Критер прийняття управлнських ршень про придбання або оренду необоротних активв. У процес управлння необоротними активами одним з найбльш складних завдань вибр варанта придбання або оренди окремих хнх видв. Обктом оренди в цьому випадку можуть виступати а цлсн майнов комплекси б нерухоме майно, що входить до складу основних фондв в рухоме майно, що входить до складу основних фондв, крм того, первсна вартсть якого погашаться протягом одного виробничо-комерцйного циклу г окрем види нематеральних активв.
Перш три групи обктв орендуються шляхом оперативно або фнансово оренди лзингу, а четверта - шляхом селенга. Оперативна оренда лзинг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача передачу орендарев права користування матеральними цнностями, що належать орендодавцев, на термн, що не перевищу хньо повно амортизац з обовязковим поверненням цих матеральних цнностей орендодавцев.
При цьому право власност на орендоване майно залишаться в орендодавця протягом усього термну оренди. Фнансова оренда лзинг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача придбання орендодавцем матеральних цнностей за замовленням орендаря з наступною передачею орендарев права користування такими матеральними цнностями на термн, не менший термну хньо повно амортизац з обовязковою наступною передачею права власност на так матеральн цнност орендарев.
При цьому ризики раптово загибел й ушкодження обкта оренди, ус види цивльно вдповдальност, що можуть виникнути в звязку з використанням орендованого майна, а також витрати на поточний каптальний ремонт цього майна несе орендар. Селенг явля собою господарську операцю субкта пдпримницько дяльност, що передбача передачу йому у використання розпорядження за визначену плату майнових прав юридичних фзичних осб. В якост такого майна, поряд з матеральними цнностями, що входять до складу основних фондв, входять майнов права на окрем види нематеральних активв, а також грошов кошти переважно фзичних осб. За свою економчною сутнстю селенг явля собою бльш розширений по обктах оренди варант оперативного лзингу.
Виршуючи дилему оренди або придбання окремих видв матеральних нематеральних цнностей, що входять до складу необоротних активв пдпримства, варто виходити з переваг недолкв орендних операцй. Розглянемо основн фнансов аспекти цих операцй. Основними перевагами оренди а збльшення ринково вартост пдпримства за рахунок одержання додаткового прибутку без придбання необоротних активв у власнсть б збльшення обсягу розширення диверсифкованост господарсько дяльност пдпримства без стотного розширення обсягу фнансування його необоротних активв в стотна економя фнансових ресурсв на первсному етап використання орендованих необоротних активв г зниження ризику фнансово стйкост, тому що оренда не веде до росту фнансових зобовязань пасивв, а явля собою так називане позабалансове фнансування необоротних активв д зниження потреби в активах пдпримства на одиницю вироблено реалзовано продукц, тому що орендован види необоротних активв перебувають на баланс орендодавця.
В умовах оподатковування майна це дозволя знизити податков платеж е зниження бази оподаткування прибутку пдпримства.
Вдповдно до дючого законодавства орендна плата включаться до складу собвартост продукц витрат, що знижу розмр балансового прибутку пдпримства. В умовах високого оподаткування прибутку це дозволя одержати стотний ефект ж звльнення орендаря вд тривалого використання капталу в незавершених формах необоротних активв при самостйному хньому формуванн проектно-конструкторських робт, фнансування наукових розробок, будвельно-монтажних робт, освоння нового виробництва т.н. з зниження фнансових ризикв, звязаних з моральним старнням необхднстю прискореного вдновлення окремих видв необоротних активв при оперативному лзингу селенз и бльш проста процедура одержання й оформлення в порвнянн з одержанням оформленням довгострокового кредиту.
Основними недолками оренди а подорожчання собвартост продукц у звязку з тим, що розмр орендно плати звичайно набагато вище, нж розмр амортизацйних вдрахувань.
