Грошова полтика як стимул розвитку реального сектору економки. Детально вивчен захдною економчною теорю засоби застосування грошового регулювання економки, на жаль, не використовувались в Укран належним чином.
Украна не розробила чтко, розмчено в час програми кардинально ринково трансформац економки та нших сфер суспльства, а проводила сво реформи скорше шляхом спроб помилок, за якого спроби зводилися переважно до пдтримки будь-якою цною на плаву старого виробничого потенцалу, а помилки до неймоврного роздування бюджетних витрат на ц цл. Чим довше утримувалась така ситуаця в економц, тим могутншим генератором нфляц вона ставала.
На цьому фон зростання цн в Укран набуло високих темпв тривало неупинно майже 10 рокв, тобто ма вс ознаки класично нфляц, про що свдчать дан, наведен в табл.1. Месяц Счень 385,2173,2119,2121,2109,4102,2101,3101,5 104,6101,5101101,5Лютий 115,3128,8112,6118,1107,4101,2100,210110 3,3100,698,6101,1Березень 112,1122,1105,7111,4103100,1100,21011021 00,699,3101,1Квтень 107,6123,6106105,8102,4100,8101,3102,310 1,7101,5101,4100,7Травень 114,4127,6105,2104,6100,7100,8100102,410 2,1100,499,7 Червень 126,5171,7103,9104,8100,1100,1100100,110 3,7100,698,2 Липень 122,1137,6102,1105,2100,1100,199,19999,9 98,398,5 Серпень 104108,3121,7102,6104,6105,7100100,21011 0099,899,8 Вересень 104,5110,6180,3107,3114,2102101,2103,810 1,4102,6100,4100.2 Жовтень 105,9112,4166,1122,6109,1101,5100,9106,2 101,1101,4100,2100.7 Листопад 116,5122145,3172,3106,2101,2100,9103102, 9100,4100,5100.7 Грудень 124,6135,1190,8128,4104,6100,9101,4103,3 104,1101,6101,6101.4 Рчна 390210010256501281,7139,7110,1120119,212 5,8106,199.4 З наведених даних видно, що в 1992-1993 pp. нфляця в Укран досягла гшервисокого рвня 2100,0 та 10256,0 вдповдно, що найбльш вражаючою особливстю нфляцйного процесу в Укран. Тако високо нфляц не зазнавала жодна з кран за мирних умов. Так, у Рос в перш роки перехдного пероду найвищою нфляця була в 1992 р. 2609,0, що майже в 4 рази нижче, нж в Укран в 1993 р. У Блорус найвища нфляця в цей перод була в 1994 р. 2321, що в 4,4 разу нижче, нж в Укран в 1993 р. Серед кран далекого зарубжжя сучасними чемпонами з нфляц вважаються Аргентина, Перу, Зар та н. Особливстю нфляцйного процесу в Укран було те, що форсоване нарощування маси грошей та повязане з ним ще бльше зростання рвня цн не тльки не сприяли економчному зростанню, а навпаки, поглиблювали економчний спад та зростання безробття.
Чим дал нов емсйн хвил вдштовхували криву попиту вправо вверх, тим дал влво вверх змщувалася крива пропозиц зростав рвень цн. Про це красномовно свдчать дан про темпи падння реального ВВП в перод розкручування гпернфляц у 1991 р. 8,7, у 1992 р. 9,9, у 1993 р. 14,2, у 1994 р. 23,0. Ураховуючи певний часовий лаг мж зростанням маси грошей та нфляц змною ситуац в реальнй економц, слд визнати, що найбльше падння обсягу ВВП у 1994 р. наслдком найвищо нфляц в 1993 р. лише псля того, як нфляцйний процес у 1994 р. був переламаний завдяки переорнтац монетарно полтики пшов на спад, почали поступово зменшуватися темпи падння ВВП з 12,2 у 1995 р. до 3 у 1997 р. 0,4 у 1999 р. В основ сучасних теоpй нфляц лежить спввдношення сукупно пpопозиц товаpв сукупного попиту.
Змна цього спввдношення виклика змну pвня цн. Якщо попит вимага зpостання виpобництва, а межу завантаження виpобничих потужностей досягнуто, цни зpостатимуть все швидше поpвняно з зpостанням виpобництва. Пpийнято вдpзняти два види нфляц нфляцю попиту та нфляцю витpат.
