рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Шпоргралки РПС (укр)

Шпоргралки РПС (укр) - раздел Экономика, 1. Предмет І Завдання Курсу Рпс Рпс - Це Динамічний Процес Обгрунтув...

1. Предмет і завдання курсу РПС РПС - це динамічний процес обгрунтування, прийняття та впровадж. рішень про просторовий розподіл окремих елементів РПС. Як галузь екон науки, РПС грунтується на загальних економічних законах.Завданням її є постановка і вироблення теорет засад, необхідних для практичного виріш. завдань раціоналізації просторового розосередження насел і вир-ва. Предмет науки - просторова організ. п с, вивчення якої здійснюється на різних рівнях населений пункт, низовий адмін район область екон. район країна. Такі елементи просторової організації п с, як природно-ресурсний, людський і трудо-ресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, терит системи господарювання, є об єктами вивч. цієї науки.

Метою є всебічне обгрунтування перспективного розміщення п с, а також удосконалення оптимізація його сучасного характеру, підвищення соц-екон. ефективності сусп. затрат праці. 3. Закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил. Законом.

РПС - просторове проявлення дії економ. законів. Закон-ість розгляд як необх, обумовл певними причинами процес, в якому можуть діяти не один, а ціла сукупність законом. Сусп. Законом обєктивно існуючий необхід. звязок явищ сусп. життя. Закон-сті невіддільні від системи еконм.Законів розвитку сус-ва і представляють собою їх модифікацію, наслідок своєрідності розміщ вир-ва по території країни. Є закон-сті, які діють протягом існуван всієї цивілізації і діють в межах всіх сусп-економ. формацій є закон-сті, які діють в межах окремих формацій. В екон. науці виділяють 1 Загальні економ.закон-сті, які діють в межах усіх соц економ. формацій. 2 Специфічні еконм. законом які є характ-ми лише для одного способу вир-ва 4. Основні принципи розміщення продуктивних сил. Принципи - науково сформульовані положення, якими користується країна при проведенні політики. Потреби певного істор. етапу в розвитку сус-ва можуть мати силу для одних країн і не відігравати істотної ролі для інших. Часто відображають еконм. закон-сті, але не замінюють їх, вони більш корткочасні, мають субєкт-й хар-р і можуть змін-ся в процесі розвитку сус-ва на короткому етапі. Принципи можуть змін-ся протягом коротких відрізків часу в залежності від цлей і завдань сусп. розвитку.

Осн. принципи 1 Більш рівно-не розміщ-я вир-ва по території країни з метою рац. викор-ня економ. і прир-их ресурсів всіх регіонів країни в залежності від наявності в межах цих регіонів передумов для РПС 2 Почергове освоення найбільш ефективних природних ресурсів регіонів 3 Поглиблення ТПП на основі рац. спеціалізації і комплексного розвитку гос-ва економ. регіонів, вирівнювання рівня їх економ. розвитку 4 Розміщ-ня вир-ва з урах. участі У. в світовому ТПП і викор-ня переваг міжн. поділу праці 5 Розміщ-ня вир-ва продукції ВПК з урах стратег. полож. терит і обороних потреб країни 6 Урах приросту загальнодерж, а не відомчих організацій при розміщ. особливо екологічно брудного вир-ва 7 Розміщ вир-ва з урах необх стримування зрост. надмірно великих міст і розміщ у малих і середніх містах, що сприяло би створ. тут виробн. і соц. інфраструктури, працевлаштуванню безробітних, зрост. насел 8 Розміщ підпр-в з урах переваг агломерацій вир-ва, створ нових пром центрів, пром вузлів, формування ТВК 9 При РПС враховується екологічний чинник, який може бути визначальним при наявності всіх інших перваг даної тер-ії. 5. Основні фактори розвитку та розміщення прод. сил. Фактори РПС - сукупність різних умов та ресурсів, що зумовлюють вибір місця для рац. і еф. розміщ окремих підпр-в, або цілих груп підпр-в. Основні фактори 1 Природні передумови. Аналіз кількісних запасів і якісний склад ресурсів, умови їх експлуатації і використ, а також кліматичні, гідреологічні та ін природні ресурси земельні , лісові, водні, мінеральні, агрокліматичні 2 Економічні фактори. Строки буд-ва, вартість капіталовкл, призначеність та якість продукції, що буде виробл, рівень розвитку виробн та соц інфраструктури, транспорту, буд. індустрії, можливість здійсн виробн звязків 3 Технічний фактор. Аналіз на даній території розвитку технологій, наявність наук-дослідної бази, що може сприяти розвитку наук-місткого вир-ва 4 Соц-дем. фактор.

Аналіз балансово-трудових ресурсів на даній тер. аналіз загальних запасів, віковий, статевий, фаховий, аналіз кількості незанятих труд. ресурсів, рівню розв. тут соц інфраструктури, аналіз місцевого ринку збуту продукції 5 Екологічний чинник. Природо-охоронні і конструктивні заходи з метою рац. викор. місцевих прир. ресурсів, можливість їх повної і безвідходної переробки 6. Економічне районування суть і значення.

Економ районування - науково обгрунтований поділ країни або великого регіону на екон райони, що історично склалися або формуються в процесі розвитку прод. сил і об єктивно відбивають терит. поділ праці. Райони відіграють роль одиниць територ систематики прод сил, їх групування, класифікації щодо тер-ії. Районування це і процес, засіб просторового впорядкування екон-географ інформації і як результат такої обробки.

Районування сприяє планомірному розвитку кожного з районів, раціональному природокористуванню і розвиткові всієї країни. Основні види екон районув заг. інтегральне , галузеве, міжгалузеве. 7. Основні принципи економічного районування. Принципи економ-го районування - науково обгрунтовані полож, виділення границь економ. районів. Основні принципи 1 Економічний. Кожний екон-й район є спеціалізованою територіальною частиною єдиного нар. госп-го комплексу країни з певним комплексом допоміжних і сервісних вир-цтв. Спеціалізацію району визначають лише ті галузі, в яких витрати праці та засобів на вир-во продукції та її транспортув до споживача порівняно з іншими районами будуть найменшими.

Отже, територіальна організація гос-ва у виділених районах повинна сприяти досяненню найвищого еконо-го ефекту в усьому нар гос-ві країни та в кожн. екон районі 2 Принцип перспективності розвитку 3 Національний 4 Адміністративний, що визначає єдність екон райо-ня і територіального політ-адмін устрою країни 5 Принцип терит. цілісності району 8. Економічний район, його суть. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів. Екон район - географічно цілісна терит. країни, яка має свою визначену спец комплекс-й розвиток гос-ва, тісні внутрішньорайонні звязки і нерозривно звязана з іншими регіонами країни сусп. ТПП. Формув-я екон. районів має обєктивний хар-р виникн-я екон. р-нів розпоч-ся з виникн тов. вир-ва і розвитком терит. поділу праці ТПП , який сприяв концентрації вир-ва високоефективної продукції у межах відповідних регіонів. Така концентрація спричинила спец. цих районів на вир-ві відповідної високотоварної продукції, яка вивозиться за межі даного регіону і визначає його місце в сусп. ТПП, в межах світ. госп. і в країні. Спеціалізація екон р-нів сприяє економї сусп. праці. Галузі спеціалізації визнач місце району в ТПП, беруть участь у міжрайонному обміні продукцією або послугами.

Спец-ція пром-ті тісно повяз з технічн прогресом, розвитком прод. сил сус-ва, оскільки техн. прогрес поглиблює сусп. поділ праці в пром-ті завдяки виник-ню й розвитку спец. галузей, підпр-в, цехів, дільниць.

Спец-ція тісно повязана з ТПП, спеціалізованим вир-ом на основі викор прир. ресурсів. Умови виникнення спеціалізації регіону або країни 1 Регіони країни повинні мати переваги перед іншими регіонами для вир-ва відповідної продукції - Наявність потужного прир-ресурсного потенціалу - Наявність спец. агро-клім. умов - Наявність розвинутої НДБі кваліф. кадрів - Вигідність транспортно- економ. положення країни 2 Продукція повинна бути конкурентноспроможною, мати висоу якість і гарний дизайн 3 Повинні бути ринки збуту продукції робіт , послуг Галузі спеціалізації не можуть формуватись і розвиватись автономно.

Під впливом галузей спеціалізації в межах регіонів формуються і розвиваються Ш Обслуговуючі галузі, які визначають функціональні галузі спеціалізації Ш Галузі виробничої інфраструктуи будів. І вантажний танспорт, система матерільно- технічного постачання, звязку як обслуговучі галузі ПЕК , декі галузі машинобудування, що виробляють устаткування для галузей спеціалізації Ш Галузі місцевого значення, галузі соц. Інфраструктури, галузі легкої та харчової промисловості Таким чином під впливом ТПП на данній території формується і розвивається ТВК, який лежить в основі формування економ. районів. ТВК - терит. зваємопоєдн підпр-в і організацій, які спільно використов. місцеві паливно-енерг, сировинні, трудові ресурси, мають комплексний розвиток гос-ва, тісні виробничо-технологічні і економ звяки між своїми підпр-вами і мають міжрегіон звязки з іншими.

ТВК можуть мати локальне і районоутворююче значення.

В залежності від території яку обіймає ТВК і кіл-ті галузей спеціаліз, формується на базі них екон. р-ни різного рангу 1 Мікроекономічні райони, які займають невелику територію, мають 1-2 галузі спеціалізації і в адмін. відношенні відповідають адм. районам. 2 Мезоеконмічні райони складаються з мікроекономічних, мають більшу територію і більший набір галузей спеціалізаціїі. 3 Макроекномічні райони мають велику територію , мають значний набір галузей спеціалізції, удосконалену галузеву структуру і т о ПС.Мікро- та мезорайони використ-ся для управл галузямиі для удосконал галузевої структури і т о ПС. 10. Три групи галузей, що характеризують структуру ТВК економічного району.

ТВК включає в себе 3 групи галузей і вир-в 1 Галузі спеціалізації, які визначають місце ТВК в регіон. поділі праці і впливає на формування міжрегіональних звязків 2 Обслуговуючі галузі 3 Галузі місцевого значення11. Мета та завдання державної регіональної економічної політики. ДРЕП - сукупність організаційно-правових та екон заходів спрямов на стимулюв еффективного розвитку ПС регіонів, раціональне використ їхнього ресурсного потенціалу з метою підвищ життєвого рівня насел та охорони навколишнього прир. сер-ща, вдосконалення терит. організації сус-ва. Основні цілі 1 Стовр необхдних правових та екон умов з метою забезпеч кожному регіонові рінвих можливостей для комплексного соц-екон. розвитку, еколог. безпеки, задовол матер і культурн потреб насел. 2 Примноження нац. багатства У. на основі ефективн використ прирдн-ресурсного та виробн-технічного потенціалу кожного регіону країни. В екон сфері - ефективний розвиток і раціон. розміщ ПС, використ. переваг ТПП та екон кооперування вир-ва, розвиток міжрегіонал. екон. звязків. У соц сфері - підвищ добробуту і забезпеч необх умов життя насел, реалізації прва всіх громадян на вільний вибір місця докладання праці. В еколог. сфері - досягнення природ-господар збалансованості регіонів, охорона навкол сер-ща та відтвор природн ресурсів. Прешочергові завдання 1 Створ нормативно-правової та методологічної бази управляння розвитком регіонів 2 Забезпеч раціональн сис-ми природокористув у регіонах 3 Розробка та реалізація держ програм соц екон. розвитку окремих регіонів 4 Сприяння формуванню регіональних ринків, створенню та функціонуванню спеціальних вільних економічних зон у різних регіонах 5 Широкий розвиток прикордоної торгівлі і міжнародного співробітництва регіонів, насамперед з державами- колишніми республіками СРСР 6 Створення необхідних умов для прискореного облаштування населення депортованих наодів , яке повертається на місця традиційного проживання 12. Сітка екон. районів України, їх територіальна структура.

Карпатський регіон Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька Подільський Вінницька, Тернопільська, Хмельницька Поліський Волинська, Житомирська, Рівненька, Чернігівська Східний Полтавська, Сумська, Харківська Донецький Донецька, луганська Придніпровський Дніпроптровська, Кіровогрдська, Запорізька Центральний м.Київ, Київська, Черкаська Причорноморський Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кримська АР, м.Севастополь . 13. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.

ТПП - процес виробничої спеціалізації території, що зумовл. посил міжрегіонал кооперації, обміном спеціалізов продукцією. Це просторовий вияв праці взагалі, зумовлений екон, соц, природн, нац- істор особливостями різних територій та їхнім географ полож один із факторів підвищення продуктивності праці. Ступінь ТПП залеж від рівня сусп поділу праці у даній країні й може відбивати ступінь розвитку її ПС. ТПП уможливлює максимальне використ сприятл для вир-ва умов кожної місцевості, багатство корисних копалин та інших природ ресурсів, вигідне географ полож, виробничу практику місцевого насел, комбінування виробн процесів тощо. Кожний регіон при цьому може розвив найвигідніші для нього галузі гос-ва, постачання з інших р-нів всього необхідного.ТПП між країнами або районами передбачає наявність просторового розриву між окремими стадіями вир-ва або між вир-вом і споживачем.

До ТПП включають не лише обмін товарами, але й переміщ їх з одного місця на інше. В основі ТПП лежать природні умови та ресурси, різноманітність територій, а також відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці. Внаслідок цього виготовлення одного й того самого продукту, витрати на який нижчі, відмовившись від вир-ва деяких інших продуктів, вир-во яких ефективніше на інших територіях. У межах однієї країни виділяють внутрішньорайонний поділ праці спеціалізацію окремих вир-цтв всеред екон р-ну та міжрайонний поділ праці спеціалізацію та обмін товарами між ними . 14. Наукові методи аналізу розміщення та територ. організації продуктивних сил. У наукових дослідженях т о і розміщення ПС використовується наступні методи 1 Системний аналіз. Можна порівнювати різні варіанти розвяз проблем удосконал розміщ вир-ва і вибирати для практичн викор кращі. Дає змогу розгляд кожну велику екон проблему як особливу сис-му взаємодії з іншими. 2 Економічні методи використов у проектних розробках, при обгрунтуванні розміщ ПС. Нескладні балансові розрахунки вир-ва і споживання продукції в районах належать до наближених методів, які називають традиційними.

Складні балансові розрахунки на ЕОМ належ до точних або нових методів. 3 Балансовий метод.

У предпланових дослідженнях викор сис-ма матер, фінанс ат інших балансів. Розробл баланси труд. ресурсів, грошових доходів і видатків насел, територ баланси потужностей буд оргнізацій, баланси місцевих буд. матеріалів, виробів металообробної пром-ті та ін. Баланси є звітні та планові. 4 Техніко-еономічні розрахунки застосов на проектній стадії обгрунтув розміщ під-в і територ розвитку вир-ва. Порівняльну ефективність різних варіантів районного розміщення під-в і комплексів визначають на основі розрахунку поточних собівартості і порівняння одноразових капітальних витрат.

При виборі місць розміщення враховуються показнки матеріало енерго фондо- та трудомісткості продукції. Особливу роль відіграють показники водомісткості й транспортабельності продукції. 5 При визначенні ефективності функціонування гос-ва під-ва використовують систму вартісних показників валову та товарну продукцію, чисельність працівників, продуктивність праці, вартість онсовних виробничих фондів, матеріальні витрати та капітльні вкладення. 6 Аналіз теритріальної організації вир-ва передбачає використання економіко-статистичних методів. З-поміж них найпоширенішими є обчислення індексів і середніх величин, кореляційний аналіз, групування та графоаналітичний метод. 7 Порівняльний спосіб вивчення економічних і економіко-географічних явищ, їх конкретизція та генералізація. 8 Картографічний метод.

Економічне картування є наочним і конкретним інструментом при дослідженні території, аналізі особливостей розміщення і взаємозвязку предметів та явищ. Особливе значення має вимірювання економічних відстаней за ізолініями тарифів на первезення пасажирів і вантажів , густоти населення. 9 Економіко-математичних методів. формалізований опис екон явищ і процесів у вигляді відповідних моделей - ситем математичних рівнянь.

Найчастіше використовують 2 види економ математ. моделей балансові та оптимізаційні. Балансові моделі будуються у вигляді систем шахових таблиць, до них належать баланси витрат і випуску продукції, капітальних вкладень, трудових витрат і природних ресурсів. Дуже широко використовуються на практиці міжгалузеві і міжрайонні баланси вир-ва й розподілу прод-їю Оптимізаційні моделі є вищою формою техніко- економ. розрахунків. Їх основне призначення- вибір оптимального варінту розміщення не тфльки під-в та галузей, а й ТВК. В оптимізаційних моделях умови задач і розвзок їх можутть бути подані в табличній матричній або графічній мережній формі. 15. Населення України динаміка чисельності, структура розселення. Насел. У на січень 1995 р. станов. 51,7 млн. Чисельність залеж від природн і механічн приросту.

Зараз в У. спостерігається від ємний приріст насел.

Це пов яз із соц-економ, і з еколог факторами.

Зростає смертність при зменшенні народжуваності. Значно зросла дитяча смертність. Механічний приріст насел залежить від міграційних процесів і станов різницю між імміграцією та еміграцією. Механ приріст майже нульовий, але якісні зміни негативні від їжджають з країни кваліфіковані робітники і науковці, а прибувають - біженці, переселенці, кримінальні елем-ти тощо. Все це створ. негативну демограф. ситуацію, яка дещо відрізняється в регіонах Зах-Україн Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська. Ів-Франк, Закарпатська, Чернівецька обл. та Південний Миколаївська, Херсонська обл. і Крим регіони мають сприятливу демографічну ситуацію, але ситуація в інших 15-ти обл Центр-Півн регіон вкрай негативна і визначає загальнодержавні показники.

Найбільше насел прожив в Донецькій 5 млн Київській 4,5 млн Дніпропетровській, Одеській, Луганській, Львівській областях.

Сер. густота насел - 86 ч км2 найбільша вона в Донецькій, Київській, Львівській, Чернівецькій. Луганській областях.

Зміни у розміщ пов яз з історією засвоєння, природними та соц-екон факторами. 19. Трудові ресурси України поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н г. Трудові ресурси - наявне працездатне населення чоловіки від 16 до 60 років, і жінки від 16 до 54 років, а також працюючі пенсіонери та підлітки . Заг. кіл-ть працездатного населення України в 1993 р. превищувала 29 млн. чоловік. В працездатному віці знаходиться 55,8 населення.