Це може послабити позиц пдпримства в цновй конкуренц або знизити рвень рентабельност поточних витрат б здйснення прискорено амортизац може бути зроблено лише за згодою орендодавця, що обмежу можливост пдпримства в проведенн необхдно амортизацйно полтики в неможливсть стотно модернзац використовуваного майна без згоди орендодавця, що обмежу швидксть його вдновлення з метою збльшення рентабельност використання г бльш висока вартсть в окремих випадках у порвнянн з банквським кредитом особливо фнансового лзингу д неотримання доходу у форм лквдацйно вартост майна при оперативному лзингу або селенз, якщо термн оренди збгаться з термном повно амортизац цього майна е ризик непродовження оренди при оперативному лзингу або селенз в перод високо господарсько конюнктури, коли орендован види необоротних активв використовуються найбльше ефективно це звязано з термновим характером орендних вдносин при цих формах. Критерм прийняття управлнських ршень про придбання або оренду окремих видв необоротних активв, поряд з оцнкою вищевикладених переваг недолкв оренди хньою значимстю для даного пдпримства з позицй фнансового менеджменту, порвняння ефективност грошових потокв.
Ефективнсть грошових потокв порвнються по таких основних варантах ршень 1 оренда окремих видв активв при однй з трьох форм орендних вдносин 2 придбання окремих видв активв за рахунок кредитв банкв довгострокових або короткострокових, за аналогю з термном оренди 3 придбання окремих видв активв за рахунок власних фнансових ресурсв.
Основу грошового потоку оренди склада розмр орендно плати при бльш точних розрахунках у грошовий потк можуть бути включен розмри економ податкових платежв.
Вдповдно до дючого законодавства розмр орендно плати визначаться за згодою сторн.
При оренд майна державних пдпримств використовуться спецальна методика розрахунку розмру орендно плати. Так, розмр орендно плати при оренд цлсних майнових комплексв державних пдпримств визначаться виходячи з вартост орендованого майна, конкретних орендних ставок диференцйованих стосовно загально орендно ставки ндексу нфляц. Конкретн орендн ставки визначаються у вдсотках до вартост майна окремо для пасивно частини основних засобв будинкв, споруджень, включаючи незавершен каптальн вкладення, для активно частини основних засобв машин, механзмв т.н а також нших видв активв нематеральних активв, оборотних активв т.н з урахуванням рентабельност виробництва.
Розрахунок конкретних розмрв орендних ставок здйснються за наступними формулами ОСз ЧПЗВп ЗВа х 0,3 х 100 ОСкп ОСо1,4 ОСка FСо0,8, де ОСз - загальна орендна ставка, ЧП - сума чистого прибутку балансовий прибуток за мнусом податку на прибуток ЗВп - залишкова вартсть пасивно частини основних засобв вартсть незавершених каптальних вкладень ЗВа - залишкова вартсть активно частини основних засобв вартсть нших видв активв по балансу ОСкп - конкретна орендна ставка до вартост пасивно частини основних засобв вартост незавершених каптальних вкладень ОСка - конкретна орендна ставка до вартост активно частини основних засобв вартост нших видв активв по балансу 0,3 - коефцнт, що врахову частину прибутку, що направляться на орендну плату 1,4 0,8 - коефцнти диференцац загально орендно ставки вдповдно для пасивно й активно частин основних фондв нших активв балансу.
Розмр орендно плати при оренд окремих видв майна державних пдпримств установлються за згодою сторн, але не менш 50 вд залишково вартост цього майна.
Розмр орендно плати при оренд нежилих примщень визначаться виходячи з вартост орендованого майна, збльшено вдповдно до зональних коефцнтв орендних ставок зональн коефцнти й орендн ставки встановлюються мсцевими органами самоврядування за мсцем перебування обкта оренди. Основу грошового потоку придбання необоротних активв за рахунок кредитв банкв складають а загальна сума кредиту на придбання вдповдного активу б загальний термн використання кредиту в умови погашення основно суми боргу г ставка вдсотка за кредит умови його виплати д змна дисконтно ставки Нацонального банку темпу нфляц якщо передбачаться вдповдне коректування ставки вдсотка за кредит.