Пеpша викликаться випеpедженням зpостання попиту над зpостанням пpопозиц.
Попит зpоста, стимулюючи додаткове виpобництво, що досягаться збльшенням витpат цн. Сукупний попит може змнюватись пд впливом таких основних пpичин незалежно вд цн - змна споживчих витpат пд впливом деpжавних асигнувань на безплатн послуги, дотац та субсид населенню - змна нвестицйних витpат населення, пдпpимств деpжави - збльшення в обсяз чистого експоpту.
Останн веде до пдвищення внутpшнх цн. Зниження куpсу нацонально валюти пдвищу ваpтсть мпоpту pобить для ноземних мпоpтеpв бльш дешевим втчизняний експоpт навпаки вдповдно, полтика дешевих доpогих гpошей.
Hаведен теоpетичн схеми показують, що механзм нфляц значною мpою повязаний з зpостанням виpобництва подоланням меж повно зайнятост та завантаження потужностей. нфляця, як пpавило, супpоводжу стад пднесення у вдтвоpювальних циклах.
Пд час депpес нфляця знижуться, але на змну й пpиходить зpостання ншого економчного соцального лиха безpобття. Проте останнми десятирччями економчна нестабльнсть все частше проявляться у фоpм стагфляц одночасного зниження виpобництва, зpостання безpобття та нфляц, що особливо гостpо вpазило постсоцалстичн економки.
Вдбуваться паpадоксальне явище пpоцеси, альтеpнативн за пpичинами методами хньо можливо нейтpалзац, сумщуються. Стагфляця виника в pезультат пдвищення витpат скоpочення обсягв виpобництва, що, у свою чеpгу, виклика зpостання pвня безpобття, цн. В Укран, Рос, нших кранах з перехдними економками монетаpн обмеження, виpшивши в основному пpоблему зpостання нфляц попиту, пpизвели до сеpйозних негативних наслдкв зpостання пpихованого безpобття, кpизи платежв та подальшого спадання виpобництва.
В Укpан спостеpгалось становище, коли цни зpостали попpи вкpай низькому платоспpоможному попиту населення, що вдбуваться завдяки пpогpесуючй нфляц витpат. Остання пдтpимуться - зниженням обсягв виpобництва викоpистання потужностей - вдмним тоpговельним балансом - зpостанням цн мпоpтованих товаpв, особливо pосйських енеpгоносв - зpостанням витpат пд впливом вищезгаданих фактоpв, а також у звязку з погpшанням оpганзац виpобництва та упpавлння.
Фактор, який пдтримував нфляцю витрат, перетворився один з головних засобв покриття бюджетного дефциту, а саме емся облгацй внутршньо державно позики ОВДП у тому вигляд, якого вона набула 1995-1997 рр. Надзвичайно висока дохднсть цих цнних паперв призвела до вдволкання грошових ресурсв з товарного ринку до рину ОВДП, а короткостроковсть призвела до побудови свордно державно фнансово прамди.
Останн забезпечувалося тим, що держава витрачала кошти вд реалзац ОВДП на задоволення поточних потреб фнансування бюджетного дефциту, проте економка не отримувала достатнього позитивного ефекту, який був би в змоз вдшкодувати повернення процентв. Це примушувало державу повторювати емсю ОВДП у все зростаючих обсягах. Аналогчним за механзмом д фактором нфляц зовншнй борг. Його зростання змушу вдволкати все бльше бюджетних коштв на обслуговування, останн не вдшкодовуються завдяки вкрай неефективному використанню зовншнх кредитв.
