Застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Реалізацію товарів у роздрібних торгових підприємствах здійснюють, як правило, за готівку. Згідно з Законами України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг у сфері торгівлі. При роботі з готівковою або в безготівковий формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів повинні використовуватись реєстратори розрахункових операцій замість електронних контрольно-касових апаратів. Тепер замість виписування товарних чеків передбачено виписування розрахункових квитанцій (звичайні за формою РК-1 і спрощені за формою РК-2), а «правонаступником» журналу використання ЕККА стала книга обліку розрахункових операцій. У ст.1 Закону України 87 дано такі визначення цих термінів:

- Реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-цільовий комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції, призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, операцій з купівлі - продажу іноземної валюти або реєстрації кількості проданих товарів. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР), комп'ютерно - касова систем (ККС), електронний таксометр (БЕТ), автомат з продажу товарів (АПТ) тощо;

- Розрахунковий документ (РД)- документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, купівлі - продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

- Розрахункова книжка (РК) - належним зброшурована та пронумерована книжка, зареєстрована в чином органах податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; - Книга обліку розрахункових операцій (КОРО)- прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів.

Згідно зі статтею 3 Закону 87, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі при продажу товарів, зобов'язанні: проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вид видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосувати реєстратори розрахункових операцій включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції і програмного забезпечення; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця; реалізовувати товари за умови наявності цінника на товар у грошовій одиниці України; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книжках обліку розрахункових операцій; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів, обліку їх кількості тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями від 24 січня 2001 року № 45 затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, зокрема: роздрібну торгівлю, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену схему оподаткування, обліку та звітності, громадянами-підприємцями, які проводять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і сплачують фіксований податок шляхом придбання патенту, суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент; роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі, розташовані за межами стаціонарних приміщень і не підключені до мережі електроживлення; роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках; роздрібну торгівлю, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації на території села; продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ під час занять, а також підприємствами УТОС та УТОГ тощо.

Водночас згідно зі статтею 9 Закону України № 1776 РРО, РК і КОРО не застосовують: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім підприємств торгівлі) при проведенні розрахунків у касах таких підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідальних квитанцій, підписаних і завірених у встановленому порядку; при продажу товарів суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, доходи яких від такої діяльності оподатковуються фіксованим податком шляхом придбання патенту, якщо такі особи не продають підакцизні товари (крім пива на розлив); при продажу товарів суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, доходи яких оподатковуються відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва ( у тому числі шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку, якщо такі суб'єкти не продають підакцизні товари (крім пива на розлив)), за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат: при продажу товарів суб'єктами підприємницької діяльності, що придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не продають підакцизні товари (крім пива на розлив); при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівку на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір тощо.

Таким чином, господарські операції з продажу товарів та послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг мають відображатися в обліку з урахуванням наведених вище правових нормативних документів.

4.Облік придбання товарів.

Товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу, включаються до складу запасів, тому в подальшому нам слід звернутися до положень, викладених у П(С) БО 9 «Запаси». При надходженні товарів підприємства торгівлі одним з основних питань є їх первісна оцінка. У свою чергу формування первісної оцінки товарів залежить від того, яким чином вони надійшли в роздрібну торгівлю. Умовно можна сформувати чотири напрямки, за якими надходять товари до торгових підприємств:

- товари, вартість яких оплачена грошовими коштами;

- товари, отримані підприємством безоплатно;

- товари, отримані в межах бартерних операцій;

- товари, отримані від засновників як внески до статутного капіталу.

Згідно з П (С) БО 9 бухгалтерська термінологія стосовно торговельної діяльності поповнилась такими поняттями як собівартість придбаних товарів і собівартість проданих товарів.

Щодо собівартості придбаних товарів, то її слід розглядати за зазначеними чотирма пунктами.

Товари, вартість яких оплачена грошовими коштами, надходять до роздрібної торговельної мережі на онові укладених договорів з оптовими торговими підприємствами або безпосередньо з підприємствами, а також через посередницькі фірми та іншими шляхами. На товари, що надійшли, постачальники подають у банк на інкасо платіжні вимоги - доручення , до копій яких додають товаротранспортні накладні, рахунки-фактури, специфікації та ін. за цими документами приймають товари і перевіряють правильність застосування цін і тарифів на товари й тару, торгових знижок, націнок.

Товари, що надійшли, підлягають негайному оприбуткуванню. На неякісні товари й щодо нестачі товарів складають акт, за яким пред'являють претензію до постачальників.

Облік товарів проводять за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами або бригадами ( у разі бригадної матеріальної відповідальності продавців).

