ВИДИ КФЛЯЦ

ВИДИ КФЛЯЦ. нфляця як явище виникла водночас з паперовими грошима, адже при золотомонетному обгу надлишку грошей не може бути. Розрзняють класичну сучасну нфляцю. Для класично нфляц XVIII XIX ст. характерним тимчасовсть.

Вона виникла за надзвичайних обставин тривал вйни, як збльшували видатки держави тощо. Сучасна нфляця ма хрончний сталий характер. Вона перетворилась в постйний елемент процесу вдтворення. Демонитизаця золота, розрив зв язкв мж паперовими, чековими кредитними грошима золотом, надали рухов грошово маси автономного характеру, вдносно незалежного вд обгу товарв, х пропозиц. Причиною нфляц спочатку вважали повсюдний перехд до паперових грошей. Однак навть псля того, грошова емся була взята пд строгий контроль, нфляця не зникла.

Виявилось, що в нфляц можуть бути рзн причини сама вона бува рзною. нфляця може проткати помрно - бути повзучою, при цьому вид нфляц цни зростають не бльше чим на 10 в рк. Така нфляця дозволя ефективно коректувати цни вдповдно до змнюваних умов виробництва попиту. Галопуюча нфляця, при цьому вид нфляц цни зростають вд 20 до 200 в рк, вже серйозною проблемою для економки, хоча рст цн ще не важко передбачити включити в параметри контрактв угод. Найбльш згубною для економки гпернфляця, показуючи собою астрономчне зростання клькост грошей в обгу як наслдок катастрофчний рст цн на товари.

Роль самих грошей в таких випадках сильно зменшуться населення, помислов пдпримства переходять на нш, менш ефективн форми розрахунку, наприклад - бартер. В окремих випадках появляються окрем паралельн валюти, сильно зроста роль ноземних валют. Гпернфляця наносить сильний удар навть по найбльш заможним прошаркам суспльства. При нфляц попиту надлишок грошей виника внаслдок зростання сукупних грошових витрат пдпримств, державних домашнх господарств.

Попит в кран в цлому виявляться бльшим сукупно пропозиц товарв послуг, а це неминуче веде до зростання рвня цн. Не менш небезпечною нфляця витрат, коли цни зростають через збльшення витрат виробництва. Зросл цни вимагають нового збльшення витрат при купвл необхдних виробничих ресурсв, що знову штовха цни вгору там, де ц ресурси застосовуються. нфляцйн стрибки цн в результат посилюють один одного, х зростання ста, по сут, само пдтримуючим, при чому з зростаючими темпами. Два найважливших джерела, що живлять нфляцю витрат це зростання номнально заробтно плати цн на сировину та енергю.

Надмрне зростання заробтно плати, як правило, породжу нфляцю, тому профсплки, що вимагають постйного пдвищення оплати прац, для працвникв сво галуз, повинн рахуватись з загальним економчним станом крани, середнм рвнем заробтно плати. Зростання витрат виробництва, що обертаться накручуванням цн, веде до раптового, непередбачуваного зростання цн на сировинн ресурси, а особливо - на енергонос, що в повнй мр вдчула на соб економка молодо незалежно Украни.

Найстрашнше в нфляц втрат те, що вона породжу нфляцйну психологю. Це явище виника тод, коли в масовй свдомост людей сну впевненсть, що нфляця буде наростати на дал. При цьому працвники починають вимагати пдвищення заробтно плати пд майбутн зростання цн, а пдпримц завчасно закладають у цну свох товарв очкуване зростання витрат на сировину, енергю, робочу силу кредит. Вс ц види нфляц снують тльки при вдкритому становищ - тобто при вдносно вльному ринку.

При прихованй нфляц рст цн на товари послуги може не спостергатись, а знецнення грошей може виражатись в дефцит пропозиц. Також нфляця може бути збалансованою незбалансованою. При збалансованй нфляц цни пднмаються вдносно помрно одночасно на бльшсть товарв послуг. В цьому випадку по результатах середньорчного росту цн пднматься процентна ставка державного банку таким чином ситуаця ста рвносильна стабльним цнам. У випадку незбалансовано нфляц цни на рзн товари послуги пднмаються неодночасно по-рзному на кожний тип товару. сну також очкувана неочкувана нфляця.

