рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Розробка та автоматизація проектної документації

Розробка та автоматизація проектної документації - раздел Экономика, ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ У ДЕРЖАВІ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ   Існують Різні Точки Зору Щодо Місця Проектування В Життєвому ...

 

Існують різні точки зору щодо місця проектування в життєвому циклі проектів. Одні вважають його ключовим, інші — лише продов­женням розробки детального плану проекту. Незважаючи на розбіж­ності у підходах, усі вважають, що етап проектування посідає важли­ве місце в реалізації задуму проекту.

Важливим етапом організації проектування є його планування. План — це динамічний документ, що потребує численних переглядів і уточнень протягом життєвого циклу проекту. Він має містити такі компоненти:

• загальний опис робіт, що мають бути виконані, з обов'язковим зазначенням порядку взаємодії з іншими учасниками проекту (цей опис складають у вигляді календарного плану розробки проектної документації);

• послідовність і періодичність контролю за розробкою проектної документації;

• вимоги до планів субпідрядних фірм, що працюють над проект­но-кошторисною документацією.

Успішність розробки проектної документації істотно залежить від кваліфікації та досвіду керівника проекту. Важливе значення має та­кож вибір організації, що розроблятиме проектно-кошторисну доку­ментацію.

Залежно від конкретної ситуації реалізації проекту існує три підхо­ди до вибору замовником проектних фірм:

надання фахових послугу міру необхідності. У цьому разі за­мовник користується послугами проектної фірми на основі спеціаль­ної угоди без конкурсу;

закриті переговори. Якщо проектна фірма вже виконує для за­мовника роботу, він доручає їй підготувати пропозиції за новим про­ектом (або його стадією), здійснює експертизу цих пропозицій і укла­дає додатки до контракту;

проведення конкурсу. У цьому разі можливі такі види комерцій­них угод між замовником і підрядчиком: оплата за фактичними вит­ратами; з верхнім обмеженням ціни; за фіксованою ціною.

Функціональні обов'язки проектних фірм поділяються на типові та додаткові. До типових обов'язків належати розробка ТЕО, ескізне та робоче проектування, розробка кошторисів, авторський нагляд; до до­даткових — підготовка до тендерів і допомога в їх проведенні, проект­ний аналіз, участь в управлінні проектом, оформлення фінансування.

Виконання додаткових обов'язків є новим для вітчизняної практи­ки, проте саме в них бачиться перспектива зміцнення фінансового положення і розвитку сучасних проектних установ.

Типи проектних фірм:

- інжинірингові (консалтингові) надають дуже широкий спектр послуг: економічні обґрунтування, розрахунки вартості проектів, інформаційне забезпечення, консультації з спеціальних питань. Кон­салтингові фірми умовно поділяють на такі, що спеціалізуються на початковій (доінвестеційній) фазі проекту; надають послуги багато­планового характеру (зокрема, консультують з складних спеціальних питань інжинірингу); розроблюють плани організації і технологію будівельного виробництва (так звані оргтехбуди);

- обчислювальні центри спеціалізуються на підготовці проектної документації (кошторисів, креслень, календарних планів) на машинних носіях;

- проектно-будівельні фірми здійснюють комплекс робіт з проектування, комплектації, будівництва та здачі об'єктів в експлуатацію;

- проектні інститути, що спеціалізуються за галузевою ознакою здійснюють комплекс робіт з проектування об'єктів, зокрема розв'я­зують інженерні та архітектурні завдання;

- проектні інститути, що спеціалізуються за технологічною (функціональною) ознакою, проектують конструкції, споруди, окремі види робіт, спеціальне устаткування;

проектно-конструкторські інститути, що спеціалізуються за технологічною (функціональною) ознакою — проектують і розробля­ють окремі типи технічних приладів, обладнання, техніки;

конструкторські бюро — розроблюють окремі типи приладів, обладнання та устаткування.

