Мжнародний подл прац та формування свтового господарства

Мжнародний подл прац та формування свтового господарства. Кожна крана або група кран у певному регон свту спецалзуться на ви- добутку т чи ншо сировини або випуску конкретно продукц.

Спецалза- ця дано крани або регону залежить вд природних географчне положення, наявнсть корисних копалин, забезпеченсть водними ресурсами та ншими ресурсами тощо, соцально-сторичних шляхи розвитку, державний устрй, геополтичне положення, менталтет нац таке нше, економко-географч- них ступнь розвитку, кльксть яксть трудових ресурсв, структура госпо- дарства, економко-географчне положення, розвиток нфраструктури, в тому числ транспорту факторв.

Географчний розподл прац бува двох видв мжрайонний у межах дер- жави мжнародний мждержавний. Мжрайонний розподл трудово дяль- ност розвиваться в однй кран зв язу мж собою окрем регони. Мжнародний розподл прац поляга в спецалзац окремих кран чи х угруповань на виробництв рзних видв промислово, сльськогосподарсько продукц та обмн цю продукцю.

Спецалзаця сприя ефективншому використанню соцально-економчного природно-ресурсного потенцалу кран, налагодженню розвитку хнх зовншньоекономчних зв язкв. Мжнародний розподл прац нервномрний. У сучасному свт сну при- наймн шсть соцально-економчних угруповань 1 розвинут капталстичн крани США, дина в свт наддержава, Японя, ФРН, Франця, Великобританя, таля, Канада 2 мал розвинут капталстичн крани Бельгя, Норвегя, Швейцаря, Даня, Ндерланди, Швеця, Австря та нш. Обидв ц групи спецалзуються пере- важно на машинобудуванн лтако судно автомоблебудуванн, електрон- ц розробц нових технологй тощо 3 соцалстичн крани КНР, КНДР, Куба 4 крани схдно вропи та СНД Польща, Угорщина, Рося, Украна, що знаходяться на етап переходу до ринково економки.

Для цих кран характерна суттва розбжнсть показникв економчного роз- витку вд Китаю, якому притаманн вражаюч темпи економчного прогресу, доТаджикистану, кран колишньо Югослав Куби, як з рзних причин опи- нилися в ситуац економчного колапсу.

Ряд кран ц групи експорту сиро вину нафту, електроенергю та вуглля - Польща, Рося, Украна, сльсько- господарську продукцю овоч, фрукти - Угорщина, Болгаря, Румуня, про- дукцю машинобудування, електротехнчн вироби Угорщина, вантажн автомобл Рося, автокари Болгаря 5 крани третього свту крани, що розвиваються. Це найчисленнша гру- па. Вона охоплю близько 130 кран в мжнародному подл прац займа сировинну ншу, постачаючи на свтовий ринок рзномантну мнеральну сировину, сльськогосподарську продукцю крани Пвденно Америки, Африки, Пвденно-Схдно Аз, напвфабрикати.

Але головною стратегч- ною продукцю, яку постача ця група кран крани Персько затоки Бли- зького Сходу, Лвя, Нгеря, Венесуела яка забезпечу м левову частку н- валютних надходжень, нафта 6 найбднш крани вони власне, належать до кран, що розвиваються, у яких найнижч у свт показники економчного розвитку, багато невиршених соцально-економчних проблем переважа сировинна або сльськогоспо- дарська спецалзаця Ангола, Мозамбк, Ефопя, Сомал, Гватемала, Гонду- рас, Бутан, крани Океан. У мжнародному подл прац певн суперечност. Йдеться про надмрну спецалзацю крани на виробництв клькох видв продукц, оскльки це ставить господарство в залжнсть вд коливань конюнктури свтового рин- ку, а також збдню галузву структуру господарства.

Окерм держави оби- рають галуз, що використовують дешеву природну сировину, дають кран значн прибутки, хоча часто заснован на важкй фзичнй прац слабко повязан з ншими галузями економки. нша справа галуз обробно промис- ловост, в тому числ машинобудування. Вони тсно переплтаються з ншими галузями економки крани, оскльки заснован на розвиненому господарств потужним фактором розвитку всього господарства.

Чи зум Украна нтегруватися в вропейську свтову економку Це пи- тання непросте. Економсти Дойче-Банку зробили сво дослдження дйшли позитивного висновку. Це деякою мрою можуть пдтвердити дан табл 1.1 Рвень розвитку економки Украни та нших держав колишнього СРСР, балв 4,361 Украна ма значн виробнич, природн й трудов ресурси, до того ж над- звичайно вигдне економко-географчне геополтичне розмщення у центр вропи з прямим виходом до головних сухопутних морських шляхв спо- лучення. 2.