Неплатоспроможнсть банкрутство

Неплатоспроможнсть банкрутство. В умовах сучасно ринково економки майно боржника, не виконуючього сво обов, язки, може бути спрямоване на принудительне взискання в пользу кредитору.

На думку Г.Ф. Шершеневича, видатного дореволюцйного росйського вченого-юриста, пд недздатнстю треба розумти такий стан майна боржника, встановлений у судовому порядку, який да основу предполагати недостатнсть його для равномрного задоволення всх потреб кредиторв Слово банкрутство ма давн корен походить вд латинського banca rotta зломана скамейка.

Во вс часи снування нституту банкротства завжди виникало питання про те, що достатньою умовою для початку процедури банкрутства.

У свт вже давно сну два пдходи до виршення данного питання. Розроблен дв правов доктрини нституту банкротства, як основан на принципах неоплатност та неплатоспроможност боржника. У правових системах, де нститут банкрутства побудований на принцип неоплатност, виробництво по справ про банкрутство починаться у тому випадку, якщо ма мсце факт перевищення розмру обов, язкв боржника над його майном. На вдмну вд принципу неоплатност, доктрина нелздатност, побудована на принцип неплатоспроможност стоть в тому, що справа про банкрутство може бути почата при наявност факту припинення боржником платежв по обов, язкам.

Верховна Рада Украни провела реформу законодавства 30.06.1999 року внесла змни до Закону Украни Про банкрутство, виклавшо його у новй редакц. У новй редакц Закон називаться Про встановлення платоспроможност боржника чи вознання його банкрутом цей Закон оснований на принцип наплатоспроможност. Неплатоспроможнсть одним з ключових понять даного Закону. Прийнято розрзняти абсолютну та вдносну неплатоспроможнсть.

Абсолютна неплатоспроможнсть состоть у неможливост боржника оплатити сво борги кредиторам без використання судових процедур банкрутства. Вдносна неплатоспроможнсть состоть у неможливост погашення боргв кредиторв при наявност тимчасових фнансових ускладнень та наявност майнових активв, як перевищують кредиторську заборговансть. Банкрутство означа лквдацю боржника, реалзацю його майна з цллю задоволення потреб кредиторв. 1.2 Процедури банкрутства нститут банкрутства мстить у соб групи спецальних норм процедур банкрутства.

Таких процедур чотири розпорядження майном, санаця, лквдаця та мирова угода. Кожна з процедур ма свою спецфку та призначення. У трьох процедурах санаця, лквдаця та мирова угода передбачена можливсть замни власгика не зважаючи на його волю. Фнансове оздоровлення боржника здйснютьсяух процедурах санац та мирово угоди. Основними судовими процедурами розпорядження майном, санаця та лквдаця.

Мирова угода це субсидарна процедура и вона виника на всх судових процедурах. Процедурам санац та лквдац предшесву розпорядження майном. нститут банкротства передбача, в залежност вд виду суб, кта боржника, наявност майна, вида його дяльност, загальний, спецальний або спрощений порядок виробництва по справ про банкрутство. Загальний порядок передбача використання стад розпорядження майном з поступовим переходом до процедури санац, лквдац та мирово угоди. Спецальний порядок використовуться у випадку присунення до участ у справ додаткових учасникв та нше ст. 42 50, 53 Закона. 1.3 Суб, кти банкрутства У вдповдност з абзацем 5 статт 1 Закону Украни Про встановлення платоспроможност боржника чи визнання його банкрутом, суб, ктом банкрутства банкрутом може бути визнаний боржник, недздатнсть якого виконати сво грошов забов, язання встановлена Господарчим судом.

Суб, ктами банкрутства закон визна лише юридичнихосб, причому осб одн категор суб, ктв пдпримництва, неспроможних свочасно виконати сво зобовязання перед кредиторами або перед бюджетом.

Таким чином суб, ктами банкрутства суб, кти пдпримницько дяльност - громадяни Украни, нших держав з повною правоздатнстю чи дздатнстю - юридичн особи всх форм власност, встановлених Законом Украни Про власнсть Боржником вдповдний субкт вважаться на всх стадяхпровадження у справ про банкрутство, банкрутом пслятого, як Господарчий суд прийме постанову про визнанняборжника банкрутом. Оскльки Закон не мстить няких вказвок вдносно його використання до громадських органзацй, полтичних партй, профсоюзв, релгйних органзацй оскльки так органзац, у вдповдност до законв Украни, не суб, ктами пдпримницько дяльност, отже вони не можуть бути суб, ктами банкрутства. 1.4