Крім того, замовник часто укладає угоди з ліцензіаром — юридич­ною чи фізичною особою, яка має виключне право на промислове використання технології (процесу, конструкції, матеріалу), що пла­нується використовувати у проекті.

Розробка проектно-кошторисної документації передбачає такі етапи: проведення тендеру на розробку проектно-кошторисної доку­ментації (ПКД) і матеріалізацію проекту; укладення контракту з пе­реможцем тендеру; розробка завдання на проектування; ТЕО; узгод­ження і проведення експертизи ТЕО; затвердження ТЕО; прийняття інвестиційного рішення; розробка технічної та робочої документації (техноробочого проекту); розробка кошторисів до проекту; клопотання і отримання дозволів на реалізацію проекту.

Проектні роботи виконують у такій послідовності: вибирають про­ектантів, укладають контракти за результатами конкурсу, планують проектно-кошторисні роботи і послуги, здійснюють безпосереднє проектування, узгоджують проектну документацію. Розглянемося основні етапи проектної стадії.

Тендери на розробку проектної документації. Тендерну докумен­тацію готує організація, що має відповідну ліцензію. Тендер на проектування об'єкта може проводитися на частину проектної документації (ТЕО, технічний або робочий проект) або на весь її обсяг. Торги оголошуються тільки на ті об'єкти і види робіт, проектна документація на які узгоджена у встановленому порядку, але учасники підряд них торгів можуть пропонувати умови (технічні чи комерційні відмінні від зазначених у документації. Тендерна документація складається з таких частин: комерційної (фінансові умови і гарантії) організаційної (порядок, форма і обсяг надання, вимоги до здобувача і технічної (завдання на проектування та необхідні вихідні дані, зокрема техніко-економічні критерії та вимоги).

Для організації та проведення тендера на проектні роботи ство­рюється тимчасова комісія — тендерний комітет, до складу якого, крім замовника, входять на договірних умовах експерти з спеціальних пи­тань. В обов'язки тендерного комітету входять: оголошення тендера, організація підготовки і поширення серед учасників тендерної документації, організація та проведення тендера, розгляд і оцінка пропо­зицій. Фінансування діяльності тендерного комітету і підготовка тен­дерної документації здійснюються за рахунок інвестора (замовника), ці витрати можуть бути частково чи цілком відшкодовані за рахунок продаж тендерної документації здобувачам.

Визначаючи склад і зміст ПКД, сторони керуються діючими поло­женнями з урахуванням додаткових вимог, що відповідають ринко­вим умовам. При цьому стадійність проектування жорстко не регла­ментується. Інвестор і підрядчик мають право брати за основу для формування вільної (договірної) ціни на продукцію проекту вартість, визначену на будь-якій стадії розробки документації.

Вимоги до робочої документації. Робоча документація для матері­алізації проекту розробляється відповідно до державних стандартів і нормативів.

Система стандартів ІSО. Роботи, пов'язані з забезпеченням якості, базуються на застосуванні стандартів Міжнародної організації з стан­дартизації (ІSО), створеної у 1947 р. Питаннями якості в ІSО займається технічний комітет ІSО. Він координує розробку та впровадження стан­дартів у системах контролю за якістю продукції, її підвищення і за­безпечення технологією, пов'язаною з сферою якості. Цьому техніч­ному комітету підпорядковані стандарти серії ІSО 9000 «Системи якості». Стандарти ІSО 9000 — ІSО 9004 найбільш поширені у світі; можливо, це найважливіші стандарти щодо систем якості, які коли-небудь розроблялися. Вони прийняті більшістю промислове розвине­них країн світу і мають відігравати важливу роль у Європейському економічному співтоваристві (ЄЕС).