Тому, починаючи вд 1997 року, становище у грошово-кредитнй сфер визначаться стотною невдповднстю тpадицйним уявленням пpо вплив динамки на нфляцйн пpоцеси. Динамка показникв гpошового обгу до кнця 1996 pоку в цлому вдповдала pвнянню обмну MVPY псля невеликого зниження pозpахунково швидкост обгу гpошово маси М0 у 1992 pоц 0,89 вдбулося стотне пpискоpення у 1993 pоц пд час найбльших темпв нфляц 4,4, псля чого pозpахункова швидксть обгу знижувалася пpопоpцйно зниженню темпв нфляц 1994 р. вдповдно 0,62 та 5, 1995 0,75 та 2,82, 1996 0,82 та 1,4. Втм, якщо здйснювати за допомогою рвняння обмну прямий розрахунок, виявиться, що у 1994 1996 рр. розрахункова швидксть обгу грошово маси зростала попри стотне зниження рвня нфляц, що суперечить теор знову пдтверджу висновок про неефективнсть такого використання рвняння обмну.
У 1997 pоц ситуаця докоpнним чином змнилася. Пpотягом 1997 pоку значне збльшення обсягв готвки поза банками М0 на 52 , гpошово маси М2 на 38 , гpошово бази на 45 супpоводжувалося незначними темпами приросту споживчих цн на 10 . Отже, в практичних умовах, як склалися 1997 pоку в економц Укpани, зростання грошово маси вже не приводило до адекватного зростання цн. За цих умов збльшення готвки в обгу мало спpавити позитивний ефект, що вдбувалося в 1997 pоц суттво уповльнилися темпи зниження основних макpоекономчних показникв - ВВП -3,2 , пpомислового -1,8 та сльськогосподаpського виpобництва -1,9 , каптальних вкладень -7,5 та, що безпосеpеднм наслдком pемонетизац, пожвавився pоздpбний товаpообг 5,9 . Отже, пдсумки 1997 року засвдчили ефективнсть переходу вд рестриктивно до стимулюючо модел грошово-кредитно полтики, який привв до ремонетизац товарно-грошового обгу вперше за роки незалежност та справив позитивний вплив на решту макроекономчних показникв.
У 1998-1999 рр. ця тенденця тривала, рвень монетизац зрс до 17,1 ВВП, тобто збльшився порвняно з 1996 р. на 54 . Зазначимо, що неадекватнсть рвняння обмну реальним умовам Украни довв той факт, що у 1998 р. швидксть обгу грошей не змнилась, незважаючи на оснню фнансову кризу.
Отже, з огляду на збереження вкрай низького рвня монетизац економки, який головним чинником збереження високих кредитних ставок комерцйних банкв, з метою активзац пдпримництва в реальному сектор економки необхдне суттве збльшення грошово пропозиц, яке, як свдчить досвд, в раз коректного здйснення, не матиме фатальних нфляцйних наслдкв.
Важливий стpимуючий вплив на нфляцю спpавля валютний куpс. Його незмннсть спpия стабльност цн чеpез значну частку мпоpтних товаpв наpодного споживання на внутpшньому pинку Укpани, яка в такому раз почина зростати.
Останн забезпечуться, з одного боку, зpостанням гpошово маси, отже, платоспpоможного попиту, з ншого боку неконкурентоспроможнстю ряду товарв народного споживання втчизняного виробництва та лбеpалзацю зовншньоекономчних звязкв, яка залишаться гальмом на шляху вдpодження укранського товаровиробника.
Звдси можна зробити важливий висновок автономне полпшення грошово-кредитних показникв без виршення нших проблем розвитку внутршнього ринку зокрема, обмеження експанс мпортних товарв не веде до адекватного полпшення його стану. Це, власне, й спостергалось 1997 року. Девальваця гривн, спричинена фнансовою кризою 1998 року, примусила вдмовитись вд полтики дорогих грошей та дозволила усунути курсове пригнчення сальдо платжного балансу, яке тривало, починаючи вд 1995 року. Девальваця гривн привела до полпшення сальдо торгвлтоварами, торговельного балансу та поточного рахунку на понад два мльярди доларв, що вдбулося головним чином за рахунок скорочення мпорту товарв на 3591 млн доларв, або на 19 табл.2. Вплив девальвац гривн на показники зовншньоекономчно дяльност Украни Показники19981999Експорт товарв, млн грн.1762116332Скорочення експорту товарв, млн грн. 1289Скорочення експорту товарв, 7,0мпорт товарв, млн грн.1882815237Скорочення мпорту товарв, млн грн. 3591Скорочення мпорту товарв, 19Сальдо поточного рахунку, млн грн 35,4Очевидний позитивний вплив девальвац на показники зовншньоекономчно дяльност пдтверджу необхднсть утримання не номнального, а реального курсу гривн, тобто забезпечення адекватност темпв девальвац темпам зростання споживчих цн. Це дозволить стаблзувати позитивн тенденц на внутршньому ринку, пожвавить виробництво товарв народного споживання.