Найб. питома вага осіб працездатного віку в Одеській 57,6 , Харківській 57,2 , Запорізькій 57,2 , АР Крим 57,5 . Найнижчий показник в Чернігівській області 51,3 . У сфері матеріального вир-ва зайнято 64 працівників. В пром- ті - 29 , більше 20 - с г, понад 11 - в освіті, галузяях науки та культури.

Значна частка припадала на буд-во 7,4 , торгівлю, гром. харчування 7,1 , транспорт і звязок 6,7 . Нині переважаючою формою зайнятості є держ сектор економіки, проте частка недержавних форм власності поступово зростає. У н г країни жінки переважають над чоловіками, вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну. 15. Населення - основа розвитку та розміщ. прод. сил. Населення не лише виробник мат. благ та послуг але й їх споживач.

Тому слід врахов і осіб у працездатному віці, і осіб похилого віку, і дітей. Насел у формує споживчий ринок і ринок праці. Демографічні фактори розвитку та РПС можна поділити на таі блоки 1 Чисельність населення країнни регіону , його динаміка, характер відтворення 2 Розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції 3 Статевовікова структкра населення, чисельністть і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації 4 Структура зайнятості населення 5 Національний склад населення 6 Демографічна політика держави. Чисельність населення регіону необхідне для визнач забезпеченості труд. ресурсами, обсягу вир-ва товарів нар. спожив, обсягу коштів на соц забезпеч, розмірів буд-ва житла, шкіл, лікарень тощо. З розвитком наук-техн прогресу роль труд. фактора збільш. Вплив трудового фактора визнчається обсягом витрат праці на вир-во одиниці продукції. Працемісткість визнач через розрахунок маси продукції, яка припадає на одного вир-ка. Найбільш працемісткими галузями є електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне вир-во, автомобілебудування, верстатобудування, швацька, бавовоняна, шовкова, взуттєва прим-ті. Працемісткі види вир-ва розміщуються у містах, які мають вільні труд. ресурси.

Працеміскі види с г розміщ у регіонах з високою щільністю сільского насел.

До наукомістких відносяться усі вир-ва, які потребують, висококваліфікованих робітників, а також великих вкладень у науков-дослідну базу вир-во ЕОМ, ракетобудування, літако- і автомобілебудування, виготовлення озброєнь тощо. Їх розміщ у великих містах, які мають кілька науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів. 21. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка. Природно-ресурсний потенціал - сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані і використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливості, засоби.

Відбиває споживчу варітість ресурсів, їх кориснсть для сус-ва. ПРП є одним з важливих факторів РПС і включає вже вивчені елементи природного середовища Ш Природні ресурси, тобто ті елементи природного середовища, які безпосередньо беруть участь у матер вир-ві і в невиробничій діяльності, тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку ПС і вивченості можуть бути використ для задовол потреб людського сус-ва у формі безпосередньої участі у матеріальній діяльності. Ш Природні умови, тобто елементи природного середовища, що не беруть безпосередньої участі в сусп. вир-ві, тіла і сили природи,які при певному рівні розвитку ПС і вивченості можть бути використанідля задоволення потреб людського сус-ва у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Природні ресурси поділяються - Промислові вже розвідані на глибині до 1300 м і достовірно вивчені - Балансові всі пром запаси розвідані на глибині до 1800м і менш конкретні - Геологічні пром балансові приблизно оцінені - Прогнозні запаси визначені в залежн від геолог будови земної кори Економічна оцінка визначається тими сукупностями, які несе людина в звязку з використанням цих ресурсів. При анлізі та оцінці враховуються - загальні запаси - якість - глибина залягання - необхідні затрати для збагачення - транспортні витрати для поставки до споживача 17. Міське та сільське розселення України, особливості формування та динаміка чисельності. Міське насел. 3 1913 до 1994 зросло у 5,2 раза, а сільське зменш. в 1,7 рази. Зараз - 445 міст і селищ міського типу. Містом вважають нас. пункт, що викон. пром, транспортні, культурно-торгові та адмін ф-ії, а насел. склад переважно з робітників, службовців та їхніх сімей. Міста є економічні промислові, трансп, торг-розподільні та неекономічні адмін, культурн, рекреаційні . Найбільше міст в Донецькій 51 , Луганській 37 , Київській 25 . Найменше іх у Миколаївській та Херсонській по 9 . СМТ - проміжна ланка між містом і селом.

Розміщ. навколо підприємств, курортів, залізн. вузлів і мають 2 та більше тис. мешканців. За к-тю насел. міста поділяють на а малі до 50 тис 1247. Сюди вход й смт. б середні 50-100 тис 55. в великі 100-500 тис 40 г дуже великі до 1 млн 6 д міста-мільйонери Киів, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса . Внаслідок росту великих міст утворюються міські агломерації - зосередження функціонально повязаних між собою міських поселень, що концентрують у собі потужний виробничий, культурний, освітній і торговий потенціал. Всього 19 агломерацій. Сер. вік міськ насел. менше сільського.

Села відрізн за кількістю жителів і за принципами розміщ. В Поліссі невеликі села до 500-700 чол. розташ на підвищеннях, в Лісостепу села більші 1000-1500 чол в Степу - найбільші села до 3000 чол. і розміщ, біля води. В гірських районах села невеликі і розміщ на схилах та в гірських долинах.

Зараз відбувається знелюднення села. 24. Земельний фонд Укрїни та його структура.

Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів. Забезпеченість України с г угіддями дуже висока і становить 0,8 га на одного жителя. Рівень с г освоєння території країни сягає 70 , але досить диференційний у розрізі областей табл. 11 . Площа орних земель станов на 1 січня 1996 32 989 тис. га, пасовищ - 6758 тис. га. На кожного жителя України припадає 0,65 га ріллі. У результаті меліоративних робіт осушено 3299 тис. га і зрошується 2585 тис. га землі. У структурі грунтового покриву України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55 площ орних земель. 10 ор-них земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9 - каштанові, 7 - підзолисті, 6,7 - сірі лісові, 2,5 - солонцюваті, 2 - лужні та ін. Останніми роками порушується баланс гумусу, особливо в чорноземах.

У зв язку з цим погірш родючість грунтів. Тому подальший розвиток землеробства має передбач і заходи щодо відновл родючості грунтів, рекультивації земель, вилучених із с г обороту.

Для У. характерний високий рівень освоєння території. Найвищий рівень мають західні і центральні області, Донбас і Придніпров я. В Степовій і Лісостеповій зонах рівень розораності перевищує 70 . Одним з наслідків цього є зростання ерозійних процесів, частка яких перевищує третину загальної площі ріллі. Така ситуація потребує радикальних заходів щодо зниж. частки ерозованих земель.

В У. є значні територіальні відмінності в землезабезпеч насел.

Так, у Закарпатській області забезпеч ріллею становить 0,15 га на одного жителя, в півд областях - до 1,5 га, тоді як у середньому в Україні - 0,65 га. За рівнем забезпеч ріллею Україна займає одне з перших місць в Європі. Для ефективного використання орних земель велике значення мають кліматичні ресурси території. Так, тривалість неморозного періоду, сума активних температур, кількість опадів і запаси вологи в грунтах в сукупності є агрокліматичними ресурсами.

Кількісні параметри агрокліматичних ресурсів у межах України територіально диференційовані. Так, агрокліматичні ресурси півдня Криму дають змогу вирощувати субтропічні культури, а в цілому територія України придатна для вирощування всіх культур помірного поясу.

Проте для одержання гарантованих урожаїв на півдні України необхідно застосовувати штучне зрошування, оскільки тут випадає мінімум опадів влітку, а також можливі засухи. 18. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.

Дані за 1996 рік. Укр п ята за чисел насел в Європі. Зараз населення стан. приблизно 51,3 млн. Україна поступається лише ФРН 80 млн. чол Італії 58 млн чол Великобританії 57,3 млн чол. і Франції 57 млн чол Демографічна ситуація надзвичайно серйозна.

Процес природного скороч насел в селах розпоч з 1979, в містах - з 1990. У 1989 р. природний приріст населення України становив 1,7 чол. на 1000 чол. населення.

А в 1990 р лише 0,6, а з 1991 природне скорочення 0,7. За період 1929-1959 Укр не долічилася 14,6 млн осіб. Сер. трив. життя в Україні станов 70-71 рік 66 років у чоловіків і 73-75 років у жінок і поступово зменш.

За цим показником, Україна посідає 52 місце серед країн світу. Скорочення насел України - наслідок мутагенних впливів, у тому числі негативних змін навкол. сер-ща, що призводять до різкого пошкодження генофонду, глибока соц-екон криза, складна криміногенна сит. в Україні. Забруднення навкол сер-ща призвело до того, що у 1990 р. вся Україна проголошена її парламентом зоною екологічного лиха. 25. Водні ресурси України. Водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту.

Загальний обсяг річкового стоку становить 210 км3 у тому числі 130 км3 формуються за межами України. В середньому водозабез-печення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3 що майже у 18 разів менше, ніж у Росії. Найвище водозабезпечення жителів у західних і північних областях.

Ресурси підземних вод становлять 5,6 км3 Основна маса річкового стоку припадає на Дніпро - 53,5 км3 Дністер - 8,7 км3 Сіверський Донець - 5 км3 і Південний Буг - 3,4 км3 Усього на території України понад 73 тис. річок. Найбільш багатоводним є Дунай, який вздовж 174 км проляг. територією країни. Стік його в середньому за рік становить 123 км3. Водночас екологічні проблеми Дунаю дуже гострі, а його воду для зрошування можна використовувати лише після очищення.

Майже 11 км3 води акумулюють 3 тис. озер, у тому числі 2.5 км3 прісної, 80 водосховищ і 20 тис. ставків мають запас води 24 км3 Найбільші озера і лимани розміщені на Поліссі, в басейні Дунаю, на узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму. Штучні водойми створено на Дніпрі, Південному Бузі, Сівер-ському Дінці. Вони займають територію понад 7 тис. км2 а це означає, що власне стільки орних земель було вилучено в Україні з с г обороту.

Запаси підземних вод в Україні становлять майже 20 км3 і зосе-реджені в основному на півночі і заході. Глибина залягання їх ко-ливається від 100м на півночі до 600м на півдні. Серед підземних вод важливу роль відіграють мінерсільні, які зосереджені в 84 родовищах, з них 35 експлуатуються.

У Карпатах, Закарпатській області і на півострові Крим, у Кримських горах на глибині понад 500 м є термальні води, які ще недостатньо вивчені. Споживання води в Україні щороку зростає. Найбільшим споживачем води є пром-ть, на другому місці - с г - 15 км3 на третьому - комунальне - 4 км3 Берегова лінія України становить майже 2 тис. км. Чорне море майже 420 тис. км2 має велике господарське значення.

Тут водиться 180 видів риб, більшість яких промислові. Є цінні водорості. Крім транспортного море має ще й велике значення як зона відпочинку і лікування людей Азовське море майже 40 тис. км2 характеризується багатим видовим складом живих організмів 350 видів риб . Його мілководність, що зумовлює добре прогрівання води, сприяє широкому ви-користанню узбережжя для відпочинку й лікування людей. 45.Народно-госп. Комплекс України Україна - індустріально-аграрана держава Східної Європи. ЇЇ народне господарство - це сукупність територіальне взаемозтов язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Галузева структура господарства - це склад, співвідношення і зв язки між окремими галузями країни поділ її господарства на окремі галузі . Окремі галузі народного господарства України відрізняються значною часткою валового суспільного продукту тобто сумою мате-ріальних благ, вироблених суспільством країни за рік. Провідною і найважливішою галуззю виробничої сфери України є промисловість. У ній створюється близько 67 валового суспільного продукту дер-жави. На другому місці за цим показником близько 14 сільське господарство.

Потім будівництво, транспорт і зв язок, торгівля, мате-ріально-технічне постачання і заготівля. В останні роки питома вага промисловості і транспорту і зв язку постійно збільшувалася, а частка сільського господарства у валово-му суспільному продуктові нашої держави знижувалася. 27. Рекреаційні ресурси України, іх структура, особливості розміщення, проблеми, охорона і раціональне використання.

Україна має великі запаси рекреаційних ресурсів бальнеологічних мінеральних вод, грязей кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних.

У нас є мінеральні води основних бальнеологічних груп води без специфічних компонентів та властивостей Миргород, Куяльник, Феодосія, Очаків води вуглекислі Поляна, Голубине, Сойми води сульфідні Любень-Великий, Синець, Черчого води залізисті, миш яковисті або миш якові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію санаторій Гірська Тиса води бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин Трускавець, Березівські мінеральні води радонові радіоактивні Хмільник . Лікувальні грязі - відкладення боліт, озер та морських заток, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин і являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу з певними тепловими та іншими фізико-хімічними властивостями.

Лікувальні грязі поділяються на торфові прісноводні, мінералізовані , мулисті сапропелі, сульфідні, мінеральні, глинистий мул, глини та псевдовул-канічні сопочні та гідротермальні . В Україні експлуатується сім торфових і десять сульфідних родовищ лікувальних грязей.

Особливе місце займають унікальні ресурси озокериту Бориславського родовища у Львівській області. Торфові грязі є у Львівській та Івано-Франківській областях.

Серед мулисто-сульфідних значними є Куяльницьке та Шаболатське Одеська область , а також Чокракське Крим родовища.

Лісолікувальні ресурси в Україні поділені досить нерівномірно. Більше за все лісових масивів у Південно-Західному районі, де формування рекреаційних територій спирається саме на цей фактор.

У Закарпатській, Київській, Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохорони, грунтозахисту.

Кліматичні ресурси - береги, моря, річки, водосховища, озера.

Українські Карпати та Кримські гори, лісові масиви - для цих ландшафтів характерне сполучення чистого повітря, наповненого киснем, та високої вологості. Гірські долини, захищені хребтами, характеризуються сприятливим мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів Яремча, Ворохта, Космач та ін 28. Територіальна і галузева структура промисловості України та основні напрямки її вдосконалення.

Промисловість - найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1 3 основних фондів, понад 35 населення, зайнятого у н г. Вир-во засобів вир-ва групи А - 69,2 ,частка вир-ва групи Б вир-во предметів споживання - 30,8 Нині виділяють такі міжгалузеві генералізовані структурні підрозділи промисловості паливно-енергетичний комплекс паливна промисловість і електроенергетика машинобудівний комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали хімічна промисловість, чорна і кольорова металургія, промисловість будівельних матеріалів та лісова промисловість галузі, які виробляють предмети споживання легка та харчова промисловість .Прикладом менших форм міжгалузевих комплексів можна назвати виробничі ВО і науково-виробничі об єднання НВО . Традиційними міжгалузевими об єднаннями є концерни.

Також формуються різного рангу територіально-промислові об єднання.

Осн. особливість їх - спільність території, на якій вони знаходяться. Територіальна організація промисловості зумовлена формуванням виробничо-територіальних поєднань двох типів промислових угрупувань та промислових комплексів. Промисловими угрупування - сукупність кількох під-в, не об єднаних виробничо-технологічними зв язками, однак з характерним транспортно-географічним положенням, спільністю використання об єктів інфраструктури і всієї системи обслугов. Для промислового комплексу, крім зазначених ознак, характерні тісні виробничо-технологічні зв язки на основі послідовної й комплексної переробки сировини, відходів виробництва і спільного випуску готової продукції. Промисловий район - складніше й ширше за територією формування.

Він виникає на основі комплексів, угрупувань або внаслідок взаємодії цих форм. Промислові зони - сукупність пром районів або досить великих просторових ареалів з високою конкуренцією в них промисловості. Загальною проблемою розвитку промисловості України залишається потреба поліпшення структури пром вир-ва зменшення частки виробництва групи А і збільшення обсягів, а також асортименту та якості виробництва товарів народного споживання зменшення частки ресурсо- і енергоємних виробництв впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і подальший розвиток наукоємних, відносно трудомістких галузей промисловості машинобудування, особливо електронної, приладобудування та ін. впровадження екологічно безпечних технологій та обладнання. 26. Лісові ресурси України. Площа лісів України становить 8,6 млн га, з них 6,9 млн га займають ліси державного фонду.

Лісопокрита площа в середньому становить 14 , у тому числі західна й північна частини - 30-40 , Карпати - понад 40. Полісся - 25,7, Крим - 10. Степ - 4 75 лісових площ мають високопродуктивний деревостан. Річний приріст деревини становить понад 30 млн м3. На хвойні ліси припадає 54 запасів деревини, в тому числі на сосну - 35 , вона в основному поширена на Поліссі. Майже 40 запасів деревини - твердолистяні породи дуб - 22 , бук - 13 , граб - 2 . Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополь.

Неабияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав. Деревообробну пром-ть см. 48. 30. Паливно-енергетичний комплекс суть, структура, значимість в н г. ПЕК - сукупність всіх видів енергорес, підприємств по їх видобутку, переробці, транспортуванню для забезпечення споживача енергією в різному вигляді наприклад, тепловою або електричною . Для ПЕК України характерна висока доля вугілля, як палива для ТЕС та висока доля АЕС в електроенергетиці. Мало використовується альтернативна та гідроенергетика. Основні підгалузі ПЕК а видобуток - збагачення - переробка - споживання палива б виробництво - передача - використання електроенергії і тепла.

Енергетика є базовою галуззю г-ва будь-якої країни. Для У, через енергомісткість її г-ва. розвиток енергетики є виріш. фактором.

До складу ПЕК входять палив пром. транспорт в т.ч. ЛЕП , електроенергетика, галузі інфраструктури.

Для пропорційного розвитку ПЕК складається паливно-енергетичний баланс ПЕБ - співвідношення видобутого палива і виробленої електроенергії до використання їх в народному гос-ві. Паливна пром. Включає в себе як основні галузі вугільну, нафтову, газову , так і допоміжні торфову і сланцеву . Електроенергетика включає в себе а електростанції б електромереживне господарство в теплоенергоцентралі. 49. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України. Газова пром-ть - наймолодша галузь паливної пром-ті України. Використання газу в 2 рази дешевше, порівнянно з нафтою.

Крім того вона забезпечує вир-во азотних добрив і синтетичних матеріалів. З 70-х до сьогодні видоб. газу знизився в 3 рази. На Передкарпатську нафтогазоносну обл припад 3,1 видоб. газу. Цей район дуже перспективний, бо газ видоб. з незначних глибин.

Взагалі, в Зах-Укр. регіоні прогнозовані запаси становл. 600 млн.т. умовн. палива, але залягає воно на 5-6 км, тому це проблематично.

Зменшення видобутку газу пояснюється вичерпанням або нераціон. виробленням значної частини родовищ.

В Передкарпатті можна збільш видобуток, але для цього треба відновити запущені свердловини, поліпшити якість буріння, забезпечити обладнанням для буріння на 5-7 км. Дніпровсько-Донецьку газоносну обл виявл поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині. Осн. родовища стали відомими в другій половині 60-х. Це найб. в Укр. нафтогазоносна обл. На неї припадає 93,8 видобутку газу країни. Осн. родовища Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Дружелюбівське і Західнохрестищенське Харківська обл Рибальське і Качанівське Сумська обл Солохо-Диканське Полтавська Перещепинське Дніпропетр Гнідинцівське Чернігівська . Тут виявлено 111 родовищ з запасами 785 млрд м3. Щебелинське - 80 газу України. У Причорноморсько-Кримській обл. експлуатується 17 родовищ із запасами 14,3 млрд м3. 51. Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.

Представлена нафтодобувною та нафтопереробною галузями, які виникли в Передкарпатті ще на початку ХЇХ ст. Наприкінці ХЇХ - на початку ХХ ст. цей район був відомим в світі центром нафтової промисловості. На сьогоднішній день його значення зменшується при зростанні ролі Донецько-Придніпровської нафтодобувної провінції. Причорноморсько-Кримська провінція є найбільш перспективною для видобутку нафти й газу в Україні. На сьогоднішній день при необхідних 50-60 млн.т сирої нафти щороку власний видобуток становить 4-5 млн т. Тому Україна є досить значним імпортером нафти і нафтопродуктів переважно з Росії . Але за часів СРСР на Україні була побудована потужна нафтопереробна пром. Потужність НПЗ складає до 80-90 млн т сирої нафти щороку.

Недоліком є застарілі технології та обладнання цих заводів, що приводить до неповної неглибокої переробки нафти 50 в порівнянні з 90 в розвинутих країнах . НПЗ Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський.

Бердянський. Одеський термінал для надходження нафти морем вважається перспективним , Львівський, Надвірнян-ський, Дрогобицький.

Особливістю нафтової пром. є те, що сира нафта містить до 20 нафтових супутніх газів та деякі інші елементи. Для отрим нафтопродуктів мастил, бензину, мазуту, керосину тощо необхідні стабілізація та крекінг нафти.Для видобутку нафти використовують свердловини, естакади, плавучі платформи. Зараз перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні Гнідинцівське, Прилуцьке, Охтирське, Качанівське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища . Тут виробл. понад половину нафти.

Друге місце - Прикарпатська нафтогазоносна провінція Бориславнафтогаз і Долинанафтогаз . Українська нафта має відносно високу собівартість, оскільки немає можливості видобув. фонтанним способом.Транспортування нафти через Україну здійсн підпр-во магістральних нафтопроводів Дружба із Росії в країни Центральної і Зах Європи і Підпр-во придніпровських магістральних нафтопроводів у південні регіони Росії і на експорт через Одесу . У 1996 перекачано 65,199 млн. т нафти. На експорт було транспортовано 49,89 млн. т нафти, для потреб українських нафтопереробних заводів - 10,47 млн т. 53. Основні принципи розм. електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії Принципи розміщення електроенергетики Е концентрація вир-ва електроенергії внаслідок буд-ва великих районних електростанцій, що використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси - комбінування виробництва електроенергії і тепла з метою теплопостач міст та індустр центрів - широке освоєння гідроенергоресурсів з урах. комплексного виріш. завдань Е транспорту, водопостач, іригації і рибництва - випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енерг балансом.

Розміщення Е. залеж від наявності пал-енерг рес. і спож-в електроенергії. 1 3 електроенергії виробл. в р-нах спожив. і понад 2 3 спожив. в р-нах її вир-ва. Місце буд-ва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням еколог. обстановки.

Усі електростанції України поділяють на чотири види. В основу поділу покладено ознаку використовуваного ресурсу - теплові - працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі. Вирізняють конденсаційні і теплоелектроцентралі - гідравлічні - викор. гідроресурси. Поділ. на гідро, гідростимуляційні і припливні - атомні - збагачений уран або інші радіоактивні ел-ти - електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найперспективнішими є вітрові, сонячні тощо. ТЕС-67 , ГЕС-4 , АЕС-29 . 54. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні ТЕС України. Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними ДРЕС . Вони виробляють майже 2 3 всієї електричної енергії. За останні 30 років потужність ТЕС зросла у 5 разів. Частка вугілля у структурі палива велика.

Перевагою ТЕС є відносно вільне розміщення, вдвоє дешевша вартість капіталовкладень порівняно з ГЕС. Найбільшими ДРЕС в Україні є Вуглегірська, Старобешівська.

Курахівська, Слов янська Донецька обл Криворізька, Придніпровська Дніпропетровська обл Бурштинська Івано-Франківська обл Запорізька. Ладижинська Вінницька обл Трипільська Київська обл. та ін. Дедалі більшого значення набувають теплоелектроцентралі. Їх будують поблизу споживача, оскільки радіус транспортування тепла невеликий 10-12 км , проте коефіцієнт корисного використання тепла становить майже 70 , тоді як на ТЕС - тільки 30-35 . Теплоелектроцентралі обігрівають понад 25 міст України. Найбільші з них - Київська ТЕЦ, Дарницька Київ , Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ. Одеська, Калузька. Краматорська та ін. 56. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади ГЕС в Україні. ГЕС одне з найефективніших джерел електроенергії. Переваги ГЕС вони виробляють електроенергію, яка у 5-6 разів дешевша, ніж на ДРЕС, а персоналу, що їх обслуговує, в 15-20 разів менше, ніж на АЕС. Коефіцієнт корисної дії ГЕС станов. понад 80 . Однак розміщ. їх повністю залежить від природних умов, а вир-ва електроенергії має сезонний характер.

Буд-во ГЕС на рівнинних ріках України потребує затоплення великих територій під водосховища.

Гідроенергетика України посідає незначне місце в енерг. балансі - 9 потужностей 14 вир-ва електроенергії. Основні ГЕС розташ. на Дніпрі. Це - Дніпрогес, Кременчуцька, Каховська, Дніпродзержинська, Канівська і Київська.

На Дністрі збудована Дністровська ГЕС-ГАЕС, у Закарпатській області - Теребле-Ріцька ГЕС. Крім них, на малих річках діють близько сотні електростанцій невеликої потужності, більші з них належ до держ енергосист.

Збудов каскади ГЕС на річках Рось Корсунь-Шевченківська, Стеблівська та ін. і Південний Буг. Специфічну роль відіграють гідроакумуляційні електростанції ГАЕС Київська, Дністровська і Запорізька Дніпрогес . Вони дають можливість забезпечення спож. електроенергією в пікові години.

Діючи за принципом переміщ. води між двома басейнами, розміщеними на різних рівнях висоти, ГАЕС працюють як помпи. 55. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України. АЕС за характером використовуваного палива не пов язані з родовищами його видобування, що забезпечує широкий маневр їх розміщення.

АЕС орієнтовані винятково на споживачів, особливо на райони з обмеженими ресурсами палива та гідроенергії. В Україні працюють 5 потужних АЕС - Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська.Під тиском громадськості припинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської АЕС та Одеської атомної ТЕЦ. АЕС виробляють 29 енергії. Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення, який виробляють наші збагачувальні фабрики Придніпров я та Прикарпаття. Доцільно будувати нові блоки середніх за потужністю атомних електростанцій під землею з багатократним рівнем техніки безпеки.

АЕС розташовують незалежно від пал енерг. фактору та орієнтують на споживачів у районах з напруженим пал-енерг балансом, біля водних джерел.ТЕС-67 , ГЕС-4 , АЕС-29 . 59, 58. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни. Вдале поєднання покладів коксівного вугілля, залізних та марганцевих руд дає змогу відокремити 3 підрайони Придніпровя Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя , Донбас Макіївка, Алчевськ, Донецьк, Краматорськ , Приазовя Маріуполь . В їх межах формуються вузли та центри.

Придніпровський металургійний район ПМР простягається вздовж Дніпрра від Кременчука до Нікополя.До складу ПМР входять 5 великих вузлів вир-ва Дніпрпетровський, Запорізький, Кріворізький, Нікопольський, Кременчуцький. Із 32 великих металургійних під-в У. в Придніпровї розміщено14. Виділені вузли чорної металургії утворені окремми центами цієї галузі. До складу Дніпропетровського вузла належать комбінти і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська.

У Дніпропетровську і Дніпродзержинську виплавляють чорні метали, є прокатне вир-во. Запорізький вузол сформувався на основі сприятл географ полож міста, вкористання води Дніпра та дешевої електроенергії Дніпропетровської ГЕС. Тут знаходяться найефективніші в У. під-ва Запоріжсталь , Дніпроспецсталь , феросплавний завод.

До складу ЗМВ крім входять і коксохімічні заводи, під-ва, які постачають вогнетриви, велика кіл-ть допоміжних і обслуговуючих з-дів та фабрик. Потужним і компактно розміщеним територіально є Криворозький вузол.Він обєднує величезні карєри, глибокі залізорудні шахти, 6 великих гірночозбагагчувальних комбінатів, кілька агломераційних фабрик, найбільший коксохімічний завод в У найпотужнійший металургійний комбінат Криворіжсталь . Нікопольський вузол складається з під-в Нікополя і Марганця.

В Нікополі знаходяться Південнотрубний та феросплавів заводи.Навколо міст сформувався потужний комплекс марганцвордної промисловості великі карри, шахти, збагачувальні фабрики, а також допоміжні і обслуговуючі під-ва. Донецький металургійний район обєднує великі узли і центри, які виникли навколло родовищ коксівного вугілля, вапніяків і на основі заліої руди, що завозиться сюди з Придніпровя.

Великі металургійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку, Єнакєвому, Луганську, Алмазному, Краматрську, Стаханові.Тут сформувалися 3 вузли До Донецько-Макіїївського вузла входять 4 металургійних заводи, коксохімічні під-ва, дпоміжні і обслуговуючі вир-ва. Найбільшим у Донбасі і найдавнішим цетром є Донецьк. Єнакіївський вузол сладається з великого металургійного заводу, коксохімічного вир-ва та допоміжних і обслуговуючих під-в. Алчевсько-Алмазнянський вузол знаходиться в Луганській області. Сформувався на базі Алчевського і Алмазнянського металургійних та феросплавів заводі в місті Стаханові. Крім вузлів в Донецькому районі виділяють окремі центри чорної металургії Краматорський, Костянтинівський і Харцизький.

Третій район чорної металургії У. знаходится в Приазовї. До його складу входять потжні під-ва Марійуполя 2 заводи , а також родовища залізних руд Керченського басейну з керченського басейну з Керченським залізорудним комбінатом і Комиш-Бурунською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу.

Однією з основних проблем є вичерпність багатьох родовищ залізних руд. Кількість залаза в руді зменшується, і, навіть зі зростанням видбутку, виплавка металу також зменшуватиметься. Чорна металургія У. спирається на потужну залізорудну базу. На тер-ї є чималі запаси залізної руди. Загальні запаси 27,4 млрд.т і складається з з багатих залізистих кварцитів 1,9 млрд т , бідних 24,1 млрд т і бурих залізняків 1,4 млрд т . Провідне місце належить Криворозькому бассейну, який є одним з найбільших у світі. За покладами залізних руд виділяються Кременчуцький та Білозірський 70 вмісту заліза. басейни.

Промислове значення мають залізняки Керченського пів-ва. Україна має великі поклади марганцевих руд Великий Томак, Нікополь, Орджонікідзе. За запасами У друга у світі після ПАР. Центрами вир-ва феросплавів є Запоріжжя й Нікополь. 62. Кольорова металургія України. Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробництво сплавів, прокат кольорових металів, пе-реробку вторинної сировини і видобуток кольорового каміння. Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Це зумовлено нестачею покладів різних руд кольорових металів. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає, оскільки їй належить значна роль у створенні конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алю-мінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева. Для кольорової металургії характерними є комплексне використання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості. На розміщ підприємств кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори.

До джерел сировини тяжіють виплавлення ртуті, нікелю, рідкісних металів. Алюмінієве, титано-магнієве і цинкове вир-во розміщ в місцях дешевої електроенергії. У структурі вир-ва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з вир-ва глинозему та алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20 усього виробництва кольорової металургії. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське і Смілянське родовища.

Перспективними районами для бокситів є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов я. Сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси яких є практично невичерпними.

Алюмінієва промисловість України має новий великий глиноземний завод, збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і завод алюмінієвих сплавів у Свердловську Луганська обл Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачують титано-магнієву сировину і виробляють титан і магній. Сировиною для одерж магнію в У. є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття, мілководні водойми Приазов я і Причорномор я Сиваш , що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей.

У Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об єднанні Оріана , у Запоріжжі - магнію і титану.

Магнієву сировину до Запоріжжя довозять із Стебника Львівська обл Калуша і Сиваша, а титанову - з іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне титанове литво.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд. свинцю і цинку, відомі у Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпаггі, які поки що не мають промислового значення.Костянтинівський завод Укрцинк працює на базі цинкових концентратів. Основні напрями полішпення техніко-економічних показників роботи цинкової пром-ті полягають в удосконаленні технологічних процесів переробки концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних компонентів. Побузький нікелевий завод Кіровоградська обл. переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція - нікель і феронікель - використовується на металургійних і маши-нобудівних заводах Придніпров я і Донбасу.

У Артемівську Донецька обл. збудовано завод для обробки кольорових металів. який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат прути. труби, дріт, листи, стрічки. штаби . Це під-приємство має закінчений виробничий і технологічний цикл. У Світловодську Кіровоградська обл. працює Дніпровський завод чистих металів. що виробляє напівпровідникові матеріали, а в До-нецьку - завод кольорових сплавів. В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію. а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектро-ніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо. Майже 25 товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів. Їх випуск налаго-джено у Харкові. Києві, Донецьку Одесі у Володарську-Волинському Житомирська обл. створено і функціонує виробниче об єднання Західкварцсамоцвіт . Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито п ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та п ять родовищ - у Донецькій області, невелике родовище золо-та - у Закарпатській області. Провадяться підготовчі роботи з екс-плуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспетиву зможе видобувати майже 25 т золота щороку Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем кольорових металів. які надходять з інших держав. 76. С г машинобудування та тракторобудування.

С г м б розміщ в р-нах вир-ва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію с г. В У. збуд заводи з вир-ва с г машин, великі спеціалізовані під-ва для виготовл сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, причепів, машин і обладнання для тв-ва та кормовир-ва. Найбільшими центрами с г м б є Харків мотори для самохідних комбайнів , Кіровоград сівалки , Дніпропетровськ бурякозбиральні комбайни , Тернопіль бурякозбиральні комбайни , Херсон зернові і кукурудзозбиральні комбайни , Одеса тракторні плуги . Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську, Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Конотопі. Тракторобудування, як галузь середнього машинобудування, в своєму розміщенні орієнтується на споживача.

Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де діють заводи тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати - у Вінниці. Ряд великих підприємств для виробництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луганську, Одесі. 65. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.

Підприємства цієї галузі орієнтуються, як правило, на споживача готової продукції, за винятком виробів, які відзначаються абсолютною транспортабельністю. Локомотивобудування прив язане до джерел сировини.

Тепловози виробляють у Луганську на базі паровозобудування і в Харкові на заводі транспортного машинобудування.

Промислові електровози випускають у Дніпропетровську. У Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Конотопі й Дружківці є заводи для ремонту тепловозів. Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпродзерж, великовантажні вагони - у Стаханові Луганська обл У Маріуполі налагоджено вир-во металевих вагонів-цистерн.

Найбільші вагоноремонтні заводи розміщені в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі. Суднобудування - це буд-во й ремонт суден, а також суднове машинобудування.

Суднобудування поділяють на морське й річкове, а його географія збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами.

Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна - танкери й суховантажні дизельелектроходи. Два суднобудівних заводи у Херсоні випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани.

У Києві випускають морські траулери. Суднобудування і судноремонт розвинені в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Керчі та Маріуполі. Річкове суднобудування розвинене в Києві, де будують пасажирські і буксирні судна, траулери, рефрижератори.Херсонський завод річкового суднобудування випускає катери, теплоходи, земснаряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі, Ізмаїлі, Вилкові на Дунаї . 66. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.

Верстатобудування орієнтується на райони і центри з розвиненим м б, науково-дослідною і конструкторською базою.Вир-во верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням, верстатів-автоматів, шліфувальних, фрезерних і прецизійних. Вир-во приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується тільки на райони високої технічної культури.

Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за кооперацією. Найбільшими центрами виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь електронно-обчислювальних машин - Київ, приладобудування та інструментів - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, вивозять за її межі. У перспективі необхідно розширити асортимент продукції машинобудування, інтенсифікувати процеси оновлення машинобудівної продукції й технічного переоснащення галузей промисловості. Чільне місце має належати створенню високоефективних машин і їх систем для всіх галузей і сфер господарства.

Розвиток приладобудування повинен бути зумовлений тим, що потреби України в основних видах продукції галузі задовольняються неповністю. Необхідно розвивати нових видів машин, устаткування, приладів і апаратів, роботів і магнітогідродинамічного генераторобудування, вир-ва швидкісної електронно-обчислювальної техніки нових поколінь, електрофізичних і електротехнічних засобів обробки металу та матеріалів, вир-ва систем зв язку, нових засобів управління, автоматизації тощо. 67. Важке та енергетичне м б України, його значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.

Важке машинобудування об єднує виробництво металургійного, гірничо-шахтового, підйомно- транспортного та енергетичного устаткування.

Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. Як правило, у важкому м б більше підприємств повного циклу заготовка, обробка, складання , які випускають продукцію невеликими серіями і навіть індивідуального призначення.Вир-во металургійного устаткування майже повністю 95,5 зосереджене в Донецькому і Придніпровському економічних районах. Найбільше підпр-во Ново-Краматорський машбуд. з-д, який випускає ковальсько-пресове, металургійне устаткування, прокатні листові стани неперервної дії, металорізальні верстати для, Дебальцівський машинобуд з-д, Старо-Краматорський, Кадіївський ливарно-механічний завод - устаткування для металургійної промисловості. Центри - Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Марганець. Заводи гірничо-шахтового і бурового устаткування розміщені поблизу споживачів - вугільної промисловості Донбасу, рудної бази Придніпров я, районів видобутку нафти і газу. Враховується фактор металомісткості, оскільки споживачі машин і металу розташовані в тих самих районах.

Основними центрами цієї галузі є Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Донецьк, Харків, Луганськ, Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернівці, Дрогобич.

Найб підпр-ва підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Одесі, Львові, Харкові, Нікополі, Прилуках і Дніпропетровську, середні - у Слов янську, Золотоноші Черкаська обл. та Ківерцях Волинська обл Найбільш спеціалізованим підприємством підйомно-транспортного машинобудування України для випуску різних типів автонавантажувачів є львівський завод Автонавантажувач . Однією з найголовніших галузей важкого машинобудування є енергетична, яка спеціалізується на вир-ві парових гідравлічних турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устаткування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю.

Центром енергетичного машинобудування є Харків. Його підприємства - турбінний завод ім.Кірова, завод Електроважмаш і Електромашина - випускають понад 40 продукції енергетичного машинобудування України. Турбінний завод випускає потужні турбіни для теплових, атомних і гідроелектричних станцій. На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства.Також Запоріжжя, Київ, Дніпропетровськ, Мелітополь, Львів, Тернопіль, Полтава, Нова Каховка.

Центрами енергетичного дизелебудування є Токмак Запорізька обл Первомайськ Миколаївська обл Борислав Херсонська обл Кабельне виробництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку.

Електроізоляційні матеріали виробляють у Луганську, Слов янську, Львові, Первомайську.Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець. 68. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. госп. комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.

Частка х п у господарському комплексі незначна і становить 6,5 вартості валової продукції. Ця галузь не має великої міцної сировинної бази, крім калійних та магнієвих солей, кухонної солі, самородної сірки, цеолітових туфів. Україна цілком залежить від імпорту каучуку, на 50-60 - синтетичних волокон, пластмас, гірничо-хімічної сировини, фарб, на ЗО-40 - продуктів основної хімії та мінеральних добрив.

Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію більш як 120 тис. найменувань. До її складу входить більше 200 підприємств таких галузей гірничо-хімічної, коксохімії, основної хімії, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетичних фарбників. Найбільш важливі галузі гірничо-хімічна та основна хімія. У структурі виділяють такі підгалузі гірничо-хімічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, галузі з вир-ва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу лаків, фарб, фотохімічних товарів побутову хімію. Розвиток і розміщення хімічної промисловості значною мірою залежать від стану охорони навколишнього середовища.

Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів природи, але водночас це єдина галузь, яка утилізує виробничі відходи.Впровадження прогресивних хімічних технологій, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи, забезпечення максимального очищення стічних вод і викидів в атмосферу, уможливлять насамперед оздоровлення місць надмірної концентрації хімічних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об єктів хімічної промисловості в регіонах з порівняно високим рівнем заселення. 70. Вир-во мінеральних добрив в У передумави розвитку, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.

Вир-во міндобрив - провідна галузь хімпром-ті України, яка виробляє азотні, калійні, фосфорні і комбіновані гранульовані добрива з домішками мікроелементів. У структурі вир-ва міндобрив переважає випуск азотних добрив, що наближений до центрів коксу та переробки природного газу. Фосфорні добрива на базі привізних апатитів Кольського півострова виробляють на Вінницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сумському ВО Хімпром та Одеському суперфосфатному заводі. Певну роль у цьому відіграють руди Кролевецького Сумська обл Ізюмського Харк. обл. та Придністровських родовищ фосфоритів. Азотно-тукова пром-ть виникла поблизу коксохімічних підприємств, використовує коксовий газ для одержання аміаку. Кардинальні зміни в географії цієї промисловості відбулися внаслідок переходу на економічнішу сировину - природний газ. Розгалужена система газопроводів уможливила наближення її підприємств до районів споживання.

Азотно-тукова промисловість України випускає азотні добрива сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід тощо. Основні центри - Дніпродзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне. Калійні добрива виробляють у Калуші на ВО Оріана і Стебниківському калійному заводі, тобто в районі залягання калійних солей. Виробництво фосфатних добрив налагоджено на основі привізних кольських апатитів і північно-африканських фосфоритів у Вінниці, Одесі, Сумах, Костянтинівці. Україна займає одне з провідних місць у світі і має великі експортні можливості щодо мінеральних добрив.

Це визначається сировинним фактором - наявністю багатих родовищ калійних солей і фосфоритів. Калійні солі є в Прикарпатті Калуш, Стебник , а фосфорити - у Донбасі та Придністров ї. Наявність сировини дозволила Україні створити розвинену технологічну базу для виробництва мінеральних добрив на експорт.

Більше 90 експорту мінеральних добрив становлять азотні добрива, а їх головними покупцями є Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Молдова, Туркменистан.

Недостатньо використовуються експортні можливості виробництва калійних добрив.

Значну кількість цих добрив Україна імпортує. В той же час в Україні є калійна галузь, потужності якої можуть задовольнити багатьох зарубіжних споживачів. 72. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей лісопильної, меблевої та ін . Ліс заготовляють у Карпатах, у Лісостепу й на Поліссі. Величезних збитків лісовій промисловості завдала аварія на Чорнобильській АЕС, що вивела з народногосподарського обігу більш як половину лісових ресурсів України. Тепер найбільше лісозаготівля розвинута у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій, Волинській та Рівненській областях.

Підпр-ва деревообробного підкомплексу розміщені як в районах споживання так і в районах лісозаготівлі. Однією з наважл. галузей підкомплексу є лісопильна, 80 підпр-в розміщ. в Карпатському екон. регіоні. Найбільші центри лісопиляння Брошнів, Рожнятів, Вигода, Надвірна, Чернівці, Рахів, Свалява, Малин, Овруч. Фанерна пром-ть - Львів, Київ, Чернівці, Костопіль. Важливими галузями є вир-во деревно-стружкових плит і меблів Костопіль, Свалява, Киів. Меблева пром-ть, є однією з найпотужних.

Найбільші меблеві під-ва розташовані Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів, Мукачеве, Житомир, Чернігів та ін. 73. Целюлозно паперова пром-ть У сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.На основі переробки лісу та інших рослинних ресурсів, а також вторинної сировини у нас створена целюлозно-паперова промисловість. Головними центрами целюлозно-паперової промисловості є Жидачів, Рахів, Херсон, Ізмаїл, Обухів, Корюківка, Малин, Понінка. До її центрів належать ще й Великий Вичків, Перечин, Свалява, Коростень тощо. Целюлозно-паперова промисловість виробляє більше 150 видів продукції, але задовольняє потреби держави і населення в папері в середньому лише на 50 . В Україні не виробляють зовсім або виробляють в недостатній кількості окремі види паперу, попит на які всюди у світі має тенденцію до підвищення газетний, офсетний, пергамент та ін. Виробляються також будівельні матеріали, деревостружкові плити, фанера з лісової сировини та відходів. 74. Цементна та скляна прм-ть У. значення, структура, сучасний стан. Цементна пром-ть матеріаломістка галузь, тому цементні з-ди розміщ в р-нах видобув сировини.

В Україні налічується 15 цементних заводів їх загальна потужність 24 млн т на рік. У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підпр-ва України - Амвросіївський цементний комбінат, Краматорський, Єнакіївський.

Донецька область по вир-ву цементу посідає перше місце, Дніпропетровська - друге, Харківська Балаклія - третє. Найбільші цементні заводи розташ в Кривому Розі, Дніпродзержинську й Дніпропетровську.

Цементні з-ди цих областей випускають портланд-цемент і шлакопортланд-цемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів. Цементні заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші заводи зосереджено у Львівській Миколаїв , Рівненській Здолбунів , Івано-Франківській Ямниця та Хмельницькій Кам янець-Подільський областях.

Порівняно менше виробляють цементу на півдні країни, хоча тут є високоякісна сировина. На території південних областей України працюють Бахчисарайський Автономна Республіка Крим , Ольшанський Миколаївська обл Одеський та інші заводи.На території У. утвор чотири великі зони виробництва цементу південно-східна Донецька обл північно-східна Харківська обл центральна Дніпропетровська обл. та західна Рівненська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька області . Для цементної промисловості України характерна значна концентрація виробництва.

В середньому на одне підприємство їх в Україні 15 припадає 1,3 млн т цементу на рік. Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи споруджують у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на довізній сировині. Азбест надходить з Уралу, а цемент - з найближчих цементних заводів. Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і Здолбунівський цементно-шиферні комбінати. Цемент завозять у Сумську, Чернігівську.

Київську, Херсонську й Черкаську області. В Україні родовища скляних пісків є в Донбасі Авдіївське родовище . Харківській області Новоселівське , Рівненській Рокитнянське , Чернігівській Глібовське , в Львівській, Одеській областях.Вир-во скла - дуже теплоємний процес, тому його розташовують поблизу паливних баз. В У. є 6 заводів листового та технічного скла. Найбільшим центром виготовлення скла в Україні є Костянтинівка в Донбасі. Тут виробляють віконне скло, шлакоситалеві плитки, армоване, вітринне скло та інші його види. Склоробні заводи є також у Лисичанську, Львові, Запоріжжі. Україна була значним виробником і експортером цементу, але технологія його вир-ва вже застаріла. 88. Залізничний транспорт України значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

У. належить до регіонів з значним розвитком залізничного транспорту, нанього припадає основна частина вантажооброту і перевезень пасажирів. Залізничний трансорт У. має 6 залізниць, обєднаних департаментом Укразалізниця , у тому числі 900 лінійних підпр-в для перевезення на магістралі завдовжки 22,8 тис.км, з них електрифіковано 8,3 тис км. Залізниці не спроможні повністю задовольнити потреби в пасажирських перевезеннях через відсутність поставок нових пасажирських вагонів, які імпортувалися б з ближнього та далекого зарубіжжя. Для забезпечення неперервних вантажних та пасажирських перевезень необхідно збудувати швидкісні залізничні лінії ровантажити перевантажені ділянки й лінії , збільшити середню масу поїздів за рахунок підвищення статичного навантаження, реконструювати великі станції, мости, тунелі. 89. Трубопровідний транспорт України значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.

Трубопровідний транспорт є найекономічн засобом транспортування рідкого палива, пального і технологічного газу, різних хім. продуктів. В У. виник у 20-ті в Прикарпатті - газопровід Дашава-Стрий-Дрогобич.

В Україні діють нафтопроводи Долина-Дрогобич, Битків-Надвірна, Качанівка-Охтирка, Гнідинці-Прилуки-Кременчук-Херсон, Кременчук-Черкаси, Самара-Лисичанськ-Кременчук-Херсон, який через підведено до Одеси. Через нього надходить в Україну сибірська нафта.

Через територію зах. обл. Волинської, Львівської, Закарпатської в 1963 р. прокладено європейський нафтопровід Дружба . У 1975 р. став до ладу нафтопродуктопровід Кременчук-Лубни-Київ. Нафтопровідним транспортом нині поставляється 93,6 усієї нафти, яку споживає Україна. Нафтопровідний транспорт України має 12 основних нафтопроводів 2,6 тис. км завдовжки.

Діаметр труб - 720 мм. Система нафтопроводів забезпечувала доставку нафти в основному з Росії. Однак у зв язку з різким зменшенням видобутку нафти в Росії виникла потреба в закупівлі її на світовому ринку. 90. Автомобільний транспорт України значення, суч. стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.

Автомобільний транспорт зручний при перевезенні вантажів на короткі відстані, при доставці їх до залізничних станцій, пристаней і портів, в обслуговуванні місцевого і сільськогосподарського вантажообігу. За обсягом вантажообігу автотранспорт не поступається залізничному й морському.Найважливіші автомагістралі - Київ - Брест, Москва - Харків, Дніпропетровськ - Запоріжжя - Сімферополь, Дніпропетровськ - Нікополь, Львів - Київ. Харків - Ростов-на-Дону. Автотранспортом перевозять продукцію с г, харчової і легкої пром-ті, будматеріали. В Донбасі і Придніпров ї велике знач. має також транспортування продукції вугільної пром-ті. Сфера викор. автотранспорту - перевез. всередині підпр-ва технологічні , в межах міста і області. Частково автотранспорт використ в міжреспубліканських і міжнар перевез.

Треба організувати вітчизняне автомобілебуд для забезпеч потреби У. в автомобілях на 65-70 нині - 10-15 . Щоб досягти автошляхами єврорівня, необх побуд 200 тис. км шляхів, у томучислі 60 у сільській місцевості. Слід також створити швидкісні автомагістралі, що з єднають Західну Європу з країнами СНД. Доцільно забезпеч участь заруб фірм в реконстр та буд-ві автомагістралей. 91. Водний транспорт України передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.

Водний транспорт України складається з морського, річкового та озерного. Морський транспорт.

У. має сприятливі умови для морського транспорту на півдні її терит. омивають Чорне та Азов моря, які практично не замерзають і з єднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданелли.Заг. довжина морської берегової лінії - понад 2000 км. Найважл. морськими портами є Одеса, Ізмаїл. Іллічевськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. великі портові міста на берегах Азовського моря - Маріуполь, Бердянськ тощо. Основу морського транспорту становлять Чорноморське ЧМП , Азовське АМП та Українсько-Дунайське УДП пароплавства, що володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн т і пасажирським флотом на 9,9 тис. місць. В Україні є 18 портів, до них належать 175 перевантажувальних комплексів, 8 судноремонтних з-дів. Український флот досяг критичного віку і, якщо не буде оновлений, всього за 5-7 років його витіснять конкуренти.

Потреба України окрім танкерів та газовозів становить 117 вантажних транспортних суден вантажністю 1,1 млн т і 11 пасажирських суден на 4,5 тис. місць. У перспективі темпи оновлення флоту повинні зберегтися.

Валютні надходження від пароплавства становлять щороку 800-900 млн. Однак сучасна система оподаткування зводить нанівець можливість самофінансування морського транспорту.Річковий транспорт має ряд переваг перед сухопутним готові прир. шляхи, використ течії води, можливість одночасного транспортув великих вантажів і пасажирів. Утрим водних шляхів потребує набагато менших капіталовкл, до того й перевез вантажів водним транспортом обходиться дешевше.

Після буд-ва в середині 30-х Дніпрогесу і затоплення Дніпровських порогів встановилося наскрізне судноплавство на Дніпрі. Загальна довжина судноплавних річок в Україні становить 4,4 тис. км. Найдовша внутрішня водна артерія - Дніпро 1200 км . Річковий транспорт представл. міжгалузевим держ об єднан Укррічфлот , яке реформувалося в акціонерну судноплавну компанію, що склад з Головного підпр-ва та 290 структурних одиниць.

Річковому транспорту на потрібно 120 тис. т самохідного вантажного і 195 тис. т несамохідного тоннажу. 35. АПК України суть, н г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку. АПК - багатогалузевий комплекс, який включає в себе всі галузі і вир-ва, які інтегруючись спільно приймають участь у вир-ві с г продукції, її транспортування, переробці, зберіганні, реалізації. АПК формується при умові високого рівня розвитку ПС і впершу чергу галузей індустрії 1 Галузі важкої індустрії, що виробляють засоби вир-ва для АПК обладнання для переробних підпр-в, тварин. комплексів, с г машин, трактори, спеціалізовані транспортні засоби, мін. добрива, пестициди. 2 С г як сировинна ланка АПК 3 Переробна ланка АПК, яка включає підпр-ва харч. промисловості, частинй підпр-в легкої пром-ті 4 Виробнича інфраструктура, яка включає всі галузі і вир-ва, які забезпеч. функціонування осн. ланок АПК будів. індустрія, вантажний транспорт, система мат техн. постачання, складське гос-во, холодильникове обладнання, 5 Соціальна інфраструктура житлово-комунальне гос-во, побутове, навч. заклади, підготовка кадрів, система охорони здоровя. 77. Зернове гос-во України суть, н г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.

Посівні площі на території України в 1995 р. становили 30,1 млн га, в тому числі під зерновими культурами - 14,1, технічними - 3,7, картоплею і овоче-баштанними - 2,1 і кормовими культурами - 10,9 млн га. Площа чистих парів становила 2,0 млн га. Зернові культури займали останніми роками 42-47 посівних площ. Основними зонами виробництва зерна є Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно по 45 і 40 його загального обсягу.

В У. вирощ майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що пов язано з неоднаковими прир-екон умовами. Осн хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп яними - просо, гречка і рис, зернофуражними - ячмінь, кукурудза і овес. зернобобовими - горох.

Озима пшениця - основна продовольча зернова культура, по-сіви якої займають до половини зернового клину.

Наивища кон-центрація їх у степовій понад половина посівів і лісостеповій зонах понад третина . Значно менше посівних площ ігід озимою пшеницею на Поліссі. Озиме жито - цінна продовольча культура. Основні його посіви зосереджені на Поліссі понад 60 усіх його посівів , в районах Карпат і деяких лісостепових районах.Ярий ячмінь - Друга зернова культура за площею посівів після пшениці і валовими зборами зерна.

Посівифозміщені переважно в північному Степу і Лісостепу, а також в їіередіірських та гірських районах Карпат. Озимий ячмінь вирощують у південному Степу та у передгірських і гірських районах Криму. Кукурудза - цінна продовольча і фуражна культура. її основні посіви зосереджені у Степу і південній частині Лісостепу, Овес - допоміжна фуражна культура. Найбільшу частну в структурі посівних площ овес займає на Поліссі і районах Карпат.Просо, гречка, рис - цінні круп яні культури.

Просо завдяки його посухостійкості вирощують переважно в степових областях, хоча найбільші врожаї отримують у лісостепових Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській . Гречку вирощують у лісостепових і поліських областях, менше - у степових. Рис в Україні почали сіяти у ЗО-х роках.У 1933 р. посіви рису займали 24 тис. га і знаходилися в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях та Автономній Республіці Крим. Серед зернобобових культур в Україні найбільш поширені горох. люпин, вика, менше - соя, сочевиця. квасоля, боби. чина та ін. Середня урожайність зернових становить 32,1 ц з одного га. 79. Технічні культури України сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих АПК. Проблеми та перспективи розвитку.

Частка технічних культур - 11,1 посівних площ. Осн. техн культурами в У. є цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кудряш, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські рослини.Цукровий буряк - основна технічна культура України. Під ним зайнято 12 посівних площ технічних культур.