Стандарти ІSО 9001 і ЕН 29001 призначені для забезпечення якості проектування, розробки, виробництва, монтажу та обслуговування. Елементами цих стандартів є такі:

• система якості;

• аналіз контрактів;

• управління проектуванням;

• управління потоком інформації;

• закупівлі (матеріально-технічне забезпечення проектів);

• вироби, які поставляє замовник;

• ідентифікація виробу;

• управління процесом створення продукції;

• контроль! випробування;

• устаткування для контролю, вимірювання і випробувань;

• статус контролю і випробувань;

• оформлення продукції, що не відповідає вимогам стандартів;

• внесення змін;

• збереження, упакування і постачання;

• документація з якості;

• відповідальність керівників і навчання персоналу;

• обслуговування;

• статистичні методи.

Стандарти ІSО 9002 та ЕМ 29002 призначені для забезпечення якості" в процесі виробництва продукції, а стандарти ІSО 9003 та ЕМ 29003 -1 для контролю та випробування кінцевої продукції.

Система нормативних документів України для управління ін­вестиційними проектами, зокрема будівельними процесами, перебуває на стадії становлення. До неї входять державні нормативні документи (будівельні норми та правила, рекомендаційні нормативні документи, державні стандарти України), адміністративно-територіальні нормативні документи (територіальні будівельні норми, правила та інструкції) і виробничо-галузеві стандарти та норми (будівельно-технологічні норми, галузеві та відомчі стандарти, стандарти підприємств, об'єднань! науково-технічних товариств, технічні умови).

Нова система стандартів і норм ґрунтується на методичних і організаційних принципах, що відповідають міжнародним стандартам (ІSО і ЕМ). Передбачається гармонізація нормативних документів системи управління якістю з міжнародними стандартами в галузі будівництва і будівельним законодавством інших країн, а також збереження загальної нормативної бази будівництва країн СНД у вигляді міждержавних нормативних документів.

Залежно від специфіки проекту і умов його здійснення склад робочої документації може уточнювати і замовник, і виконавець робіт (це зумовлюється в договорі підряду). Із введенням нових і уточненням діючих нормативних документів проектна організація за договором з замовником повинна вносити зміни в робочу документації з урахуванням фактичного стану матеріалізації проекту.

Експертиза і затвердження проектів. Єдиний порядок проведення експертизи існує тільки для містобудівної документації та проектів та будівництва.

Процедура експертизи інших проектів встановлюється .довідними відомчими актами чи замовником. Містобудівна документація, ТЕО та проекти на будівництво, реконструкцію, розширення технічне переоснащення підприємств, будівель, споруд (далі -ДІП) незалежно від джерел фінансування, форм власності та належ­ності підлягають експертизі в місцевих організаціях державної поза­відомчої експертизи, галузевих експертних підрозділах міністерств і відомств та інших спеціально уповноважених на те державних ор­ганах.

Затвердження проектної документації залежно від джерел фінан­сування здійснюється в такому порядку:

у разі фінансування за рахунок державних капітальних вкла­день —Держбудом України чи зацікавленими міністерствами і відом­ствами;

• за капітальних вкладень з регіональних і місцевих бюджетів — відповідними органами державного управління чи в установленому ними порядку;

• за наявності власних фінансових ресурсів, позикових і залуче­них коштів інвесторів (включаючи іноземних) — безпосередньо за­мовниками (інвесторами).

Містобудівна документація затверджується державними органа­ми представницької та виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Кошторисна документація для будівництва. Для визначення кош­торисної вартості реальних інвестиційних проектів (підприємств, їх черг, пускових комплексів, кварталів забудови, окремих складних бу­динків і споруджень, що виділені в самостійні будівництва) склада­ються наступні кошторисні документи:

— у складі проекту (на першій стадії проектування) — локальні і об'єктні кошторисні розрахунки; кошториси на проектно-дослід­ницькі роботи; зведений кошторисний розрахунок;

— зведені, об'єктні і локальні ресурсні кошториси; зведення вит­рат; відомість базисної кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять у пусковий комплекс; відомість базисної кошторисної вартості об'єктів і робіт з охорони навколишнього природного середовища.

