровю потрапити в органзм, викликати сепсис, запалення кров, що нердко ста причиною смерт.
Забруднення ран землею може викликати правець стовбняк, чи газову нфекцю. Тому необхдно обробляти шкру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки чи чистим спиртом.Ними рятвник обробля пальц свох рук заборонено з рани видаляти згустки кров, не можна до не доторкатися рану обробля лише лкар. За несприятливих умовах може виникнути гнильна анаеробна нфекця, правець тощо. Щоб запобгти розвитку нфекцйних ускладнень, насамперед здйснюють первинне закривання рани антисептичною повязкою, введенням антиботикв в умовах медпункту.
Манпуляц по обмиванню ран, х крав, обробка настоянкою йоду називаться туалетом ран. Хрургчна обробка рани, основна мета яко - не допустити нфекц, запобгання розвитку раново нфекц.Хрургчна обробка - це обробка операцйного поля, мсцеве знеболювання, розтин, огляд ранового каналу, видалення нежиттздатних тканин, остаточна зупинка кровотеч, дренування ран. Якщо потрбно - накладають шви. Лтература. 1. Безпека життдяльност.
Я. Бедрй. Львв, 1999. 2. Безпека життдяльност людини. В. М. Лапн. Львв, 1999. 3. Безопасность жизнедеятельности краткий конспект лекций. О. Н. Русак. Львов, 1991. 4. Безопасность жизнедеятельности конспект лекций, часть . С. В. Белов, 1992.