Основу грошового потоку придбання необоротних активв за рахунок власних фнансових ресурсв складають а загальна сума власних фнансових ресурсв, що вдволкаються на придбання вдповдного активу б загальний перод вдволкання власних фнансових ресурсв порвнянний з перодом оренди в рвень депозитно ставки на грошовому ринку або рвень рентабельност власного капталу г темп нфляц для вдповдного коригування депозитно ставки або рвня рентабельност.
Слд зазначити, що хоча темп нфляц суттво вплива на кожний з грошових потокв, що розглядаються, при порвняльнй оцнц х ефективност цей показник можна не брати до уваги т.я. вн здйсню однаковий коригуючий вплив на ц потоки.
Порвняння грошових потокв здйснються шляхом х приведення до тепершньо вартост. При цьому дисконтний множник, у вдповдност з яким майбутня вартсть платежв приводиться до тепершньо хньо вартост, повинен бути встановлений однаковим незалежно вд розмру конкретно депозитно чи кредитно ставки, за якою будуть формуватися платеж пдпримства. Результати порвняння пдсумкових кнцевих показникв грошових потокв та значимост для пдпримства окремих переваг та недолкв рзних способв формування необоротних активв дозволяють прийняти остаточне ршення про бльш сприятливий спосб х формування. 4.УПРАВЛННЯ ФНАНСУВАННЯМ необоротних активв на приклад ВАТ Ластвка 4.1.Загальна характеристика ВАТ Ластвка, аналз основних показникв його дяльност ВАТ Ластвка в минулому швейне об днання м. Смрнова-Ласточкна це перша швейна фабрика Украни, яка була заснована ще у 1919 роц на баз швейних майстерень, що снували понад 100 рокв на територ чоловчого монастиря самого стародавнього району м. Кива. З того часу фабрика ши одяг для чоловкв, жнок та дтей. Асортимент фабрики нарахову понад 30 найменувань пальто, куртки, плащ, брюки, спдниц, жилети, блузи та плаття.
Вдкрите акцонерне товариство Ластвка було викуплене у 1993 роц колективом фабрики.
У держави акцй цього пдпримства нема. Колектив пдпримства стабльний нарахову понад 700 чоловк. Технчний персонал квалфкований, плинност кадрв нема. Робтники пдготовлен базовим професйно-технчним училищем псля 2-х рокв навчання.
Соцальна сфера пдпримства досить розвинена включа в себе дальню, медичну службу, базу вдпочинку. В м. Кив розташовано 4 спецалзован магазини для реалзац продукц пдпримства. На пдпримств працю 6 пошивочних лнй, де зайнято по 80-90 осб. експериментальний цех для моделювання, конструювання та виготовлення зразкв понад 450 моделей на рк. Пдпримство працю на обладнанн фрм Дюркоп, Бразер, Пфафф, Дсук Мейер, Фейт, Кянегссер та н. Виготовляти продукцю бльшого асортименту з рзних тканин дозволя комплекс автоматизованого розкрйного управлння типу нвестронка з застуванням комп ютерно технки графопобудови та плоттер для вирзування лекал.
Яксть виробв контролюються стовдсотково на всх рвнях виробництва тканини, фурнтура, конструкц, технологя та готов вироби. За останн 7 рокв роботи з нофрмами США, Канада, Нмеччина, таля, Англя, Бельгя, Франця, Ндерланди, Даня претензй до якост продукц нема. Протягом майже 10 рокв через низьку купвельну спроможнсть втчизняного споживача та велику конкуренцю дешевого товару з Польщ, Туреччини та Китаю ВАТ Ластвка була вимушена працювати тльки за давальницькими схемами. За цей час за сезонними договорами фабрика виконувала замовлення 35 кран. Серед постйних партнерв Франця, Даня, Ндерланди, Нмеччина, США. Для вропейських кран закнчили пошив колекц весна-лто2002. В останн роки динамка розвитку пдпримства дещо змнилась продукця фабрики стала поступати на внутршнй ринок.