Очкувану нфляцю можна спрогнозувати на який-небудь перод часу вона як правило прямим результатом дянь влади. В якост прикладу можна навести лбералзацю цн в Рос в 1992 роц вдповдний прогноз росту цн напередодн - в грудн 1991р. Неочкувана нфляця характеризуться неочкуваним стрибком цн, що негативно вдбиваться на податковй систем грошовому обгу. У випадку присутност у населення нфляцйних очкувань така ситуаця викличе рзке збльшення попиту, що само по соб створю труднощ в економц змню реальну картину суспльного попиту, що веде до збою в прогностичних тенденцях в економц при деякй нершучост уряду ще сильнше збльшують нфляцйн очкування, як будуть збльшувати рст цн. Але у випадку коли раптовий скачок цн вдбуваться в економц на зараженй нфляцйними очкуваннями, то виника так званий ефект Пгу- рзке падння попиту у населення в над на швидке зниження цн. В наслдок зниження попиту виробник змушений знизити цну, все повертаться в становище рвноваги. 4. НФЛЯЦЙНА СИТУАЦЯ В УКРАН Маючи успхи у боротьб з нфляцю, повинн пам ятати, що це не самоцль. нфляця це наслдок негативних процесв в економц, особливо надмрно клькост грошей до х товарного забезпечення Грошова маса М х V товарна маса P x Q Отже кльксть грошей може бути великою або малою лише вдносно клькост товарв.

Ця вдноснсть проявляться у зростанн цн. Тому лквдувати нфляцйн фактори укранськй економц лише методами обмеження попиту споживчого ринку кредитних ресурсв неможливо.

Адже за умов подальшого зниження пропозиц нфляцйний розрив залишиться.

Враховуючи, що причина нфляц в Укран, порушення фундаментальних економчних пропорцй мж попитом пропозицю, першочергового значення набувають активно-структурна полтика у сфер власност, нвестицй, доходв цн. Метою ц полтики ма бути створення пдстав для реального товарного забезпечення грошей, створення умов для ефективного функцонування саме нацональних товаропродукуючих структур.

Жорстка монетарна полтика сприяла лквдац проявв нфляц. Але, на жаль, вона не лише не лквдувала, а й сприяла активзац такого нфляцйного чинника, як спад виробництва посилення стагфляц нфляцйного процесу, який супроводжуться паднням обсягв виробництва. Табл.1 За повдомленням Мнстерства статистики Украни, обсяг промислово продукц зменшився проти вдповдного пероду 1995 року на 14,1 за 10 мсяцв 1994 року на 29,7. Падння обсягу виробництва збергаться на пдпримствах усх провдних галузей.

Таблиця 1. Темпи приросту, зниження обсягв промислово продукц в Укран у 1993-1995 роках у вдсотках до вдповдного пероду 1995 року. 199319941995 кварталсчень-квтеньсчень-травеньсчень-че рвеньЗагальний обсяг промислово продукц-8,0-28,2-12,1-12,7-12,7-13,6Виро бництво товарв народного споживання-15,9-26,7-20,3-22,5-22,0-22,4 в т.ч продовольч товари-10,1-18,3-16,3-18,4-17,7-18,6- алкогольн вироби-13,9-20,247,638,118,812,1- непродовольч товари-25,1-40,432,3-34,0-34,0-33,1 Найбльшим вн залишаться в легкй промисловост, промисловост будвельних матералв та машинобудуванн та металообробц.

Слд вдзначити, що аналз динамки обсягв виробництва на пдпримствах недержавного сектора показу змна форми власност у бльшост випадкв сьогодн не дозволя подолати загальн для вс економки труднощ. У колективних пдпримствах обсяги продукц скоротились на 26,8 у акцонерних товариствах вдкритого типу - на 17.4. сну елементарна закономрнсть якщо в економц вдбуваться спад виробництва, то товарне забезпечення грошей зменшуться.

