Місце проведення заняття – навчальний клас № 3 (клас історії медицини)
Кількість навчальних годин - 2
Актуальність теми: Матеріал показує формування в історичному аспекті деяких засад охорони здоров’я і медичної освіти, представляє вплив суспільно-економічних особливостей середньовіччя на розвиток медичних знань.
Навчальні цілі: в результаті засвоєння матеріалу теми студент повинен:
ЗНАТИ:історію формування медичної науки та освіти від схоластики до природничо-наукового напрямку, відокремлення основних галузей медицини та їх засновників.
ВМІТИ:назвати осіб, які сприяли оновленю медичних знань та охарактеризувати найбільш етапні події медичної історії доби середньовіччя.
Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:
Повторити з курсу світової історії характеристику епохи. Вивчити матеріал за рекомендованою літературою та відповідною лекцією:
Основні питання теми:
1. Особливості формування доби середньовіччя на Заході і Сході. Утвердження релігій та їх вплив на особливості розвитку медицини.
2. Особливості візантійської культури і медицини.
3. Пізньоантичний енциклопедизм: життя і праці Орибазія із Пергаму.
4. Монастирські лікарні і організація медичної справи в Візантійській імперії.
5. Особливості розвитку медицини в арабомовних халіфатах.
6. Абу Бакр ар Разі і його праці.
7. Абу Алі ібн Сіна і його праці.
8. Медична освіта. Цивільні медичні школи (Салерно). Заснування університетів (Болонья, Париж, Монпельє, Прага та ін.).
9. Перші спроби анатомічних розтинів (Салерно, Монпельє).
Теми курсових робіт:
1. Особливості візантійської культури і медицини. Монастирські лікарні і організація медичної справи в Візантійській імперії.
2. Абу аль Касим аль-Захраві і його «Трактат про хірургію та інструменти».
3. Праці Арнольд із Вілланови. Салернський кодекс здоров´я.
4. Абу Бакр ар-Разі – видатний представник арабської медицини.
5. Роль монахів цілителів України-Руси в ХІІІ-ХVІІ століттях у розвитку медицини (Феодосій Печерський, Антоній Преподобний, Агапіт Печерський, Олімпій Іконник).
Література:
1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К., 1991. – С.61-85.
2. Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль.- Лілея.- 2004.-246 с.
3. Олеарчик А.С., Олеарчик Р.М. Коротка історія медицини // Лікарський вісник. – 1991. - №3 (125). – 160 с.
4. Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Товариств (ЄКУЛТ): Матеріали Конгресу.- Івано-Франківськ, 1992, УЛТ Івано-Франківщини.- 183 с.
5. Медицина і українська культура. Матеріали конференції. – Київ, 23-24 грудня 1993 р. – С. 107-112.
Методична вказівка для студентів до семінарського заняття з історії медицини на тему:
медицина епохи відродженНя (XV-XVII)
Місце проведення заняття – навчальний клас № 3 (клас історії медицини)
Кількість навчальних годин - 2
Актуальність теми: Матеріал показує формування в історичному аспекті деяких засад охорони здоров’я і медичної освіти, представляє вплив суспільно-економічних особливостей епохи відродження на розвиток медичних знань.
Навчальні цілі: в результаті засвоєння матеріалу теми студент повинен:
ЗНАТИ:історію формування медичної науки та освіти, відокремлення основних галузей медицини та їх засновників.
ВМІТИ:назвати осіб, які сприяли оновленню медичних знань та охарактеризувати найбільш етапні події медичної історії епохи Відродження.
Аналізувати: джерела з історії середньовічної культури і медицини
Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:
Повторити з курсу світової історії характеристику епохи. Вивчити матеріал за рекомендованою літературою та відповідною лекцією:
Основні питання теми:
1. Основні риси епохи Відродження.
2. Падуанський університет - передовий центр наукової думки епохи Відродження.
3. Роль А. Везалія в створенні наукової анатомії.
4. "Золотий вік" анатомії. Основні відкриття в галузі анатомії в епоху Відродження.
5. Становлення фізіології як науки. Роль Ф. Бекона.
6. Формування вчення про кровообіг.
7. Внесок У. Гарвея в розвиток фізіології.
8. Розвиток ятрофізичного напрямку в медицині. С. Санторіо, Р. Декарт т ін.
9. Розвиток ятрохімічного напрямку в медицині. Значення праць Парацельса для розвитку медицини. Розвиток аптек і аптечної справи.
10. Значення праць Дж. Фракасторо для виникнення вчення про заразні хвороби.
11. Особливості розвитку хірургії. Внесок А. Паре.
12. Історичне значення епохи Відродження для розвитку світової культури і науки.
Теми курсових робіт:
1. Магія і наука в епоху Ренесансу.
2. Анатомічні студії Леонардо да Вінчі.
3. Медична система Парацельса.
4. Медицина народів американського контингенту до і після конкісти.
5. Юрій Дрогобич – професор болонського та Краківського університетів.
6. Підготовка лікарів. Києво-Могилянська академія. Єласиветградська медико-хірургічна школа.
Література:
1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К., 1991. – С.190-218.
2. Історія української медицини: Курс лекцій / ред. М.С.Небелюк. - Борислав - Львів, 1998. - 146ст.
3. Велика медична енциклопедія.
Методична вказівка для студентів до семінарського заняття з історії медицини на тему: