Визначення природно монопол

Визначення природно монопол. Природна монополя - це галузь, в якй довгостроков середн витрати досягають мнмум тльки тод, коли одна фрма обслугову важ ринок цлком.

Прикладом природно монопол може бути водопостачання, телефонний звязок, пошта в межах якого-небудь окремого регону. Слд особливо вдзначити, що в подбних галузях особливо яскраво виражена економя, обумовлена зростанням масштабу виробництва, в той же час конкуренця неосуществма. Спробумо пояснити, чому ж в природних монополях неприйнятна конкуренця. Очевидний той факт, що для суспльства невигдно мати деклька фрм, що забезпечують побутов промислов обкти в межах одного регону електрикою або водою, оскльки для операцй над вищезазначеними видами продукц потрбн значн постйн витрати на генератори, насосне очисне устаткування, водопроводи лн високовольтно передач.

Такого роду витрати просто не пд силу окремй фрм, що д в галуз, якщо навть така фрма може дозволити соб понести витрати такого масштабу, то вони все одно не будуть покрит доходами вд виробництва, оскльки присутнсть деклькох постачальникв води або електроенерг длить всю галузь на сфери впливу окремих фрм обмежу тим самим пайову участь кожно фрми. У таких умовах окрема фрма використову не повнстю сво постйне устаткування, внаслдок чого витрати на одиницю продукц, отже, тарифи на електроенергю воду стають невиправдано висок.

Для наочност уявимо соб таку ситуацю, коли в галуз дють деклька фрм, причому вс вони знаходяться в однаковому положенн. При цьому мж окремими фрмами сну жорстока конкуренця у сфер придбання засобв виробництва, у сфер збуту.

В результат конкуренц мж окремими фрмами слабк фрми стають банкротами, сильнш для того, щоб ви тримати подальшу конкуренцю зливаються, утворюючи чисту монополю. Розвиваючись, чиста монополя може стрмко компенсувати минул збитки скористатися свом новим монопольним положенням на ринку, призначаючи непомрно висок цни на сво товари послуги. В принцип чиста монополя може снувати успшно розвиватися, не завдаючи при цьому няко шкоди галуз. Прикладом таких монополй можуть бути монопол в автомоблебудуванн або ж у сфер виробництва побутових товарв.

Проте в галуз, яка украй необхдна для населення регону, чиста монополя не тльки не ефективна, але збиткова. Тому для того, щоб не допустити утворення чисто монопол в таких галузях, як водопостачання або електроенергетика, уряд зазвичай нада винятковий привлей однй фрм поставляти, наприклад, воду або природний газ. З свого боку уряд визнача географчну сферу дяльност монополста, регулю яксть його послуг контролю цни, як вн може призначити.

Отже, утворються регульована або державно-органзована монополя. Фрма, яка може забезпечити важ ринковий попит на який-небудь товар з меньшими середнми витратами, нж т, як були б можлив, якби дв або бльш за фрми поставляли б таку саму кльксть товару, називаться природною монополю. Природн монопол можуть переважати для таких продуктв, як мсцеве обеспечення електроенергю, газом мсцев послуги телефонного звязку. Економя витрат, що вдбуваться з-за великомасштабного виробництва при ефект зростання масштабв виробництва, що збльшуться, причиною того, чому цим фрмам часто надаються монопольн права.

Змни в технолог можуть змнити витратн умови. Наприклад, телефонна телекомункаця колись вважалася природною монополю, але вона бльше не розглядаться як така з-за змн в технолог. Системи супутникового звязку нш технологчн нововведення дозволяють ряду фрм конкурувати у галуз телекомункац, а крупнший продавець бльше не волод перевагами нижчих середнх витрат виробництва. 3 сторя виникнення розвитку природних монополй в Укран Монопол зявилися в Укран, але х розвиток був свордним. Перш монопол утворилися в 80-х роках 19 столття Союз рейкових фабрикантв н Сворднсть розвитку полягала в безпосередньому втручанн державних органв в створення дяльнсть монополй в галузях, що забезпечували потреби державного господарства, або що мали особливе значення в його систем металургя, транспорт, машинобудування, нафтова цукрова промисловсть.