Створються ситуаця, коли при незмнному абсолютному розмр грошово маси вдносна величина вдносно товарного забезпечення збльшуться. Вдбуваться знецнення грошово одиниц. Адже саме виробництво джерелом поповнення товарного забезпечення грошей. А тому результати дяльност у виробництв можуть бути або нфляцйним, або антинфляцйним фактором. Просте обмеження грошово маси хоча й гальму динамку цн, але водночас гнтить виробництво, не дозволя розрвати ланцюг трудових зобов язань.

В укранськй економц склалася парадоксальна ситуаця, коли поряд з нфляцю виник реальний дефцит грошей, тобто дефляця. У 1994 роц сума виробництва запасв товарв народного споживання у двч перевищила грошов витрати за винятком мпортних товарв та ноземно валюти. Досвд свдчить, що спонтанн, емсйн вливання, розпорошуючись у банквсько-кредитнй систем мультиплкуючись у тньовй економц супроводжуться новими нфляцйними витками.

З ншого боку страшна не емся сама по соб. Важливо, яку вона ма спрямовансть, яким чином використовуться. Потрбн точно спрямован грошов н кц, як могли б прискорити загальмований цикл виробництво-реалзаця-виплати. Доказом останнього платжна криза, яка вже протягом останнього часу затрамбувала судини втчизняно економки. Зроста взамна заборговансть в бльшост втчизняних пдпримств, установ, органзацй незалежно вд типв власност форм господарювання.

Саме тому держава ма здйснити перехд до прямо бюджетно пдтримки окремих виробництв, як вдповдають проритетам структурно полтики як в змоз за тако пдтримки вийти на ринок ефективного господарювання. Досвд розвитку укрансько економки свдчить, що слд виважено з наукових позицй пдйти до обмежень темпв нфляц бюджетного дефциту. Без комплексу активних супроводжувальних дй вони пригнчують платоспроможнсть як пдпримств, так населення. При цьому потрбен особливий механзм фнансування з тим, щоб грошов н кц застосовувались безпосередньо для виробництва н за яких умов не йшли на погашення боргв, нагромаджених пдпримствами значно ранше. сну необхднсть роздлити грошов потоки мж державними пдпримствами та комерцйно- посередницькими структурами, виключивши можливсть приховано, неконтрольовано мс за рахунок вторинного використання позичкових платжних грошових ресурсв, випуску не лцензованих цнних паперв, як поглинають державн кошти, спрямовуючи х у тньовий оборот.

Для забезпечення зазначених засобв необхдне створення Державного бюджетного банку.

Адже державн кошти, розподл яких здйснються через мережу комерцйних банкв, не знаходять свого конкретного призначення внаслдок ряду об ктивних та суб ктивних причин. Наведемо такий приклад У пврчч 1995 року в ход санацю були прийнят ршення про допомогу 240 пдпримствам на суму 36 трлн.крб. По-перше, надання ц допомоги було заблоковане комерцйними банками пд приводом несплати заборгованост. По-друге, комерцйн банки внаслдок об ктивних принципв сво дяльност, максимзац прибутку не можуть надавати кредити пд вдсоток, прийнятний для пдпримств, як потребують санац.

Тому кредити надаються пд непосильн вдсотки для пдпримств, як без того перебувають в важкому фнансовому стан. Якщо профнансувати проритетн програми металургйного, хмчного, машинобудвного комплексв, медично та мкробологчно та харчово галузей, то ефективнсть фнансових витрат по мпортозамщенню й експорту прогнозуться дуже високою. За попереднми розрахунками так заходи щодо полтики мпортозамщенню й експорту зумовлять, у кнцевому пдсумку зрст ВВП, зниження споживчих цн 1999 роц на 10-13, у 2000 порвнянн з 1995 у 2 рази. Забезпечення зростання виробництва у зазначених галузей через механзм мультиплкатора призведе до пожвавлення виробництва в сумжних галузей, а через зростання заробтно плати стимулюватиму випуск споживчих товарв.