На кожну відповідальну особу в бухгалтерії торгового підприємства відкривають окремий особистий рахунок, на якому здійснюють записи щодо надходження й відпустку товарів і виводять залишок на звітну дату. Кожен продавець (бригада) складає звіт продавця, який з доданими документами є основою для запису за рахунками аналітичного і синтетичного обліку в Журналі 5 або 5А в розділі IV.

Кількісний облік товарів у роздрібній торгівлі не ведуть, за винятком товарів, які підлягають особливому контролю (вироби із золота, дорогоцінного каміння тощо).

Первісна вартість товарів (собівартість), придбаних товарів за грошові кошти, включає в себе такі витрати:

- суми, сплачені постачальнику товару;

- суми, сплачені за інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з придбанням товару;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків, не відшкодованих підприємству;

сума витрат на заготівлю, транспортування товарів, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи витрати, пов'язані зі страхуванням ризиків транспортування товарів.

5.Облік реалізації товарів.

Оптові торгові підприємства застосовують дві форми реалізації товарів : зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).

При реалізації товарів її складів їх відпуск здійснюється на основі рахунків-фактур, в яких указують асортимент і кількість товарів, що відпускається. Після відпуску (відвантаження) товарів рахунок-фактура є підставою для виписування платіжною вимоги або платіжної вимоги-доручення, яка виставляється у відділенні банку на інкасо для одержання платежу з покупця.

Аналітичний облік відвантажений товарів ведуть за кожним платіжним документів у відомостях обліку відвантажених і реалізованих товарів.

При транзитному обороті з участю в розрахунках оптове підприємство, на основі договорів , укладених із постачальником (відправником) і з покупцем (одержувачем), виписує наряд, у якому вказує асортимент товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду направляють покупцеві. Рахунки за товари проводять за товари проводять на основі платіжних вимог-доручень, один комплект яких направляють покупцеві, а інший - оптовому підприємству.

При реалізації товарів транзитом без участі в розрахунках оптове підприємство виписує наряд і копію покупцеві. Розрахунки за товари проводить безпосередньо покупець, перераховуючи кошти постачальникові товарів. Постачальники зобов'язані висилати оптовим торговим підприємствам копії платіжних вимог або платіжного обороту без участі в розрахунках. Операції з реалізації транзитом без участі в розрахунках не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

Відвантаження продукції при складському і транзитному обороті з участю в розрахунках, що передбачає відвантаження товару з попередньою й наступною оплатою, на рахунках бухгалтерського обліку відображено в табл.

Таблиця 2.2. Облік відвантаженої продукції з оптових баз

 

 

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
Відвантаження товарів здійснено раніше оплати
	Відвантажено товар покупцеві
	Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ
	Списано балансову вартість товарів
	Списано на фінансовий результат собівартості реалізованих товарів
	Списано на фінансовий результат отриманий дохід
	Надійшла оплата
Оплату за товар здійснено раніше відвантаження
	Надійшла оплата за товар
	Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ
	Відвантажено товар покупцю в рахунок передоплати, що надійшла
	Списано раніше нараховану суму податкових зобов'язань щодо ПДВ
	Списано балансову вартість товарів
	Здійснено зарахування заборгованості
	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
	Списано на фінансовий результат отриманий дохід

6.Облік витрат і доходів підприємства торгівлі.

Для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємств Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків підприємства відображають суму доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а по дебету - собівартість реалізації, витрат діяльності і податок на прибуток від звичайної діяльності.

Звідси торговельні підприємства для визначення фінансового результату основної діяльності наприкінці звітного періоду роблять записи: 1 )на списання суми доходу Д-т pax. 702 "Доход від реалізації товарів" К-т pax. 791 "Результат основної діяльності"

2) на суму витрат діяльності:

Д-т pax. 791 «Результат основної діяльності»

К-т pax. 902 «Собівартість реалізованих товарів

К-т pax. 92 «Адміністративні витрати»

К-т pax. 93 «Витрати на збут»

К-т pax. 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

3) на суму належного податку на прибуток від звичайної діяльності, визначену за даними бухгалтерського обліку:

Д-т pax. 791 «Результат основної діяльності»

К-т pax. 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»;

Шляхом порівняння на рахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаного доходу від реалізації товарів) з оборотом по дебету цього рахунка (загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) торговельні підприємства визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності.

Визначену суму фінансового результату списують на фінансово-результативний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записами:

1) на суму одержаного прибутку:

Д-т pax. 791 "Результат основної діяльності"

К-т рах. 441 "Прибуток нерозподілений";

2) на суму збитку:

Д-т pax. 442 "Непокриті збитки"

К-т pax. 791 "Результат основної діяльності"

7.Особливості обліку товарних операцій.