Це привело до раннього виникнення державно-монополстичних тенденцй. У 80-90 роках дяло не меншого 50 рзних союзв угод в промисловост на водному транспорт.

Монополстична концентраця вдбувалася в банквськй справ. Прискорюючу дю на процес моноползац надав ноземний каптал. До початку 20 столття роль монополй в економц була не велика. Виршальну дю на х розвиток надала економчна криза 1900-03 г.г. Монопол поступово охоплювали найважливш галуз промисловост найчастше утворювалися у вигляд картелв синдикатв, в яких був моноползований збут при збереженн х учасниками виробничо фнансово самостйност.

Виникали обднання трествського типу Товариство Бр. Нобель, нитковий трест н Вдсутнсть законодавчих адмнстративних норм, регулюючих порядок оформлення дяльност монополй, робила можливим використання проти них державою законодавства що формально забороняв дяльнсть монополй. Це привело до розповсюдження офцйно не рестрованих монополй, частина яких, проте, дяла з згоди при прямй пдтримц уряду Продпаравоз, воннопромислови монопол.

Нелегальне положення створювало незручност обмеження комерцйно юридично дяльност тому вони прагнули до правово легалзац, використовуючи дозволен форми промислових обднань. Багато крупних синдикатв - Продамет, Продуголь, Продвагон, Крвля, Мдь, Дрт, ЗРОСТАННЯ н за формою бувальщини акцонерними пдпримствами, дйсн цл дяльнсть яких визначалися особливими негласними контрагентськими договорами. Нердко одн т ж пдпримства брали участь одночасно в деклькох угодах. В перод промислового пдйому 1910-14г.г. вдбувалося подальше зростання монополй.

Число торгових промислових картелв синдикатв склало 150-200. Деклька десяткв х було на транспорт. На банквськ монопол перетворилися багато найбльших банок, проникнення яких в промисловсть, разом з процесами концентрац комбнування виробництва, сприяло змцненню розвитку треств, концернв т.п. Росйська нафтова генеральна корпораця, Трикутник, Коломна-сормово, Россуд-новаль, воннопромислова група Росйський-азатського банку н Рвень концентрац збуту виробництва монополй був дуже нервномрний. У одних галузей народного господарства металургя, транспорт, машинобудування, нафто- вуглевидобування, цукрове виробництво монопол концентрували основну частину виробництва збуту майже неподльно панували на ринку, в нших металообробка, легка харчова промисловсть - рвень моноползац був невисокий.

У роки першо свтово вйни 1914-18 г.г. припинилася дяльнсть ряду локальних монополй, але в цлому вйна збльшила число монополй х потужнсть.

Виникли найбльш концерни Второва, Путлова-стахва, Батолна, бр. Рябушинских. Особливо розвивалися монопол повязан з вйськовим виробництвом. Монополстичний капталзм снував на основ зрощення монополй з державними органами металургйний комбнат, Джутовий синдикат н а також у форм примусових обднань за нцативою при участь уряду органзац Ванкова, патьева, Кивська органзаця виробництва колючого дроту н Монопол були лквдован в результат Жовтнево революц в ход нацоналзац промисловост банкв. Радянська держава частково використовувала облков розподльн органи монополй при створенн органв управлння народним господарством.

Пд час переходу Украни до ринку знов виникли монопол проблеми повязан з ними. У укранськй промисловост, в даний момент, снують чотири тисяч пдпримств - монополсти х продукця склада 7 вд загального числа. З них природних монополй - 500. Класичним прикладом природних монополй на федеральному рвн передача електроенерг, нафти газу, залзничн перевезення, а також окрем пдгалуз звязку, а на регональному рвн - комунальн послуги, включаючи теплопостачання, каналзацю, водопостачання т.д. так галуз або регулюють, або вони знаходяться в державнй власност.

Але слд вдмтити, що в багатьох кранах останнми роками сфера масштаби державного регулювання стотно скоротилися як у звязку з технологчними нововведеннями, так в результат появи нових пдходв до формування регулювання вдповдних ринкв. 4