Водночас полпшиться торговельний баланс. Лише за рахунок цього сальдо торговельного балансу у 1999 роц може бути позитивним.

В результат так мпульси повинн стимулювати виробництво гальмувати нфляцю. Для забезпечення поповнення виробничих запасв за новими цнами частини обгових коштв у перод до закнчення виробничого циклу ма здйснюватися полтика помркованого не шокового обмеження кредитно емс з метою пристосування пдпримств до умов зниження нфляц. накше за умов полтики подальшого поступового обмеження нфляц сну загроза фнансового банкрутства пдпримства. Спроба реалзац продукц з заданим самим пдпримством необхдним рвнем рентабельност виготовлення продукц в умовах поступового обмеження кредитно емс також може закнчитись банкрутством пдпримства.

Для виживання пдпримства й уникнення загрози банкрутства може здйснювати реалзацю продукц за нульово рентабельнстю. Бльше того, вижити уникнути банкрутства можна навть за умов вд мно рентабельност збитковост виробництва. Пдпримство ма покрити змни витрат на виготовлення продукц сировину, матерали, комплектуюч вироби, заробтну плату, нш витрати.

При цьому вдбуваться продання амортизац. В такому режим можна працювати 2-3- роки. Це да тимчасовий перепочинок для проведення необхдних заходв щодо скорочення витрат, покриття в майбутньому продання амортизац забезпечення в подальшому хоча б простого вдтворення основних фондв. Без здйснення таких заходв споживання амортизац в кнцевому пдсумку закнчиться банкрутством. В умовах досягнення позитивно вдсотково ставки особливо небезпечне створення зайвих запасв товарно-матеральних цнностей.

Необхдний пошук тих комерцйних банкв, як сплачують вищий вдсоток за депозити. За позитивно вдсотково ставки вигднше нагромаджувати збергати грош, а не товарн запаси. В умовах нфляц дуже небезпечне вдвантаження продукц без попередньо оплати або гарантй тако оплати. Затримка з оплатою продукц покупцем нфляцйно прода виручку вд реалзац продукц, а за кредит взятий пд сировину для виготовлення продукц, доводиться платити вдсоток комерцйному банку. Запровадження системи обов язково застави пд виданий кредит змушу не створювати зайв запаси сировини, готово продукц, а реалзувати х навть з збитками, оскльки несвочасне повернення кредиту теж загрожу банкрутством продажем майна.

В умовах обмеження нфляц нтереси виживання поповнення потреби в обгових коштах мають бути вище нтересв поточного особистого споживання. Сьогодн можна направити бльше прибутку на особисте споживання, а завтра його не буде зовсм, бо виробництво припиниться у зв язку з нестачею обгових коштв, а банк не видасть кредитв з причини мало ймоврност його повернення.

Таким чином, не лквдувавши падння обсягв виробництва, ми не скасумо чи не найголовншого нфляцйного чинника зменшення товарного забезпечення грошей. Сьогодн мамо зробити вибр мж контрольованою нфляцю та подальшим занепадом виробництва та соцально сфери. Будь-яка нфляця веде до зростання рвня цн. При цьому темпи зростання заробтно плати, як правило, вдстають вд темпв зростання цн, тому наслдком нфляц зниження добробуту населення. Але особливо небезпечною гпернфляця.

Гпернфляця виявля руйнвну дю на економку крани веде до швидкого зубожння народу зростання безробття. Стрмко зменшуються реальн доходи людей, практично знищуються заощадження. Закриваються пдпримства, як не можуть витримати тягар швидкозростаючих витрат. Руйнуться механзм заощадження грошей для виробничих нвестицй, адже в таких умовах вигдно бути боржником вартсть боргу стрмко зменшуться невигдно давати в борг нагромаджувати грош. Банки не надають кредити, а якщо надають, то не на тривалий час клька мсяцв пд грабжницьк проценти.

