Фундаментальн поняття ринково економки

Фундаментальн поняття ринково економки. Попит та величина попиту За звичайного повсякденного Положення справ попит на будь-як Товари випереджа х пропозицю Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 Давд Рекардо Людина живе в свт економчних благ вибр мж ними робить на основ спвставлення 1 Корисно рзномантност благ тобто х здатност задовольняти потреби 2 Цни вибору, яку змушена заплатити за володння тим чи ншим благом.

Фактор, який веде до збльшення величини покупок це перш за все кориснсть товару. Фаткор, знижуючий обсяг покупок це цна вибору, яку потрбно заплатити за отримання даного блага.

Сума грощей в розпорядженн покупця завжди обмежена. Отже, чим вище цна обраного для покупки блага, тим менше грошей залишиться на покупку нших благ. В раз зменшення цни товару псля його покупки, залишаються грош на придбання нших бажаних товарв. В цьому випадку цна вибору якби знижуться. Таким чином, визначними факторами клькост покупок кориснсть рзномантних благ бюджетн обмеження споживачв цна товару. Зрозумло, що при однй тй же величин свого бюджету при незмннй корисност благ, що на ринку, покупець може придбати рзну кльксть цих благ, в залежност вд х цни. Таку залежнсть клькост придбаних товрв вд х цн за певний промжок часу, при прочих незмнних умовах, називають попитом.

Цей термн, а точнше платоспроможний попит, ввв в наукову лексику видатний англйський економст Томас Роберт Мальтус 1766-1834рр зробив вн це для того, щоб провести чтку границю мж мрями людей про отримання в сво розпорядження яких-ось благ та х реальними можливостями ц блага придбати.

Дуже добре це описав Адам Смт Навть дуже бдна людина може, у певному розумнн, мати попит на карету, запряжну шсткою коней вн навть може бажати мати, але його попит нколи не стане реальним попитом, оскльки цей товар нколи не поступить на ринок для задоволення бажань саме ц людини. Самуельсон П. Нордгауз В. Економка К.Вльямс, 2003 Для ринкових процесв значення мають тльки т бажання людей, як можуть бути пдкрплен грошовими сумами, реально достатнми для купвл деяко лькост товарв. Попит у цьому розумнн це характеристика стану ринку, а точнше, одн з його важливих складових економчно логки поведнки споживача.

Реально ц логка проявляться у тому, скльки товарв люди готов придбати при тому чи ншому рвн ни, тобто як пов язан мж собою рвень цни та обсягвеличина попиту. На попит англ demand окрм цни товару мають вплив багато нецнових факторв Ш Цни на нш товари субсттути, комплментарн Ш Доходи споживачв зарплата, соцдопомога Ш Смаки та уподбання споживачв Ш Кльксть покупцв у певний час Ш Рекламна полтика Ш Очкувння споживачв Ш Запаси благ Ц фактори можуть також впливати на сам попит, тобто на перемщення само криво, тобто змну функц.

Якщо зафксувати вс фактори, крм цни нашого товару, на незмнному рвн, тобто тимчасово виключити дю нших факторв, то матимемо залежнсть, яка називться функцю попиту вд цни QdfP Qd обсяг величина попиту на певний товар, або МАХ кльксть одиниць товару, що його готов придбати покупц за певною цною англ. Quantity P цна цього товару англ. Price Згдно цього можна сформулювати ПЕРШИЙ закон економки Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992, чи закон попиту чим вища цна товару, тим меньше обсяг попиту. Крива попиту опису вс варанти величин попиту, як можлив на ринку в даний момент часу. P P1 P0 D Q1 Q0 Q В раз коли залежнсть мж Q та P лнйна, то Qd -aPb. P Pa цна товару Pa A Qd обсяг платоспроможност D попиту Qa Q Qd a- bP В раз, коли потрбно описати загальну ситуацю на ринку певного товару, коритсумось термном попит.

У теор обернену залежнсть мж цною та попитом пояснюють ефектами доходу та замщення. Суть ефекту доходу поляга у тому, що нжча цна на певний товар дозволя людин придбати його у бльшй клькост.

