Класифікація результатів діяльності комерційного банку

Види операцій комерційного банку	Результати банківської діяльності
Пасивні операції	Депозитні послуги
Активні операції	Кредитні послуги
Комісійно-посередницькі операції	Розрахункові, касові, валютні, тра­стові, консультаційні та інші по­слуги

 

Класифікацію зазначеного виробничого процесу найбільш доцільно проводити з огляду на особливості формування й роз­міщення ресурсів комерційного банку, що зводиться до здійснен­ня трьох основних груп операцій: пасивних, активних та комісій­но-посередницьких. При цьому пасивні операції полягають в за­лученні банками тимчасово вільних грошових коштів для формування своїх ресурсів. При здійсненні активних операцій банки розміщують сформовані ними ресурси з метою отримання прибутку. Що ж до комісійно-посередницьких операцій, то вони проводяться банком за дорученням і на користь клієнта за певну плату. У цьому разі має місце вже не власне формування й роз­міщення ресурсів, а переміщення вже наявних у банку коштів клієнта за розпорядженням останнього або здійснення інших операцій, які не пов'язані безпосередньо з рухом грошей - так звані забалансові послуги.

Таким чином, у результаті здійснення трьох вказаних груп операцій комерційні банки надають різноманітні послуги клієн­там, що і являють у своїй сукупності банківський продукт. Вод­ночас необхідно відзначити і певні виключення із цього порядку. Зокрема, пасивні операції комерційного банку, що проводяться з метою формування його власного капіталу, а також активні опе­рації в частині здійснення інвестицій, за визначеною вище термі­нологією не є власне банківським продуктом. Це більшою мірою операції, які відображають надання послуг комерційного банку самому собі - у першому випадку йдеться про залучення капіталу з метою формування статутного фонду, а в другому - про його пропозицію для досягнення класичних цілей інвестиційної діяль­ності - отримання доходу, збільшення капіталу чи підтримання ліквідності. Природно, що саме депозитні й кредитні послуги нарівні з комісійно-посередницькими операціями виступають

основою банківського продукту у класичному розумінні - як ре­зультат, спрямований на кінцевого споживача — клієнта банку.

Слід відзначити, що комісійно-посередницька діяльність ко­мерційних банків на сьогоднішній день є визначальним напрямом у світовій тенденції універсалізації банківської справи, зумовле­ній розвитком новітніх технологій та зростанням рівня конкурен­ції на фінансових ринках. Це призводить до постійного пошуку та винайдення нових видів банківського продукту, а також, від­повідно, до розширення складу банківських операцій та зростан­ня їх загального обсягу, що виявляється у все більшому вторг­ненні банків у нетрадиційні для них сфери діяльності (наприклад, страхування, туризм, угоди з нерухомістю тощо). Цілком зрозу­міло, що за подібних обставин загальний рахунок можливих ви­дів банківських послуг в розвинутих країнах ведеться вже не на десятки, а на сотні.

Протягом 2010 року тенденція до зро­стання зобов'язань банків та до поліпшення їх якості була стій­кою. Причому темпи зростання зо­бов'язань випереджали темпи зрос­тання пасивів, капіталу та активів банків. Проте вони виявилися нижчи­ми, ніж у 2009 році.

Із початку 2010 року обсяги зобов'язань банків України збільшилися на 8969,7 млн. грн., або на 29,6% [8c.4].

Обсяг зобов'язань у 2010 році збіль­шився за рахунок зростання вкладів фізичних осіб. коштів суб'єктів гос­подарювання. бюджету і позабюджет­них фондів тощо.

Основну частину зобов'язань бан­ків становлять кошти суб'єктів гос­подарювання. Протягом 2010 року динаміка їх зростання залишалася позитивною, що свідчить про підви­щення ефективності роботи суб'єк­тів господарювання, а також про зростання ресурсної бази банків. Об­сяги коштів суб'єктів господарюван­ня за 2010 рік збільшилися на 2567.9 млн. грн. або на 21.0%. і за станом на 01.01.2011 р. дорівнювали 14803.2 млн. грн.

Високими темпами зростали обся­ги строкових коштів суб'єктів госпо­дарювання, які за 2010 рік збільши­лися на 55.8% (за 2009 рік — на 67.8%) і на 01.01.2011 р. становили 4382.3 млн. грн. Обсяги коштів до запитання зросли на 10.6% (за 2009 рік — на 46.9%). Строкові кошти становили 29.6% від загальної суми коштів суб'єктів господарювання. В останні роки намітилася тенденція до їх збільшення: так, на 01.01.2009 р. част­ка зазначених коштів становила 20.7 на 01.01.2010р. – 23.0, на 01.01.2011р. –29.6% .

Кошти населення, що, як відомо, відіграють дуже важливу роль у фор­муванні ресурсної бази банків, на звітну дату становили 28.4% від за­гальної суми зобов'язань. За рік обся­ги вкладів фізичних осіб збільшили­ся на 4 513.9 млн. грн.. або на 67.9% (за 2009 рік — на 2 308.2 млн. грн.. або на 53.2% 1. і на 01.01.2011 р. сягнули 11 161.2 мли. грн., що свідчить про під­вищення довіри населення до банків­ської системи. Населення надає пере­вагу вкладам у національній валюті. Вони становлять близько 60% від за­гальної суми вкладів фізичних осіб.

Рис. 1.2. Структура зобов’язань банків на 01.01.2011р., в %.

Кошти суб'єктів господарювання становили 14803.2 млн. грн. (37.7% від загальної суми зобов'язань банків); вклади фізичних осіб — 11161.2 млн. грн. (28.4%); міжбанківські кредити та депозити — 4307.0 млн. грн. (11.0%); кошти бюджету та позабюджетних фондів — 1533.8 млн. грн., (3.9%); кошти Національного банку України — 1114.7 млн. грн. (2.8%); кредити, отримані від міжнародних та інших фінансових організацій — 447.2 млн. грн. (1.1%). інші зобов'язання — 5927.8 млн. грн. (15.1%). Левова част­ка зобов'язань банків — 25964.4 млн. гри., або 66.1 % віл їх запільної суми. — це кошти суб'єктів господарювання та вклади фізичних осіб.

До позитивних змін у структурі зобов'язань слід віднести збільшен­ня з 24.3% на початок року до 31.7% на 01.01.2011 р. частки строкових зобов'язань, що свідчить про певне зміцнення стабільності ресурсної бази банків і розширення можли­востей кредитування економіки.

Протягом 2010 року обсяги чистих активів збільшилися на 10376.5 млн. грн.. або на 28.2% (у 2009 році — на 11224.9 млн. гри., або на 43.8%.). і на 01.01.2011 р. становили 47 203.8 млн. грн.

Обсяги загальних активів (не скоригованих на резерви під активні операції) зросли на 10831.2 млн. грн., або на 27.4% (за 2009 рік — на 12316.4 млн. грн., або на 45.2%). і на 01.01.2011 р. ста­новили 50391.7 млн. грн. Збільшення відбулося в основному за рахунок зро­стання кредитного портфеля банків — на 8317.5 млн. грн.. або на 35.3%; вкла­день у цінні папери — на 2215.2 млн. гри., або на 101.9%; дебіторської заборгованості — на 99.0 млн. грн., або на 5.3%; основних засобів та нематеріаль­них активів — на 402.6 мли. грн., або на 12.6% (Рис.3).

 

Рис. 1.3. Структура активів банків України на 01.01.2011р., в %.

 

Таким чином, структура активів на звітну дату була такою: високоліквідні активи дорівнювали 7711.0 млн. грн. (15.3% від суми загальних активів): кредит­ний портфель — 31862.6 млн. грн. (63.2%): вкладення в цінні папери — 4389.9 млн. гри. (8.7%): дебіторська заборгованість — 1957.4 млн. грн. (3.9%); основні засоби та нематеріальні активи — 3598.8 млн. грн. 7.1%): інші активи — 872.0 млн. грн. (1.8%). Значні структурні зміни, що сталися впродовж 2010 року в активах, свідчать про поліпшення їх якості. Збільшилися обсяги робочих активів, тоді як неприбуткових, проблемних — зменшилися. Частка кредитного портфеля за рік зросла на 3.7 в. п.. вкладень у цінні папери — на 3.2 в. п. На 1.0 в. п. скоротилася частка ос­новних засобів та нематеріальних ак­тивів, на 5.6 в. п. — проблемних кре­дитів у кредитному портфелі.

Обсяги вкладень у цінні папери зросли за минулий рік на 2215.2 млн. грн.. тобто більш як у 2 рази, і на 01.01.2011 р. дорівнювали 4389.9 млн. грн. Зростання відбулося в основному за рахунок ОВДП та боргових цінних паперів, обсяги яких збільши­лися на 2434.1 млн. грн.. або майже у 17 разів. Та незважаючи на це, ча­стка операції із цінними паперами в активних операціях ще замала, що. на нашу думку, пояснюється зваженою політикою банків щодо операцій із цінними паперами, яка, в свою чер­гу, зумовлена недостатнім розвитком фондового ринку в Україні та бра­ком надійних інструментів для вкла­дення коштів на ньому.

У портфелі цінних паперів перева­жають вкладення в цінні папери на продаж. На початок 2011 р. їх обсяг становив 3230.8 млн. грн., або 73.6% від загальної суми. Вкладення в цінні папери на інвестиції дорівнювали 1006.1 млн. грн. (22.9%). вкладення капіталу в асоційовані компанії — 113.6 млн. грн. (2.6%), у дочірні ком­панії — 39.4 мли. грн. (0.9%).

Основна частина вкладень у цінні папери — це ОВДП та цінні папери, які рефінансуються НБУ (їх обсяг на звітну дату становив 2 974.9 млн. грн., або 67.8% від загальної суми вкладень у цінні папери), що пояснюється ви­соким ступенем надійності зазначених інструментів.

Зауважимо, що протягом року спостерігалася переорієнтація банків із вкладень у цінні папери на інвес­тиції на вкладення в цінні папери на продаж. Це свідчить про те, що банківські установи почали надава­ти перевагу доходам, одержуваним не від погашення цінних паперів, а від проведення торговельних опе­рацій із ними.

Характерним є зростання частки неприбуткових активів — основних за­собів та нематеріальних активів, які становлять 7.1% (7.6% від обсягу загальних активів). За рік обсяги за­значених активів збільшилися на 402.6 мли. грн., або на 12.6% (за 2009 рік — на 555.7 мли. грн., або на 21.0%). і за станом на 01.01.2011 р. дорівнювали 3 598.8 млн. грн.

Кредитний портфель банків ста­новить основну частину їх активів: його частка впродовж 2010р. збільшилася з 59.5 до 63.2% (Рис.4).

Рис. 1.4. Структура кредитного портфеля за напрямами кредитування, в %.

 

Збільшення обсягів кредитного портфеля відбулося в основному за рахунок зростання (на 45.4%) кре­дитів, наданих, суб'єктам господа­рювання. Це, з одного боку, спри­яло пожвавленню ділової актив­ності в економіці, а з другого — засвідчило поліпшення фінансового стану й очікувань суб'єктів гос­подарювання.

Позитивним моментом у кредитуванні суб’єктів є наявність стійкої тенденції до зрос­тання обсягів довгострокових кре­дитів. За 2010 рік їх обсяг зріс на 2 386.1 млн. грн., або на 73.1%. і за станом на 01.01.2011 р. сягнув 5648.2 млн. грн. (17.7% від усіх кре­дитів, наданих суб'єктам господа­рювання. За 2009 р. обсяг довгостроковим кредитів збільшився на 863.0 млн. грн.. або на 36.0%. і за станом на 01.01.2010 ро­ку дорівнював 3 262.1 млн. грн. От­же. протягом 2010 року темпи при­росту обсягів довгострокового кре­дитування порівняно з 2009 роком підвищилися майже вдвічі.

У структурі кредитного портфеля переважали кредити, надані суб'єктам господарювання. На звітну дату вони становили 26 351.8 млн. грн., або 82.7% від загального обсягу кредитно­го портфеля: кредити, надані іншим банкам та НБУ, — 3 940.1 млн. грн. (12.4%); кредити, надані фізичним особам, — 1373.5 мли. грн. (4.3%); кредити, надані органам державного управління, — 197.3 млн. грн. (0.6%).

Кредити, надані суб'єктам підпри­ємницької діяльності, за галузями еко­номіки розподіляються так: позички, спрямовані в промисловість, — 40.0%. торгівлю та громадське харчування — 35.8, сільське господарство — 6.6, транспорт — 3.4, будівництво — 2.4, інші галузі народного господарства — 11.8% [8с.6].

Протягом 2010 року поліпшилася якість кредитного портфеля банків, про що свідчить зменшення (з 11.4 до 5.8%) частки проблемних (простро­чених і сумнівних) кредитів. Вона за рік скоротилася на 816.9 млн. грн., або на 30.5%. Це сталося за рахунок зменшення на 718.4 млн. грн.. або на 33.6%. обсягу прострочених кредитів та на 98.5 млн. грн.. або на 18.2%. — сумнівних. Поліпшенню якості кре­дитного портфеля сприяли зваженіша та обережніша кредитна політика банків, підвищення вимог до по­тенційних позичальників, посилення контролю центрального банку за стабільністю системи, а також ліквідація АК АПБ "Україна", який мав доволі значний обсяг проблемних кредитів.

Незважаючи на певне поліпшення якості кредитного портфеля, в умовах обмеженої платоспроможності підприємств (в Україні 43% під­приємств — збиткові) актуальною залишається проблема зниження кре­дитних ризиків. У зв'язку із цим не­обхідно підвищувати ліквідність банків, що є основою їх платоспро­можності; дбати про поліпшення якості та збалансоване зростання ак­тивів. капіталу і зобов'язань, зни­ження частки сумнівних та без­надійних активів, неприбуткових ак­тивів у цілому тощо.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВИКОНАННЯ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

 

2.1. Аналіз кредитних банківських операцій

 

Активні операції банків полягають у діяльності, пов’язаній із розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.

Активи комерційного банку поділяють на такі основні види:

банківські кредити;

банківські інвестиції;

касова готівка та засоби, що прирівнюються до неї;

основні засоби та інші активи.

Структура активів найбільших банків України представлена в таблиці 4.

Кредитні операції полягають у проведенні комплексу дій, пов'язаних з наданням і погашенням банківських позичок. Банків­ське кредитування здійснюється відповідно до принципів строковості, цільового характеру, забезпеченості і платності кредиту.

Проведення кредитних операцій комерційних банків повинно відповідати певним вимогам і умовам.

Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, які має банк. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в роз­мірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), ко­мерційний банк повинен повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, за врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих одному пози­чальнику, не може перевищувати 25% власних коштів комерцій­ного банку.

Найбільшу питому вагу у структурі банківських активів займає кредитний портфель – 13,8млрд.грн., всього по банках України, або відповідно – 59,7% і 63,4%.

Чисті активи АКБ “Укрсоцбанк” склали на 01.01.2011р. 1983,7млн.грн. та збільшилися проти відповідного періоду минулого року на 14%, кредитного портфеля – 212,5млн.грн. та вкладень у цінні папери – 89,4млн.грн.

Загальний розмір кредитів, наданих банком, усім позичальни­кам, з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.

Кредитування позичальників повинно здійснюватися з додер­жанням комерційним банком економічних нормативів регулю­вання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.

Позики надаються всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємництва або фізич­ною особою.

Рішення про надання кредиту повинно прийматися колегіаль­не (кредитним комітетом (комісією) банку, відділення, філії) і оформлятися протоколом.

Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредиту­ванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; грани­чні розміри кредиту на одного позичальника, методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.

Кредити надаються тільки на комерційних засадах, що вима­гає від банку додержання таких додаткових умов:

· урахування кредитоспроможності позичальника, фінансової стабільності, рентабельності, ліквідності;

· кредитувати тільки ті види діяльності позичальника, які пе­редбачені його статутом;

· позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу.

Банки можуть надавати незабезпечені кредити, але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам із стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50% номі­нальної вартості акцій банку, які перебувають у їхній власності.

Банки не можуть надавати кредити: на покриття збитків гос­подарської діяльності позичальника; на формування та збільшен­ня статутного фонду клієнта, на внесення клієнтом платежів у бюджет і позабюджетні фонди (за винятком кредитування за кон­токорентним рахунком); підприємствам, проти яких порушено справу про банкрутство; підприємствам, у контрактах яких не передбачено страхування можливих втрат від не поставок товар­но-матеріальних цінностей; підприємствам, які мають простро­чену заборгованість за раніше отриманими позиками і несплаченими процентами.

Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з кредитною заявкою, що входить до складу певного пакету доку­ментів. Склад необхідних документів залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.

Кредити надаються на підставі укладеної між банком і пози­чальником кредитної угоди (договору). До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспромо­жність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позики (сума, строк, процентна ставка тощо).

У кредитному договорі передбачається: мета, сума, строк, по­рядок, форма видачі і погашення кредиту, форма забезпечення зобов'язань позичальника, процентна ставка, порядок і форма сплати процентів і основного боргу, права, зобов'язання, відпові­дальність сторін щодо надання і погашення кредитів, перелік ві­домостей, розрахунків та інших документів, необхідних для кре­дитування, періодичність їх подання банку, можливість проведення банком перевірок на місці наявності і стану зберіган­ня заставного майна тощо. Зміст кредитного договору визначає­ться сторонами залежно від конкретної кредитної операції.

Кредитний портфель АКБ "Укрсоцбанку" збільшився в порівнянні з початком року на 212, 5 млн. гривень і становить на 1 січня 2011 р. - 1229,6 млн.грн. (3,85% від кредитних вкладень банківської системи України).

Проте в групі великих банків за обсягом кредитних вкладень Банк займає 6-е місце, уступивши в порівнянні з початком року раніше зайняті позиції Ощадбанку. Кредитні вкладення протягом 2001 року істотно зросли майже у всіх банків, крім ПУМБу.