До початку 1996 р. Україна вже мала у своєму розпорядженні істот­ну нормативну базу для розробки проектно-кошторисної документації. Це розроблені і затверджені у відповідному порядку Кабінетом Міністрів України і Державним комітетом України зі справ містобудування і архітектури кошторисні ціни і норми, введені в дію у цінах чаї січня 1993р.:

- кошторисні норми України на будівельні роботи і устаткування (КНУ-93, НМУ-93);

— одиничні розцінки України на будівельні роботи (ОРУ-93);

— кошторисні ціни і розцінки на експлуатацію будівельних машин і механізмів, застосовуваних на території України (КНіРУ-9з),

— середні районні кошторисні ціни на привізні матеріали, вироби і конструкції (СРКЦ-4-04-91), скоректовані для умов будівництв в Україні;

— єдині для України середні кошторисні ціни на місцеві будівельні матеріали, вироби і конструкції;

- кошторисні ціни на перевезення вантажів для будівництва (КУПВ-4-09-91), скоректовані для умов будівництва в Україні;

— граничні ціни на матеріали, вироби і конструкції (франко-при-об'єктний склад) — лист Міндбудархітектури від 15 січня 1993 р, №413-12;

— норми накладних витрату розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1991 р. № 236, зі збільшен­ням величини цих витрат у 2,42 разу при використанні зазначених норм для кошторисних прямих витрат і в 1,53 разу — при викорис­танні норм до основної заробітної плати;

— норми планових накопичень у розмірі 30% від загальної суми прямих і накладних витрат, що визначені на підставі кошторисних нормативів у локальних кошторисах;

— лімітовані і інші витрати, що визначені на підставі кошторис­них нормативів у локальних кошторисах.

Крім того, з огляду на інфляційні процеси, що вразили інвестицій­ну сферу України, для перерахування зведених кошторисних витрат Мінбудархітектури щорічно в ДБН встановлює підвищувальні індекси і коефіцієнти. Так, у ДБН- 1У-16-95, ч. II, введені у 1995р. наступні індексні коефіцієнти:

— індекси для визначення кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт;

— індекси для визначення в главах 1—7 зведеного кошторисного розрахунку кошторисної вартості устаткування, меблів і інвентарю;

— коефіцієнти для визначення надбавок до базисної кошторисне! вартості будівельно-монтажних робіт, що враховують ринкові умови здійснення будівництва, що склалися у І кварталі 1995 р.;

— у складі робочої документації (на другій стадії проекту) — ло­кальні і об'єктні кошториси, локальні і об'єктні ресурсні кошториси;

- у складі робочого проекту (при одностадійному проектуванні) здаються такі ж документи, як і на першій і другій стадіях двостадійного проектування, за винятком локальних і об'єктних кошторис-розрахунків.

У сучасних умовах при складанні кошторисів на підставі робочих креслень за відсутності зазначених норм через інфляційні процеси використовують нормативні документи, розроблені у складі ДБН – 1У-16-95,1, II. Процес ціноутворення здійснюється в такій послідовності: спочатку складають локальні кошториси на виконання будівельних і спеціальних робіт, придбання і монтаж устаткуван­ня; потім — об'єктні кошториси на будівництво окремих будинків і споруджень; і нарешті — зведений кошторисний розрахунок і зве­дення витрат.

У локальних кошторисах на будівельні роботи на підставі їх фізичних обсягів і одиничних розцінок (ОРУ-93) спочатку розраховують прямі вит­рати, потім на суму прямих витрат нараховують накладні витрати у вста­новленому порядку, а потім на суму прямих витрат і накладних витрат нараховують планові накопичення. На придбання і монтаж устаткування складають єдині локальні кошторисні розрахунки (кошториси).

В об'єктних кошторисах визначається розмір усіх витрат на будів­ництво конкретного об'єкта (будинку, споруди). Вони включають вартість усіх видів будівельних і монтажних робіт, витрати на при­дбання устаткування, інструментів і інвентарю, інших додаткових вит­рат, безпосередньо пов'язаних з будівництвом даного об'єкта. Крім того, враховується частина резерву на непередбачені роботи і витра­тив розмірі 1 — 2%.

Об'єктні кошториси дозволяють інвесторові визначити деякі техніко-економічні показники, зокрема такі: вартість одиниці потужності або продукції, що буде вироблятися на об'єкті; 1 м2 робочої площі; 1 м3 обсягу та ін. Об'єктний кошторис є ціною будівельної продукції, на підставі якої проводяться розрахунки між замовником і підрядною будівельною організацією.

Зведений кошторисний розрахунок складається відповідно до зат­вердженої форми і має відповідну структуру, що вимагає віднесення тих або інших об'єктів до відповідних розділів. Так, наприклад, зведе­ний кошторисний розрахунок за промисловим підприємством має 12 розділів:

1) підготовка території будівництва;

2) основні об'єкти будівництва;

3) об'єкти допоміжного і обслуговуючого призначення;

4) об'єкти енергетичного господарства;

5) об'єкти транспортного господарства і зв'язку;

6) зовнішні мережі і споруди водопостачання, каналізації, тепло-і газопостачання;

7) благоустрій і озеленення території;

8) тимчасові будинки і споруди;

9) інші роботи і витрати;

10) склад дирекції або технічного нагляду підприємства, що бу4 дується, і авторський нагляд;

11) підготовка експлуатаційних кадрів;

12) проектні і дослідницькі роботи.

 

За підсумком витрат за дванадцятьма розділами розраховується резерв на непередбачені роботи і витрати в розмірі 3 — 12%. Конкретний розмір резерву встановлюється на підставі ДБН, у залежності від галузевої приналежності об'єкта, складності його об'ємно-планували них і конструктивних рішень, рівня застосування об'єктних кошторисів за типовими проектами.

За підсумком зведеного кошторисного розрахунку також вка­зуються зворотні суми, що включають: вартість матеріалів, одержу­ваних при зносі існуючих на будівельному майданчику будівель, і замортизовану частину вартості тимчасових будинків і споруджень за весь період будівництва підприємств. Зворотні суми є додатковим джерелом прибутку будівельної організації, а при господарському способі мобілізуються як джерело фінансування інвестицій.

До локальних, об'єктних кошторисів, зведеному розрахунку додаються ресурсні кошториси, де розраховуються у вартісному і нату­ральному вимірниках витрати праці і заробітної плати, вартість і кількість машинозмін, витрата і вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

При комплексному проектуванні промислового підприємства, житлово-цивільного будівництва і інших об'єктів на одній території і фінансуванні їх будівництва різними інвесторами, складається зве­дення витрат, у якому відображається повна кошторисна вартість ті кого комплексного будівництва.

В останні роки у зведеному кошторисному розрахунку передбачаються кошти на компенсацію витрат, пов'язаних з ринковими умови ми будівництва. Ці кошти розраховуються у складі договірних ЦІ і відбивають у таких кошторисних документах як «Договірна ціна на будівництво» і «Вартість будівництва».

До складу договірної ціни включаються:

• розрахована в нормах і цінах 1993 р. - базисна кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт, що підлягають виконанню генеральним підрядчиком відповідно до контракту;

• розраховані в цінах, що склалися за станом на 1 січня року, у якому намічається будівництво, базисні кошторисні інші витрати (що збільшують кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт, а та­кож пов'язані з діяльністю підрядної організації);

• частина резерву коштів на непередбачені роботи і витрати, роз­раховані у зведеному кошторисному розрахунку (50 — 80% — у залеж­ності від виду будівництва і складності об'єкта).