Тобто фактично вдбуваться зростання покупецько спроможност, що ма мсце тод, коли дохд зроста. Ефект замщення проявляться у тому, що при зменшенн цни споживач виявля схильнсть замнювати вдносно дорожч товари на т, цни яких знижуються або залишаються сталими. Завдяки цьому люди купують бльше дешевих товарв.

Зменшення гранично корисност допомога пояснити чому зменшення цни потрбно для збльшення обсягу попиту. Товари, як прдаються за високими цнами, як правило, не купуються про запас, чи на випадок. Але якщо цна низька доступна, то, ймоврно, що покупець придба цього товару навть дещо бльше, нж потрбно. У цьому випадку меншй корсисност придбанного на випадок товару вдповда його менша цна. Вийнятки з закону попиту Трапляються випадки повно невдповдност закону попиту дорожчий товар краще продаться.

Це так звнаи ефет Веблена Задоя А.А Петруня Ю.Е. Основи економки К.вища школа, 1998 американський вчений-економст Торстейн Веблен 1857 1929рр В свой книжц Теоря праздного класу, виданй в 1899р. дав науковий аналз закономрност споживання американських смей, що вдносятьсся до вищого та середнього класу, та пддав жорсткй критиц х образ життя. Вн дшов висновку, що псля того, як люди отримують можливсть задовольнити сво основн матеральн потреби, х поведнка почина визначатися законом демонстративних витрат.

Вони купують для того, щоб продемонструвати свй добробут пдкреслити досягнений у житт успх, або снобстський ефект. Пдвищення цни на товар срия пдвищенню величини попиту, тому що висока цна свдчить про престижнсть рч. Громадяни Украни добре знайом з таким явищем, якщо очкуться загальне пдвищення цн, то попит на товари зроста. нод пдвищення цн не тльки на дорог, а й на дешеве товари призводе до зростання попиту на них. Вперше це явище описав англйський економст Роберт Гффен 1837-1910р Вн вивчав сторю голоду в рланд виявив так тенденц.

Коли уряд, виршивши скоротити попит населення на картоплю пдвищив цни на не, попит на картоплю не тльки не скоротився, а навть збльшився. Бдняки майже повнстю переключили сво витрати на придбання усього продукту. Це явище дстало назву парадокс Гффена Задоя А.А Петруня Ю.Е. Основи економки К.вища школа, 1998. Суть феномену поляга у тому, що зростання цн на товари першо необхдност може викликати не скорочення, а зростання попиту на них. Третй випадок ажиатажний попит.

Покупц не схильн скорочувати покупки за збльшенням цни, якщо очкують найближчим часом нового пдвищення цн. Наприклад, у липн-серпн 2003року на ринку цукру та круп в Укран було спровоковано неабосноване пдвищення цн на ц товари, що викликало вспалох ажатажного попиту, соцальне напруження. В будь-якому з розглянутих випадкв графк попиту матиме вигляд P D Q Еластичнсть попиту та практичне значення Для фрми при плануванн обсягу структури виробництва вкрай важливо знати, вд чого залежить попит на продукцю.

Окрм нецнових чинникв фрму цкавить також те який у кльксному план вплив на величину попиту може справити змна цни продукц, доходв споживачв або цн на товари субститути, чи комплментарн товари. Мра реакцй одн величини на змну ншо ма назву еластичнсть. Еластичнсть попиту Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 англ. elasticity if demand за цною Ep показу на скльки у вдсотковому вдношенн змнться величина попиту на товар при змн його цни на один вдсоток.

Вд одних товарв, в раз пдвищення цн на них, окупц вдмовляються з легкстю, тобто реагують еластичноD- еластичний, а споживання нших майже незмнються D-нееластичний. Коефцнт еластичност опиту за цною вимрються -цей показник для всх товарв величина вдмна. Для аналзу важлива абсолдютна величина змнються вд до нуля. P D а таку криву попиту мають товари абсолютно нееласт.попиту. Q P б таку криву попиту мають товари нееласт. попиту Q P в таку криву попиту мають товари одинично еласитчност попиту Q P г таку криву попиту мають товари еластичного попиту Q P D д таку криву попиту мають товари абсолютно еласт.попиту.

Q Коефцнт еласитчност попиту Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 одна з тих концепцй економчно науки, як знаходять широке використання у комерцйнй пркатиц. Сьогодн спецалсти по дослдженню ринкв вмють розраховувати так коефцнти довол точно, це дозволя пдвищувати обгрунтовансть ршень, що приймаються фрмами при розробц власно господарсько стратег.

