Висновки

Висновки. Зміст та інтенсивність функцій держави залежать, у першу чергу, від конкретних історичних обставин і становища країни. Держава призначена виконувати функції щодо реалізації економічних інтересів суспільства в цілому та функції щодо захисту панівних соціальних верств зокрема.

В умовах України поняття панівні соціальні верстви є історичним, оскільки при демократизації суспільства ними стає основне населення.

З огляду на це, держава повинна забезпечувати компроміс, тобто консенсус позицій головних суспільних верств для збереження соціальної рівноваги.

За радянської політичної системи поняття роль держави розглядалося лише як інструмент забезпечення класового панування, а політекономічна наука фактично не досліджувала його як велике надбання цивілізації, як загальносоціальний інститут.

Після розпаду колишнього СРСР і відмови від радянської теорії держави диктатури пролетаріату в Україні практично немає концепції щодо держави у сучасному розумінні, а також чіткої та науково обгрунтованої теорії функцій держави, отже - і можливості належним чином визначити обсяги державного споживання фінансових ресурсів. Важливими елементами формування функцій держави в сучасних умовах України є орієнтація на економічні реформи значне уповільнення та розтягування етапу активних реформ багатоукладний характер економіки сильні тенденції до змішування тіньової економіки з легальною проникнення тіньових відносин до механізмів державного управління корумпованість працівників системи державного управління, традиції щодо очікування захисних функцій держави з боку як населення, так і цілих видів економічної діяльності в тому числі - стратегічно і соціальне значущих. Найважливішими механізмами державного регулювання економіки в умовах становлення ринкової моделі господарювання слід визначити податковий грошово-кредитний бюджетний тобто розподіл фінансових ресурсів державного бюджету за функціями їх використання на основі програмно-цільового підходу до бюджетного процесу 5 формування державних цільових програм, замовлень, поставок, обмежень і запитів ліцензування ціновий соціальний охорони і відтворення навколишнього природного середовища НПС . Бюджет держави є дуже складним і багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін - як економічну категорію - як правову категорій - за матеріальним змістом. Як економічна категорія бюджет являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для виконання державою її функцій. Правова характеристика бюджету пов язана з його законодавчим регулюванням як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері складання і виконання як фінансового плану.

Бюджет виступає документом, в якому подається розпис доходів і видатків, що затверджується у формі закону Бюджетна система нашої держави сформована нз основі Закону Про бюджетну систему України , У ньому визначені принципи бюджетного устрою єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності й самостійності всіх бюджетів. Однак принципи повноти, достовірності, гласності, .наочності належать до бюджетного процесу, а не де бюджетного устрою і системи.

Поєднання принципів єдності й самоотійності просто неприпустиме.

Причому принцип єдності на практиці не реалізується, оскільки єдиний зведений бюджет не складається. Самостійність же проголошується суто декларативно - реальної законодавчої бази для неї немає. З метою підвищення ефективності регулювання необхідним вважається законодавче закріплення чітко визначеного бюджетного устрою.

Бюджетний устрій являє собою організацію та принципи бюджетного устрою - це юститабельні правила, вимогам яких має відповідати будь-який бюджет.

Наприклад, у ФНР бюджетному устрою властиві - принцип повноти, який передбачає, що в бюджеті мають відображатися всі видатки та всі доходи.

Тобто, не допускається існування додаткових бюджетів, джерела формування і цільове призначення яких були б невідомі парламенту - принцип якості, який вимагає чіткої класифікації коштів за джерелами їхнього походження та за відповідним цільовим призначенням - принцип єдності може розглядатися як особлива форма принципу повноти.

Він ще раз пщкреслює, що всі доходи і видатки слід відображати в єдиному бюджеті - принцип точності передбачає, що встановлені бюджетом доходи і видатки мають становити достовірну оцінку реально досяжних показників - принцип своєчасності вимагає, щоб бюджет до початку бюджетного року, на який він планується, був цілком узгоджений і затверджений - принцип спеціалізації передбачає кількісну, якісну і часову спеціалізацію. Кількісна спеціалізація полягає в законодавчій забороні перевищення затвердженого розміру видатків і повноважень із залучення державного кредиту.

Якісна спеціалізація означає, що видатки мають здійснюватися тільки на передбачені бюджетом цілі. Часова спеціалізація передбачає, що видатки можуть здійснюватися тільки в тому періоді, на який вони заплановані. Адже невитрачені кошти часто розглядаються як показник надмірного виділення ресурсів, і в наступному періоді даний факт може спричинити скорочення асигнувань - принцип гласності випливає з загальних принципів демократії. Відповідно до нього громадяни мають право бути поінформованими про рівень мобілізації та використання бюджетних коштів. Через засоби масової інформації до широкої громадськості повинні доводитися показники бюджетів та звіти про їх виконання.

Звичайно, на практиці цей принцип не завжди виконується, оскільки обговорення в парламентських комісіях не підлягають обнародуванню - принцип загального забезпечення вимагає, щоб усі заплановані видатки були спрямовані на покриття всіх запланованих заходів - принцип щорічності є особливим різновидом принципу періодичності. Відповідно до цього принципу в бюджеті не повинні допускатися тимчасові касові розриви.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. 280 97- Відомості Верховної Ради 2. Декрет Кабінету Міністрів України Про місцеві податки і збори від 20 травня 1993 р. зі змінами та доповненнями 3. Буряченко А Палій М. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів Фінанси України 2003. 8. С. 15. 4. Василик О.Д. Державні фінанси України Навч. посібник К. Вища шк 1997 383 с 5. Василик О.Д Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України Фінанси України 1997 10 ст. 37-42 6. Єпіфанов А.О Сало І.В Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України Навч. посібник К. Вища шк 1995 ст. 11-27 43-56 7. Користін О.С. До питання про ухилення від оподаткування Фінанси України 1997 4 ст. 98-102 8. Луніна І. Податкові повноваження місцевих органів влади Економіст 2001 2 С. 37 - 39. 9. Наумова Л.Ю. Бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки Фінанси України 2003. 4. С. 23. 10. Пасічник Бюджетна система , К 1999. 11. Піхоцький В.Ф. Реформування податкової системи України - вимога сьогодення Фінанси України 2003. 9 С. 80-84. 12. Тарангул Л. Оцінка податкоспроможності регіону Фінанси України 2003 6 С.7 - 13. 13. Слухай С. Міжбюджетні трансферти у постсоціалістичних країнах від теорії до реалій. К. Артек, 2002 288 с. 14. Суховірська О.Б. Фінансові ресурси місцевих органів влади Фінанси України 2002 121. С.62. 15. ФедосовВ Опарін В Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні проблеми і напрями За наук.ред. В.Федосова К. КНЕУ, 2002 387 с. 16. Худоба А.Г. Роль і значення місцевих податків і зборів у доходах бюджетів Волині Фінанси України 2003 4 С.33.