Діагностика фінансового стану підприємства: сутність та необхідність проведення Одним з найважливіших завдань підприємства в процесі здійснення господарської діяльності є забезпечення фінансової стійкості його функціонування.Своєчасна та якісна діагностики фінансового стану надає достовірні, переконливі та узагальнюючі результати під час аналізу всіх сфер діяльності підприємства, і тому за умов ринкової економіки, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово - економічної діяльності стає актуальним розробка обраної теми. Термін “діагностика” означає здатність розпізнавати стан об’єкта шляхом встановлення діагнозу за певними параметрами у будь - якому часі (минулий, теперішній, майбутній). Даною проблемою радянські вчені почали займатися в 1970-ті роки, а прояви фінансової діагностики як елемента економічної діагностики з’явилися в період 1989 - 1996 роки. Існує безліч різних підходів до визначення сутності фінансової діагностики.
Аналіз дозволив встановити, що в більшості наукових працях діагностика фінансового стану розглядається як частина фінансового аналізу, у навчально - методичній літературі поняття “фінансова діагностика” в основному ототожнюється з фінансовим аналізом або розглядається як його складова частина чи вид. В. Савчук використовує термін “фінансова діагностика” як складову системи фінансового управління підприємством. Він зазначає, що на підставі даних, які поставляються системою фінансового обліку, проводиться фінансова діагностика, задача якої - інформувати керівництво про ті негативні зміни, які відбулися на підприємстві за останній період часу”. Б. Колас розглядає діагностику як частину аналізу та відзначає, що “діагностика” - це розгляд фінансового стану підприємства так, щоб виявити в динаміці симптоми явищ, які можуть затримати досягнення поставленої мети і рішення задач, піддаючи небезпеці заплановану діяльність”. А. Шеремет та Р. Сайфулін діагностику кризових ситуацій розглядають в аспекті аналізу фінансового стану підприємства, який передбачає оцінку динаміки та структури статей бухгалтерського балансу, аналізу фінансових коефіцієнтів, системи критеріїв і методики оцінки незадовільної структури балансу неплатоспроможного підприємства.
О. Сметанюк під діагностикою фінансового стану підприємства розуміє ідентифікацію стану об’єкта через реалізацію комплексу дослідницьких процедур, направлених на виявлення домінантних факторів такого стану, симптомів та причин виникнення проблеми або можливих ускладнень, оцінку можливостей підприємства реалізувати стратегічні і тактичні цілі, підготовку необхідної інформаційної бази для прийняття рішення”. М. Зимін розглядає діагностику як аналітичну процедуру, яка має на меті встановити “хворі точки” фінансового механізму підприємств, прогнозувати на основі тенденцій, що спостерігаються, можливий розвиток подій, розробити необхідні управлінські рішення.
Фінансова діагностика органічно пов’язана з аналізом. Однак цілком ідентифікувати фінансовий аналіз і діагностику не можливо: аналіз є більш широкою дефініцією. На основі аналізу теоретичних аспектів, зокрема попередніх підходів до визначення сутності поняття “діагностика фінансового стану” сформульовано інтегроване, узагальнене визначення, за яким “фінансова діагностика підприємства” - здатність розпізнавати стан підприємства шляхом об’єктивної оцінки результатів його діяльності, встановлення недоліків у роботі та причин, які їх зумовили, виявлення резервів та їх мобілізація, а також можливість прогнозування показників фінансового стану підприємства на будь - якому етапі його розвитку.
Така процедура здійсення фінансової діагностики дозволить визначити динаміку розвитку підприємства з точки зору його фінансового стану. Її необхідність та значення обумовлені потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, шляхом визначення напрямків удосконалення роботи за ринкових умов господа¬рювання та по¬шуком резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.
Вважаємо, що фінансова діагностика повинна базуватися на використанні спрощених (горизонтальний та вертикальний аналіз, аналіз за допомогою коефіцієнтів) та розгорнутих прийомів аналізу фінансового стану, особливу роль в яких відводиться факторному аналізу. Необхідно дотримуватися комплексного підходу при аналізі за допомогою фінансових коефіцієнтів, який складається з таких частин: аналіз майнового стану (особливу увагу приділити коефіцієнту зносу основних засобів), операційний аналіз (коефіцієнту росту валових продажів), аналіз операційних витрат (коефіцієнту витрат на 1 грн. реалізованих послуг), аналіз ліквідності (коефіцієнту покриття), аналіз фінансової стійкості (коефіцієнту автономії), аналіз рентабельності (рентабельності продажів, активів та власного капіталу), аналіз ділової активності (оборотності запасів, оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості). Отже, становлення фінансової діагностики як ефективного інструменту оцінки фінансового стану підприємства продовжується, а тому потрібно здійснювати подальше глибоке вивчення та розвиток фінансової діагностики, особливо як практичної частини, яку необхідно впроваджувати на кожному підприємстві.