За допомогою коефцнта еластичност модна знайти вдповдь на питання, чи варто пдвищувати цну на товари заради збльшення доходв фрми. Наскльки змниться величина попиту та виторг вд продажу при змн цни таблицяЕластичнсть та виручка споживача -виторг вд англ-total revenue Еластичнсть лнйно функц попиту. На кожнй лнйнй кривй попиту точки з еластичним нееластичним попитом. а значення змнюються вздовж криво попиту, що призводить до змни еластичност. В деякй точц С на вдрзку АВ можна визначити коефцнт еластичност геометрично Р А C F O E B Q 1. Основним чинником, що вплива на еластичнсть попиту за пною, кльксть близьксть товарв-замнпикв.

Попит на продукт, який ма добр замнники, еластичняшй, нж попит на продукт без замнникв. Наприклад, попит па цукор набагато еластичн ний, нж попит на сль, бо сл, не можна замниш чимось ншим, тод як цукор можна замнити медом, варенням тощо. Еластичнсть попиту на продукт двищуться, коли споживач знають про снування його замнникв, хню яксть та цни. 2. Частка бюджету споживача, що витрачаться на купвлю продукту.

Попит на товари послуги з високою вартстю еластичншии, бо хня частка у доход споживача велика. Покупець може тижнямиторгуватися за 1 змни в цн на будинок водночас не реагуватина 100 змни цни на срники. Попит на продукт з невисокоюцною мало залежить вд змни цни на нього. 3. Потреба у товар. Попит на товари першого вжитку неела-стичний, попит же на товари, що предметами розкош наприклад, закордонн путвки, високоеластичний.

Покупц чутлив до найменших змн у цнах на предмети розкош. 4. Перод часу, необхдний для пристосування до змн у цнах. Зперебгом часу еластичнсть попиту зроста. Люди упродовж певногопероду звикають до змни в цн або ж знаходять нов замнники, нов способи використання продукту. Крм цново еластичност попиту широко використовують показники коефцнта за доходом та перезхрестну еластичнсть. Еластичнсть за доходом Радонова. Ф. Загальна економка К.А.П.Н, 2000 показник вдсотково змни обсягу попиту при змн на 1 доходу або. Еластичнсть попиту за доходом може бути додатньою, вдмною, нульовою.

А для товарв, попит на як не залежить вд змн доходу товарв першо потреби. Б для товарв, попит на як збльшуться з збльшенням доходу нормальних, або товарв вищо якост. В для товарв розкош якщо процентне збльшення доходу веде до вищого процентного збльшення купвель. Г для товарв нижчо якост з збльшенням доходу попит а них зменшуться. Еластичнсть попиту за доходом важливий показник для планування дльност фрми. Перехрестна еластичнсть попиту показник вдсотково змни обсягу попиту на певний товар Х при змн на 1 цни ншого товару У , або Величина перехрестно еластичност може бути додатньою, вдмною, нульовою.

Таблиця. Значення показникв еластичност Характеристика товаруВзамозамню- ван товари кавомолка каваНезалежн у споживанн стлець папр Взамодоповню- ван товари компютер дискети Пропозиця та величина пропозиц Пропозиця Самуельсон П. Нордгауз В. Економка К.Вльямс, 2003 англ. supply це кльксть товарв та послуг, що може бути доставлена на ринок, та запропонована до продажу при певному рвн цн, за визначений промжок часу за нших однакових умов. Серед чинникв, як впливають на бажання виробити продпти товар, визначну роль вдграють окрм безпосередньо цни товару цни товарв-субститутв та замнникв застосован технолог, що впдивають на собвартсть виробництва продукц податки чи дотац виробникам збоку держави вартсть сировини, виробничих ресурсв природн умови час кльксть продавцв наявнсть чи вдсутнсть конкуренц.

Якщо зафксувати на незмнном рвн вс чинники, крм цни товару, то матимемо функцю пропозиц.