У Лісостеповій зоні зосереджено 3 4 посівів цукрових буряків. Найбільшою концен-трацією посівів характеризуються Вінницька, Хмельницька, Терно-пільська.Черкаська та Чернівецька області. Решта посівів знах. в північному Степу, південному Поліссі та Передкарпатті. Україна - найбільший бурякосіючий ареал у світі. Валовий збір цукрових буряків у 1995 р. становив 29,6 млн т. Посівні площі соняшнику, основної олійної культури країни, розміщені в північному і центральному Степу. Льон-довгунець вирощують на Поліссі і в передгірях Карпаті Найбільші посівні площі під льоном-довгунцем знаходяться в Жи-томирській, Чернігівській, Київській, Рівненській, Львівській, Во-линській та Івано-Франківській областях.

Льон-кудряш вирощують у степових областях.Посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатгі та Придністров ї. Найбільше хмелю вирощують на Житомирщині, Рівненщині, Сумщині. 3 ефіроолійних культур вирощують троянду, м яту, коріандр, лаванду, кмин. 3 лікарських найбільш поширені шавлія, валеріана, звіробій, беладонна, ромашка та багато інших. Останніми роками стабілізувалися на рівні 1,4-1,7 млн га площі під картоплею, яку вирощують скрізь, але найбільше в поліській зоні. 81. Тваринництво України сучасний стан, роль у формуванні спеціалізованих АПК. Проблеми та перспективи розвитку.

Тваринництво не тільки постачає населенню високоякісні продукти харчування, цінну сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, а й є цінним джерелом органічних добрив.

На розміщ тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив язані до м ясної, м ясо-молочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості. У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство.

Менше зна-чення робочого конярства, хутрового звірівництва, бджільництва, ставкового рибництва, шовківництва тощо. Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є про-відною галуззю і має молочно-м ясну спеціалізацію. Поголів я ве-ликої рогатої худоби на початку 1996 р. становило 17,7 млн голів. Свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсив-ного землеробства, зокрема картоплярства. промислової переро-бки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового госпо-дарства.

Поголів я свиней в Україні становить 13,1 млн голів. У гос-подарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м ясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізацію. Птахівництво - одна з найвисокопродуктивніших галузей тва-ринництва, що постачає населенню м ясо і яйця, а легкій проми-словості - пух та пір я. Це найбільш механізована та автоматизо-вана галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промисло-ву технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенден-ція до наближення його до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст. Виробництво яєць у 1995 р. становило понад 9,4 млрд шт. за рік. Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва, що грунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним витрачанням концентрованих кормів. В Україні виро-щується майже 4,1 млн голів овець і кіз у 1995 р У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціаліза-цію, в лісостепових, поліських та гірських - м ясо-вовняну.

Не втратила свого значення і така галузь, як конярство.

Пого-лів я коней становить в Україні менше, ніж 1 млн. інтенсивне кліткове звірівництво найбільш поширене в лісос-тепових областях, зокрема в західних. Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах. Ставкове рибництво має найвищу продуктивність у лісостепо-вих та карпатських областях.Певного розвитку набуло шовківництво розведення тутових і дубових шовкопрядів в основному у степових і частково в лісосте-пових областях. 85. Текстильна прмисловість України галузева структура, принципи розміщення та основні центри.

Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість ігідприємств були невеликими.Деяке пожвавлення їі розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові. Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед гадузей текстильної промисловосгі. На неї припадає 50,1 всіх тканин, що виробляються.

Для неї характерне віддалення від сировинної бази і навіть споживачів. Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фар-бувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.Основні бавовняні підприємства розміщені у Херсоні і Терно-полі бавовняні комбінати , Донецьку бавовнянопрядильний ком-бінат , Нововолинську бавовняна фабрика . Полтаві прядильна фабрика . Києві ватноткацька , Чернівцях, івано-франківську, Ко-ломиї, Коростишеві та Радомишлі ткацькі фабрики , Нікополі нит-кова фабрика . Вовняна промисловість - одна з найстаріших підгалузей тек-стильної промисловості. Вона виробляє 7,0 усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу. тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не зберегдося.

Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну.

Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях Хмельницька обл Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах у Луганську- тон-косуконна фабрика, Чернігові - камвольно-суконний комбінат і Кривому Розі - вовнопрядильна фабрика. У Києві, Богуславі, Черкасах і ряді міст Чернівецької і Закар-патської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон.Шовкова промисловість пов язана з виробництвом хімічних во-локон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець.

Вона виробляє 20,5 усіх тканин України. Шовкова промисловість зосе-реджена у Києві, де виробляють крепдешин і крепжоржет з нату-рального шовку у Києві і Черкасах випускають тканини із штуч-ного і синтетичного волокон, у Луганську - меланжеві шовкові тканини.Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська виготовля-ють шовкові тканини технічного призначення. Лляна промисловість розвинулася в Україні за радянський пе-ріод. Вона випускає 7,3 тканин країни на Рівненському і Жито-мирському льонокомбінатах.

Коростенській і Марчихіно-Будській Житомирська обл. фабриках. ГИдприємства повністю забезпечені власним льоноволокном. Частину льоноволокна вивозять за межі країни. Конопляно-джутова промисловість, крім привізного джуту і влас-ної сировини волокна конопель , використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна.Майже всю продукцію цієї підгалузі випускають Одеська джутова фабрика і Харківський канатний завод. повністю задовольняючи потреби України. Части-ну продукції експортують.

Трикотажною промисловістю України вироблено в 1995 р. 27,0 млн шт. трикотажних виробів. За 1985-1995 рр. виробництво зменшилося в 12 разів. Вона має значну власну сировинну базу. Найбільші трикотажні підприємства розташовані у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Житомирі, Миколаєві, Сімферополі, Чернівцях, До-нецьку, івано-Франківську, Дніпропетровську, Луганську, Хмель-ницькому, Прилуках Чернігівська обл УХаркові, Житомирі, Чер-нівцях, Львові й Червонограді Львівська обл. працюють панчішні фабрики. 30. Паливна пром-ть Укрїни галузева структура, принципи розміщення та основні центри.

Паливна пром. включає в себе як основні галузі вугільну, нафтову, газову , так і допоміжні торфову і сланцеву . Вугільна промисловість є давньою і традиційною галуззю. В залежності від вмісту вуглецю та інших елементів вугілля поділяеться на буре, коксове, антрацит. За признач. вугілля поділяють на коксівне та енергетичне.Україна має великі запаси до 200 млрд. т високоякісного вугілля, яке більшою частин заляг на значній глибині у Донецькому.

Львівсько-Волинському, Придніпровському басейнах. Не дивлячись иа тимчас кризу, значення вугільноі галузі для У. постійно зростає. У 6О-х роках щорічний видобуток вугілля становив 100-160 млн.т, за 1994-95 видоб скорот до 80-90 млн.т на рік. 75 вугілля використ як паливо, 25 - як технологічна сировина для чорної металургії, хімпром та деяких інших галузей.Вугільна пром. є інтегрованою галуззю Україна експортує і імпортує вугілля з позитивним загальним сальдо . 3 видобутого вугілля до 80 спож-ся в державі, а 20 -експортуеться переважно в Росію та країни Центр Європи . 92. Електроенергетика Придніпровя передумови розвитку, структура, основні електростанції. Енергетика району грунтується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров я належать до Південної енергосистеми.

Побудова Дніпрогесу потужністю 650 тис. кВт свого часу розв язала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпров я створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскрізне судноплавство Дніпром. У 1959 спорудж Кременчуцьку ГЕС потужн 625 тис. кВт , у 1963 р. почала діяти ще одна ГЕС - Дніпродзержинська потужн 325 тис. кВт . Найбільшими ТЕС є Придніпровська, Дніпродзержинська і Криворізька ДРЕС. Велику роль в енергетичному балансі Придніпров я починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району.

Так, від Шебелинського родовища Харківська обл. прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинска, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу. 93. Електроенергетика Донбасу.

Основа електроенергетики - потужні ДРЕС Вуглегірська, Старобешівська, Словянська, Курахівська, Миронівська, Зуївська ДРЕС-2 Донецька обл Луганська м. Щастя , Міусинська, Лисичанська Луганська обл Вони, а також ТЕЦ нележать до - одного з нацбільших у країні вироюбничих енергетичних . 94.Електро-енерг.

Поділля і Полісся. Енергетична база зміцнюється за раху-нок Ладижйнської ДРЕС і Хмельницької АЕС, де завершується бу-дівництво другого енергетичного блоку.Україна має значні виробничі, природні й трудові ресурси, до того ж надзвичайно вигідне економіко-географічне і геополітичне розміщення у центрі Європи з прямим виходом до головних сухо-путних і морських шляхів сполучення.

Паливно-енергетичний комплекс грунтується на кам яному ву-гіллі Нововолиііське родовище , торфі Журавичі, Маневичі, Сонне у Волинській обл Моквин, Смига, Клесів, Чемерне у Рівненській обл а також Рівненській АЕС. Енергія надходить ще з Добротвір-ської ДРЕС Львівська обл Природний газ подається по газопрово-ду Івацевичі - Долина та Дашава - Рівне - Костопіль. 96. Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній пром-ті України, особливості, основні проблеми та перспективи розвитку.

Основне багатство надр Донецького екон р-ну - кам яне вугілля. Є поклади марок вугілля від довгополум яного Д до антрацитів А . Запаси коксівного вугілля марки К, ПС, ПЖ становлять 13 , їх частка у видобутку - 40 . Основні запаси - у районах Старого Донбасу так звана Гірничопромислова зона . Пласти кам яного вугілля малопотужні, їх товщина 40-70 см. Рідше трапляються півтора- та двометрові пласти.

Як виняток можна назвати пласт Велетень , що залягає поблизу станції Хацапетівка і має потужність 5 м. Налічується до 400 вугільних пластів, які залягають похило і навіть вертикально. Нерідко пласти виклинюються.Марки довгополум яного вугілля 7500 ккал. залягають на півночі вугленосної зони, антрацитів - у центральній частині, коксівні марки ПС - 8500 ккал у південно-західній частині. Поклади вугілля поширені в таких районах Красноармійському, Горлівсько-Щербинівському, Донецько-Петровському, Мушкетово-Макіївському, Дебальцевському, Сніжнянсько-Чистяківському Донецька обл Лисичанському, Алмазнянському, Луганському, Краснодонському, Боково-Хрустальному, Селезнівському і Довжано-Ровеньківському Луганська обл Забезпеченість розвіданими запасами на рівні видобутку 1980 р. становить у Луганській області 125 років, у Донецькій - 77 років. За запасами антрацитів Донбас посідає перше місце в світі. Донецький регіон і надалі залишатиметься провідним районом видобутку кам яного вугілля на 1 січня 1995 р. розвідано 52 площі для будівництва нових потужних шахт в Україні, незважаючи на високу собівартість його видобутку. 97. Чорна металургія Донбасу передумави і особливості розвитку.

Основні центри.

На місцевому коксівному вугіллі та довізній залізній руді пра-цює чорна металургія. Підприємства повного металургійного циклу розміщені у Маріуполі комбінати Азовсталь та ім. Ілліча , Макі-ївці, Донецьку, Єнакієвому, Краматорську, Алчевську заводи не-повного циклу - в Костянтинівці, Алмазному Алмазнянський фе-росплавний , Луганську трубопрокатний , Харцизьку трубний та сталедротовоканатний , Лутугиному завод прокатних валків . 98. Чорна металургія Придніпрв я передумови і особливості розвитку.

Основні центри.Чорна металургія - провідна галузь промислового комплексу Придніпров я, яка історично склалася тут на основі винятково сприятливих природних умов великих покладів залізних і марганцевих руд, близькості Донецького вугільного басейну з великими покла-дами коксівного вугілля. Металургія повного циклу представдена тут заводами ім. Г. 1. Петровського та ім. Комінтерну у Дніпропетровську , Криворіжсталь у Кривому Розі , ім. Дзержинського у Дріпродзержинську , Запоріжсталь ім. Орджонікідзе у Запоріжжі . Ці заводи були модернізовані, внаслідок чого їх потужності значно зросли.

Так, на Криворізькому металургійному заводі збудовано найпотужнішу в Європі доменну піч об ємом 2700 м3 і споруджено новий мартенівський цех з сучасними печами.

Крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні заводи в Дніпропетровську - завод ім. К. Лібкнехта виробництво труб і коліс для залізничних вагонів та трубопрокатний завод, Нікополі трубопрокатний , Новомосковську вир-во жерсті , Запоріжжі Дніпроспецсталь ім. Кульміна вир-во різних марок електросталі . Запоріжжя стало центром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова.До комплексу підприємств чорної металургії Придніпров я належать також заводи феросплавів у Запоріжжі і Нікополі. У Криворізькому залізорудному басейні дуже гострою є проблема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яка була розв язана в результаті будівництва 55-кілометрового ка-налу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам янка до території заводу Криворіжсталь , де він закінчується великим водосховищем.

Канал не лише розв язує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення. 99. Машинобудування Донбасу особливості розміщення, галузева структура, проблеми і перспективи розвитку.

Машинобудівний комплекс регіону виробляє машини та обладнання для металургійної, гірничої, хімічної та інших галузей промисловості, для транспорту і будівництва.Провідні підприємства ВО Новокраматорський машинобудівний завод , Горлівський машинобудівний завод, Маріупольський завод важкого машинобудування, ВО Луганський тепловозобудівний завод , Луганські - колінчастих валів та автоскладальний заводи, Сєверодонецьке науково-виробниче об єднання обчислювальної техніки Імпульс , Стаханоівський вагонобудівний, Красноріченський верстатобудівний, Первомайський електромеханічний, машинобудівні заводи в Донецьку, Краматорську, Слов янську, Ясинуватій, Дружківці, Дебальцевому, Артемівську, Торезі, Сніжному, Красному Лучі та ін. 100. Машинобудування Придніпров я галузева структура, розміщення основних галузей, проблеми і перспективи розвитку.

Значна частка в структурі промисловості - машинобудування і металообробка.

Машинобудівні підприємства Придншров я спеціалізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкцій у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі , верстатобудуванні у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі , транспортному машинобудуванні у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі , виробництві с г машин у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську , підйомно-транспортних машин у Нікополі, Верхньодніпровську, Бердянську . Розвинені також електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості. Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров я є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь.

У Дніпропетровську споруджено один з найбільших у країні заводів що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпров я відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування.

Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний - підйомні крани, різні сільськогосподарські машини.Одним з найбільших заводів сільськогосподарського машинобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань. 103.АПК причорноморя Причорноморя характеризується високим вир-вом зерна озимої пшениці понад половина посівів та кукурудзи основні зернові , озимий ячмінь, посівами проса, рису,незначними гречки, коноплі. Добре розвинене виноградарство,садівництво і баштанництво.

Свинарство має сальну спеціалізацію. Вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію. Розвинене бджільництво, шовківництво.Це щей зона олійних культур з розвиненим овочівництвом, баштанництвом, молочно-м ясним скотарством, вівчарством. 102.АПК Поділля В даному районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільпгі Гайсинський, Кирнасівський.

Бершадський. Погребищенський Вінницька обл Теофіпольський, Кам янець-Подільський, Воло-чиський Хмельницька обл Кременецький, Чортківський Тернопільська обл Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могалеві-Подільському, Барі. Гайсині, Тульчині Вінницька обл Кам янці-Подільському.Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові Хмельницька обл Підгайцях, Мельниці-Подільській. Копичинцях.

Заліщиках Терноігільська обл М ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким Вінницька обл Хмельницьким, Кам янець-Подільським і Шепетівським Хмельницька обл Тернопільським і Чортківським Тернопільська обл. м ясокомбінатами. а також птахокомбінатами у Барі, Козятині Вінницька обл с. Великі Гаї Тернопільська обл Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. Основна продукція - масло, сир, модочні продукти. сухе знежирене молоко.

В районі діють 10 підприємств сухого зне-жиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області. Широкого розвитку набуло борошномельно-круп яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині Вінницька обл Богданівці, Волочиську, Кам янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому Хмельницька обл Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах Тернопільська обл. кондитерське у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому , олійно-жирове у Вінниці , пивоварне у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові Вінницька обл Хмельницькому, Славуті, Зінькові Хмельницька обл Тернополі. У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник. картопАЮ. тютюн тощо. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво яблуні, груші, сливи, вишні та ягід-ництво у Придністров Ї - виноградарство.

У тваринництві переважає модочно-м ясне скотарство і свинарство.Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво.

Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку,зокрема,забезпечують відходи харчової промис-ловості цукрової,спиртової,плодоовочеконсервної , кормові культури та продукція комбікормової промисловості. Найпоширеніші породи великої рогатої худоби - симентальська, чорно-ряба, червона польська свиней - велика біла овець - прекос. 104. АПК Полісся Поліська сільськогосподарська зона охоплює Волинську, Рівненську, більшу частину Житомирської, північні райони Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Це зона молочно-м ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства. із зернових культур найбільш поширені озиме жито і гречка, а також овес, шпениця технічних - льон-довгунець, хміль, коноплі, а також картопля, овочі трав - люпин і конюшина.Полісся дає майже чверть державного виробництва молока і м яса, три чверті льоноволокна, понад третину картоплі і майже десяту частану зерна. 105. Господ.

Комплекс Центр.регіону Видобуток бурого вугілля вир-во торфобуровугільних брикетів Олек-сандрія, Ватутіне. Електроенергетика Кременчуцька та Канівська ГЕС, ГЕС Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Стеблівська, Корсунь-Шевч, Тальнівська теплові електро-станції Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, Уманська.Чорна металургія - гірничо-збагачувальний комбі-нат у м. Долинській, ливарним заводом у Кіровограді, цехами у містах Черкаси, Сміла, Корсунь-Шевч, Звенигородка.Підприємства кольорової металургії розміщені у м. Світловодську комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів та завод чистих металів та Побузьку феронікелевий завод . М б комплекс Кіровоград тракторні сівалки, помпи, гідравлічні передачі , Черкаси устаткування для харчової промисловості , Сміла устаткування для харчової промисловості, побутова техніка , Корсунь-Шевч устатку вання для цукрової пром-сті , Умань і Монастирище ремонтно-механічні заводи , Кам янка ус-таткування для легкої і хімічної промисловості . Верстатобудуван-ня Корсунь-Шевчим.

