Закон вартост найважливший закон товарного виробництва. Закон вартост завжди д там тод, де коли д товарне виробництво. Змст закона виявляться в його трьох основних вимогах. 1. Вартсть товару утворються суспльно необхдними витратами прац, капталу, знань, фзичних духовних сил людини у процес суспльно необхдно дяльност 2. Витрати, видатки на створення товару повинн вдповдати суспльно необхдним нормам, перевищення яких веде до збитково дяльност, а зниження доодержання вищого прибутку. 3. Обмн товарв послуг вдбуваться на засадах екввалентност, на пдстав обмну рвновеликих вартостей 2 34. Закон вартост вдгра велику роль у товарному виробництв, виступаючи його об ктивним регулятором.
Поряд з цим законом регулятивну функцю щодо товарного виробництва вдграють закон попиту, закон пропозиц, закон спввдношення попиту пропозиц, становлячи разом механзм ринкового цноутворення.
Закон попиту поляга в тому, що мж попитом цною встановлються прямий зв язок. накше кажучи, чим вище попит на даний товар, тим вище його цна, тому що заради придбання товару покупц згдн сплатити вищу цну. Закон пропозиц виявляться у протилежнй залежност товару та його цни. Чим бльше пропозиця, чим бльше даного товару на ринку, тим нижче його цна. Таким чином, за товарного виробництва цна викону нформацйну функцю якщо цна товара на ринку вище за його вартсть, то це нформу виробникв, що товару вироблено недостатньо, що його реалзаця вигдна, тод товаровиробники збльшать його виробництво.
Якщо ж цна товару нижче за його вартсть, то це нформу виробникв, що цього товару вироблено бльше, нж потрбно для задоволення попиту на нього. Тод реалзаця товару ста збитковою, виробники роблять висновок, що необхдно скоротити виробництво.
Таким чином, закон вартост примушу виробникв скорочувати чи припиняти виробництво одних товарв збльшувати, розширяти виробництво нших. Регулюючи обсяг розвиток виробництва, закон вартост регулю обг товарв. Таким чином, закон вартост у взамод з ншими законами виеону функцю об ктивного регулятора виробництва обгу товарв послуг 235. Регулюючи товарне виробництво, закон вартост встановлю пдтриму його певну пропорцйнсть. В ринковй економц жоден державний орган не вказу виробников скльки яких товарв треба виробляти.
Втм ус необхдн товари в продажу. Цей достаток забезпечу саме закон вартост за допомогою механзму коливання цн товарв навколо х вартост. Виробники, скорочуючи чи збльшуючи виробництво тих чи нших товарв, таким чином вносять змни у структурну пропорцйнсть товарного виробництва. Кожен з виробникв д самостйно, отже досягти стйкою пропорцйност бува неможливло. Тому необхдна пропорцйнсть виявляться вдносною, вона досягаться через постйну непропорцйнсть, як середнй структурний стан товарного виробництва в безмежному океан порушення необхдних пропорцй.
Закон вартост стимулю пдвищення продуктивност прац розвиток продуктивних сил. Цю функцю вн викону за допомогою механзму спввдношення ндивдуально суспльно вартост товару на ринку утворення надприбутку 235. Даний процес можна розглянути на наступному приклад. ндивдуальнавартстьСуспльна вартстьНадприбуток12 3123 34-1 В даному приклад три селянськ господарства виробляють м ясо припустимо, яловичину з рзною ндивдуальною вартстю вд 2 до 4 гривень за 1 кг. Але на ринку яловичина продаватиметься за суспльною або ринковою вартстю 3 гривн за 1 кг. Тод перший виробник одержить 1 гривню надприбутку на кожному клограм, тобто позитивну рзницю мж суспльною ндивдуальною вартстю яловичини 4-31. В цьому селянському господарств ндивдуальна вартсть яловичини нижче за суспльну тому, що продуктивнсть прац вище за середньосуспльний рвень лпш корми, передова агротехнка, сумлннше працвники.
Трет селянське господарство ма вд мну рзницю мж суспльною та ндивдуальною вартстю 3-4-1, тобто воно працю збитково, ма збитки 1 гривня на кожному клограм м яса, тому що в ньому продуктивнсть прац нижче за середньосуспльний рвень грш корми, вдстала агротехнка, недбал працвники. Цьому господарству загрожу розорення, якщо воно не вживе негайних ефективних заходв з пдвищення продуктивност прац. Другий виробник посда золоту середину, але й вн мусить потурбуватися про пдвищення продуктивност прац, щоби не опинится у третй груп виробникв.
Перший виробник, щоби зберегти можливсть одержання надприбутку, ма пдтримувати високий рвень продуктивност прац. Отже, закон вартост в умовах ринку невблаганно диференцю виробникв за доходами, за х добробутом, подляючи х на бдних та багатих, на пдпримцв найманих робтникв 236. 4.