QsfP , Qs обсяг пропозиц товару за певний час, P цна цього товару Якщо цна буде вищою, то виробники готов запропонувати бльшу кльксть товару. ЗАКОН ПРПОЗИЦ ,чи II закон економки Радонова. Ф. Загальна економка К.А.П.Н, 2000наголошу з збльшенням цни товару обсяг його пропозиц збльшуться. Пряму залежнсть мж цною та пропозицю теоретично можна пояснити принаймн двома ефектами Ш Ефект пропозиц ресурсв на користь виробництва товару з вищою цною. Адже вища цна це бльша виручка вд реалзац бльший прибуток.

Останнй да змогу удосконалити виробництво, впровадження нових технологй. Ш Ефект залучення до використання грших ресурсв Якщо нижча цна не да можливост вдшкодовувати вдносно бльш витрати виробництва при використанн грших ресурсв кращ завжди обмежен, то таку можливсть створю вища цна. Зростання клькост використаних ресурсв зумовлю збльшення обсягв виробництва. P S P S Q Q QsfP QscPd в раз лнйно залежност мж обсягом прпозиц та цною товару.

Велична пропозиц це конкретний обсяг товару, що пропонуться до продажу за конкретною цною. Нецнов чинники, що впливають на пропозицю були розгдчнут ранше п1 в. Пд х впливом крива пропозиц може пересуватись праворучзбльшуючись або лворуч зменшуючись. P S2 S0 S1 Q Наприклад 1 Застосування нових технологй виробницва значно здешевить виробництво, призведе до збльшення пропозицй 2 Введення податкв, збльшення витрати, тому Вийнятки з закону пропозиц а ринок ресурсв кльксть яких обмежена.

Р S Наприклад земельних угдь. Пропозиця майже завжди стала, через неможливсть термнового збльшення земельних через обмеженсть цього ресурсу в певний Q час. Р S б ринок ндивдуально пропозиц, прац W-рвень W зарплати, або Р цна послуг робтника. Q Р в Починаючи з певного рвня зарплати робтник нада бльшу первагу вльному часу нж робот, яка з пдви- Q щенням зарплати становиться бльш вдповдно, важкою, тривалою, складною. Людина нада перевагу вльному часу не дивлячись на пдвищення зарплати.

Еластичнсть попиту та практичне значення Еластичнсть пропозиц показу Задоя А.А Петруня Ю.Е. Основи економки К.вища школа, 1998 , на скльки вдсоткв змниться кльксть товару, що пропонуться, при змн його цни на 1. При цьому мова може йти про еластичнсть пропозиц як окремого пдпримства, та галуз в цлому, тобто в основ визначення може бути як крива пропозиц окремого пдпримства, так крива галузево пропозиц.

Пропозиця еластична, коли коефцнт еластичност бльший за 1, нееластичний коли коефцнт еластичност менший за 1. Оскльки при цьому цна й кльксть змнюються в одному напрямку, то еластичнсть пропозиц бльша за 0. P S C A B N O D Q Розглянемо значення коефцента еластичност пропозиц на графку, де показано лнями длянку функц пропозицS еластичнсть яко в точц С ми хочемо визначити. Для цього застосумо геометричний метод, оскльки, то, так як, то отже Таким чином, для визначення еластичност пропозиц потрбно продовжити криву пропозиц до перетину з вдмним вдрзком ос У визначити довжину вдрзка АС. Ничже приведений мал. графка функц пропозиц Еластично, одинично еластичност, нееластично, абсолютно не еластично пропозиц P A Q Основними факторами, що впливають на еластичнсит пропозиц за цною 1. Час. Коли цна на продукт зроста, виробники хочуть продати якомога бльше його одиниць.

Для цього потрбно розширити виробництво, що вимага певного часу. Наприклад, якщо зросла цла на цукор, розширення посвних площ цукрових бурякв, з яких вн виробляться, зможе забезпечити збльшення виробництва цукру по швидше, нж через рк. Отже, з перебгом часу еластичнсть пропозиц зроста.

Процес збльшення пропозиц мстить клька перодв амиттвий перод. У перший день пдвищення цни на продукт його пропозиця абсолютно неластична. Крива пропозиц мавигляд вертикально прямо не змнються з змною цни. Продавцупродовж дня здебльшого не зможуть доставити на ринок тукльксть продукту, що на складах, не говорячи вже про розширення виробництва бкороткостроковий перод.