Умань випускає електротехнічні прилади.

Золотоніський завод випускає устаткування для будівельної індустрії. Вагоноремонтні заводи розміщені у містах Помічна, Черкаси, Умань локомотиворемонтні - на станції імені Шевченка м. Смі-ла та у м. Гайвороні. Будівельні матеріали виробляють Кіровоградське, Капустинське, Власівське кар єроуправління видобуток лабрадориту , заводи для виробництва щебеню у Хлистунівці, Знам янці, Новоукраїнці, Ста-рих Бабанах, Ватутіному, Тальному.

Цегельні заводи розміщені поблизу Кіровограда, у Золотоноші, Чигирині, Маньківцях, Горо-дищі, Корсунь-Шевч, Каневі. Підприємства будіндустрії є у Кіровограді, у Світловодську, Черкасах та Умані. Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості розмі-щені у Черкасах, Світловодську та Кіровограді. Деревообробна промисловість Черкаси, Шпола, Кіровоград, Світловодськ, Новомиргород, Новоукраїнка, целюлозно-паперова Олек-сандрія, Кіровограді. На Черкащині працюють 24 цукрових піскових та 1 рафінадний заводи, на Кіровоградщині - 11 цукро-піскових заводів. Великі м ясокомбінати, птахокомбінати, м ясопереробні підпри-ємства розміщені у Черкасах, Умані, Балаклії, Золотоноші, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах. Молочна та маслоробна промисловість розміщена у Новоархангельську, Знам янці, Малій Висці, Черкасах, Смілі. Є борошномельно-круп яна промисловість. Підприємства промисловості плодоовочеконсервної Черкаський, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський, Знам янський, Новомиргородський, Побузький, Підвисоцький, Добро-величківський, Цибулівський комбінати. Легкої промисловості Черкаси і Стеблів, Сміла, Золотоноша, Умань, Кіровоград, Олександрія, Новомиргород. 106.Госп. комплекс Карпатськ. регіону Найбільш розвинені ма-шинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів мало розвинена чорна металургія та електро-енергетика . Видобуток кам яного вугілля у Львівсько-Волинському басейн.

Вугілля збагачується у Червонограді. Буре вугілля видобувається в Закарпатті с.Ільниця Іршавського району . Видобуток нафти і газу по-мітно знизився внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Видобуток природного газу - Дашава, Рудка, Угорське, Більче Львівська обл Електроенергетика представлена Бурштинською 2,4 млн кВт , Добротвірською 660 тис. кВт ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі Львівсько-Волинського басейну.

Електростанції об єднані в систему Львівенерго . Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енер-госистемі Мир біля м. Ходорова Львівської обл На межі Черні-вецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС. Є виробництво і ремонт гірничовидобувного й енергетичного обладнання Дрогобичі, Червоноград, Львів . М б комплекс орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова, зосереджений в об-ласних центрах.

Розвинене транспортне, підйомно-транспортне м б, ремонт транспортної техніки, вир-во авто-бусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові, автокранів у Дрогобичі. У тісному зв язку з АПК району розвивається і с г м б у Львові, Коломиї . М б центри всі обласні центри, також Дрогобич, Коломия, Му-качеве . Хімічної індустрія вир-во природної сірки Новому Роздолі і Новояворівську , видобуток калійних і кухонних солей Калуші,Стебнику,Солотвині , сірчаної кислоти Новому Роздолі , калійних Калуші,Стебнику , комплексних добрив Новому Роз-долі хімія орг. синтезу - вир-во штуч-них волокон у Сокалі , технічного вуглецю у Дашаві , тонкого хімічного синтезу в Івано-Франківську , поліетилену у Калуші . Сировина для поліетилену надходить до Калуша з Угорщини.

Розвинені хіміко-фармацевтична про-мисловість у Львові , виробництво лаків і фарб у Львові, Бори-славі , нетканих матеріалів у Бориславі . У районі недостатньо розвинене хімічне м б та індустріальна інфраструктура комплексу.

Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на ви-робництві меблів лісопильне вир-во, виготовл. чорнових і чистих меблевих заготовок, фане-ри, деревно-стружкових і волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол, фурнітури . Центрами целюлозно-паперової пром-ті є Жидачів, Рахів лісохімії - Свалява, Великий Бичків, Перечин.

Діють ремонтні підприємства Калуш, Тереслав . Головні райо-ни комплексу в Івано-Франківську, Жидачеві, Чернівцях, Уж-городі, Мукачевому, Дрогобичі, Сваляві, Надвірній. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів виробництво меб-лів, фанери, паперового пластику , Івано-Франківськ меблі та ін. Будівельний комплекс складається 1 виробництво будівельних матеріалів 2 житлове, соціально-культурне, промислове, сільськогосподарське і транспортне будівництво.

Вир-во буд. каменю, вязких матеріалів цементу-Миколаїв, вапна-Пустомит, гіпсу-Ширці , стінових матеріалів, цегли, облицю-вальних матеріалів. Цемент, облицювальна плитка, гіпс частково вивозяться до інших районів. 112. Рекреаційний комплекс Причорномор я. Одна з найважливіших ланок народногосподарського комплексу Причорноморського економічного району - її курортно-рекреаційне господарство.

Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси. В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 санаторіїв курортного фонду України, понад 30 будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джеред мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

В Одеській області - 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори.

Функціонують курорти Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз - Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі. Заклади відпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіоната з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори.

Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськ та курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області - 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори.

Причорноморський економічний район - один з найбільших центрів туризму міжнародного значення.

Численні пам ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об єкти, м який клімат зумовлюють розвиток пішохідного. автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму. 113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону. За вартістю валової продукції на І місці стоїть харчова промисловість, на ІІ - машинобудування, на ІІІ - легка.

В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС 352 тис. кВт . Теплові електростанції є у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Керчі, Сімферополі, Севастополі. Працює Південно-Українська АЕС. Із Шебелинки до Дніпропет-ровська прокладено газопровід з відгалуженням до Одеси, Херсона і Миколаєва, працюють два нафтопереробних з-ди Одеса, Херсон . Є гірничодобувна промисловість. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі, готується і транспортується на маріупольські металургійні з-ди. В Одесі є сталеплавильний з-д та окремі ливарні цехи на інших підпр. Одеси, Херсона, Миколаєва. В Балаклаві видобувають флюсові вапняки.

Розвинене м б транспортне. Центри морського суднобуд. є Миколаїв, Херсон.Керч,Севастополь. Є судноремонтні Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Кілія . Виділяється Одеський з-д великого кранобудування виготовляє дизельні крани , Одеський автоскла-дальний з-д причіпи, напівпричіпи, фургони , Миколаїв вигот.бульдозери, скрепери, укладачі асфальтобетону.

С г м б Херсон- кукурудзозбиральні ма-шини , Одеса тракторні плуги , Сімферополь запасні частини й обладнання для с г машин . Верстатобуд. зосереджено в Одесі. Виготовляють енергетичне й електричне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин, трак-торів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі, Новокаховський електромашинобуд. з-д освоїв випуск елек-тродвигунів для вугільної і хімічної промисловості, а Херсонський - тракторні стартери, електрообладнання для Таврії тощо. Вир-во кіноапаратури, світлокопіювальних та електронногравірувальних автомати зосереджено в Одесі , поліграфічне м б, світлокопіювальні й електронногравірувальні автомати.

Хім. пром. працює здебільшого на власній сировині ропі, солях озер і лиманів , частково використовує привізну. Най-більші підприємства в Одесі, Сакську і Крас-ноперекопську, Севастополі , Сімферополі. Працює Кримський з-д двоокису титану.

Пром. буд. матеріалів не досить розвинена, видоб. лише вапняк-черепашник, на з-дах виготовляють залізобетонні вироби, м яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють на Миколаївському цементному з-ді, проте його не вистачає для власних потреб.Завершено будівництво Балаклійського цементно-шиферного комбінату. Целюлозо-паперова і деревообробна промисловість зосеред-жена в Цюрупинську та Ізмаїлі. Виділяється текстильна галузь виготовл. 20 тканин країни . Найбільші підприємства в Херсоні, Одесі. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Татарбунарах, трикотажні комбінати в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляють в Одесі, Сімферополі, Миколаєві. Харчова грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроо-лійна, рибна, м ясна, тютюнова галузі. На харчову промисловість при-падає майже половина продукції промисловості району.

М ясна пред-ставлена м ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сім-ферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську.

Масло-робна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно по території регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий з-д. Пло-доконсервна промисловість представлена двома херсонськими, трьома сімферопольськими, ізмаїльським та одеським з-дами. Рибоконсервні з-ди є в Керчі, Генічеську, Ялті, Кілії, Білгород-Дністровському.У районі є великі елеватори у Миколаєві, Херсоні, Одесі . Менше розвинена цукрова промисловість Первомайському, Вознесенському, Одеському районах . 113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону. Карпатський рекреаційний регіон займає терит у межах Закарпатської, Ів-Франк, Чернів, та Львівськ обл. У його межах зосередж одна третя рекреац потенціалу Укр. В Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінер води. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятл. умов. для кліматолікування дають змогу розвив бальнеологічні і кліматичі курорти, пансіонати, буд. і бази відпоч, туристські заклади.

Тут щорічно оздоровлюються до 8 млн чол. У Карпатах є великі природно-рссурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кіл-ть можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона чол. при двотижневій тривалості відпочинку.

Виділяють три райони Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі та Гірсько-Карпатський туристсько-оздоровчий.Карпатський регіон має значні пізнавальні рекреац ресурси. Серед сільських адмін районів високою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської обл. та Путильський район Чернівецької обл. У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 курортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється щорічно до 50 тис. чол. Велике знач. для оздоровл. переважно місцевого насел. мають санаторії-профілакторії їх у регіоні - 70 , бази відпочинку 120 , табори праці та відпочинку для старшокласників 1150 і заміські дитячі табори понад 180 . Найпопулярнішими курортами є Трускавець.

Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин.

За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік. На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціонують 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно. У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських обєктів і майже половина туристських місць 45 припадає на Закарпаття. 60. Металургійні райони України передумови розвитку, проблеми та шляхи їх розвязання.

Усі металургійні заводи України розташ в Донецькому і Придніпровському екон районах, де вони зосередж у трьох галузевих районах чорної металургії Придніпровському, Донецькому та Приазовському.

У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі пром. центри і вузли з металургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають виразну спеціалізацію і стійкі зв язки між собою та споживачами металу.

Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 України. До Дніпропетровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська чотири , Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізн. транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а також іншу продукцію. До Запорізького металургійного вузла належать металургійний завод повного циклу Запоріжсталь , електросталеплавильний Дніпросталь і феросплавний заводи. Запоріжсталь випускає чушковий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, Дніпросталь - сталі для машинобудівної промисловості. До Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар єри, шахти, п ять гірничозбагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудна промисловість. До Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який працює для потреб металургії Придніпров я і Донбасу.

До Донецького металургійного району належать 13 металург з-дів, потужних коксохімічних підпр-в, які виробл понад половину коксу України. По два металург заводи розміщ в Донецьку, Макіївці, Алчевську і Харцизьку по одному - в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську та Алмазному.

Вони виробл майже половину чавуну і майже третину продукції металург пром-ті України. У цьому металург районі сформовано три металург вузли Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів. Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Адчевсько-Алмазнянського вузла Луганська обл. належать два металургійних заводи - Алчевський та Алмазнянський і фе-росплавний завод у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

У Донецькій області є ще Харцизький, Краматорський і Кос-тянтинівський металургійні заводи.До складу Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, є також залізорудні родовища Керченського басейну та металургійний завод у Керчі. Азовсталь випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з керченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов язана з коксохімією, виробництвом добрив і буд. матеріалів. 30. Паливно-енергетичний баланс України, його суть та структура.

ПЕБ - співвіднош між видобутком палива, вир-вом всіх видів енргії мінеральної, сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної, та їх використанням у н г. Часто розглядають паливний та енергетчний баланс окремо. Енергет.БУ 68 -ТЕС, 28 -АЕС, 4 -ГЕС. В структурі видобутку 75 -газ, 20 -газ, решта на нафту та інші види палива.

Структура споживання 30 -чорна металургія, 18 -електроенергетика, 10 - житлово-комунальне гос-во -10 , транспорт-2 . 53. Місце і значення електроенергетики, її вплив на спуціалізацію і розміщення продуктивних сил. Електроененргетика - капіталомістка складова частина ПЕК будь-якої країни, його базова галузь.Впливає не тільки на розвиток н г, а й на територ організацію ПС. Буд-во потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання.

Розвиток електронного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Достатня кількість електроенергії притягує до себе під-ва і вир-ва, в яких частка п е. витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галузями пром-ті. Електроененргетика має велике районотоврче значення.У ряді районів У. Донбас, Придніпровя вона визначає виробничу спеціалізацю, є основою формування ТВК. 32. Галузева струтура машинобудування України та принципи розміщення осн. галузей.

На основі особливостей розміщ. вир-ва і технологічних процесів галузі машинобудування класифікують 1 Важке машинобудування , яке обєднує вир-во металургійного, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування.Для нього харктерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції.Вир-во металургійного устаткування майже повністю 95,5 зосереджене в Донеькому і Придніпровському економічних районах. 2 Загальне машинобудування обєднує танспортне без автомобільного і сільськогосподарське без тракторного вир-во промислового технологічного та будівельного обладнання без легкої та харчової промисловості . Під-ваяк правило орієнтується на споживача гоотової продукції, за винятком виробів, які відзначаються абсолютною транспортабельністю. 3 Середнє машинобудування охоплює найширший спектр галузй.

Для нього характерний високий рівень кооперації вир-ва. Серед факторів, що впливають на розміщенняпід-в середнього м б, найважливішими є населення і трудові ресурси, наявність кваліфікованих кадрів. Тракторобудування орієнтуються на споживача.

Верстатобудування орієнтується на райони та ценри з розвиненим м б науково-дослідною базаю і конструкторською базою. 4 Вир-во приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується на райони високої технічної ультури.Галузт відзначається мінімальною металомісткістю 71. Лісова пром-ть України передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.

Лісовий комплекс України формується в умовах малого заліснення і недостатніх запасів лісової сировини.Основні запаси лісу зосереджені в Карпатах, Поліссі, в горах Криму. Обмеженість лісових ресурсів У. помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісово, деревообробної та целюлозно-паперової індустрії. Повільні темпи зростання лісопокритих площ зумовлені недостатніми капіталовкладеннями в лісове гос-во, радіоактивним забрудненням значної площі лісів. Проте ні площі, ні запаси лісу не відповідають природним потенційним можливостям теритрії і різноманітним потребам гос-ва й населення в деревині та інших лісових насадженнях і продуктах.

Складвими частинами л к є лісогосподарський, деревообробний, целлюлозно-паперовий, лісовохімічний підкомплекси.Лісогосподарський підкомплекс складається з 2 підгалузей лісового гос-ва і лісозоготівельної пром-ті. Ліс в У. в основному заготовляється в Ів-Франк, Закарпатській, Волинській, Житомирській, Київській і Чернігівській областях.

Підпр-ва деревообробного підкомплексу розміщені в районах лісозаготівлі, в районах споживання.Однією з найважливіших галузей є лісопильа, 80 під-в цієї галузі розміщені в Карпатському економічному регіоні. Найбільшими центрами лісопиляння є Брошнів, Рожнітів, Вигода, Надвірна Ів-Франк, Чернівці, Бергемот у Чернівецькій, Сколе, Стрій, Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль, Сарни у Рівненській . Фанерна прм-ть зосереджена у Львові, Києві, Чернівцях, Оржеві, Костополі. Меблева пром-ть розташована у Києві, Харкові, Львові, Ужгроді, Мукачеві, Одесі, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську.

Целюлозно-паперова пром-ть розвинена зосереджена на Жидачівському картонно-паперовому комбінаті, Рахівський картонній фабриці в Понінці, Малині. Лісохімічний підкомплекс розташований у ВСваляві,Коростені, Києві та ін. 34. Будівельний комплекс України значення, галузева структура, принципи розміщення, основні проблеми та перспективи розвитку. Проим-ть б м - комплекс галузей у складі важкої проимсловості, які виготовляють матеріали, деталі та конструкції для всіх видів буд-ва Структура цементна, азбестноцементних виробів, збірних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін. Продукція пром-ті є основною частиною матеріально-технічної бази буд-ва, забезпечує зростання обсягів капітального буд-ва і його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів та конструкцій. Має велике значення для індустріалізації буд-ва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у н г. Пром-ть б м розвивається під впливом 2 факторів - сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб і стадій технологічного процесу виділяють підпр-ва, які орієнтуються на на сировинні райони видобування і первинна обробка сировини, вир-во вяжучих і стінових матеріалів і ті, які тяжіють до споживача вир-во залізобетонних конструкцій, шиферу, будів. і вікнного скла тощо . Найб центри пром-ті б м Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг , Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

У перспективі розвиток галузей пром-ті буд. матеріалів повязаний з реконструкціює технічної бази, подальшим впровадж механізації та автоматизаці технологічних процесів, розшир випуску нових буд матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструцій і вирбів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для буд-ва. Географія галузі може удосконалюатися з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних райнів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтіжних робіт. 39. Транспортна система України значення, структура і місце в н г комплексі. Транспорт - одна за найважливіших інфраструктурних галузей матеріального вир-ва, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби н г і насел в усіх видах перевезень.

Велике значення має транспорт для звязку між галузями н г, між містом і селом, між окремими районами країни. Транспорт сприяє суспільному ТПП, є активним фактором формування економінчої спеціалізації гос-в окремих районів, неможливої без обміну продукцією. За призначенням виділяють танспорт згального користування для перевезення готової продукції, задоволення потреб насел. у просторовому переміщ , відомчий внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський і внутрішньопортовий і трансорт особистого призначення.

Виділяють такі види транспорту наземний залізничний, автомобільний, вючний , водний морсьий, річковий, озерний , повітряний та трубопровідний. 88. Соціальний комплекс України значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.

Основним завданням ком-су є забезпечення матеріалів та духовних потреб населення. Рівень розвитку комплексу, його доступність та структура вказують на рівень життя насел, задоволення попиту на предмети попиту і споживання.

Високий рівень розвитку ком-су та його організація є одним з показників народного добробуту та важливого передумовою гармонійного розвитк людини.

