Акредитивна форма розрахунків. Ця форма розрахунків , на відміну від більшості інших , характеризується дуже активною участю банків у процесі її здійснення .
Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання банку здійснити платіж третій особі відповідно до вказівок клієнта і за його рахунок. Умовою оплати акредитива є виконання одержувачем платежу вимог акредитива , суть яких полягає, як правило , у поданні в банк певного набору комерційних і фінансових документів .
Головною особливістю акредитивної форми розрахунків є те , що зобов'язаним платити за акредитивом є банк , а не його клієнт-платник . Тому акредитив , виставлений банком , по суті - банківська гарантія платежу . Цей інструмент поєднує в собі платіжні та гарантійні функції , що і робить його найнадійнішою з існуючих в даний час форм безготівкових розрахунків .
До 80% платежів у світовій торгівлі здійснюється за допомогою акредитива. Це пов'язано з тим, що з усіх форм міжнародних розрахунків документарний акредитив є найменш ризикованим та найбільш дійовим інструментом забезпечення платежів. У ділових зв'язках з партнерами з тих країн, де держави контролюють зовнішню торгівлю, застосування акредитива в багатьох випадках є необхідною умовою для здійснення експортно-імпортних операцій.
Під час операцій з акредитивом заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть належати документи. Акредитиви виставляються банками на підставі доручення або заяви клієнта (імпортера), які фактично повторюють усі умови розділу контракту, що стосується платежів.
Акредитив зустрічний - форма акредитива, аналогічна до компенсаційного акредитива, за винятком того, що у разі використання акредитива зустрічного для виставлення другого акредитива банк бенефіціара-посередника не приймає першого (основного) акредитива як забезпечення. Натомість банк дебетує рахунок бенефіціара-посередника за всіма платежами, здійснюваними за другим акредитивом. Перший (основний) акредитив використовують лише як потенційне джерело надходження коштів на рахунок бенефіціара-посередника.
У цьому випадку також існує посередник , обмежений у засобах , постачальник і кінцевий покупець. Посередник погоджує зі своїм банком можливість відкриття акредитива back to back , покупець дає вказівку своєму банку відкрити акредитив на користь банку посередника. Банк посередника відкриває акредитив на користь постачальника під забезпечення виставленого на свою користь акредитива .
Тут у схемі застосовуються два окремих акредитива з різними умовами їх оплати : по одному гроші отримує постачальник , а по другому - банк посередника. Даний банк оплачує виставлений ним на ім'я постачальника акредитив проти узгоджених документів за свій рахунок , переоформляє рахунок - фактуру та інші документи на нову (більшу) суму і нові умови поставки , передає нові документи для акцепту банку-емітенту другого акредитива , отримавши узгоджену по другому акредитивом суму , виділяє і переводить посереднику його частку , а сума, що відшкодовує даному банку платіж за першою акредитивом та комісійні за послуги своєму клієнтові – посереднику (схема 1) .
Для посередника зустрічний акредитив :
· забезпечує оплату за посередництво ;
· дає можливість гарантувати виробнику товарів платіж у випадку , якщо отриманий акредитив неможливо перевести ;
· дає можливість легше отримати кредитну лінію ;
· документарний ризик відноситься тільки до рахунку - фактурі і переказним векселем , так як інші документи подаються згідно зустрічному акредитивом .
Бенефіціару зустрічний акредитив гарантує оплату . Виробник товарів більше не залежить від бажання або здатності посередника платити.
Схема 1. Зустрічний акредитив.