Протягом клькох тижнв псляпдвищення цни пропозиця ма низьку еластичнсть. Виробники, впевнившись у змн цни, максимально збльшать виробництвовикористовуючи вс сво резерви вдовгостроковий перод. Через певний час пропозиця ста достатньо еластичною, бо виробники побудували нов примщення, ввели в дю нове устаткування, розробили нов технолог. Виробництво розширилось завдяки використанню старих нововведеньпотужностей. 2. Вартсть розширення виробництва.

Якщо фрма вироблятехнологчно складний продукт, розширення його виробництваобйдеться дуже дорого. Тому навть за значного пдвищення цни нацей продукт небагато фрм погодиться на збльшення його виробництва. Зрозумло, що еластичнсть пропозиц такого продуктуневисока. 5. Можливост й вартсть збергання продукту. Коли цна на продукт знижуться, перед фрмою поста дилема продавати продукт занизькими цнами чи вилучити продукцю з ринку на склад. Ршеннязалежить вд того, як довго може збергатися цей продукт, якавартсть його складування.

Якщо фрми мають гарн й недорогсклади продукт можна довго збергати, еластичнсть пропозицпдвищуться. 4. Взамозамнюваксть ресурсв у виробництв. Якщо працю, землю чи каптал, що використовують як вихдн фактори, можнашвидко перемстити з виробництва одного продукту на виробництвоншого, еластичнсть пропозиц такого продукту висока. Еластичнсть пропозиц злакових загалом нижча, нж конкретного злаку, наприклад жита. Рч у тм, що землю, працю, устаткування дужелегко перемстити з виробництва жита на виробництво ншого злаку, наприклад пшениц, в той час як перехд з виробництва зернових набудь-яке нше виробництво, наприклад молока, складнший.

Ринокова рвновага. Рвновага попиту пропозиц. Цна рвноваги. Поняття ринок використовуться у рзних значеннях. Так, првтично у кожному населеному пунтк мсце, яке називають ринком мешканцям вдомо, що там вдбуваються регулярн зстрч продавцв та покупцв. Ринок це спосб взамод економчних субктв, що базуться на цньовй систем та конкуренц.

Це особливий механзм координац економчних дй. Ринковий звязок мж продавцями та покупцями ма ряд рис Ш Рвноправне положення учасникв н продавець, н покупець не повинн мати можливсть внеекономчного примушення контрагента до вдносин обмну. Ш Використання принципа економчно вигоди в якост головного критеря цлесообразност вступу в ринков звязки обмн повинен бути вигдним кожен намагаться здйснити угоду з можливою найбльшою вигодою для себе краще здйснити угоду з меншою вигодою, нж взагалф вдмовитися вд не. Ш Повна економчна вдповдальнсть учасникв за сво д Ш Правов гарант та правова захищеннсть з боку держави.

Ринок викону ряд важливих функц Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 1. Доведення кнцево продукц до споживача 2. Забезпечення виробництва ресурсами 3. Встановлення вдповдност виробленого продукту та витрат на нього суспльними потребами 4. Розподл ресурсв кнцевих товарв 5. Узгодження нтересв продавця та покупця, координаця х дй Саме через цю функцю здйснюються вс нш. Сили попиту пропозиц взаможють через ринок щоб втсновлювати рвноважну цну, або ринкову рвновагу.

Ринкова рвновага наста за тако цни клькост товару, коли сили попиту пропозиц урвноважен. В цй точц клькост товару, яку покупц хочуть купити, якраз дорвню тй клькост, яку виробники хочуть продати. У стан рвноваги цна кльксть товару перебуватимуть доти, доки цнш фактори залишатимуться без змн. Цну одиниц товару, за якою спвпадають обсяг попиту з обсягом пропозиц називають цною рвноваги чи ринкоочисною, це охнача, що вс замовлення з боку покупцв будуть задоволен.

P надлишок S O D нестача Q рвноважна цна рвноважний обсяг Q точка рвноваги В раз, коли цна на продукцю встановлються вище рвноважно, то на ринку пропозиця перевищу попит виника надлишок, але перед виробниками виника загороза нереалзац значно частини свого продукту. Конкурентна боротьба мж ними примушу нижувати цну. Надмрна пропозиця породжу зниження цеи. В раз коли цна на товар втасновлються на рван нижчому, за рвноважну, виника конкуренця мж споживачами, деяк з них згодн заплатити бльше, щою придбати товар виника дифцит товару з часом такий надмрний попит приходить до зростання цни, що пряму до рвноважно.