У ринкових умовах у інвестора (замовника) також виникають до­даткові витрати, що відбивають окремими рядками в «вартості будів­ництва». У вартість будівництва підприємств, будинків і споруджень, що враховується замовником, включається:

• договірна ціна, що складається з вартості робіт, що підлягають виконанню генеральним підрядчиком за контрактом, і інших витрат, що відносяться до його діяльності;

• частина базисної кошторисної вартості, що відноситься до діяль­ності замовника, яка визначається як різниця між базисною варті­стю, визначеною зведеним кошторисним розрахунком, розробленим у складі проекту, і частиною базисної кошторисної вартості будівниц­тва, врахованою у договірній ціні на будівельну продукцію;

• додаткові витрати замовника, що виникли в результаті форму­вання ринкових відносин.

Розрахунки між замовниками і підрядчиками за виконані роботи здійснюються за договірними цінами. Премія за своєчасне запровад­ження в дію виробничих потужностей розподіляється у встановле­ному порядку між будівельно-монтажними, проектними організація­ми і замовником,

Складання інвесторських кошторисів. Нинішній стан ціноутво­рення вкрай незадовільне. Методика визначення базисної вартості будується на підставі нормування до прямих витрат планових нако­пичень, накладних витрат, витрат, що лімітуються та інших витрат, Що не залежать, по суті, від цих прямих витрат.

Такий порядок ціноутворення не створює підрядчику передумов Для економії матеріалів, схоронності конструкцій, зниження витрат на їх транспортування.

За розвитку ринкових відносин в інвестиційній сфері такий поря­док ціноутворення неприйнятний, оскільки веде до необґрунтовано-0 зростання цін на всі елементи собівартості будівельно-монтажних

робіт, зростання інфляції, погіршенню фінансового стану інвесторів і підрядчиків, руйнуванню багатьох з них.

У країнах з розвинутою ринковою економікою накопичено вели­чезний досвід ціноутворення. Визначення вартості інвестиційних то­варів здійснюється інвестором, або, з його доручення, фірмою-проектантом, інжиніринговою, консалтинговою фірмою на кожній стадії інвестиційного процесу.

Для розрахунку вартості будівництва об'єкта використовується велика інформаційна база.

З метою удосконалення ціноутворення з урахуванням світового дос­віду можна рекомендувати внесення таких змін у порядок побудови цін на інвестиційні товари:

• вже на стадії обґрунтування доцільності інвестицій повинні роз­роблятися інвесторські кошториси для попередньої оцінки замовником вартості будівництва на всіх наступних стадіях інвестиційного циклу;

• інвесторські кошториси, представлені на тендери, слугують підставою для розробки проектів цін на будівельну продукцію підряд­чиків, що приймають участь у торгах;

• варто прискорити процес створення інженерно-консультацій­них фірм, що регулярно публікують очікувані в найближчій перспек­тиві ціни на інвестиційні товари в регіональному розрізі;

• нормування накладних витрат, планових наповнень, інших і ліміто­ваних витрат має здійснюватися до базису (прямих витрат, кошторисної собівартості), зменшеному на вартість матеріалів, деталей і конструкцій;

• прогнозований рівень цін, укрупнених: розцінок, споживчої оди­ниці будівельної продукції має коректуватися системою регіональ­них індексів цін (галузевих, об'єктних, за видами робіт і матеріальних ресурсів, споживаних у будівництві);

• кошториси підрядної фірми розробляються на підставі інвесторських кошторисів з урахуванням можливого зниження рівня со­бівартості робіт як умови, що забезпечує перемогу на тендері;

• у підрядних контрактах варто розмежовувати предмет договірної ціни:

а) на будівельну частину (будинку, спорудження з інженерним устаткуванням);

б) на технологічну частину (придбання, доставка, установка і налагодження технологічного устаткування).

Це дозволить інвесторові робити розрахунки роздільно на будівельні роботи і монтаж устаткування, виключить вплив на матеріалоємності ресурсів, споживаних у будівництві.

