Таблиця 6

Отримуючи путівки працівники, як правило, вносять в касу певний про­цент вартості путівки, решта вартості списується за рахунок коштів соціального страхування чи інших джерел. Атому при видаванні путівок працівникам скла­дається такий запис:

Дебет субрахунку 301 — на відповідний процент вартості путівки;

Дебет субрахунку 652 — на залишкову вартість путівки;

Кредит субрахунку 331 — на повну вартість путівки.

2. Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в безготівковій їюрмі, а значна їхня частина — готівкою через підзвітних осіб.

Підзвітними особамиє працівники установи, яким в обмежених розмірах іидаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які іе можуть бути здійснені у формі безготівкових розрахунків, а також на відря-іження та наукові експедиції. В установах, в яких за штатом не передбачено по-:ади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи юзрахунково- платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії після закінчення трьох робочих днів, через іідзвітних осіб може виплачуватись заробітна плата.

Підзвітні суми— це суми, видані авансом штатним працівникам бюджетної установи на певні строки та на певні потреби, на витрати, які неможливо здійс­нити у формі безготівкових розрахунків.

Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі:

•на господарські видатки;

•на службові відрядження;

•на наукові експедиції.

Готівка на відрядження або під звіт видається працівникам установи на під­ставі їхньої письмової заяви за дозволом керівника установи і в разі відсутності заборгованості працівника за раніше отримані аванси.

Організація обліку розрахунків з підзвітними особами передбачає вико­нання таких завдань:

•визначення кола штатних посад, які мають право одержувати кошти під звіт;

•встановлення ліміту підзвітних сум до отримання щодо кожного струк­турного підрозділу установи;

• організація розрахунку підзвітної суми;

•визначення механізму видавання грошей під звіт та порядку звітування за витраченими підзвітними коштами.

Облік розрахунків із підзвітними особами здійснюється на активному субрахунку 362 „Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 36 „Розрахунки з різними дебіторами". За дебетом зазначеного рахунку фіксують суми, видані підзвітним особам, а також суми перевитрат, що відшкодовує підзвітна особа, за кредитом витрати суми авансу і повернені залишки підзвітних сум.

Господарські операції відображаються у Меморіальному ордері № 8 „На­копичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами", типової фо­рми №386 (бюджет), записи в якому здійснюють лінійно-позиційним методом, поєднуючи синтетичний і аналітичний облік. За цим методом в одному рядку записують як суму виданого авансу окремій підзвітній особі, так і суму витрат згідно із затвердженим авансовим звітом, виводять залишок на кінець звітного періоду за підзвітною особою або за установою. Тобто у разі видавання кілька разів одній особі авансів протягом місяця її прізвище повторюватиметься у на­копичувальній відомості відповідно до кількості отриманих авансів. У накопи­чувальній відомості ведеться облік розрахунків з підзвітними особами за кодами економічної класифікації видатків. Накопичувальну відомість за субрахунком 362 „Розрахунки з підзвітними особами" складають щомісячно.

Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійснюється за раху­нок коштів спеціального фонду, ведуть в окремому ордері за цією формою.

Операції з видання грошових коштів під звіт і відшкодування перевитрат супро­воджуються записами за дебетом субрахунку 362. Дані про невикористані та поверне­ні підзвітною особою до каси бюджетної установи авансові суми, а також про витра­чені суми авансу та затверджені суми витрат відповідно до авансового звіту записують за кредитом субрахунку 362. Інші записи здійснюються у разі придбання підзвітними особами необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів. Зали­шок на кінець місяця за субрахунком 362 розраховується загальний та окремо за кож­ною підзвітною особою за кодами економічної класифікації видатків. Підраховуючи позицію „Сума оборотів за меморіальним ордером", вираховують суми операцій з руху коштів у касі установи. Позиція „Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги „Журнал-головна".

Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що перевірила меморіа­льний ордер, та головний бухгалтер. Форма цього ордера подана в Таблиці 21.10.

В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, витрати на відрядження здійснюються за рахунок коштів, затверджених єди­ним кошторисом доходів і видатків за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 1140 „Видатки на відрядження".

До цієї категорії належать видатки на:

• оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; опла­ту підйомних, проїзду, добових у разі переміщення працівників; сесійних виїздів народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, семінари, наради і конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачують за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України;

• на придбання службових проїзних квитків та оплату проїзду за маршрут­ними листами;

• надбавки до заробітної плати, що виплачуються у передоачених рішення­ми Уряду випадках окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних); • на відрядження працівників бюджетних установ (організацій) на сесії, нара­ди, з'їзди наукового характеру, а також різного роду поїздки з науковою метою, відрядження викладачів, проїзд на виробничу практику студентів, учнів; • оплату відряджень (зокрема проїзду, добових тощо) учнів, студентів, тре­нерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олім­піади тощо; оплата проїзду та добових у разі звільнення військовослужбо­вців строкової служби; • оплату медичного страхування у разі виїзду за кордон, оплату зборів за відкриття віз під час виїзду за кордон, а також плату за користування за­лом офіційних делегацій посадовими особами, які їдуть у відрядження або повертаються з нього. Операції з обліку розрахунків із підзвітними особами оформляють такими бухгалтерськими записами:

Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами ведеться за списком фі­зичних осіб, які отримали грошові кошти під звіт у меморіальному ордері № 8 (ф. 386), причому сальдо на субрахунку 362 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебетове сальдо вказує на залишки отриманих під звіт авансів, за якими ще не надано звіти. Кредитове сальдо відображає розмір перевитрат за авансовим звітом порівняно із сумою, одержаною під звіт. У балансі бюджетних установ т акі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове — у складі зобов'язань установи. ! нформацію про фактично отриману готівку під звіт одержують з меморіально­го ордера № 1, за дебетом субрахунку — 362 „Розрахунки з підзвітними особами". Одночасно одержану інформацію необхідно звірити із записами в касовій кни­зі в розрізі отримувачів готівки під звіт та відображенням здійсненої операції в ме­моріальному ордері № 8, за кредитом рахунку 301 „Каса в національній валюті". В установах із незначною кількістю підзвітних осіб аналітичний облік розрахунків здійснюється за кожною підзвітною особою на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292). Облік бюджетними установами операцій з іноземною валютою регламен­тується Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвер­дженим наказом ДКУ від 24.07.2001 № 126 (далі — Порядок № 126) та Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом ДКУ від 10.07.2000 р. №61.

Для отримання коштів в іноземній валюті бюджетна установа повинна від­крити в уповноваженому банку валютний рахунок за кожним видом іноземної валюти. Для їхнього відкриття до банку подають такі самі документи, як і для відкриття поточного рахунку у національній валюті, та ліцензію НБУ на право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

У бухгалтерському обліку іноземна валюта обліковується окремо за кожною валютою у накопичувальних відомостях руху коштів загального (спеціального) фо­нду типової форми № 381 (бюджет) або № 382 (бюджет) — меморіальні ордери відпо­відно № 2 та № 3. Якщо бюджетна установа використовує у своїх операціях кілька видів валютних коштів, має кілька валютних рахунків, то кількість меморіальних ордерів з обліку іноземної валюти має відповідати кількості видів валюти і рахунків у банку. Меморіальні ордери нумерують відповідно № 2-1, 2-2, 3-1, 3-2 тощо.

3. Принципи формування та обліку інформації про дебіторську заборгова ність визначено відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інши активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейств України від 26 грудня 2003 року № 242. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху кош­тів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства розрахунків з дебіторами та інших активів.

Дебіторська заборгованість— фінансовий актив установи, що виникає унас лідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отри­мання платежів, товарів, робіт та послуг.

Замовник — юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставляння продукції, надання послуг, організовує проведення торгів (тенде­рів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює тех­нічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, викона­ні роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

Покупець — юридична або фізична особа, яка придбаває товари (продук­цію) для власних потреб або з метою передання (дарування) їх іншій особі — оде­ржувачу.

При реалізації продукції бухгалтерією установи виписується відповідний первинний документ. До цих первинних документів належать: накладні; раху-нки-фактури, акти приймання виконаних робіт (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні накладні. Один примірник залишається в бухгалтерії установи і є підставою для здійснення запису в облікові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості. Матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно на підставі доручення одержувачів.

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим методом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс від­повідно до укладеної угоди. За роботами, термін виконання яких більше одного року, сума авансу перераховується щорічно з урахуванням з обсягу робіт кожного року. За кошти цього авансу виконавець здійснює поточні витрати на науково-до­слідні роботи (НДР) і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнан­ня, устаткування, матеріали. Здавання замовнику виконаних НДР проводиться в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляється спеціальним актом, який є підставою для оформлення рахунку на оплату (за мінусом відповідної частки перерахованого авансу). Оплата замовни ком закінчених НДР проводиться платіжним дорученням за договірною вартістю з вирахуванням раніше перерахованих авансів і проміжних платежів.

Розрахунки із замовниками за НДР, які виконуються за господарськими договорами, обліковуються на субрахунках № 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи" і № 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті".

На субрахунку 351 обліковуються розрахунки з покупцями та замовниками за виконані роботи і надані послуги, що мають авансові платежі, умови угод яких передбачають попередню оплату.

Субрахунок застосовується лише в науково-дослідних установах, навчаль­них закладах професійно-технічної освіти, виробничих (навчальних) майстер­нях та підсобних (навчальних) сільських господарствах.

За дебетом субрахунку 351 записуються суми авансових платежів та попере­дньої оплати, сплачених установою в рахунок виконання договорів з придбання товарів, робіт та надання послуг і вартість товарів, робіт та послуг, виконаних установою, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 31, 32, 63, 71, 72, 74 За кредитом субрахунку 351 і дебетом субрахунків рахунків ЗО, 31, 32, 34, 63, 64 65, 67, 81, 82 відображаються прийняті в рахунок сплаченого установою авансу і попередньої оплати товари, роботи та послуги та отримана плата за виконай установою роботи, послуги та за надані товари.

За дебетом субрахунку 351 і кредитом 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" записуються суми авансів, що зараховані після оплати рахунків.

На субрахунку 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні робо­ти, що підлягають оплаті" обліковуються розрахунки із замовниками за викона­ні згідно з договорами науково-дослідні роботи.

За дебетом субрахунку 634 записуються суми за наданими рахунками з кредитуванням субрахунку 723 „Реалізація науково-дослідних робіт за догово­рами". У кредит субрахунку 634 та дебет субрахунку 313 „Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" або 323 „Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" записуються суми, які надійшли до сплати за рахунком та за кредитом 351 „Розрахунки із замовни­ками з авансів на науково-дослідні роботи", — суми зарахованого авансу.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником на картках за кожним договором окремо.

У Таблиці 7. наведено бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з по­купцями та замовниками.

Працівники бухгалтерії повинні вживати заходи щодо закриття авансових пла­тежів протягом встановлених термінів, а у випадках невиконання зобов'язань гос­подарюючими суб'єктами втакі терміни — щодо застосування фінансових санкцій.

Облік доходів від реалізації науково-дослідних робіт за договорами наведе­но в Розділі 22 „Облік доходів".

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами установи призначений раху­нок 36 „Розрахунки з різними дебіторами", який розподіляється на субрахунки

Сума авансу записується за дебетом субрахунка рах. 36, на суму триманних цінностей або наданих послуг прводиться запис у кредит субрахунку рах.36.

До розрахунків з іншими дебіторами належать розрахунки:

•з підприємствами, установами, організаціями шляхом попередньої опла­ти за товари, роботи та послуги, які отримає установа в майбутньому (після перерахування плати) за умовами договору, якщо це передбачено чинним законодавством України;

• з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, яким установа реалізувала товари, виконала роботи та надала послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;

•із студентами та учнями за користування гуртожитком при вищих і сере­дніх спеціальних навчальних закладах.

За дебетом субрахунку 364 відображаються:

• нарахована плата за навчання, гуртожиток, відвантажені товари, викона­ні роботи та надані послуги, за які оплата буде отримана в майбутньому, при цьому кредитуються субрахунки рахунків 71, 72;

• перерахована попередня оплата за товари, роботи та послуги, що будуть надані установі в майбутньому, при цьому кредитуються субрахунки ра­хунків 31, 32.

За кредитом субрахунку 364 відображаються:

• надходження коштів за вже відвантажені в минулому товари, виконані роботи та надані послуги, при цьому дебетуються субрахунки рахунків ЗО, 31,32;

•отримання товарів, робіт та послуг, що були оплачені в минулому попе­редньою оплатою, при цьому дебетуються субрахунки рахунків 10,11,12, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 80, 81, 82.

Залишок за субрахунком 364 може бути як дебетовим, так і кредитовим. У )інансовій звітності він відображається розгорнуто: дебетове сальдо — у складі боротних активів, а кредитове — у складі зобов'язань. Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку розраху­нків з іншими дебіторами наведено в Таблиці 8.