Сьогодншн спввдношення продукц, що вдправляться за кордон, до т, що шиють для укранського покупця, склада 70 до 30. Це спввдношення повльно, але змнються у 2001 роц для кивського ринку було випущено виробв на 5 бльше, нж у 2000 роц. У 2001 роц ЗАТ Ластвка розпочала реорганзацю виробництва.
Продукця, яку випуска фабрика, конкурентоспроможною як на внутршньому, так на зовншньому ринках. Щорчно пдпримством випускаться близько 30 найменувань понад 450 рзних моделей чоловчого, жночого та дитячого одягу. Починаючи з 1995 року, ВАТ Ластвка щорчно збльшу обсяги виробництва. При цьому 30 продукц реалзуться на внутршньому ринку, а 70 на баз давальницько сировини така тенденця збергаться на найближчий час замовлення нофрм на 8 рокв. Що стосуться рентабельност продукц, то внутршнй ринок рентабельний на 50, давальницьк схеми всього на 3. Основн показники виробничо-господарсько дяльност ВАТ Ластвка за 1999 2001 роки наведен в табл. 1. Таблиця 1 Основн показники виробничо-господарсько дяльност ВАТ Ластвка за 1999 2001роки Показники 1999 2000 2001Вдхилення до 1999абсолютневдноснеОбсяг виробництва в дючих цнах, тис.грн.696876519801283340,66Обсяг виробництва в порвняних цнах, тис.грн.192761926926000672434,88Обсяг реалзовано продукц, тис.грн.752485419400187624,93Вартсть давальницько сировини, тис.грн.6562969513078651699,3Питома вага давальницько сировини в обсяз реалзовано продукц, 71,782,077,8-6,1Середньорчна чисельнсть працвникв спискового складу, осб755737717-38-5,03Середньорчна чисельнсть ПВП в екввалент повно зайнятост, осб596612 630345,7Фонд оплати прац, тис.грн.240028113405100541,9Заборгованст ь з заробтно плати, тис.грн.251171150-101-40,2Прибуток збиток, тис.грн 1696-13760,2-1696,2-Заборговансть дебторська, тис.грн.985805350-635-64,5Заборговансть кредиторська, тис.грн.19942436250050625,4Основн фонди, тис.грн.372642724872114630,8Оборотн активи кошти, тис.грн.272623652040-686-25,2Рентабельнс ть продукц, 161215 1Матераломнсть продукц, коп.грн.442728-16-36,4 З наведених вище даних видно, що вдбулося зростання обсягв виробництва в дючих цнах у 2000 роц - на 9,8 у порвнянн з вдповдним перодом минулого року у 2001 роц - на 28,1 в порвнянн з 2000 роком.
Про обсяг виробництва у порвнянних цнах можна сказати, що у 2000 роц вн майже не змнився проти з 1999 року, а у 2001 роц обсяги зросли на 34,9 у порвнянн з 2000 роком. Динамка обсягу виробництва представлена рис. 4. Рис. 4. Динамка обсягв виробництва Зрс також обсяг реалзац продукц у 2000 роц - на 1017 тис.грн. у порвнянн з 1999 роком, у 2001 роц - на 859 тис.грн. проти 2000 року. Темп приросту обсягу реалзовано продукц за 2 роки становить 24,9. Слд зазначити, що у 2001 роц на 4,2 зменшилась питома вага давальницько сировини в обсяз реалзовано продукц у порвнянн з вдповдним перодом минулого року, тод як у 2000 роц, навпаки, збльшилась на 10,3 проти 1999 року рис. 5. Вдносне вдхилення 2001 до 1999 року становить 6,1. Рис. 5. Питома вага давальницько сировини у 1999 2001 роках, Дан про чисельнсть працюючих пдпримства свдчать про нерацональне використання трудових ресурсв табл. 1. Так, середньорчна чисельнсть працвникв спискового складу у 1999 роц становила 755 осб, у 2000 роц 737 осб, у 2001 роц 717 осб та середньорчна чисельнсть промислово-виробничого персоналу в екввалент повно зайнятост 596, 612, 630 осб вдповдно.