Конкурентна боротьба, змнюючи цни буде сприяти досягненню риноково рвноваги. Qd-aPb QscPd QsQd Рвноважна цна визначаться положенням кривих попиту та пропозиц. Тому вс фактори, що можуть змстити ц крив змнюють цну рвноваги та рвноважну кльксть товару Гальчинський А.С, щенко П.С -Квища школа, 1999. CPd-aPb Pcab-d 1. Змна попиту a. Збльшення попиту.

Коли, наприклад, товар входить у моду, крива попиту змщуться вверх праворуч вдповдно S D Q b. зменшення попиту. Очкуючи зниження цн, наприклад, споживач зменшу попит на картоплю у вересн. S D Q 2. Змна пропозиц a Збльшення пропозиц в раз, наприклад, продажу яблук восени сприя зниженню рвноважно цни та збльшенню рвноважно клькост. S D Q b Зменшення пропозиц. Неурожай пшениц, наприклад, виклика збльшення рвня цни, та зменшення рвня клькост.

S D Q 3. Можлива одночасна змуна попиту пропозиц але однозначно вдповсти про наслдки неможливо. Все буде залежати вд еластичност раегування на ц фактрои продавцв та покупцв. P S рвноважна кльксть D може не змнюватись. Q P S рвноважна кльксть може не змнитись. D P S P S D D Q Q Слд зауважити, що вс попередн висновки було зроблено за певними умовами аналзуючи крив D, S робиться припущення, що вс нш фактори окрм тих, що вплинули на змну положення кривих незмнними за нщих однакових умов Рух по кривих перемщення по кривих. Змни у попит чи пропозиц означають перемщення кривих попиту чи пропозиц вд одн точки до ншо по однй тй самй кривй попиту чи пропозиц псля змни цни. а перемщення попиту призводе до ново точки рвноваги.

P S за збльшення обсягу з до E D Q б рух по кривй попиту змна в пропозиц зростання означа рух по P S кривй попиту з точки до точки E D Q Теоря рвноваги Л.Вальраса Гальчинський А.С, щенко П.С -Квища школа, 1999. Класичн автори особливо вказували на значення вартост не брали до уваги попит.

Вони нби працювали з горизонтальними кривимипропозиц та нехтували значеннями кривих попиту. Десь у 1870роц тро вчених одночасно незалежно один вд одного заклали основи для сучасного економчного аналзу, який мг синтезувати й елементи попиту та вартсн елементи. Це були У.Стенл Джован 1835-1882рр в Англ, Карл Менгер 1840-1921рр в Австрал та Леон Вальрас 1834-1910рр у Швейцар. Основним було розумння того, як у попит на товар враховуються переваги задоволення потреб споживачв, назван кориснстю, що попит залежить вд гранично корисност. Нарешт Л.Вальрас визначив як аналзувати економку в цлому як одночасну рвновагу всх ринкв прац, земл, продуктв.

Л.Вальрас розглядав рзницю у величин попиту та пропозиц, виходячи з того, що вони функц цни QdPQsP А.Маршалл виходив з рзниц в цн попиту цн пропозиц, так як у нього цна функцю величини попиту величини пропозиц PdQPsQ Ps цна пропозиц,Pd цна попиту За Л.Вальрасом стйка рвновага P S P P Q За А.Маршаллом умови стйко рвноваги P D S Q Автором теор загально рвноваги вдомий щвейцарський економст Леон Вальрас, професор Лозанського унверситету. Вн був одним з засновникв теор гранично корисност.

Однак особливо став вдомим як автор теор рвноваги. Сво вдкриття зробив на основ математичних висновкв. Л.Вальрас довв, що в умовах ринково економки можливсть встановлення рвноваги на основ спввдношення пропозиц та попиту. Постулатами теор рвноваги Л.Вальраса так Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 1 Змни цн впливають на попит пропозицю навпаки змна попиту вплива на пропозицю. Отже, хнй взамозвязок вплива на встановлення рвноваги. 2 Рвноважна цна втановлються в результатконкуренц, спввдношення попиту пропозиц, наявност ресурсв та нших чинникв. 3 Загальна рвновага здйснються щодо всх товарв.