Структура легка, поліграфічна, медична, фрфорфаянсова, вир-во товарів культурного побутового призначення, сфера послуг торгівлі і гром. харчування. 58. Основні металугрійні підпр-ва України принципи та особливості розміщ. Типи металургійних підпр-в 1 Мет. комбінати -під-ва. що працюють за програмою повного мет. циклу. виплавка чавуну, сталі, вир-во прокату 2 Під-ва малої металургії 3 Переробної металургії Більшість металургійних підпр-в У. мають повний металургійний цикл вир-ва і щороку виплавляютть від 1 до 10 млн. т сталі Криворіжсталь , Азовсталь - чавун, сталь і прокат, Запоріжсталь - випускає чушковий чавун, тонк гаряче- і холоднокатану, листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, Дніпроспецсталь - сталі для м б пром-ті, Запорізький титано-магнієвий комбінат - титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, західкварцсамоцвіт -вир-во вторинних колоьрових металів. 82. Харчова пром-ть України значення, галузева структура, принципи розміщ проблеми та перспективи розвитку. Найважлив факторами розміщ є чисельність і густота насел, сировинна база, форми організації вир-ва, транспорт.

Обєктивними чинникамиє природні умови і науково-технічний прогрес.

Під-ва поділяють на 1 Орієнтуються на джерел сировини цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна 2 Тяжіють до місць споживання готової продукції молочна, кондитерська 3 Орієнтуються на сировину і на споживача мясна та борошномельно-крупяна Пром-ті властива складна структура - понад 20 галузей цукрова, мясна, молокопереробна маслоробна, сироварна, молочноконсервна , масложирова , олійножирова, плодоовочеконсервна, млинарсько-крупяна, хлібопекарська, виноробна, пиво-безалкогольна, тютюнова, рибна. 136. Спtціалізація України у світовому ТПП. Міжнародний ТПП - процес концентрації в окремих країнах вир-ва та надання послуг понад необхідні внутрішні потреби у розрахунку на їхній обмін або продаж іншим країнам. МТПП предбачає розвиток економіки країн з розрахунком на завезення ряду товарів та послуг з-за кордону, наявність між країнами або регіонами не лише торгівельних стосунків, але й кредитних, науково-технічних, виробничих, транспортних звязків. Основними експортними товарами є залізна та марганцева руди, прокат чорних металів, чавун, кам яне вугілля, кокс, кальцинована сода, азотні добрива, прокатне та ковальсько-пресове обладнання, обладнання для хімічної промисловості, тепловози, екскаватори, літаки, енергетичне обладнання, цемент, віконне скло. У групі товарів народного споживання - цукор, м ясо, соняшникова олія, борошно, а також телевізори, побутові холодильники, мотоцикли.

Підприємства ВПК експортують зброю. 137. Основні форми зовнішньоекономічних звязків України та їх суть. До основних форм зовнішньоеконом діяль-ті відносяться торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних під-в, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм.

Міжнародні звязки України здійснюються в усіх формах.

Під-ва та орган-ції здійснювали зовнішньоторгівельні операції по товарах та послугах з 185 країнами. Обсяги експорту у 1998 р становили приблизно 15 млрд. У товарній структурі експорту переважають чорні метали 25 -залізна руда кокс, продукти харчової пром-ті конд. вибори -7 , реактори, котли, устаткування та механічні прилади - 7 , вироби з чорних металів - 5 , продукти неорг.хімії - 4 . Понад 72 поставок отримує Россія, Білорусь - 7,6 , Туркменістан-3,7 . Структура імпорту продукція тваринництва - 0,88 , продукція рослинництва - 1,01 , продукція харчової пром-ті - 2,52 , мін. продукти - 56,39 , продукція хім. пром-ті - 5,29 , пластмаси та каучук - 3,43 , шкіряна та хутряна пром-ті - 0,31 . Імпорт з країн СНД складав 9,5 млрд, з інших країн - 5,4 млрд. Зонвішній борг У. у 1997 р. дорівнюєвав 9,56 млрд Россії - 2, МВФ - 2,4, СБРР - 1,2, ЄБРР - 0,07, країнам ЄС - 0,35. Найбільше спільних підпр-в у Києві, Львіській, Одеській, Дніпропетровській, Закарпатській областях. Італ. Фірма Фіат утворила в Кременчуці СП IVECO-КрАЗ з вир-ва вантажівок, утворено СП Автозаз-Дэу .Кількість СП близько 4 тис обсяг прямих інвестицій склав 750 млн країни СНД-8 , інші країни - 92 .Основною формою залучення інвестицій були інвестиції у грошовій 18,8 та майновій 60,5 .Найбільші інвестиції вкладені під-ями з США 23 , Німеччини 18 , Великобританії 6 , Нідерландів 6 , Россії 5 , Швейцарії 5 . Найбільше інвесторів цікавлять такі галузі, як внутрішня торгівля - 22,4 , харчова пром-ть - 14,5 , машинобудування та металообробка -12,8 , чорна та кольорова металургія - 5 , легка пром-ть - 4 .Діє спільна рос укр казахська програма запуску космічних кораблів, експлуатації космічної станції Мир та будівництва нової космічної станції Альфа за допомогою США та інших країн, утворено укр рос. спільне під-во Космотран для комерційних запусків космічних спутників. У. приймає участь у програмі Sea-Lunch за якою здійнюватиметься запуск космічних кораблів за допомогою укр. ракетоносців Зеніт . В У. у 1997 р. туристами були 15 млн. чол, іноземних-2,6 млн. Прибуток склав 350 млн дол. 95. Науково-технічний потенціал України сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку . НТП - сукупність ресурсів та можливостей сфери науки будь-якої системи, що дає змогу при наявних формах організації та управління фективно вирішувати завдання гос-ва. Складовими є кадри, фінанси, матер-техн база, інформаційне забезпечення.

В У. створено потужний потужний НТП. На розвиток науки виділяється близько 1 нац. доходу.

Здобули світове визнання фундаментальні дослідження укр. учених у різноманітних галузях науки.

У науковому обслуговуванні в 1995 р. було зайнято 179 тис чол. Третина наукових працівників зосереджена в ВУЗах. На основі фундаментальних досліджень створено і впроваджено принципово нові технологічні процеси й устаткування роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні машини неперирвного розливу металу, обладнання для безверетенного прядіння і нечовикового ткацтва, верстати для електрофізичної та електрохімічної обробки металів. Реалізація закономірностей розміщення вир-ва і принципу вирівнювання рівнів економічного, соціального й культурного розвитку економінчих районів сприяла створенню наукових центрів в усіх регіонах У. Особлива увага на сучасному етапі РПС приділяється вдосконаленню технології вир-ва. Впровадження принципово нових технологій дасть можливість у кілька разів підвищити продуктивність праці та ефективність рпаці та ефектинвість використання ресурсів, знизити енерго- і матеріаломісткість вир-ва. С г тоді перейде на індустріальні, інтенсивні технології, почне використовувати методи біотехнології та генної інженерії. Територіальні межі застосування нової техніки значно розширюється. 139. Імпорт України та його структура.

Основні країни-імпортери України Обсяги імпорту впали і в 1998р. становили приблизно 14,9 млрд дол США, при цьому імпорт товарів складав 94 , а імпорт послуг 6 . Імпорт з країн СНД складав 9,5 млрд дол США, з інших країн - 5,4 млрд. В У. завозиться така продукція, яка не виробляється або виробляється в обмеженій кількості і необхідна для потреб внутрішнього споживання і вир-ва експортної продукції. Структура імпорту продукція тваринництва-0,88 , продукція рослинництва-1,01 , продукція харчової пром- ті-2,52 , мін. продукти-56,39 , прод-ція хім. пром-ті-5,29 , пластмаси та каучук- 3,43 , шкіряна та хутряна пром-ті-0,31 . Географічна структура імпорту країни СНД- 65 Російська Федерація-60 , країни Балтії-2 Європа -24 Великобританія, Франція-1 , Італія-2 , країни Азії-5 , країни Америки-2,6 , США-2 . 143. Економічні звязки та співробітництво України з країнами Середньої Азії сучасний стан, проблеми та преспективи розвитку.

Значне позитивне торгівельне сальдо Україна має з країнами Середньої Азії - Узбекістан, Таджикістан, Киргизстан.

Киргизстан експорт 12,2 млн, цукор та конд вироби з цукру -4 , фармацевтична продукція - 7,5 , бумага, картон, вироби з бумаги та карону - 4 , керамічні вироби - 2 , котли, мехінічні прилади, їх частини - 46 , засоби наземного транспорту, крім залізнодорожного та трамваїв - 15 імпорт - 10,5 млн, тютюн та замінювачі тютюну - 89 , бавовна - 1,24 , вироби з недорогоцінних металів - 2 . Таджикистан експорт 76 млн, мінеральне паливо, нафта-1 , продукція неорганічної хімії - 80 , чорні метали - 2 , вироби з чорних металів - 2 імпорт 1,3 млн, фрукти-10 , тютюн та промислові замінники тютюну - 13 , алюміній - та вироби з нього - 43 , засоби наземного транспорту, крім залізнодорожного та трамваїв -2 . Узбекистан експорт - 139,5 млн дол США, фармацевтична продукція-1 ,пластмаси та вироби з них-2 , каучук та гумові вироби-7 ,чорні метали-16,5 , вироби з чорних металів-32 , мідь та вироби з неї-3 залізнодорожні вироби-6 імпорт 29, 6 млн, овочі-2 , тютюн та промислові замінники тютюну-3 ,паливо мінеральне, нафта-20 , бавовна-38 ,мідь та вироби з неї-22 . 144. Екон. звязки та співробітництво з країнами Закавказзя.

Країни Закавказзя - Грузія, Вірменія, Азербайджан.

Азербайджан експорт - 89,8 млн дол, молоко та молокопродукти-3 , продукція борошномельно-крупяної промисловості-5 ,цукор та конд. вироби-10 , фамацевтична продукція-4 , каучук та гумові вироби-4,5 ,чорні метали- 40 ,вироби з чорних металів-12 , котли, механічне устаткування-4 імпорт - 27,6 млн, фрукти-15, тютюн та промислові замінники тютюну-4 ,паливо мінеральне, нафта-53 , бавовна-4 ,скло та вироби з нього-4 , котли, механічне устаткування-15 ,каучук та гумові вироби-5 . Вірменія експорт - 8,4 млн дол, продукція борошномельно-крупяної промисловості-7 ,цукор та конд. вироби-2 , фамацевтична продукція-10 , каучук та гумові вироби-13 ,чорні метали- 10 , вироби з чорних металів-19 , котли, механічне устаткування-6 імпорт - 45,2 млн, фрукти-15, алкогольні та безалкогольні напої - 25 ,скло та вироби з нього - 1 , котли, механічне устаткування-6 ,каучук та гумові вироби-46 , органічні хім. сполуки-3 . Грузія експорт - 31,5 млн дол, молоко та молокопродукти -3 ,зернові продукти-6 , продукція борошномельно-крупяної пром-ті-4 , цукор та конд. вироби-3 , алкогольні та безалкогольні напої -4 , сіль, сіра, вапно цемент-3 , паливо мінеральне, нафта-5 , фармацевтична продукція-7 , каучук та гумові вироби-8 , чорні метали- 17 , вироби з чорних металів-13 , котли, механічне устаткування-7 імпорт - 7,7 млн, фрукти-34 , чай, кава-10 ,алкогольні та безалкогольні напої-21 , котли, механічне устаткування-7 , товари придбані у портах для забезпеч. життєдіяльності суден - 7 . 141. Економічні звязки та співробітництво України з Білорусії. Зовнішньоторгівельний оборот між У та Б. Хоч і становить солідну суму, але не відповідає потенційним мжливостям.

Велика кількість поствок між У. та Б. Здійснюється на бартерній основі, 11,6 усіх бартерних операцій, що не стимулює розвитку національної економіки. Експорт - 547,9 млн, зернові хліба-4 . продукція борошномельно-крупяної промисловості-1 ,цукор та конд. вироби-1 ,мін.паливо, нафта-2 фамацевтична продукція-3 , каучук та гумові вироби-5 ,чорні метали-21 ,вироби з чорних металів-8 , котли, механічне устаткування-14 , засоби наземного транспорту-4 Імпорт - 352,8 млн, мінеральне паливо, нафта-13 , пластмаси та вироби з них-4 , котли, механічне устаткування-14 , каучук та гумові вироби-6 , деревина та вироби з неї-3 , вироби з чорних металів-4 , засоби наземного транспорту-20 . 142. Україна з країнами Балтії. Країни Балтії Естонія, Литва, Латвія. Естонія експорт - 51,1 млн продукція борошномельно-крупяної промисловості-2 , цукор та вироби з цукру-2 , продукти неорганічної хімії-3 , фармацевтичні продукти-4 , каучук та гумові вироби-4 , чорні метали-35 , вироби з чорних металів-7 , котли, механічне устаткування-5 , локомотиви, трамваї, залізнодорожні частини-14 імпорт - 96 млн рибна продукція-42 , молоко, молочні продукти - 3 , паливомінеральне, нафта-11 , пластмаси та вироби з них-3 , бумага.артон-5 , чорні метали-4 , вироби з чорних металів - 4 , котли, механічне устаткування - 3 . Латвія експорт - 77,9 млн, хлібна продукція-2 ,продукція неорганічної хімії-3 , органіяні хім.сполуки-7 , фармацевтична продукція-2 ,білкові речовини крахмали, ферменти-5 ,каучук та гумові вироби-4 , БУМАГА, КАРТОН-8 , чорні метали-20,46 , вироби з чорних металів-8 , котли, механічне устаткування-4 , залізнодорожне устаткування-5 імпорт - 45,7 млн, паливо мінеральне, нафта-28 ,органічні хім.сполуки-3 , фармацевтична продукція-5 , пластмаси та вироби з них-3 , деревина та вироби з неї-8 , бумага.артон-13 ,котли, механічне устаткування-5 , залізнодорожне устаткування-3 . Литва експорт - 101,7 млн,молко та молучні продукти, мед, яйця-4 , зернові хліба-3 ,продукція неорганічної хімії-4 , фармацевтична продукція-1 , каучук та гумові вироби-2 , кожевенна сировина-5 , бумага, картон-3 , чорні метали-17 , вироби з чорних металів-8 ,котли, механічне устаткування-6 , залізнодорожне устаткування-11 імпорт - 239,8 млн, рибна продукція - 12 , паливомінеральне, нафта-70 , пластмаси та вироби з них-2 , бумага, картон-1 ,котли, механ устатк - 4 . 145. Україна з Казахстаном.

Експорт - 89млн цукор та конд.вироби -3 , алкогольні та безалкогольні напої-2 , сіль, сірка, вапно, цемент-5 , фармацевтична продукція-5 , хімічна продукція-5 , чорні метали-5,5 , вироби з чорних металів-10 , котли, мехінічне устаткування-15 ,літальні апарати, космічні прибори їх частини-22 . Імпорт - 345,6 млн. сіль, сірка, цемент, штукатурні матеріали-1 , паливо мінеральне, нафта-92 , чорні метали-4 . 140. Україна з Російською Федерацією. У відносинах У. з країнами СНД найбільше уваги приділяється розвитку у рос. торговельно-економ. відносин. 31.05.97 було підписано широкомасштабний політичний логовір, який юридично закріпив зобовязання Росії поважати незалежність У. і став правовою базою, на якій грунтуватимуться двосторонні відносини.

Позитивним у двосторонніх відносинах є пожвавлення міжпарламентських звязків. Росія погодилась на делімітацію кордону з Україною. Росія є головним торговим партнером У. Підписана у 1998 програма економічного співробітництва на період до 2007 р. здійснюється повільно. Окремі впливові особи Росії, представники Державної Државної думи досі не відмовилися від претензій на Крим і Севастополь.

Основним напрямом розвитку укр рос. відносин є формування міжнародно-правової бази для повноцінної реалізація всього комплексу взаємовідносин з Росією. З часу існування У. і Російської Федерації між ними підписано 80, угод, з них 46 економ. хар-ру. Перспектиним напрямом розвитку торгівельно-економ. відносин є налогодження прямх звязків з регіонами субєктами Росії. Підписані та діють угоди про співробітництво з Республікою Башкоркостан, Республікою Саха, Республікою Татарстан.

Серед перспективним напрямів розвитку економічного співробітництв є створення укр рос. фінансово-промислових груп. Експорт - 2905,5 млн дол мясо, мясні продукти-6 , продукція енорганічної хімії-6 , каучук та гумові вироби-5 , бумага та картон-2 , чорні метали-16 , вироби з чорних металів-11 , котли, механічне устаткування-15 , суда, човни, та інші плавучі засоби-3 . Імпорт - 7064,2 млн рибна продукція-1 , мінеральне паливо, нафта-73 каучук та гумові вироби-3 , бумага, картон-1 , чорні метали-1 , котли, механічне устаткування-6 , засоби наземного транспорту-3 . 147. Україна з Центральною та Східною Європи.

За останні роки спостерігається суттєве збільшення товарообороту між У. і країнами Центрально-Європейської зони вільної торгівлі CEFTA . Особливо швидкими темпами розширюють торгівельно-економічне співробтництво з У. Польща , Угорщина, Румунія. Зростає обсяг інвестицій в економіку У. з країн CEFTA, Болгарії та Румунії, а також інвестицій з України в цей регіон. У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металурргійної промисловісті, тепловози, екскаватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо. Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії. З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автошини, побутові електроприлади, медикаментами тощо. Українською стороною здійсено суттєві кроки по приєднанню У. до CEFTA статус спостерігача при CEFTA не дає особливих можливостей для приєнання У. до цієї Угоди. На даному етапі для У. доцільним є укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами-членами цієї Угоди. Тому було проведено кілька раундів консультацій стосовно можливості укладання Угоди про вільну торгівлю з Польщею, Чехією, Словаччиною,Угорщиною, Словенією. Проведено аналіз можливостей щодо ідентифікації митних процедур, порядку збору та обробки статистичної інформації, підготовлено пропозиції щодо списку товарів-винятків з цих угод. 76. С г України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

У с г використанні знаходиться близько 78 загальної земельної площі У 60,4 млн.га . Площа під зерновими культурами поступово зменшується, а під кормовими, технічними та овочевими - зростає. Під зерновими культурами - 14,1, технічними - 3,7, картоплею і овоче-баштанними - 2,1 і кормовими культурами - 10,9 млн. га. Площа чистих парів становила 1,5 млн. га. Україна займає провідне місце за рівнем територіальної концентрації посівних площ технічних культур. Їх частка становить 12,1 посівних площ. Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кудряш, тютюн , хміль, ефіроолійні та лікарські рослини.

