Світові ринки зброї та військового спорядження

УКООПСПЛКА ЛЬВВСЬКА КОМЕРЦЙНА АКАДЕМЯ кафедра маркетингу РЕФЕРАТ на тему Свтовий ринок збро та вйськового спорядження Виконала студентка 381 групи факультету МЕВ Данкова Н.О. Переврив Яхвак Д.М. ЛЬВВ - 2004 ЗМСТ 1. Характерн риси свтового ринку збро 2. Аналз попиту пропозиц на свтовому ринку збро 3. Основн фактори, що впливають на свтовий ринок збро Список використано лтератури ХАРАКТЕРН РИСИ СВТОВОГО РИНКУ ЗБРО Торгвля зброю е широко визнаним чинником мжнародних вдносин.

Будучи одним з аспектв зовншньо дяльност держави, ця сфера завжди привертала пдвищену увагу свтового спвтовариства, потенцйних конкурентв покупцв, експертв-полтологв, пдпримцв приватних осб. Частка експорту озбронь послуг вйськового призначення у свтовому експорт, за рзними оцнками, становить вд 1,5 до 2 . Тльки за останн 10 рокв, згдно з даними Стокгольмського мжнародного нституту дослджень проблем миру SIPRI, через свтовий ринок озброння та вйськово технки ОВТ пройшло продукц на загальну суму 296 млрд. дол. Цим видом дяльност займаються близько 50 кран-експортерв 120 мпортерв. При цьому слд зазначити, що левова частка свтово торгвл зброю концентруться в руках вузького кола експортерв покупцв.

Так, на 10 основних кран-експортерв припада близько 90 усх продажв, а на 30 основних кран-мпортерв близько 85 закупвель озброння вйськово технки у свт. Особливстю сучасного свтового ринку озброння те, що, на вдмну вд попереднього десятирччя, вн характеризуться не стратегчною, а бльшою мрою комерцйною конкуренцю. Полтичн фактори, як домнували на ринку озброння а 70 80- роки, поступаються мсцем ринковим, змнюються традицйн уявлення про торгвлю зброю як про мждержавний мпорт експорт в основному великих систем ОВТ. Ця форма торгвл вже не домну, вона дедал частше витсняться новими.

На вдмну вд багатьох критичних груп товарв, виробництво яких може й не розгортатися в самй кран, нацональне вйськове виробництво органзовуться завжди.

Зброя ж й залишатиметься в доступнй для огляду перспектив матеральною запорукою нацонально безпеки держав за наявност потенцйно конфлктного мжнародного оточення. Контроль за рухом товарв технологй вйськового призначення, а також рестраця експортно-мпортних операцй досить складними. Це, у першу чергу, повязано з переданням озбронь, яке сторони з полтичних нтересв та мркувань далеко не завжди бажають афшувати. Особливо це стосуться вдносин з так званими проблемними кранами або учасниками збройних конфлктв, до яких свтовим спвтовариством вжито обмежувальних санкцй чи ембарго.

Полтичн намри доповнюються й чисто меркантильними мркуваннями торгвля зброю справа досить прибуткова, а постачання всупереч заборонам да ще бльший зиск. Внаслдок цього снують легальний блий ринок озбронь, чорний нелегальний та ринок сро торгвл, коли офцйних мжнародних заборон не сну, але крана-експортер з певних мркувань не бажа здйснювати торговельн операц за схемою поставщик - кнцевий користувач або декларувати х на державному рвн. Розробка нових зразкв озброння, шо задовольняють запити покупцв з одного боку, обмежуться нтересами власно безпеки, а з ншого - високий рвень складнощв, значна частка ункальних зразкв викликають необхднсть встановлення тсних контактв заздалегдь, до початку виробництва товару, тобто вже на стад проектування та розробки технко-економчних параметрв.

Постачання складних видв технки вимага встановлення мж продавцем та покупцем тривалих вдносин, як не припиняються й псля поставки виробв у звязку з монтажем, налагодженням та введенням в експлуатацй, а також технчним обслуговуванням у процес експлуатац навчання персоналу тощо. Важливою особливстю безпосереднх звязкв при поставках складних видв технки е те, що вони, не обмежуючись вдносинами мж експортером-виробником та мпортером-покупцем, тягнуть за собою запровадження цло системи звязкв мж фрмами, що беруть участь у комплектац таких поставок, тобто мж субпоставщиками.

При цьому генеральний пдрядчик органзову комплектац несе вдповдальнсть перед покупцем за свочаснсть та яксть.

Таким чином, мж усма фрмами, що беруть участь у цьому процес, повинн встановлюватися тсн, постйн й тривал кооперацйн звязки, причому ще на стад науково-дослдних та проектних робт. Наявнсть прямих звязкв мж рзними фрмами дозволя одночасно налагодити тснш контакти з ринком, краще вивчати попит покупцв, скорше пристосовувати власн виробнич програми до вимог конкретного споживача за умов гостро конкуренц.

На ринку збро не сну будь-яких квот незважаючи на величезну вдмннсть у цнах виробникв, нким нколи не запроваджувалися антидемпнгов заходи, що усталеною практикою ГАТТСОТ на ринках звичайних товарв. Провдна роль держави у воннй сфер вносить специфку в механзм цноутворення. сну монополя диним споживачем виступа держава. Йде боротьба за весь ринок певного товару, або конкуренця вдсутня зовсм, тому цни тут монополстичн та олгополстичн. Вони зростають при скороченн попиту. Вартсть виробв постйно пдвищуться.

Аналз попиту пропозиц на свтовому ринку збро

На латиноамериканському ринку озбронь частка США склала 25. Серед головних об ктивних причин посилення впливу США можна вважати ро... 2000 - 2 4. 2001 8 февр. 2003 - 46 8.