7.1.Виїзна торгівля.

 

 

Виїзна торгівля може бути організуватися по-різному: торгівля в межах свого населеного пункту або виїзд до інших;для доставки товару можна використовувати власний автотранспорт або скористатися найманим;заробітна плата продавцеві може нараховуватись як відсоток до вартості реалізованого товару або у вигляді твердої ставки. Усі ці особливості необхідно враховувати, організовуючи бухгалтерський облік виїзної торгівлі.

Перед виїздом оформляється видача товарів, які передбачається реалізувати, під звіт, і оформляються відповідні документи: товаротранспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, забірні листи із зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару.

При торгівлі в іншому населеному пункті необхідно видати продавцеві посвідчення про відрядження, а якщо використовується власний транспорт, то таке посвідчення видається ще і водію, якому також необхідно виписати подорожній лист вантажного автомобіля ф.№2.

При торгівлі на ринку або на торгових майданчиках необхідно сплатити Ринковий збір у розмірі від 0,2до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому продавцеві необхідно видати ще й аванс для сплати цього збору, а також для витрат на оплату проїзду, найму житла і добові . Видача авансу здійснюється у встановленому порядку з каси і оформляється видатковим касовим ордером.

Після повернення з відрядження продавець здає виручку підприємцеві, який, маючи відкритий поточний рахунок, повинен здати її на цей рахунок згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001р. №72. Якщо ж банківського рахунка в підприємця немає, то він розпоряджається отриманою виручкою на власний розсуд (незалежно від системи оподаткування). Однак ті підприємці, які відкрили поточні рахунки, перебувають не в гіршому становищі. Положення про ведення касових операцій передбачає для них досить лояльні, порівняно з підприємством, правила. Непроданий товар продавець повертає на склад, оформляючи при цьому прибутково-видаткові накладні й протягом трьох днів здає в бухгалтерію авансовий звіт, про витрачену у зв'язку з відрядженням суму.

Витрати на здійснення виїзної торгівлі та відображення їх у бухгалтерському обліку. Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» витрати, понесені підприємством при здійсненні виїзної торгівлі, включають до складу витрат на збут, які обліковуються в Журналі 5 і Журналі 5А за рахунком 93» Витрати на

збут». До складу витрат на збут згідно з п.19 П(С)Б016та Методичними рекомендаціями з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності належать:

- оплата праці працівників;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, зі збутом товарів;

- витрати на транспортування товарів;

- інші витрати, пов'язані зі збутом товарів.

Необхідно звернути увагу на те, що в тих випадках, коли використовують найманий транспорт, витрати, понесені на його наймання, обліковують на рахунку 93 «Витрати на збут». Це ж стосується і витрат на утримання та експлуатацію спеціалізованої автолавки.

Ринковий збір відповідно до п.18 П(С)БО 16,як усі податки і збори, належить до адміністративних витрат і обліковується на рахунку 92»Адміністративні витрати».

Водночас плата «за місце», крім ринкового збору на території ринку, належить до витрат на збут.

 

Таблиця. 4.2 Облік господарських операцій при здійсненні виїзної торгівлі

 

 

 

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
1.	Оплачено за використання найманого автотранспорту
2.	Відображено додатковий кредит
3.	Товари, передані для здійснення виїзної торгівлі
4.	Нараховано торгову націнку
5.	Видано продавцю кошти у підзвіт на відрядження й сплату ринкового збору
6.	Визначено від суми виручки ПДВ
7.	Надійшла виручка за другий день торгівлі
8.	Визначено ПДВ від суми виручки
9.	Визначено виручки від реалізації
10.	Визначено ПДВ від суми виручки від реалізації
11.	Списано торгову націнку за реалізовані товари
12.	Списано собівартість реалізованих товарів
13.	Списано витрат зі сплати ринкового збору
14.	Відображено витрати зі сплати збору за місце на ринку
15.	Нараховано добові продавцеві
16.	Повернено кошти, не використані продавцем за підзвітними сумами
17.	Повернено товари, не реалізовані продавцем
18.	Списано торгову націнку за нереалізованими товарами
19.	Списано витрати з найму автомобіля
20.	Визначено ПДВ від суми витрат з найму автомобіля
21.	Списано на фінансовий результат витрати на збут
22.	Списано на фінансовий результат сплату ринкового збору
23.	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
24.	Віднесено доходів від реалізації на фінансові результати

7.2В роздрібній торгівлі.

 

 

Реалізація товарів у роздрібній торгівлі здійснюється переважно за готівку, а також за допомогою розрахункових чеків установ банків. Обсяг реалізації визначається за сумою, яка надійшла до каси за продані товари.