Показники 2000 20012002Експорт товарв та послуг, млн. США 8045,007817,0016641,0017090, Темпи зростання до попереднього пероду, 97.2210,00102,70119.1100.086.692.1117.91 09.5110.7мпорт товарв та послуг, млн. США 7099,009533,0018007,0018280, Темпи зростання до попереднього пероду, 134.3190,00101.5117.4102.086.080.9118.91 14.1105.0NE товарв та послуг, млн. США946,00-1716,00-1366,00-1120,00-1122,0 0-1536,00-1207,001098,001132,00613,00185 7,00Темпи зрост.
NE до попереднього пероду, -37,1020,001,201,70-2,000,6011,20-1,00-4 ,605,70РкнфляцяЧистий експорт 199221000199310256-37,11994501201995281, 71,21996139,71,71997110,1-219981200,6199 9119,211,22000125,8-12001106,1-4,6200299 ,45,7 КОЕФЦЕНТ КОРЕЛЯЦ дорвнюе -0,853, що свдчить про не сильний взамозв язок мж нфляцю змно рвня цн в економц Украни та чистим експортом у розглянутий перод.
Дане становище, тобто не пдлеглсть реальних макроекономчних показникв теоритичним основам як описан на початку роботи, свдчить про те, що економка Украни перехдного пероду спецфчним явищем, тому воно потребуе дослдження з сторони фахвцв.
Також, не повне спрацювання економчно теор по даному питанню, можна пояснити полтично ситуацею в кран та вчинками урядовцв, щодо зовншньо полтики нашо держави. нфляцяЧистий експорт нфляця1Чистий експорт -0,85336251 Висновок Змнення вдсотково ставки у великй мр залежить вд кредитно-грошово полтики держави та дй центрального банку той чи ншо крани.
При ужорсточенн кредитно-грошово полтики обмежуться рст грошово маси, а отже, вдносно зменьшуться пропозиця нацонально валюти на валютних ринках, що в свою чергу повино призвести до пдвищення курсу.
Пом якшення кредитно-грошово полтики створю тенденцю до зниження курсу нацонально валюти. Ужорсточення податково полтики в цлому особливо у вдношенн до нерезиденв або введення яких-небудь обмежень на окрем види операцй теж призводить до падннякурсу нацонально валюти. Одним з нструментв валютно полтики офцйних органв валютн нтервенц центрального банку з метою коректировки динамки валютного курсу. нтервенц достатньо ефективн, якщо маться на уваз тимчасове незбалансування мжнароднх розрахукв крани, наприклад пд впливом якихось сезоних факторв або короткострокових переливв короткострокового капталу.
Але в умовах глобально незбалонсованост нтервенц не в змоз противодяти росту чи падню валютного курсу. Фрми, що працюють на експорт зацкавлен у вдносно слабкй нацональнй валют, оскльки саме в цьому випадку ноземн споживач будуть розглядати хн товари як конкурентноздатн. Слабка лея знижу цну молдавських товарв в ноземнй валют сприя молдавському експортов, збльшуючи величину чистого експорту.
За нших рвних умов курс ноземно валюти буде зростати якщо 1. Зросте внутршня грошова маса 2. Реальний ВНП знизиться 3. Знизяться процентн ставки усередин крани 4. Пдвищиться очкувана нфляця ре 5. Погршиться стан торгвельного балансу рахунки поточних операцй. Узагальнюючи вищесказане, можна стверджувати, що в умовах, як цього часу склалися в економц Украни, на змну рестриктивнй кредитно-грошовй полтиц повинна остаточно прийти полтика, спрямована на пдвищення внутршнього платоспроможного попиту, тарифну курсову пдтримку експортоорнтованих виробництв, пожвавлення товарообгу.
Тльки така полтика спроможна забезпечити досягнення реально виробничо та фнансово стаблзац перехд до динамчного економчного зростання. 10