 


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ У ДЕРЖАВІ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

На сайте allrefs.net читайте: "ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ У ДЕРЖАВІ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ"

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Розробка та автоматизація проектної документації

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Необхідність визначення загальних ознак інвести­ційних проектів
  В даний час одержав поширення метод фінансування інвестицій-проектів, коли основним забезпеченням надання банками кре­дитів є сам проект, тобто ті доходи, що одержить створюване або

Характеристика структури інвестиційних проектів
  Істотним елементом інвестиційної політики підприємства є про­цес розробки і реалізації інвестиційних проектів. Кожний такий про­ект у якості однієї з головних цілей має одержання ек

Способи реалізації інвестиційних проектів
  Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду реалізованого інвестиційного проекту, джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється за до

Дослідження передінвестиційної фази проекту
  Перед розробкою будь-якого проекту висувається ідея, що може виникнути спонтанно або з'явитися результатом «мозкового штурму», проведених фундаментальних або прикладних досліджень,

Маркетингові дослідження ринків збуту продукції
  Від ринків збуту залежать: обсяг продажів, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. У першу чергу потрібно вивчити динаміку положення к

Концепція життєвого циклу проекту
  Життєвий цикл проекту (або проектний цикл) — це проміжок час) між моментом появи проекту і моментом його ліквідації. Проектний цикл є вихідним поняттям для рішення проблеми фінансув

Проектні ризики і їх основні види
  Проектні ризики — це сукупність ризиків, що загрожують реалізації інвестиційного проекту або здатні знизити його ефективність (комерційну, економічну, бюджетну, соціальну, економічн

Урахування фактору ризику
  Ідентифікація ризиків (якісний аналіз) має на меті визначити фак­тори, області і види ризиків, етапи і роботи (заходові), за виконання яких ризик зростає.

Методи оцінки ефективності інвестиційного проекту
Фінансова оцінка проекту. Інвестиційний проект у процесі свого здійснення має забезпечувати досягнення наступних цілей: • одержання прийнятного прибутку на вкла

Причини зміни вартості грошей у часі
  Поняття «грошовий потік» (сash flow) прийшло до нашої мови з іно­земних джерел. Поняття сash у даному випадку аж ніяк не означає «готівка». Гроші можуть мати як готівкову, так і без

Вплив амортизації на величину грошового потоку
Амортизація є значною статтею грошового потоку з таких причин: 1. Амортизація, як правило, є найбільшою за вартістю статтею ви­трат у бюджеті інвестування. 2. Амортизація знижує п

Розробка та реалізація нових фінансових інструментів
  В економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення поняття «фінансовий інжиніринг». Так, Ю. С. Масленченков під фінансовим інжинірингом розуміє «фінансове забезпечення кліє

Розробка тендерної документації і проведення торгів.
Торги як спосіб закупівель. Найбільш розповсюдженою формою організації закупівель на конкурсній основі є торги. В сьогоднішніх умовах торги застосовуються насамперед у

Порядок розробки і укладання контрактів
  Після закінчення терміну, передбаченого для підготовки і подачі «опозицій, замовник (звичайно через створений для цього тендерний комітет) здійснює розкриття пропозицій і їх оцінку.

Вимоги до розробки кошторисної документації
  Планування витрат на проект — найважливіша складова успішної його реалізації. Усі учасники проекту (постачальники, баї підрядчики) мають враховувати вартісні показники при плануванн

Мета, методи та основні види комерційного аналізу
  Метою комерційного аналізу інвестиційного проекту є оцінка інве­стиції з погляду перспектив кінцевого ринку для продукції чи послуг. Завданнями комерційного аналізу є відповіді на п

Вимоги до загальнозастосовуваних методик
  Сучасна практика пропонує декілька прийомів оцінки, які зде­більшого застосовуються щодо інвестиційних проектів. Вибір при­датного прийому залежить від кількох факторів, що включают

Використання потенційно застосовуваних методик
  При відборі проектів іноді розглядають такі підходи, які можуть визначати вагу впливу проектів на довколишнє середовище. Вони називаються потенційно можливими (застосовуваними), бо