При торгівлі з використанням ЕККА сума виторгу за роздрібними цінами визначається за показниками фіскального чека, у якому відображається загальна сума денного обороту за реалізовані товари, на підставі даних якого і звіту касира в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка ЗО «Каса» і кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів».

Вартість реалізованих товарів (за роздрібними цінами) за даними товарних звітів матеріально відповідальних осіб списується з їх підзвіту на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредита рахунка 282 «Товари в торгівлі».

Якщо оплата товарів здійснюється в безготівковому порядку через установи банків розрахунковими чеками, то в бухгалтерському обліку на суму таких чеків роблять запис по дебету рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті» і кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів». У міру одержання виписки банку про зарахування виручки від реалізації товарів, оплачених розрахунковими чеками, на рахунок торговельного підприємства роблять запис по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 331 «Грошові документи в національній валюті».

Оскільки в роздрібних підприємствах по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» протягом місяця обороти відображаються за роздрібними цінами, то для визначення покупної вартості реалізованих товарів наприкінці місяця визначають суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів за таким розрахунком:

1) до суми торгової націнки на початок місяця (кредитове сальдо рахунка 285 «Торгова націнка») додають суму торгової націнки за звітний місяць (кредитовий оборот рахунка 285) і вираховують суму торгової націнки на інші списання товарів (дебетовий оборот рахунка285);

2) одержану суму перемножують на 100 і ділять на продажну вартість реалізованих за звітний місяць товарів (дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів») і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунка 282 «Товари в торгівлі») і визначають середній процент торгової націнки;

3) шляхом множення вартості нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент торгової націнки і діленням на 100 визначають суму торгової націнки, що відноситься до цього залишку;

4) різниця між сумою торгової націнки, що підлягає до розподілу, і сумою, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, списується на собівартість реалізації.

Приклад розрахунку розподілу торгової націнки між товарами реалізованими і залишком нереалізованих товарів наведено в таблиці 9.4.

 

Таблиця 4.3 Розрахунок розподілу торгової націнки на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

 

№	Показник	Сума, грн.
1.	Сума торгової націнки на залишок товарів на початок	10 000
2.	Сума торгової націнки за звітний місяць (оборот по
3.	Сума торгової націнки на інші списання товарів (оборот
4.	Разом сума торгової націнки, що підлягає до розподілу (п.
5.	Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за	420 000
6.	Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів
7.	Разом (П.5+П.6)	500 000
8.	Середній процент торгової націнки (п. 4: п. 7- 100)	25%
9.	Сума торгової націнки на залишок нереалізованих товарів
10.	Сума торгової націнки на товари реалізовані (п. 4—п. 9)	105 000

 

Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, для коригування вартості товарів за продажними цінами до їх покупної вартості списується «червоним сторно», як зазначалося раніше, на собівартість реалізації (записом по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» і кредиту субрахунка 285 «Торгова націнка»). Сума торгової націнки, що відноситься до залишку нереалізованих товарів, залишається як кредитове сальдо субрахунка 285. Під час складання бухгалтерського балансу ця сума вираховується з сальдо субрахунка 281 «Товари на складі», що забезпечує відображення залишку товарів у балансі за їх покупною вартістю.

Торговельні підприємства нараховують ПДВ за встановленою ставкою до обсягу товарообороту (доходу від реалізації). Підставою для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ є дані податкових накладних і Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).

У бухгалтерському обліку роздрібних підприємств сума податкових зобов'язань по ПДВ відображається записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками». Сума сплаченого до бюджету ПДВ відображається по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» і кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках».

Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведуть за місцями їх продажу і торговельному підприємству в цілому, що забезпечує контроль за виконанням плану товарообігу.

 

7.3 В комісійній торгівлі.

 

 

Порядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом МЗЕЗ торгу України від 13.03.95 №37 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.07.97 № 342) та Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом МЗЕЗ торгу України від 08.08.97 № 343.

Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів, ювелірних виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів регламентується окремими правилами.

На комісію приймаються товари як нові, так і ті, що були в користуванні, але не вимагають ремонту або реставрації, відповідають санітарним вимогам, а також антикварні, унікальні речі і мистецькі твори. Дозволяється приймання на комісію виробів кооперативів, МП, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади - конфісковане безгоспне майно, що перейшло у власність держави, вилучене за рішенням суду у громадян для відшкодування спричиненого збитку; державних, кооперативних та інших підприємств - залишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом (зброя і боєприпаси, крім мисливської і спортивної), вибухові, наркотичні, лікувальні засоби, товари побутової хімії тощо.