Це пояснються тим, що потреба у цьому товар залежить вд наявност нших товарв. Наприклад, споживання мяса залежить вд наявност кави. 4 Рвновагу характеризу, як правило мнова вартсть.

Мнова цннсть товарв це рвень економчно рвноваги. В умовах конкуренц дють механзми, як усувають диспропозиц та встановлюють таку мнову вартсть, що грунтуться на цн рвноваги. В умовах диспропозиц збергаються. 5 Рвновага досягаться на основ дй всх учасникв ринку 6 Рвновага здатна забезпечити максимально високий рвень задоволення потреб безумовно, за наявност ресурсв 7 Попит на кожний товар залежить не тльки вд його цни, а й вд цн на нш товари. Наприклад, зростання цн на деяк продукти харчування призвело в Укран до зменшення попиту на перодничн видання. Багато людей вдмовляються вд передплати на газети журнали.

Рзко скоротилися х тираж. 8 Сума попиту споживача на вс закуплен ним товари покупки дорвню за вартстю сум всх проданих ним товарв послуг послуг прац. 9 Ринок безперервно здйсню пошук так званих твноважних цн 10 Конкуренця це важливий чинник встановлення рвноваги через цни. снуючи цнов сигнали регулюють ринок з допомогою них доягаться рвновага 11 Для рвноваги потрбн ринковий механзм, який д значно ефективнше, нж у минулому.

Так звана планова система. Заключення. Аналз попиту пропозиц показу, як ринковий механзм розвязу траду економчних проблем що, як для кого виробляти. Вн демонтсру, як голосування гршми встановлю цни кльксть рзних товарв Крива попиту вдобража звязок мж величиною попиту та цною певного товару за нших однакових умов. Майже вс товари длягають закону спадного попиту. Коли змнюються деяк фактори доходи споивачв, смаки та уподобання, кльксть населення або цни на спорднен товари та нше, крива попиту перемщуться Крива пропозиц вдбива звязок мж клькстю товару, яку виробники хочуть проати за ниших однакових умов цною цього товару.

Величина пропозиц прямо залежить вд цни. На пропозицю впливають й нш фактрои, що вдмнн вд власно цни товару вартсть виробництва, вартсть ресурсв, податки та нше. Рвновага попиту пропозиц на конкретному ринку досягаться за цни, за яко сили попиту пропозиц зрвноважен.

Рвноважна цна цна, за яко величина попиту дорвню величин пропозиц. Конкурентно встановлен цни розподляють обмежену пропозицю товарв мж тими, хто ма потребу вдповдно суму грошей. Правильне визначення оптимальних обсягв виробництва з визначенням потреб споживачв допомогають досягти рвноваги, яка так необхдна на будь-якому ринку бо забезпечу прибуток виробникам та задоволення потреб споживачв. В сучасних економчних умовах для Укрансько економки питання цноутворення, дослдження попиту та визначення пропозиц, а також грамотна державна полтика щодо встановлення стел цн, впровадження податкв або х скасування залогом економчного зростання.

Так, наприклад, штучне утримання стел цн нижче рвноважно цни на хлбопекарськ вироби в умовах обмежених запасв зерна певно якост, та все зростаючих закупочних цн примусило виробникв нести збутки, а це означа, що няких коштв у розширення чи оновлення устаткування не вдбуваться, також неможливо збльшувати заробтню плату виробникам. Список використано лтератури 1. Самуельсон П. Нордгауз В. Мкроекономка К.Основа, 1998 2. Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економкс М.Республика,1992 3. Будаговська С Клвич О мкроекономка та Макроекономка пдручник К.Основа,2001 4. Задоя А.А Петруня Ю.Е. Основи економки К.вища школа, 1998 5. Радонова. Ф. Загальна економка К.А.П.Н, 2000 6. Гальчинський А.С, щенко П.С -Квища школа, 1999 7. Чепурн М.Н, Кисельова. А. Сбрник задач з економчно теор- Киров, 2000 8. Самуельсон П. Нордгауз В. Економка К.Вльямс, 2003 9. Гарольд Шапро, Д.Доусон Приколадна економка К.Артек, 2001.