Україна є одним з найбільших виробників зерна в Європі, у цій галузі домінує суспільний сектор 93 валового збору , підсобні господарствва населення виробили його близько 6, в селянські фермерські господарства - лише 1,2 . Зернові культури займають провідне місце в структурі посівів останніми роками 42 - 47 . В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що повязано з неоднаковими природно-економічними умовами.

Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, крупяними - просо, гречка і рис, зернофуражними - ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими - горох.

Зернове господарство в Україні в цілому розміщене раціонально, відповідно до особливостей її природно-економічних зон. На Поліссі найбільше висівать озимого жита, пшениці і зернобобових, переважно люпину, в лісостепу- озимої пшениці і кукурудзи на зерно повної стиглості та зернобобових, головним чином гороху, в степу озимої пшениці і кукурудзи на зерно повної стиглості, ячменю і рису. У передгірних і гірських районах Криму переважають озима пшениця і озимий ячмінь, а в передгірних і гірських районах Карпат - озима Пшениця, кукурудза і зернобобові. Найвища концентрація посівів зернових у степовій і лісостеповій зонах-відповідно 48 і 44 . Цукровий буряк - основна технічна культура України. В країні знаходиться 192 цукрових заводи.

При piвнi споживання 50 кг на одну людину в piк більше половини виробленої продукції країна мала б змогу експортувати.

Оптимальні умови в Україні для вирощування буряків у лісостеповій зоні Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Полтавська, Харківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Рівненьська, Волинська, Львівська і Сумська області . Невеликі посіви цукрових буряків є в північному степу.

В україні найбільший у світі масив посівів цукррових буряків, тобто вона має компактну сировинну зону. Україні є зони гарантованого виробництва овочів, зокрема навколо великих міст зонального овочівництва.

Спеціалізовані господарства навколо Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова, Запоріжжя, а також у Донбасі й Криму дають основну частину товарних овочів. Навколо Києва та iнших міст існує овочівництво закритого грунту теплиці на штучному грунті та гідропоніці, парники всіх видів, шампінь-йонниці тощо , звідки надходить продукція взимку та навесні. На поливних землях України вирощують понад 70 ycix овочів.Овочівництво в Україні поширене скрізь, але найбільше в степу.

Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст, молочно-мясний напрям.

На Поліссі традиційно розвивається молочно-мясне тваринництво, у південних районах переважає мясо-молочне.

Поблизу крупних споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.

Поголівя великої рогатої худоби становило на початку 1996 р. 17,7 млн. голів Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісостепу далі йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.Свинарство сконцентровано у великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст. Поголівя свиней в Україні становить 13,1 млн. голів. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має мясо-сальну, а у Степу - сальну спеціалізацію. Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва 4,1 млн. .У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських - мясо-вовняну.

Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво 9,4 млрд шт. За формальними ознаками через відсутність фосфорних добрив і сировини для їх виробництва , урожайність наближатиметься до рівня природної родючості грунтів, яка має тенденцію до падіння, з темпом двід 3,4 до 2,4 ц га.Можливості щодо збільшення посівів продовольчого зерна у найсприятливіших районах є обмеженими.Галузі тваринництва, як і усі інші зазнали удару від дезінтеграції АПК , але все ж вони спроможні відновити вир-во своєї продукції при наявності відповідних зернофуражних ресурсів. 148. Звязки з країнами світу в галузях транспор.

Транспорт повинен сприяти якнайшвидшій інтеграції України в загальноєвропейську економічну систему, що потребує створен-ня залізничних та автомобільних шляхів з центральних частин За-хідної Європи - у країни СНД, з півночі Західної Європи - у країни Близького Сходу. Основні магістралі з Донбасу йдуть на Москву через Харків - Курськ Купянськ - Валуйки - Єлець, Кіндрашівка - Валуйки на захід - через Харків на Львів через Мерефу та Ворожбу в західні області та Санкт-Петербург, у Кривий Ріг через Ясинувату - Дніпропетровськ.

У південному напрямку залізниці пролягають до портів Азовського і Чорного морів, а також, на Кав-каз через Ростов-на-Дону, до Поволжя на схід проведена магі-страль Куп янськ - Лиски. Україна сполучена з Молдовою залізницями Роздільна - Тирасполь - Бендери - Кишинів та Кам янепь-Подільський - Бельци - Рибниця.

Значно розширилася мережа приміського заліз-ничного сполучення. Україна має моря, які з єднуються з Середземним морем через протоку Босфорі Мармурове море і протоку Дарданелли.

Для поліпшення зв язків України з Північним Кавказом споруджено залізнично-паромну переправу через Керченську протоку.

Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря - Маріуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зов-нішньоекономічні зв язки країни. Основними експортними вантажами є кам яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо імпортними - машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси та ін. 147. Україна і найб. розвинуті країни Європи.

Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами Європи.Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина зовнішньоторгівельний оборот-1,9 млрд . значний товарообіг має У. також з Італією, Великобританією, Нідерландами, Францією зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол . Вони отримують з України промислову продукцію і промислову сировину залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази,велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини.

До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства. 23.Мінераьні ресурси-це сукупність запасів корисних копалин, у недрах Землі району, регіону іт.д. придатних до використання в різних галуззях господ.

Корисні копалини- це мінеральні утворення в земній корі з певним хім. складом і фізич. властивостями які вик-тсья людиною в господар. діяльн. Корисні копалини розрізняються за якісю, глубиною заля-гання, вмістом корисн компонент у породі тощо Наприклад при спалюванні одного кг. вугілля Донецького басейна виділяється 7-8тис. кКалл тепла а Печорского басейна 4-9 . В У. є багато різноманітних мінер. ресурсів Паливні ресерси 1.Камене вугіля видобувається в Донбасі та Львів Волин. басейні В Донб. Зосеред-жено 98 кам. Вугілля У. 25 -коксується 30 -антрацити, 30 -довгопламене.

Глубина залягання-500-700 м. макс 1200 , товщіна шарів 0,5-2м. Лисичанськ-довгопламене, Червоноармійськ -газове, біля Донецька, Маківвки, Кадіївки-коксівне. В Львів-Волин. 2 вуглля.

Буре вугілля використо-вується як добриво для одержання рідкого паливо, гірського воску. Найбільші поклади Дніпровський басейн-2 2,4 млр.тон відкритий видоботок.

Дніпропетровсько- Донецька вугільна провінція- 0,9 млрд.тон. Донецк басейн-0,3 млрд.тон. Є також буре в Закарпатті і поділлі. Нафта і природний газ Найб.запаси- на прикарпатті, Дніпр Донецк.

Прилуцьке й Леляківське-Черн.обл. Рибальське і качанівьке- Сумсь. Обл Рад-ченківський-у Полт. обл районі і причорноморі Галиценське, Шмітта, Штормовоє, Тархнкуцьке Дельфін. на шельфі Чорного моря , Керчінскоє, Казантіпскоє, стрелковоє на шельфі Азовського . Газ-біля Юльєвки, Шебелинки й Кигічівки а также у Дніпро. Полт, Сумськ.

Обл, Дашава і Калуш Передкарпаття Торф сировина для паливної і хім.пормислов. з нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт, тощо. В У. відомо понад 2500 родовищь торфу зосереджено в Поліссі, толщіна шарів 10-15м. Ірдинське Черк. Обл Замглай, Брюховецьке тощо. Поклади горючих сланців-3,7 млрд.тон. Бовтинське В Карпатах.

Поблизу Олександріївки. Металеві корисні копалини Залізна руда Кри-воріжський басейн налічує понад 60 родовищ залізних руд з загальними запасами 18,7млрд.тон Добувають кар?єрним і шахтним способами.

Вміст заліза у верхніх щарах 30-40 , у глибиних-50-60 . Тут видобувається 90 руди .Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища Горішньоплавнинське у Полт.обл.Лавринівське та Еристівське.

Вміст заліза 36 запаси 4,5 млрд.т Білозерський залізорудний район вміст заліза-58-60 , запаси 2,5млрд. т Керченський залізрудний район має юурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю, запаси-1,8 млрд.т. Видобуток откритим способом вміст-40-50 . Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза-30-33 . Хромові руди відкриті у побужжі Кіровоградської обл. глтбина залягання 60-160м. Вони використо-вуються для вир-ва нержавіючої сталі. Марганцеві руди Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запор.обл Хощеватьське- у Кіровоградській, Бурштинське-в Івано-Франковськ.

Тощо. Нікопольське, Велике ТокмацькеЮ Орджоні- кідзевське та Інгулецьке родовища входят до складу Придніпровського марганцевого басейну, глибина залягання 15-120 м, товщина шарів від 10см до 6 м. Титан входитьдо складу майже 70 різних мінералів ільменіт, рутил тощо . Це легкий метал, що вик-ться в літако- і ракетобудуванні. Основні поклади- в Житомір Київськ. Чернигівській областях.

Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано -цирконіве родовища.

Алюмінієві руди- алуніти, нефеліни і боксити.

Боксити є у Смолянському Черкаська обл. та Висо- копільському Дніпроп.обл. родовищах, алуніти-на Закарпатті, нефеліни- у Приазов?ї Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, осоьливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь.

Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1 . Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоград.обл й Придніпровському в Дніпроп.обл. Барит є різновидом поліметалевих руд його поклади знайдені в Закарпатті. Ртуть вид-вають на Донеччині Микитівка і Закарп.

Золото збираються видобувати в Сергіївкі, Широкій Балці, Балці Золота, Самоткане та інш. Золото є супутним компонентом у Криворізкій залізній руді. Калійні солі видобувають у Львівській Стебник, Борислав та Івано-Франк.обл Калуш, Тростянець . Кухона сіль зосереджена в Донбасі. Запаси 9 млрд. тон, довжина шарів 40м. Слов?янськ, Артемівськ . В Передкаорпатті і Закарпатті. У Криму, Причорнмор?ї та Приазов?ї озера,лимани з самосадною кухон.сіллю Фосфорити є у Придністров?ї Терноп, Хмельн, Виниц.обл. у Сумській Кролевецьке родовище та Харківській Ізюмське родовище областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворського та Роздольського родовищ на Прикарпатті. Вогнетривкі гини викор-ся як сировина для виготовлення цегли для домених печей. Їхні поклади є у Донец,Дніпроп,Запор,Черкас,Житомір Сумс.обл. Графіт видобувається у Заваллі Кіровог.обл , а також у Запор, Дніпропетр, та Донецкій областях.

Марбур видобувається у донбасі, Криму, й Карпатах, у Киівсь, Житомірськ. Областях Вапняк є у районі Укр. кристалічного щита і в Криму Бурштин є біля селища Клесів Рівненської обл. Самоцвіти. На житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу.

Володарськ -Волинська рудня видобуває винні топази, димчастий кварц різних віддтінків. На пд. березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину.

Граніти видобувають у Карпатах на Укр. кристалічному масиві, особливо в Житомірській обл. Каолінові глини викор-ся для вир-ва порцеляни, фаянсу, гуми і паперу.

Розташовані у межах Укр. кристаліного щіта Житом.ХмельДніпроп.Запор.обл. Структура мінеральних ресурсів.Тип сировини.Назва корисних копали Паливно-енергетичні Нафта, природ.газ,кокс, кам?не та буре вугілля, супутній нафтовий газ, горючі сланці, торф, урвнові руди. Руди чорних металів Залізна руда,хром,титан марганець, ванадій. Руди кольорових металів Мідні руди,цинк,свинец алюміневі руди, ртуть, олово, вісмут, кобальт, нікель, вольфрам, молібден. Руди рідкоземельних, рідких і розпорошених елементів Літій, берилій, ніобій, тантал, цирконій, германій, індій тощо Руди благородних металів Золото, срібло, платина Гірничо-хімічна сировина Апатити, фосфорити, калійна і кухонна сіль, сірка, барит, селітра т.п. Флюси й вогнетриви Вапняки флюсові,кварц доломіти, плавиковий шпат, вогнеривкі глини.

Технічна сировина Алмази, тальк, азбест, графіт, ісланський шпат Сировина для будівельної промис-ловості Будівельний камінь, пісок, графіт, цементна сировина тощо. Коштовне, напівкошто вне та виробне каміння Алмази, рубіни, сапфіри смарагди,топази,нефрит 21.Природні ресурси-це елементи сіли природи, які можуть викоримтовуватися у виробн. І невир.

Діяльності людини.

Вони поділяються на 1. міральні паливні, рудні, нерудні 2. земельні типи грунтів, а також тіпи господарського використання земель 3. Водні води океану і воду суходолу, які сладаються із поверхових вод і подземних 4. біологічні рослиний і твариний світ 5. Рекреаційні котрі включають природно-кліматичні, бальнологічний і заповідний 6. Кліматичні і космічні, до яких зараховується солнечна енергія, енергія вітру, освітлення тощо.

– Конец работы –

Используемые теги: Шпоргралки, РПС, Укр0.07

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Шпоргралки РПС (укр)

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Развитие теоретического знания (Укр.)
У вступ розглядаються основн поняття про науков знання та його рвн, спввдношення мж ними перехд вд нижчих рвнв до вищих.Перший пункт роботи мстить… Розглянуто, який стан забезпечення розвитку теоретичного знання у конкретних… Принагдно слд вдзначити, що мислення людини знаходиться у постйному рус вд незнання, тобто вдсутност переврено нформац…

Истина и обман (Укр.)
Теорія пізнання гносеологія -це розділ філософії , що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні… Для сучасної матеріалістичної філософії процес пізнання носить… Пізнання є процесом ідеального освоєння реального світу. Реалізуючись у ході відображення його свідомістю,…

Развитие природознания (Укр.)
Ознаками науки виступають побудова математичнихмоделей об кт в, емп ричн результати досл дного р вня. До ц епохив дно-сяться виникнення Корол… Отже, наука не могла виникнути на пустомум ст . Н мецький ф лософ К. Ясперс… Грецька наука була умогляднимдосл дженням, мало зв язаним з практичними задачами.Цього Древня Грец я непотребувала, бо…

Разделение людей и наций (Укр.)
Товариство складалося всього з десяткаактивних член в та к лькох десятк в сп вчуваючих.До групи входили молод представники укра нсько нтел генц на… Товариство було не лише малочисельним,а й обмеженим у сво й д яльност .… Серед пропонованих у ньому конкретнихзаход в були скасування кр пацтва, л кв дац я юридичних в дм нностей м жстанами,…

Научная картина мира (Укр.)
Разом з тим, наукою називають сам результат ц дяльност систему бльш чи менш достоврних знань про дану область дйсност в вигляд сукупност кльксних… Справа в тому, що навть спроможнсть т чи ншо теор передбачати нов явища а це… Але все ж описане ядро знань, хоча випробову з плином часу певн змни, склада базис науки.

Святая история Ясперса (Укр.)
Пдсумову твр роздл , що розкрива питання цлей призначення стор, значення та властивостей. Частина перша Свтова сторя Тут Ясперс виклада сво погляди… Тим не менш, його можна структуризувати, видлити в ньому певн етапи, а також… З ншого боку, в стор людства видляються два дихання. Перше розпочинаться з появою Homo Sapiens трива до завершення…

Социум как система (Укр.)
До цих умов належать а певна територя б поповнення суспльства головним чином за рахунок дтонародження в розвинута культура г полтична незалежнсть… Флософя визнача три основн групи факторв, як обумовлюють розвиток людського… Суспльство соцум можна визначити як сукупнсть всх форм способв взамод обднання людей.

Гроши (Укр.)
Згдно рационалстичнй концепц, поява грошей спричинена особливими обставинами суспильного розвитку. Оскльки вдносини товаровиробникв виступали як… На певному етап людство розум, що з загально маси продуктв прац видляються… Третй етап розвитку форми вартост характеризуться появою товару-еквваленту. Форма вартост -…

Акты государственного управления (Укр.)
Це безпосередньо стосуться й середовища державного управлння, в якому практично втлються днсть дяльност структур апарату управлння.Державне… Встановлення та застосування норм права у процес державного управлння… Однак слд мати на уваз, що формою дяльност не сам акт, а його видання. Встановлюючи норму чи застосовуючи , орган…

Социология Гоббса (Укр.)
В свой робот я буду намагатись бльш глибоко викласти вчення Т.Гоббса про суспльство та державу, яке на мою думку займа провдне мсце у всй доктрин.… Буржуазн деологи 17-18 ст. в свой боротьб з феодалзмом ставили перед собою… Необхдно шукати ц абсолютн вчн початки в самй природ. Загальний вирослий нтерес до природи втлився в особистий нтерес…

0.033
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам
  • Развитие философии (Укр.) У цьому звязку важливим ставати питання про те, що ж явля собою флософя як феномен духовного життя суспльства.Якщо флософя формою суспльного… Специфчним обктом флософського осмислення дйсност вдношення людина-свт.… Таким чином, можна сказати, що предметом флософ обкт - вдношення людина-свт аналзований з погляду природи сутност…
  • Научные теории (Укр.) По цй причин я не буду розглядати поняття, судження, умовиводи. Для системи наукових знань характерно використання бльш великих блокв, якими -… До хнього числа вдноситься проблема, дея, принцип, закон, припущення т. д. З… Однак область проблем область вже завершеного знання настльки тсно взамоповязан, що механчно вдмежувати х одне вд одно…
  • Культура (Укр.) Людин може бути дла нема до цього, що то культура, при цьому вона може всм серцем бути вдданою свой культур. Коли ми мамо дло з флософським… Однак проблема локальних культур, а не проблема локально культури, не… Поняття культура вдноситься до фундаментальних в сучасному суспльств. Важко назвати нше слово, яке мало б таке…
  • Амазонка (укр) Одного разу флотиля збилася з дороги втратила землю з поля зору. Невдовз стався дивовижний випадок океан, по якому пливли каравели, був повен прсно… Цей живий товар вони збиралися вигдно продати псля повернення. Так було… Приголомшен моряки довго не могли прийти до тями. Тльки-но вода спала, уцлл каравели здналися поквапились пти з…
  • Грузія (укр) Абхазський народ у прагненн до незалежност послужив причиноюц в йни. Абхазськ сепаратисти пост йно проводять терористичн акц натеритор кра ни. Сл д…