При здачі речей на комісію громадяни повинні подати паспорт (або документ, який його заміняє). Товари від юридичних осіб приймаються на підставі товаросупровідних документів і за наявності інформації про товар та його якість. Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на підставі ринкового попиту. Під час приймання товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару (крім дрібних речей) виписує квитанцію (ф. № І-ВТ ґ№ 2-ВТ) у двох примірниках і товарний ярлик (ф. № 3-ВТ). Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комісійна картка)

- залишається у комісіонера і з товарним звітом передається до бухгалтерії. Спеціаліст-оцінювач прийняті на комісію товари записує в оціночно-здавальну відомість, у якій зазначається номер квитанції, назва товару і ціна реалізації. Перший примірник відомості разом з товарним звітом передається до бухгалтерії, другий разом з товарами, прийнятими на комісію, передасться матеріально відповідальній особі.

Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, виробів мистецтва і унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений). Якщо товар не реалізовано протягом цього часу він повертається комітенту або проводиться його уцінка в таких розмірах:

- 30% від встановленої сторонами початкової вартості, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

- на 40% від залишкової вартості ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів. Якщо і після цього товар нереалізоване, його знімають з продажу без письмового попередження комітента (п. 4.1 Правил). Уцінка товарів оформляється Актом на уцінку комісійних товарів (ф. № 5 ВТ), а повернення комітенту нереалізованих товарів – Актом про зняття комісійних товарів з продажу.

При поверненні комітенту нереалізованих товарів, які знаходилися у комісіонера більше одного дня, комітент відшкодовує витрати на зберігання як за повний місяць у таких розмірах:

за перші 30 календарних днів - 2% від визначеної ціни товару;

за другі 30 календарних днів - 3% від визначеної ціни товару;

за наступні 30 календарних днів - 4% від залишкової ціни товару після проведених уцінок. За кожен день зберігання знятого з продажу товару після закінчення 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої встановлюється договором. При поверненні комітенту антикваріату, виробів мистецтва і унікальних речей, які не були реалізовані, витрати по зберіганню цих товарів визначаються за погодженням сторін.

Кошти, сплачені комітентом за зберігання товарів, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, оскільки вони є платою за надані послуги (лист ДПАУ від 29.07.98 № 8949/10/16-12Ї8).

Відповідно до п. 5.8 Правил комісійної торгівлі кошти за проданий товар виплачуються комітенту на третій день після продажу товарів (не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів) при пред'явленні виданої комітентам квитанції, паспорта або документа, який його заміняє. Гроші за продані товари, прийняті на комісію від юридичних осіб, перераховуються на їх рахунки в банках.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» залежно від того, які товари реалізує комісіонер — нові чи вживані, застосовуються різні об'єкти оподаткування ПДВ. При продажу взятих на комісію нових товарів базою оподаткування є продажна вартість таких товарів. У підтвердження виникнення податкового зобов'язання комісіонер виписує податкову накладну на ім'я покупця (якщо він зареєстрований як платник ПДВ) і робить відповідні записи в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Якщо продаж товарів здійснюється особі, яка не зареєстрована як платник ПДВ, податкова накладна не виписується. При продажу прийнятих на комісію вживаних товарів від фізичних осіб, які не являються платниками ПДВ, а також при продажу вживаних товарів, прийнятих на комісію від юридичних осіб (конфісковане і безгоспне майно тощо), базою оподаткування є комісійна винагорода комісіонера. Якщо комісіонером, який здійснює торгівлю як новими, так і вживаними товарами, не ведеться окремий облік по придбанню і продажу нових і вживаних товарів, то база оподаткування ПДВ визначається виходячи з повної вартості вживаних товарів, а не з комісійної винагороди (наказ МЗЕЗ торгу від 18.07.97 №342).

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» комісіонер на суми, виплачені комітентам за продані товари, повинен протягом ЗО днів подати податковому органу за місцем проживання комітента довідку за ф. № 2 про виплачені суми. Податковий орган використовує ці дані для перевірки поданих громадянами декларацій і визначення загального сукупного доходу. При виплаті коштів комітентам, які не являються громадянами України, з них утримується прибутковий податок, а довідка за ф. № 2 податковому органу не надсилається.

Облік товарних операцій У комісійній торгівлі здійснюється з дотриманням єдиних методологічних вимог, встановлених законодавчими і нормативними актами і Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Оскільки за договором комісії комісіонер не набуває права власності на товари, прийняті на комісію, то облік наявності і руху таких товарів здійснюється на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні», субрахунок 024 «Товари, прийняті на комісію». На дебеті субрахунку 024 відображається вартість прийнятих на комісію товарів, а також сума уцінки (способом «сторно»), на кредиті — вартість проданих і повернених комітенту непроданих товарів.