Зовнішні фактори, що впливають на організацію проекту
Зовнішні фактори — це, як правило, неконтрольовані сили, Що впливають на рішення менеджерів та їх дії і, врешті-решт, на внутріш­ню структуру і процеси в організації. Менеджери мають відповісти на

Вимоги міжнародних стандартів до критеріїв експертизи
  Аналіз показників ефективності проекту здійснюється за допомогою показників чистої поточної (наведеної) вартості, внутрішньої норми рентабельності, коефіцієнта вигід і витрат, строк

Характеристика джерел інвестиційних ресурсів
  Фінансово-кредитні відносини між суб'єктами інвестиційної діяль­ності являють собою важливу організаційно-правову форму регулю­вання інвестиційного процесу. Ці відносини виникають в

Нвестиційний бізнес-план, його основні цілі і задачі
  Планування є основною і найважливішою функцією керування. Без докладного пророблення системи заходів, спрямованих на досяг­нення поставлених цілей з ресурсних і часових позицій, нем

Процес розробки бізнес-плану інвестиційного проекту
  Поза залежністю від джерел фінансування усі бізнес-плани інве­стиційних проектів, що розробляються для залучення інвестицій, мають багато загальних рис. Вони мають:

Титульний лист
Подає початкову інформацію про підприємство, інвестиційний проект і сукупну його вартість; на ньому вказується: • повне найменування й організаційно-правова форма підприє­мства; •

Короткий опис проекту (резюме)
Це найбільш складний у розробці розділ бізнес-плану, але і самий короткий (після титульного листа), його обсяг — дві-три сторінки. Складність розділу визначається тим, що він має у стислому вигляді

Аналіз положення справ у галузі. Стані перспективи розвитку підприємства
У випадку, якщо інвестиційний проект є великомасштабним, регіональним або галузевим, орієнтованим на будівництво нового підприємства або корінну реконструкцію існуючого, ефективність інвестування в

Опис товару (послуги)
Розділ розробляється у випадку, якщо інвестиційний проект спря­мовано на освоєння виробництва нового товару (послуги) або розши­рення потужностей у результаті його модернізації (модифікації). Особ­

Виробничий план
Детальність розробки маркетингового плану показує здатність кер­івництва і фахівців підприємства вивчати ринок і задовольняти запити споживачів, так само як виробничий план відбиває можливості ринк

Організаційний план
Для внутрішнього використання у вигляді програми дій зі здійснення інвестиційного проекту організаційний план займає одне з центральних місць, оскільки стає тимчасовим графіком його реалі­зації. Ра

Фінансовий план
Основною метою розробки фінансового плану є визначення вели­чини доходів від продажів і прибутку за інвестиційний циклу здійснюваного проекту. Крім того, у ньому мають бути наведені дані з оцінки е

Прийняття управлінських рішень на основі планів
  У системі управління проектом важливе місце займає планування — розробка системи цілеспрямованих дій з реалізації інвестиційного про­екту, що передбачає порядок, послідовність, терм

Вимоги до складання планів
  Для формування календарних планів використовується кілька методів, що розрізняються вимогами до обсягу вихідної інформації і можливостями оптимізації окремих параметрів плану і прое

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів
  У період освоєння інвестицій (реалізації інвестиційного проекту) кон'юнктура інвестиційного ринку піддається істотним, іноді знач­ним, коливанням. Здійснення інвестиційного проекту

Контроль і регулювання проекту
  У реалізації інвестиційних проектів, як правило бере участь велика кількість дослідницьких, проектних, будівельних організацій, по­стачальників ресурсів і інших суб'єктів господарюв

Контроль і регулювання проекту
  У реалізації інвестиційних проектів, як правило бере участь велика кількість дослідницьких, проектних, будівельних організацій, по­стачальників ресурсів і інших суб'єктів господарюв

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги