В поточному місяці на підприємство надійшли запаси:
1 партія: 100 штук по 1,00 грн/штуку;
2 партія: 200 штук по 1,10 грн/штуку;
3 партія: 300 штук по 1,20 грн/штуку;
Потрібно відпустити зі складу:
а) у виробництво 180 штук запасів;
б) на загальновиробничі потреби 210 штук.
Метод ідентифікованої вартості передбачає рух запасів для їх використання за фактичною вартістю, яка склалась на момент придбання.
Оцінка за середньозваженою вартістю здійснюється за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишків таких запасів на початок звітного місяця та вартості отриманих в звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих в звітному місяці запасів. Запаси, що вибули та реалізовані, в обліку визначаються множенням кількості використаних запасів на їх середньозважену вартість.
За даними прикладу середньозважена вартість одиниці запасів складає:
З = (100×1+200×1,10+300×1,20) ÷ 600=1,13 грн/штуку
Таким чином, вартість запасів, що вибули:
– у виробництво складає 180×1,13=204 грн;
– на загальновиробничі потреби 210×1,13=237,30 грн.
Метод оцінки запасів за цінами перших закупок (ФІФО) передбачає, що запаси, що надійшли першими, відпускаються до виробництва та на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень.
За даними прикладу 1, вартість запасів, що вибули:
– у виробництво складає 100×1+80×1,10 = 188,00 грн;
– на загальновиробничі потреби 120×1,10+90×1,20 = 240,00 грн.