Облік розрахунків з комітентами ведеться на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Операції по реалізації прийнятих на комісію товарів відображаються на рахунку 702 «Доход від реалізації товарів». По кредиту цього рахунка в кореспонденції з дебетом рахунка ЗО «Каса» на підставі звітів касира відображають виручку від продажу взятих на комісію товарів. На суму заборгованості комітенту за продані товари (продажна ціна, за вирахуванням комісійної винагороди, належної комітенту) роблять запис по дебету рахунка 702 "Доход від реалізації" товарів» у кореспонденції з кредитом рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Сума ПДВ, нарахована за встановленою ставкою до суми комісійної винагороди (при продажу вживаних товарів) або продажної вартості товарів (при продажі нових товарів), відображається записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і кредиту рахунка 641 «Розрахунки за податками».

Чистий доход від реалізації прийнятих на комісію товарів, визначений за даними рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» (як різниця між продажною вартістю товарів і сумою, сплаченою комітентам з урахуванням ПДВ), наприкінці місяця списується на фінансові результати записом по дебету рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і кредиту рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Приклад. Протягом звітного періоду (кварталу) комісіонером прийнято на комісію товарів, що були в користуванні, на суму 200 000 грн. Протягом встановленого строку (60 календарних днів) товари не були продані, отже, зроблена їх уцінка на 30% від погодженої сторонами суми, що становить 60 000 грн. (200 000 • 30 : 100). Вартість товарів після уцінки — 140 000 грн. (200 000 — 60 000). Товари реалізовано за ціною 165 200 грн. (з урахуванням комісійної винагороди комісіонеру).

Сума комісійної винагороди комісіонеру визначена у розмірі 15% від погодженої ціни товарів за вирахуванням зробленої уцінки і дорівнює 21 000 грн. (200 000—60000 • 15: 100). Сума, що підлягає сплаті комітентам за продані на комісійних засадах товари, — 140 000 грн. (200 000 — 60 000) Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до комісійної винагороди, — 4200 грн. (21000 • 20 : 100).

Чистий доход комісіонера, одержаний від реалізації прийнятих на комісію товарів, 2100 грн. (165200—140000—4200).

Отже, чистої доходом комісіонера від реалізації товарів на комісійних засадах є комісійна винагорода.

Витрати, пов'язані з забезпеченням торговельної діяльності комісіонера (заробітна плата, оренда, комунальні послуги, охорона тощо), відображаються протягом звітного періоду на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Наприкінці звітного періоду відображені витрати списуються з кредиту зазначених рахунків на дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності». Зіставленням чистого доходу від реалізації прийнятих на комісію товарів (відображеного на кредиті рахунка 791) з сумою витрат діяльності (списаної на дебет рахунка 791) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від торговельної діяльності комісіонера, який відповідними записами списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

 

7.4 В оптовій торгівлі.

Оптові торгові підприємства - проміжна ланка між виробником товарів і роздрібною торгівлею. До оптового товарообігу входить продаж товарів народного споживання підприємствам роздрібної торгівлі промисловим підприємствам для переробки виробничого споживання, а також продаж іншим споживачам.

На товари, які надходять до торговельної мережі, встановлюють оптові і продажні (роздрібні) ціни.

У балансі оптового підприємства товари відображають за їхньою фактичною собівартістю.

Товари, які надходять на склади, приймають на підставі платіжних вимог-доручень, до яких додаються рахунки - фактури, товаротранспортні накладні, сертифікати та інші документи. Якщо при надходженні товарів виявляють нестачу, то її оформлюють відповідним актом. Аналітичний облік руху товарів ведуть у розділі 4 Журналу 5 або Журналу 5А, а синтетичний у цих же журналах. На товари, які надходять, складають певні бухгалтерські проведення.

 

Таблиця 4.4. Облік надходження товарів на оптові бази

 

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
	Перераховано передоплату постачальникові за товар	371 «Розрахунки за виданими авансами»	31 «Рахунки в банках»
	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	644 «Податковий кредит»
	Оприбутковано товари, отримані від постачальника в рахунок перерахованої передоплати	281 «Товари на складі»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»
	Здійснено зарахування заборгованості	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»	37 «Розрахунки за виданими авансами»
	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ	644 «Податковий кредит»	63 «розрахунки з постачальниками і підрядниками»
	Оприбутковано товар, оплату за який не проведено	281 «Товари на складі»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»
	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	63 «розрахунки з постачальниками і підрядниками»
	Перераховано грошові кошти за отриманий товар	641 «Розрахунки за податками»	31 «Рахунки в банках»

Товари, що надійшли, необхідно негайно оприбуткувати.

В оптових торгових підприємствах поширені декілька способів зберігання й обліку товарів.

При партіонному способі відокремлено зберігають кожну партію товарів, що надійшли. На кожну партію товарів виписують товарний ярлик і нумерують. Номер партії вказують на прибуткових і видаткових документах, а відпуск товарів - у ярлику і картці складського обліку товарів.

При сортовому способі товари зберігають за їх видами і сортами. Облік товарів ведуть за кількістю й вартістю в картках складського обліку.

При партіонному обліку на кожну партію відкривають окрему картку, а при сортовому — картки відкривають на кожен вид (сорт) товару.

Матеріально відповідальні особи щоденно подають у бухгалтерію у двох примірниках товарні звіти, в яких відображають залишок товарів на початок дня, прибуток і видаток за день та залишок товарів за кожним видом(сортом) товарів. Другий примірник звіту з відміткою бухгалтерії про одержання повертають матеріально відповідальній особі.

Дані товарних звітів є основою для оприбуткування і писання товарів із підзвіту відповідних матеріально відповідальних осіб.

У бухгалтерії, як правило, ведуть картки кількісно сумового обліку, дані яких періодично звіряють із даними в картках складського обліку. Наприкінці місяця за записами у картках кількісно-сумового обліку складають оборотні відомості. Усі ці облікові процеси здійснюються за допомогою ПЕОМ. В оптовій торгівлі найбільш поширеними є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку товарів.

Оптові торгові підприємства застосовують дві форми реалізації товарів : зі складів (складський оборот) і транзитом (транзитний оборот).

При реалізації товарів її складів їх відпуск здійснюється на основі рахунків-фактур, в яких указують асортимент і кількість товарів, що відпускається. Після відпуску (відвантаження) товарів рахунок-фактура є підставою для виписування платіжною вимоги або платіжної вимоги-доручення, яка виставляється у відділенні банку на інкасо для одержання платежу з покупця.

Аналітичний облік відвантажений товарів ведуть за кожним платіжним документів у відомостях обліку відвантажених і реалізованих товарів.

При реалізації транзитом товари відвантажують покупцям постачальники, минаючи склади оптового підприємства. Це економічно більш вигідна форма оптового товарообігу порівняно зі складським. Вона набагато скорочує термін, протягом якого товари доходять до покупців,знижує витрати обігу. Реалізацію товарів транзитом здійснюють за участі і без участі в розрахунках оптового підприємства. Особливість реалізації товарів транзитом - це одночасне відображення двох процесів: придбання й реалізації товарів.

При транзитному обороті з участю в розрахунках оптове підприємство, на основі договорів , укладених із постачальником (відправником) і з покупцем ( одержувачем), виписує наряд, у якому вказує асортимент товарів, які підлягають відвантаженню. Копію наряду направляють покупцеві. Рахунки за товари проводять за товари проводять на основі платіжних вимог-доручень, один комплект яких направляють покупцеві, а інший - оптовому підприємству.

При реалізації товарів транзитом без участі в розрахунках оптове підприємство виписує наряд і копію покупцеві. Розрахунки за товари проводить безпосередньо покупець,перераховуючи кошти постачальникові товарів. Постачальники зобов’язані висилати оптовим торговим підприємствам копії платіжних вимог або платіжного обороту без участі в розрахунках. Операції з реалізації транзитом без участі в розрахунках не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

Відвантаження продукції при складському і транзитному обороті з участю в розрахунках, що передбачає відвантаження товару з попередньою й наступною оплатою, на рахунках бухгалтерського обліку відображено в табл.

 

Таблиця 4.5. Облік відвантаженої продукції з оптових баз

 

№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	Кредит
Відвантаження товарів здійснено раніше оплати
	Відвантажено товар покупцеві
	Нараховано податкові забов'язання щодо ПДВ
	Списано балансову вартість товарів
	Списано на фінансовий результат собівартості реалізованих товарів
	Списано на фінансовий результат отриманий дохід
	Надійшла оплата
Оплату за товар здійснено раніше відвантаження
	Надійшла оплата за товар
	Нараховано податкові забов'язання щодо ПДВ
	Відвантажено товар покупцю в рахунок передоплати, що надійшла
	Списано раніше нараховану суму податкових зобов'язань щодо ПДВ
	Списано балансову вартість товарів
	Здійснено зарахування заборгованості
	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів
	Списано на фінансовий результат отриманий дохід

 

Основні синтетичні рахунки, які використовуються

у торгівлі

 

10 - Основні засоби:

109 - Інші основні засоби.

11 - Інші необоротні матеріальні активи:

115 - Інвентарна тара.

20 - Виробничі запаси:

204 - Тара і тарні матеріали.

22 - Малоцінні та швидкозношувані предмети.

23 - Виробництво.

26 - Готова продукція.

28 - Товари:

281 - Товари на складі;

282 - Товари в торгівлі;

283 - Товари на комісії;

284 - Тара під товарами;

285 - Торгова націнка;

286 - Транспортно-заготівельні витрати.

31 - Рахунки в банках:

311 - Поточні рахунки в національній валюті.

33 - Інші кошти:

333 - Грошові кошти в дорозі.

36 - Розрахунки з покупцями та замовниками.

37 - Розрахунки з різними дебіторами.

39 - Витрати майбутніх періодів.

44 - Нерозподілені прибутки (непокриті збитки):

441 - Прибуток нерозподілений.

63 - Розрахунки з постачальниками і підрядниками.

64 - Розрахунки за податками й платежами:

641 - Розрахунки за податками.

65 - Розрахунки за страхуванням.

66 - Розрахунки з оплати праці.

67 - Розрахунки за іншими операціями:

683 - Внутрішньогосподарські розрахунки;

685 - Розрахунки з іншими кредиторами.

70 - Доходи від реалізації:

702 - Дохід від реалізації товарів.

71 - Інший операційний дохід.

79 - Фінансові результати.

90 - Собівартість реалізації:

902 - Собівартість реалізованих товарів.

92 - Адміністративні витрати.

93 - Витрати на збут.

94 - Інші витрати операційної діяльності.

95 - Фінансові витрати.

96 - Витрати від участі в капіталі.

97 - Інші витрати.

99 - Надзвичайні витрати.

& Рекомендована література:

1) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року, зі змінами і доповненнями.

2) Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року, зі змінами і доповненнями.

3) Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.2001 року, зі змінами і доповненнями

4) Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року, зі змінами і доповненнями.

5) Інструкція щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджене наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 року№291.

6) Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності. Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22.05.2002 р. №145.

7) Методичні рекомендації щодо впровадження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг. Затверджено наказом Міністерства економіки України від 17.06.2003 р.№157.

8) П. Й. Атамас Бухгалтерський облік в галузях економіки. К.,1111. «Рута», 2002-384 с.

9) Гура Н. О. Облік видів економічної діяльності. К., «Знання», 2004-541 с.

10) Бухгалтерський облік у галузях економіки. Навч. Посібник/Під ред.. Й. Я. Даньків та ін.- К.,2005

11) Захожай B.C. Бухгалтерський облік у галузях економіки. К., МАУП, 2005-968 с.

12) Лень В. С. Бухгалтерський облік у галузях економіки. К., «Знання прес», 2000-491с.

13)Практикум з Бухгалтерського обліку на підприємствах за національним стандартом/ Під ред. М.Ф. Огічука.- К.,2003

14) Бухгалтерський облік у галузях економіки / Під ред. Є. І. Свідерського.-К., КНЕУ,2005-233 с.

15)Ткаченко Н. М. Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України. Підр. для студ. вищ. навч. закл. екон. спец.-5-те вид.,доп. й перероб.-Л., 2000.

16) Хомяк Р. Л., Лемішовський В. І. Бухгалтерський облік в Україні. Львів: «Інтелект-Захід», 2007.

 

Контрольні питання

1. Перелічіть основні дозвільні документи, необхідні для організації підприємства торгівлі.

2. Охарактеризуйте порядок використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), розрахункових книжок (РК) та книги-обліку розрахункових операцій (КОРО) у підприємствах торгівлі.

3. Назвіть основні особливості організації бухгалтерського обліку в торгівлі.

4. Охарактеризуйте порядок патентування торгової діяльності та відображення в обліку операцій придбання і списання торгових патентів.

5. Охарактеризуйте порядок документального оформлення надходження та реалізації товарів.

, 6. Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку надходження товарів, розкрийте порядок визначення їх первісної вартості.

7. Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків за претензіями, охарактеризуйте порядок їх документального оформлення.

8. Розкрийте порядок визначення торгової націнки на товари в роздрібній торгівлі та її відображення в обліку.

9. Дайте характеристику методів обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) у торгових підприємствах та наведіть основні бухгалтерські проведення з їх розподілу і списання.

10.Назвіть основні види тари та рахунки, на яких ведеться облік різних видів тари.

11.Наведіть основні бухгалтерські проводки з відображення в обліку операцій із заставною та скляною тарою.

12.Охарактеризуйте порядок реалізації товарів зі знижками та їх відображення в обліку.

13.Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку реалізації товарів за бонусними дисконтними картками.

14.Охарактеризуйте умови, порядок документального оформлення та відображення в обліку повернення товарів покупцями.

15.Охарактеризуйте особливості проведення, документального оформлення та відображення в обліку операцій комісійної торгівлі.