Аналзуючи ц дан можна зробити висновок, що за 1999 2001 роки спостергаться тенденця полпшення стану зайнятост працвникв ВАТ Ластвка.
Але все ж таки на пдпримств ма мсце приховане безробття працвники перебувають у вдпустках з дозволу адмнстрац або працюють неповний робочий день. Динамка змни чисельност працвникв зображена на рис. 6. Рис. 6. Динамка середньорчно чисельност працвникв у 1999 2001 роках Разом з цим на пдпримств зроста продуктивнсть прац це зростання за 2 роки становить промислово-виробничого персоналу на 27,6, працюючих спискового складу на 42. табл. 2. Таблиця 2 Продуктивнсть прац працвникв ВАТ Ластвка у 1999-2001 роках РокиОбсяг продукц, тис. грн. Чисельнсть працюючих спискового складу, тис. чол. Продуктивнсть прац працюючих спискового складу, тис.грн.чол. Чисельнсть ПВП в екввалент повно зайнятост, тис.чол. Продуктивнсть прац ПВП в екввалент повно зайнятост, тис.грн.чол.19991927675525,559632,320001 926973726,161231,520012600071736,363041, 3 Заробтна плата на пдпримств ма тенденцю до зростання.
Так, у 1999 роц середньомсячна заробтна плата складала 265 грн у 2000 роц 318 грн у 2001 роц 396 грн тобто за 2 роки заробтна плата зросла майже у 1,5 раза 49,3. На кнець 2001 року заборговансть з заробтно плати зменшилась на 21 тис.грн. порвняно з сумою боргу на початок року, та на 101 тис.грн. порвняно з сумою боргу на кнець 1999 року. Дебторська заборговансть пдпримства ма тенденцю до зменшення.
Так, у 1999 роц вона становила 985 тис.грн у 2000 роц 805 тис.грн у 2001 роц 350 тис.грн. Кредиторська заборговансть, навпаки, збльшуться якщо у 1999 роц вона становила 1994 тис.грн у 2000 роц - 2436 тис.грн то у 2001 роц - вже 2500 тис.грн. рис.7. Рис. 7. Дебторська та кредиторська заборговансть у 1999-2001 роках Зроста фондовддача на пдпримств.
Так, на 1 грн. основних фондв у 2000 роц вироблялось продукц на 1,87 грн у 2001 роц вже 2,0 грн. У 1999 роц фондовддача становила 1,8 грн. Потужнсть пдпримства дозволя приймати додатков замовлення.
Чисте постачання на експорт складало в 2001 роц 6. Але ще потреба у високопродуктивному сучасному обладнанн, яке постйно придбаваться вдповдно до наявних фнансових можливостей.
Узагальнюючи вищенаведен дан, можна сказати, що ВАТ Ластвка ма потужний промисловий потенцал за умови вкладення нвестицй, пдпримство не тльки збльшить обсяги виробництва, а й матиме можливсть розрахуватись з кредиторами, збльшити фонд оплати прац, пдвищити попит та конкурентоспроможнсть продукц, що випускаться.
Щоб вижити в умовах ринково економки, не допустити банкрутства пдпримства володння ситуацю щодо загального виробничо-фнансового стану пдпримства, недостатньо.
Необхдно виявити та вдслдкувати змни у фнансовй дяльност пдпримства. Аналз складу, динамки та стану необоротних активв пдпримства ВАТ Ластвка буде представлений в наступному роздл роботи. 4.2.