Як наслдок, руйнуться виробництво торгвля. Крана прода сво майбутн, знищуючи основу нормального зростання економки. Гпервисок темпи нфляц в 1993 роц, яка супроводжувалася паднням обсягв виробництва, товарообороту, капталовкладень, погршенням стану державних фнансв тощо, призвели до кризи грошово-кредитно системи Украни. Макроекономчн показники досягли значень, як цлком можливо порвнювати з певними показниками свтово економчно кризи 30х рокв нашого столття.

Таблиця 2. Порвняльна таблиця макроекономчних показникв ппМакроекономчн показникиСвтова економчно криза, 1929-1933 рр. Украна, пврччя 1993 р. пврччя 1994 р.1.Обсяг промислового виробництва, -46,0-36,02.Зовншньоторговий обг, -67,0-35,03.К-сть безробтних, 25,030,04.Реальн доходи населення, -58,0-100,0 Гострота кризового стану функцонально економки змусила уряд та НБУ докорнно змнити свою полтику. Грошово-кредитну полтику було змнено з експансйно на жорстку рестрикцйну.

У 1994 роц монетарна полтику НБУ будувалася орнтуючись на приборкання нфляц. Ще наприкнц 1993 року було запроваджено ряд заходв по стримуванню зростання грошово маси в обгу. Якщо в IV квартал 1993 року середньомсячн темпи нфляц становили 66,4 то в квартал 1994 року темпи нфляц було знижено до 12,4, а в квартал до 5. У 1995 роц темпи нфляц продовжували знижуватися з 21,2 у счн до 4,6 у серпн з традицйним для Украни осннм пдвищенням у вересн до 14,1, 9,1 у жовтн. Зниження темпв нфляц створило пдставу до зменшення облково ставки НБУ, що теж одним з нструментв грошово-кредитно полтики.

Адже це повинно було забезпечити вплив на банквську систему стати пдрунтям для зменшення процентних ставок за комерцйними банквськими кредитами. Незважаючи на те, що вже в счн 1994 р. рвень нфляц стотно знизився з 90,8 у грудн 1993 р. до 19,2 в счн 1994 р. НБУ утримувало облкову ставку на рвн 20 на мсяць, з середини 1993 року. Починаючи з счня 1994 рвень позичкового процента набув позитивного значення, яке збергалося до жовтня 1994 року. За умов рестрекцйно кредитно полтики це призвело до випереджаючого зростання залишкв вльних коштв в комерцйних банках на кореспондентських рахунках НБУ за 3 квартали вони зросли приблизно у 20 разв. Полтика дорогих грошей сприяла нагромадженню населенням грошей, зменшенням швидкост х обгу. Беручи до уваги позитивн результати впроваджувально полтики слд визнати, що вона мала тактичний характер. Рестриктивна полтика, або полтика стримання, яка базуться на заходах по скороченнях видаткв бюджету, обмеження грошово емс та позичкового проценту, здатна стримати пков навантаження темпв нфляц. впровадження дозволило досягнути зовншнього зменшення темпв нфляц, проте глибинн причини було лквдовано.

Саме тому в подальше додержання жорстко монетарно полтики призвело до ряду негативних наслдкв.

Зазначена рестрикцйна полтика знайшла вдображення у рзкому загостренн платжно кризи погршенн фнансового стану пдпримств - клнтв банкв.

Сума боргв пдпримств лише галузям енергозабезпечення досягла у 1994 роц 42 трлн.крб. Середня абсолютна лквднсть пдпримств скоротилась з 24,5 до 8. Це означало, що борги пдпримств у 12 разв перевищували наявнсть коштв на рахунку пдпримств, формально це свдчить про масове банкрутство. Зазначен процеси призвели до того, що ц вльн, але дорог грош, не знайшли свого повного застосування. Платжна криза загрожувала банкрутством пдпримствам Украни. Ц негативн процеси протягом 1995 року призвели до появи пропозицй подальшого здйснення понад встановлених Нацональним банком Украни лмтв, додатково грошово-кредитно емс. Обумовлено це було практичною необхднстю.

Взамозв язок мж грошовою масою М та грошовою базою В такий М m x B, де m мультиплкатор збльшуючого ефекту, при змн розмру обов язкових банквських резервв. m 1R, де R норма банквських резервв. А тому можливе застосування принципу збльшення грошово маси за ефектом мультиплкатора шляхом регулювання банквських резервв замсть просто грошово-кредитно емс. Якщо полтика регулювання банквських резервв використовуться порвняно тривалий час, вона може значною мрою зняти потребу в грошовй емс, оскльки обсяг грошово маси може регулюватися через розмр банквських резервв.

Табл.3 Таблиця 3. Динамка облково ставки НБУ та темпв нфляц в Укран Перод часуОблкова ставка НБУ, Темп нфляц до попереднього мсяця, Спввдношення мж облковою ставкою та темпом нфляц на ркна мсяць1994Жовтень01.10 25.10140.011.7122.6-10.926.10 01.11300.025.0122.62.4Листопад300.025.01 72.3-47.3Грудень01.12 11.12300.025.0128.4-3.412.12 31.12252.021.0121.2-0.21995 ркСчень252.021.0118.1-2.9Лютий252.021.01 11.49.6Березень01.03 09.03252.021.0111.49.610.03 28.03204.017.0111.45.629.03 01.04170.014.2111.42.8Квтень170.014.2105 .78.5Травень96.08.0104.63.4Червень96.08. 0104.83.2Липень01.07 14.0796.08.0105.22.815.07 01.0860.05.0105.2-0.2Серпень01.08 20.0860.05.0104.20.821.08 31.0870.05.8104.21.6Вересень70.05.8114.2 -8.4Жовтень01.10 09.1070.05.8109.1-3.310.10 31.1095.07.9109.1-1.2Листопад95.0Грудень 110.0 Щодо неемсйних джерел фнансування видаткв держави, можливо, позитивно оцнити розмщення у 1995 роц Державних облгацй внутршньо позики.

Починаючи з другого траншу х розмщення, вони знайшли попит серед комерцйних банкв завдяки тому, що передбачаться надання кредитв Нацонального банку Украни пд х заставу, 50,0 ДКО, як придбали комерцйн банки, будуть прийматися нацональним банком Украни у вигляд резервв, частина нарахованих вдсоткв по облгацях не оподатковуться. Можна зробити висновок, що в умовах подальшого зниження темпв нфляц попит на ДКО зростатиме.

ВИСНОВОК Таким чином, експансйна, й рестрикцйна полтика стосовно до умов Украни мають сво переваги та недолки.

В умовах пкових темпв нфляц доцльною рестрикцйна полтика полтика стримування. характерн риси скорочення витрат бюджету та позичкового процента, стримування експорту грошово емс, пдвищення податкових ставок. У кнцевому результат, зазначен заходи дають скорочення сукупного попиту.

Але серед позитивних наслдкв й негативн, що зокрема стосуться економки Украни. Адже в Укран станом на початок 1995 року 27,9 всього населення 49,3 трудових ресурсв Украни становлять пенсонери. На перше пврччя 1995 року з загально клькост промислових пдпримств Украни - 8888, 4359 - державно власност, тобто 49,0. У зведеному бюджет Украни за счень-вересень 1995 року 40,3 загально суми видаткв припада на фнансування соцально-культурних заходв. Ус ц елементи потребують державного фнансування.

Обмеження останнього ма призвести призводить до тяжких наслдкв в укранськй економц. Саме тому за умов керованост нфляцйними процесами стосовно умов Украни доцльно надавати пдтримку виробництву. Адже саме у виробництв створюються умови для товарного забезпечення грошей реально лквдувати тим самим нфляцйн чинники. На закнчення вважамо за необхдне звернути увагу на те, що суттво полпшити ситуацю можна лише за умов комплексного впровадження заходв анти нфляцйного регулювання.

Адже економку будь-яко крани слд розглядати як систему, органзм з обмеженою клькстю прямих та опосередкованих зв язкв. Механзм д нфляцйних факторв залежить вд спввдношення багатьох економчних процесв внутршнх зовншнх. Вн неоднордний на часовому промжку становлення ринково економки в Укран. Також неоднакова активнсть конкретних нфляцйних факторв. Це обумовлено тим, що нфляця це, передусм, динамчний макроекономчний процес. У бльшост випадкв т негативн процеси, як проглядаються на рвн макроекономки, наслдком значних деформацй внутршнх економчних процесв, як макроекономчних, так мкроекономчних.

Саме тому без системного пдходу, без комплексного оздоровлення фнансово ситуац, що мають бути узгоджен з конкретними нацональними особливостями, конкретними змнами процесв у кожнй ланц економчно системи крани, х розвитком протягом незупинного плину часу. накше, якщо засоби щодо оздоровлення економчно ситуац використовуються частково, то результат нагадуватиме лише тимчасову косметичну операцю.

Заходи по оздоровленню фнансово ситуац в Укран можуть дати позитивн результати лише за умов початкового, обов язкового суттвого оздоровлення фнансв базово ланки економки фнанси пдпримств та органзацй, ефективного стимулювання длово активност та пдпримництва, продукуючого процесу. Здйснюван заходи по стаблзац фнансово та грошово системи дають утворити передумови для проведення комплексно грошово реформи та запровадження в обг повноцнно нацонально валюти Украни гривн.

Здйснення оздоровлення фнансово ситуац в Укран надасть змогу зупинити негативн процеси в економц падння рвня виробництва, знецнення грошей, дефцит держбюджету та забезпечити передумови для подальшого економчного росту. Крани, що ршуче пшли шляхом ринкових перетворень, частково вже мають певн позитивн результати, як вдображуються, передусм, у стримування нфляцйних процесв, зростанн обсягв виробництва, пдвищенн рвня життя населення. Безперечно, що й Украна, маючи значний економчний потенцал, не лише стаблзу фнансову ситуацю в кран, але й забезпечить умови керованост нфляцйним факторам, що надасть й змогу зайняти належне мсце серед нших економчно та соцально розвинутих кран вропи.

ЛТЕРАТУРА 1. Амосов А. нфляця криза шляхи виходу - М. Преса, 1992. 2. Балабанов. Т. Валютн операц - М. Фнанси статистика, 1993. 3. Воронiн Д. нфляця - грший з податкв Дло 2, економчний додаток до газети Росйськ вст. 4. Давидов А. Ю. нфляця в економц свтовий досвд та наш проблеми - М. Республка, 1991. 5. ларонов А. Фнансова стаблзаця в республках в республках СНГ Питання економки 2, 1996. 6. Кучукова Н. С. Пошук стратег забезпечення фнансово стабльност Грош кредит 5, 1993. 7. Лушин С Звдкля взялась нфляця Фнанси 9, 1992. 8. Макконнел Р Брю С. Л Економкс принципи, проблеми, полтика - М. Республка, 1992. 9. Маневич В. Перламутров В. Л. Про iнфляцйну полтику Фнанси 8, 1993. 10. Нурв Р. М. Грош, банки та грошово-кредитна полтика- М. Фнстатнформ, 1995. 11. Пнзеник В. Макроекономчна стаблзаця в Укран Пдсумки та проблеми першого року Питання економки 2, 1996. 12. Самуельсон П Нордгауз В. Економка К. Технка, 1994. 13. Тимофв В. До питання антинфляцйного оподаткування й регулювання цн в умовах ринкових вдносин Економка Украни 1, 1993. 14. Фшер С Дорнбуш Р. Економка - М. Преса, 1993. 15. Курс економчно теор. Пд редакцю Чепурiна М. Н М. Полтздат, 1993.